Рішення № 137057308, 28.05.2026, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/145/26

Провадження № 2-о/148/38/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Дамчука О.О

присяжних Мазур А.В.

Нестеренко О.А.

при секретареві Носулько К.П.,

представника заявника Лимар А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою адвоката Лимар Андрія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Тульчинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оголошення фізичної особи померлою.

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернулася до суду з вищезазначеною заявою посилаючись на те, що є внучкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка 01.05.2022 зникла безвісти за обставин що загрожували її життю в м. Маріуполі Донецької області. Оголошення ОСОБА_2 померлою заявниці потрібно для реалізації її прав, в тому числі щодо спадкування, отримання права на компенсацію за втрачене житло.

В обґрунтування заяви зазначила, що з початку повномасштабного вторгнення, а саме з 24.02.2022, на території м. Маріуполь розпочались активні бойові дії. Заявник разом із майбутнім чоловіком прийняли рішення виїжджати з міста, однак ОСОБА_2 відмовилась їхати, так як не бажала залишати дім де прожила все життя та мала сподівання на те що російські військові не захоплять місто.

З 24.02.2022 по 20.05.2022 на території м. Маріуполь велися активні бойові дії, частина міста була під владою окупаційних військ, органи державної влади не функціонували. З 21.05.2022 по теперішній час м. Маріуполь знаходиться під тимчасовою окупацією. Після виїзду з м. Маріуполь заявник втратила зв`язок з бабусею.

В кінці травня 2022 року заявника, через соціальну мережу Viber, набрала сусідка ОСОБА_3 , що проживала в будинку заявника в квартирі АДРЕСА_1 та повідомила що ОСОБА_2 зникла безвісти після того як її забрала швидка. Заявниця просила ОСОБА_3 щоб вона звернулась до лікарні в м. Новоазовськ, так як це була найближча лікарня до м. Маріуполь яка працювала на той час, з метою пошуку бабусі заявника. В подальшому ОСОБА_3 зв`язалась із Заявницею та повідомила що пацієнтка ОСОБА_2 в лікарню не надходила та жодних відомостей про неї немає.

В липні 2022 на зв`язок з Заявницею вийшли батьки її чоловіка ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які також повідомили про зникнення ОСОБА_2 за наступних обставин.

01.05.2022 біля будинку ОСОБА_2 волонтери роздавали воду, тому мешканці будинку, в тому числі ОСОБА_2 , вийшли до точки видачі для її отримання. В черзі ОСОБА_2 стало погано, вона втратила свідомість, тому оточуючі викликали швидку. Так як ця частина міста вже була під владою окупаційних військ, приїхала швидка органів окупаційної влади. Медичний працівник який госпіталізував ОСОБА_2 повідомив сусідці, що пульс дуже низький та падає, куди її госпіталізують не повідомив. Після чого ніхто із сусідів ОСОБА_2 не бучив.

В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_6 об`їжджали всі заклади медичної допомоги м. Маріуполь однак про пацієнтку ОСОБА_2 відомостей не було. Також вони опитували знайомих що проживали в місті, однак ні в кого не було інформації про її місце перебування.

Згодом, за погодженням із заявником, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 поселили в квартиру де проживала ОСОБА_2 свою сусідку - ОСОБА_7 , яка втратила житло внаслідок влучання вибухового пристрою. В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виїхали на підконтрольну територію України. Зв`язок з мешканцями що залишились в окупованому місті Маріуполь майже не можливий, однак в серпні 2025 року через мережу інтернет ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зв`язалась з ОСОБА_8 , яка повідомила їм що досі проживає в квартирі заявника та ОСОБА_2 , та остання до квартири не поверталась, жодних відомостей про неї не було. Враховуючи, що на день зникнення ОСОБА_2 було 85 років, критичний стан здоров`я останньої, а саме втрату свідомості та останню забрала швидка органів окупаційної влади, після чого вона зникла безвісті, є підстави вважати, що остання померла, у зв`язку з чим просять оголосити померлою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Маріуполь, Донецька область, у віці 85 років.

Заявник ОСОБА_1 та її представник, адвокат Лимар А.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили задовільнити у судовому порядку.

