Рішення № 137057198, 02.06.2026, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/651/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" червня 2026 р.

Літинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гопкіна П.В.,

за участі секретаря Іванової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Літин цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

30.04.2026 представник ТОВ «Стар Файненс Груп» Нікіпелова К.Є. звернулася до суду через підсистему «Електронний суд» із вказаним позовом мотивуючи його тим, що 18.10.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 45494-10/2025. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 16 470,00 грн. строком на 120 днів. ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у розмірі 16 500,00 грн. таким чином позивач свої кредитні зобов`язання виконав у повному обсязі.

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 06.03.2026, утворилась заборгованість у розмірі 39 543,00 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 16 470,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 14 823,00 грн., заборгованості по штрафам 8 250,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Стар Файненс Груп», що і стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Відтак просили стягнути з відповідачки заборгованість в розмірі 39 543,00 грн. та судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

26.05.2026 відповідачкою ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, яким остання просить відмовити у задоволенні позовну, оскільки позивачем не доведено належного виконання кредитного договору, зокрема факту фактичного перерахування кредитних коштів саме відповідачці відповідно до умов договору, а надані позивачем платіжні документи є суперечливими, не містять належної ідентифікації сторін правочину та не підтверджують зв`язок транзакції з укладеним кредитним договором. Крім того, відповідачка зазначає, що платіжні документи містять розбіжності щодо дати укладення договору з платіжною системою, що ставить під сумнів достовірність операції. Також вона вказує на незаконність нарахування відсотків після спливу строку кредитування та неправомірність штрафних санкцій, які є неспівмірними та порушують норми цивільного законодавства і законодавства про захист прав споживачів (а.с. 35-36).

01.06.2026 представником позивача подано відповідь на відзив, згідно якого адвокат Нікіпелова К.Є. вважає. заперечення відповідачки безпідставними та такими, що не спростовують позовні вимоги. Вона вказала, що 18.10.2025 року відповідачка отримала кредитні кошти у розмірі 16 500 грн на банківську картку, що підтверджується банківською випискою та збігом дати, часу та суми укладення кредитного договору і перерахування коштів, що свідчить про фактичне отримання позики та виникнення кредитних зобов`язань. Також позивач зазначив, що часткове погашення заборгованості відповідачкою підтверджує факт існування боргу та визнання нею кредитних зобов`язань. Щодо доводів про недоліки платіжних документів та відсутність договору з платіжною системою, позивач вказав, що такі твердження є голослівними та не підтверджені доказами, а надані фінансові документи є належними та допустимими доказами. Окремо зазначено, що розрахунок заборгованості є арифметично правильним, не спростований відповідачем та може бути перевірений шляхом призначення судової експертизи за ініціативою сторони захисту. Крім того, позивач послався на судову практику Верховного Суду щодо обов`язку боржника довести факт неотримання коштів та на правомірність нарахування процентів і штрафних санкцій у межах умов договору та вимог законодавства, зазначивши, що їх розмір не перевищує встановлених законом обмежень. У зв`язку з цим позивач просив суд критично оцінити доводи відзиву та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 39-41).

02.06.2026 відповідачкою ОСОБА_1 подано подала письмові заперечення у яких вона підтримала раніше поданий відзив та зазначила, що доводи позивача є необгрунтованими, зокрема щодо правомірності перерахування кредитних коштів через платіжну систему, нарахування процентів після спливу строку кредитування та застосування штрафних санкцій, а також вказала на відсутність належних доказів існування договірних відносин між позивачем та платіжним сервісом на момент здійснення транзакції; просила суд врахувати подані заперечення при ухваленні рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с. 42-43).

Представник позивача до судового засідання не з`явився. Судом не надавався дозвіл на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. При цьому представником позивача у матеріалах справи викладена правова позиція щодо позову шляхом подання позовної заяви та відповіді на відзив. У свою чергу відповідачкою у справі подано заяву про розгляд справи за її відсутності. Враховуючи наявність у матеріалах справи письмових позицій сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відсутність представника позивача.

Відповідачка ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилась. Подала через підсистему «Електронний суд» клопотання, яким просила розгляд справи провести у її відсутність (а.с. 38).

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Дослідивши заяви сторін та матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ст.ст.77,81 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 18.10.2025 між позивачем ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 45494-10/2025 та електронним підписом одноразовим ідентифікатором Y633 підписано пропозицію ТОВ «Стар Файненс Груп» про укладення кредитного договору (а.с. 9-10).

Квитанцією від 18.10.2025 зазначається про отримання відповідачкою коштів за договором на картковий рахунок НОМЕР_1 (а.с. 13).