Представник Тульчинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, надав листа згідно якого просив розглянути справу у відсутності представника відділу.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_4 суду пояснив, що станом на лютий 2022 року проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . З 24.02.2022 по 20.05.2022 на території м. Маріуполь вилися активні бойові дії, частина міста була під владою окупаційних військ, органи державної влади не функціонували. Він разом з дружиною ОСОБА_5 переховувались в своїй квартирі, та виходили з дому лише в крайній необхідності (вода, продукти харчування). ОСОБА_2 , є бабусею невістки, ОСОБА_1 .

На початку травня 2022 року свідок разом з дружиною вийшли в місто за гуманітарною допомогою, та зустріли знайомого на ім`я ОСОБА_9 , який повідомив що ОСОБА_2 забрала швидка. В подальшому свідок з дружиною пішли до квартири ОСОБА_2 , щоб дізнатись інформацію про її місцезнаходження. За місцем проживання ОСОБА_2 не було, сусідка повідомила, що 01.05.2022 біля її будинку волонтери роздавали воду, тому мешканці будинку, в тому числі ОСОБА_2 вийшли до точки видачі води та в черзі ОСОБА_2 стало погано, вона втратила свідомість, тому оточуючі викликали швидку, приїхала швидка органів окупаційної влади та медичний працівник який її госпіталізував повідомив сусідці, що пульс дуже низький та падає, куди її госпіталізують не повідомив. Після чого ніхто із сусідів ОСОБА_2 не бучив.

В подальшому свідок разом з дружиною об`їжджали всі працюючі заклади медичної допомоги м. Маріуполь, однак про пацієнтку ОСОБА_2 відомостей не було, також шукали через знайомих, однак інформації про її місце перебування не здобули.

Згодом, за погодженням ОСОБА_1 , поселили в квартиру де проживала ОСОБА_2 , сусідку - ОСОБА_7 , яка втратила житло внаслідок влучання вибухового пристрою.

У серпні 2022 року свідок з дружиною виїхали з окупованого м. Маріуполь на безпечну території. Через певний проміжок часу зв`язалися з ОСОБА_8 , яка залишилася проживати в квартирі заявника та ОСОБА_2 , остання повідомила нам що досі проживає в квартирі ОСОБА_2 , яка так і не повернулась до місця свого проживання, будь якої інформації про її місце перебування на даний час немає.

Вислухавши учасників процесу, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 11.06.1993 року, ОСОБА_10 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками зазначені, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ; (а.с.28)

Згідно рішення Маріупольської міської ради Орджонікідзевської районної адміністрації від листопада місяця 1999 року за № 227 « Про звільнення ОСОБА_2 від обов`язків опікуна», колегія районної адміністрації вирішила звільнити ОСОБА_2 від обов`язків опікуна неповнолітньої ОСОБА_10 ; (а.с. 7)

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 24.01.1995 року, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровано на праві приватної, спільної сумісної власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_10 ; (а.с.24)

Згідно довідки ККП «МБТІ - Маріупольська нерухомість» від 09.02.224 за № 308, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 станом на 31.12.2012 року зареєстровано ККП «Міське бюро технічної інвентаризації - Маріупольська нерухомість» на праві приватної, спільної сумісної власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Державним підприємством з ремонту та експлуатації житлового фонду «Житловик» від 19.12.1994 року №27924, про що зроблено реєстраційний напис від 24.01.1995 року та внесено до реєстрової книги за реєстраційним № 37147.

Загальна площа квартири складає 58,84 м кв, з яких житлова площа складає - 38,7 м. кв.. (а.с.29)

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 09.06.2023 року, ОСОБА_13 зареєстрував шлюб з ОСОБА_10 , після реєстрації шлюб присвоєно прізвище ОСОБА_14 ; (а.с.28 зворот)

Згідно паспорту громадянина України НОМЕР_3 видане 10.07.2023 органом 0534, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка м. Маріуполь Донецька область; (а.с. 23)

Згідно довідки від 14.06.2022 № 522-5001746270 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка м. Маріуполь Донецька область, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , фактичне проживання АДРЕСА_4 ; (а.с. 27 зворот)

Згідно паспорту громадянина України НОМЕР_4 видане 22.04.2019 органом 1438, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Рогоза, Кіровської області, Російська Федерація; (а.с. 21)

Згідно Анкети № 20251124¬_37 на особу, яка зникла безвісти за особливих обставин від 24.11.2025, особисті дані зниклої особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Рогоза, Кіровської області, Російська Федерація, адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 , дата зникнення 02.05.2022 року. Заявник ОСОБА_1 ; (а.с. 17-19).

Згідно листа Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області від 21.03.2024 за № 4562/230/02-2024, встановлено, що 25.10.2022 органом досудового розслідування, слідчим відділенням Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості за №12022020180000307 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України за фактом зникнення безвісно ОСОБА_2

Тульчинською окружною прокуратурою Вінницької області від 31 жовтня 2022 року у відповідності до вимог ст. 218 КПК України матеріали зазначеного кримінального провадження було скеровано до Головного управління Національної поліції в Донецькій області для організації проведеним досудового розслідування.

На даний час досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється слідчим відділом Маріупольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області.(а.с. 25)

Відповідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020180000307 від 25.10.2022 року, зареєстровано кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України за фактом зникнення безвісно ОСОБА_2 ; а.с.(6)

Згідно Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин від 29.12.2025 за № ВГ/В-20251229-39, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Рогоза, Кіровської області, Російська Федерація вважається зниклою безвісті на території бойових дій; (а.с. 14)

Відповідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06.05.2026 за № 0500-0904-7/48404, ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_5 ) перебуває на обліку в Головному управлінні з дислокацією у Маріуполь як отримувач пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхуванні (далі - Закон №1058). Виплата пенсії проведена по 31.08.2022.

За період з 01.03.2022 по 31.08.2022 нарахування ОСОБА_2 пенсійна коштів проводилось шляхом включення до сформованої відомості через поштове відділення 87526 м. Маріуполь, які передавались для виплати до виплатних об`єкті AT «Укрпошта», але кошти не були отримані пенсіонером.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 49 Закону України №1058 виплаті пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців поспіль.

З 01.09.2022 виплата пенсії автоматично припинена у зв`язку з неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 49 Закону № 1058 (форма рішення територіального органу Пенсійного фонду про припинення пенсії чинним законодавством не затверджена).

ОСОБА_2 з часу припинення виплати до територіальних органів Пенсійного фонду України за поновленням виплати пенсії не зверталась, а відтак пенсія за період з 01.09.2022 по 30.04.2026 не підлягала нарахуванню і не була їй нарахована.

На виконання вимог Ухвали суду надано інформацію щодо нарахованої та фактично виплаченої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.02.2022 по 30.04.2026, яку відображено у «Довідці про нараховану та фактично виплачену пенсію за період з 01.02.2022 по 30.04.2026 по пенсійній справі 914130126907 ОСОБА_2 ».

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими обставинами вони підтверджуються (п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).

Визнання фізичної особи померлою здійснюється у судовому порядку, який встановлюється Главою 4ЦПК України (за аналогією визнання фізичної особи безвісно відсутньою).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Оголошення громадянина померлим тягне за собою ті самі наслідки, що і смерть фізичної особи, а саме: відкривається спадщина, відбувається перехід майна до правонаступників.

Підставою для оголошення особи померлою в судовому порядку є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Тож, для встановлення юридичного факту, а саме визнання людини померлою, заявникові, рідним, подружжю, дітям необхідно звернутися до суду із відповідною заявою та доданими до неї доказами безрезультатного розшуку особи, відомостей про обставини її останнього відомого місця перебування та зникнення, можливо повідомлення про бойові дії, фізичні втрати за місцем служби або перебування особи.

За результатами розгляду даної заяви суд приймає рішення про визнання особи померлою.

Після оголошення фізичної особи померлою відкривається спадщина (ст. 1220 ЦК України), утриманцям призначається пенсія, шлюб припиняється (ст. 104 Сімейного кодексу України), припиняється представництво за довіреністю, яку видала особа, оголошена померлою, та/або представництво за довіреністю, виданою особі, яка оголошена померлою (ст. 248 ЦК України).