На підтвердження факту перерахування грошових коштів судом також досліджено лист (довідку) ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», яке є фінансовою установою, внесеною до Державного реєстру фінансових установ та має ліцензію Національного банку України на надання послуг з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків. Відповідно до наданої інформації, 18.10.2025 о 18:00:11 через систему iPay.ua було успішно здійснено переказ грошових коштів у сумі 16 500,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 (повний номер картки: НОМЕР_2 ), що належить ОСОБА_2 (а.с. 14).

Згідно інформації АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» отриманої на виконання ухвали про витребування доказів на ім`я ОСОБА_1 було відкриті карткові рахунки та емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 . Банком підтверджено, що в період з 17.10.2025 по 19.10.2025 на зазначену платіжну картку зараховано грошові кошти у сумі 16 500 грн. (а.с. 32, 33).

Як вбачається із довідки про наявність заборгованості по договору № 45494-10/2025 від 18.10.2025, складеної ТОВ «Стар Файненс Груп» за період з 18.10.2025 по 06.03.2026, відповідачка ОСОБА_1 , після отримання кредиту, належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання за вищевказаним кредитним договором, внаслідок чого у неї виникла заборгованість у сумі 39 543,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту у розмірі 16 470,00 грн., процентах 14 823,00 грн., заборгованості по штрафам 8 250,00 грн (а.с. 15).

При цьому, доказів погашення відповідачкою ОСОБА_1 вищевказаної заборгованості позивачу ТОВ «Стар Файненс Груп», матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання неналежне виконання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст. 1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Що ж стосується вимог позивача про стягнення заборгованості по штрафам 8 250,00 грн, то зазначені вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції закону України № 2120-IX від 15.03.2022 р.) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимог в частині стягнення заборгованості по штрафам 8 250,00 грн.

При ухваленні рішення судом враховано, що доводи відповідачки про відсутність доказів перерахування кредитних коштів є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Зокрема, інформацією фінансової установи про здійснення переказу 16 500,00 грн на картковий рахунок відповідачки (а.с. 14), квитанцією про зарахування коштів на картку (а.с. 13), а також даними АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про зарахування коштів на рахунок, відкритий на ім`я відповідачки (а.с. 3233). У сукупності зазначені докази підтверджують факт отримання відповідачкою кредитних коштів та зв`язок транзакції з укладеним кредитним договором.

Посилання на нібито суперечливість платіжних документів та відсутність ідентифікації сторін є формальними та не впливають на оцінку доказів, оскільки у безготівкових розрахунках ідентифікація здійснюється за реквізитами платіжного інструменту, що дозволяє достовірно встановити отримувача коштів (а.с. 1314, 3233).

Відповідачка самостійно надала суду банківську довідку про рух коштів по картці (а.с. 37), з якої вбачається, що на картковий рахунок, відкритий на її ім`я, 18.10.2025 року було зараховано 16 500,00 грн. Довідка містить відомості про власника рахунку, номер картки, період руху коштів та відображає операцію з надходження грошових коштів, що узгоджується з матеріалами справи та підтверджує факт отримання відповідачкою відповідної суми.

Аргументи щодо розбіжностей у датах укладення договору та проведення платіжної операції не мають правового значення, оскільки технічні особливості проведення платежів не впливають на факт виконання зобов`язання щодо надання кредиту (а.с. 1314).

Доводи про відсутність правовідносин між позивачем та платіжним сервісом не стосуються предмета доказування та не впливають на встановлений факт отримання відповідачкою коштів.

Підсумовуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, оскільки відповідачка в порушення умов кредитного договору № 45494-10/2025 від 18.10.2025 та вимог ст.ст.526,549,530,1050,1054 ЦК України, своїх зобов`язань не виконала, що призвело до створення заборгованості перед позивачем, розмір якої становить 31 293,00 грн., що складається із: 16 470,00 грн. - заборгованість за кредитом; 14 823,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжного доручення про сплату судового збору, розмір судових витрат, понесених позивачем, складає 2662,40 грн., а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути суму судових витрат по сплаті судового збору, пропорційну до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на: 31 293,00 грн. * 100% : 39 543,00 грн. ціни позову = 79,13 %), тобто 79,13 % від суми сплаченого судового збору 79,13 *% * 2662,40 грн:/100% = 2 106,75 грн), що складає 2 106,75 грн.

Також представником позивача повідомлено, що докази витрат позивача на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду(а.с. 6 зв.).

Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 141, 209, 247, 263-268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (код ЄДРПОУ 44022416, місцезнаходження 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30-в) заборгованість за кредитним договором № 45494-10/2025 від 18.10.2025, у сумі 31 293,00 грн. та 2 106,75 грн. у відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : Гопкін П. В.