Судове рішення, яке підтверджує факт смерті відсутньої особи шляхом оголошення її померлою, з моменту набрання законної сили є підставою для припинення правосуб`єктності такої фізичної особи. На підставі рішення суду органом державної реєстрації актів цивільного стану буде видано Свідоцтво про смерть особи.

Одним з обов`язкових реквізитів такого актового запису про смерть, а також свідоцтва про смерть є дата смерті. Згідно з ч. 3 ст. 46 ЦК України днем смерті відсутньої фізичної особи вважається день набрання законної сили рішенням суду про оголошення її померлою. У випадку оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку, а також у зв`язку з воєнними діями суд має право визнати днем смерті цієї фізичної особи день її вірогідної смерті. У випадку припущення загибелі особи у зв`язку з воєнними діями, бойовими операціями, дата можливої загибелі буде встановлена та зазначена саме в судовому рішенні.

Після набрання законної сили таке рішення суду про оголошення особи померлою надсилається або надається, крім органу державної реєстрації актів цивільного стану, також нотаріусу за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, відповідному органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Оголошення особи померлою необхідно для усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Однак необхідно відрізняти оголошення фізичної особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті особи можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим (п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»).

Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження (ст. 47 ЦК України).

Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою, визначені у статті 48 ЦК України. Так, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою. Незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї після оголошення фізичної особи померлою, за винятком майна, придбаного за набувальною давністю, а також грошей та цінних паперів на пред`явника. Особа, до якої майно перейшло за відплатним договором, зобов`язана повернути його, якщо буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фізична особа, яка була оголошена померлою, жива. У разі неможливості повернути майно в натурі особі, яка була оголошена померлою, відшкодовується вартість цього майна. Якщо майно фізичної особи, яка була оголошена померлою і з`явилася, перейшло у власність держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади і було реалізоване ними, цій особі повертається сума, одержана від реалізації цього майна.

Аналізуючи зазначені норми права, підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 1 і 2 ст. 89 ЦПК України).

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення заяви.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, враховуючи Витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Рогоза, Кіровської області, Російська Федерація вважається зниклою безвісті на території бойових дій.

Станом на день розгляду заяви по суті, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 більше п`яти років відсутня в місці постійного проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , а також відсутні відомості про місце її перебування з 02.05.2022 року.

Крім цього, також встановлено, що з 01.09.2022 року ОСОБА_2 автоматично припинена виплата пенсії, у зв`язку з неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 49 Закону № 1058.

ОСОБА_2 з часу припинення виплати до територіальних органів Пенсійного фонду України за поновленням виплати пенсії не зверталась, а відтак пенсія за період з 01.09.2022 по 30.04.2026 не підлягала нарахуванню і не була їй нарахована.

Наведені заявником обставини та мета, з якою заявнику необхідно оголосити особу померлою, свідчать про наявність між заявником та особою, яку вона просить оголосити померлою, такого матеріально-правового зв`язку.

Відповідно до частини першої ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Таким чином, єдиною підставою для державної реєстрації смерті у даному випадку є рішення суду про оголошення особи померлою.

Беручи до уваги викладене, встановивши, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Рогоза, Кіровської області, Російська Федерація, відсутня в місці його постійного проживання, а також відсутні відомості про місце його перебування більше п`яти років, суд вважає, що заява є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст.46, 47 ЦК України, ст.81, 89, 258-259, 263, 293, 305-309, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву - задовольнити.

Оголосити померлою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, РНОКПП НОМЕР_5 , яка народилася в Кіровській області с. Рогоза Російська Федерація та яка була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_4 , виданий органом 1438, дата видачі 22.04.2019, яка зникла 02.05.2022 в місті Маріуполь, Маріупольський район Донецька область, з дати набрання рішенням законної сили.

Днем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати дату ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Місцем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати місто Маріуполь, Маріупольський район, Донецька область, Україна.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Дамчук О.О.

Присяжні: Мазур А.В.

Нестеренко О.А.