Рішення № 137056549, 03.06.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 398/742/26

провадження № 2/753/11111/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Комаревцевої Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Солодуха В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" звернулося до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16 грудня 2024 року між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 100000869, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 3 000 грн. Позивач зазначає, що кредитні кошти були перераховані відповідачу через платіжну інфраструктуру iPay.ua на зазначений ним платіжний засіб, однак відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконав.

За розрахунком позивача, станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором становить 8 273 грн 51 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також покласти на відповідача судові витрати.

05.05.2026 ухвалою суду прийнято до провадження дану справу.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду подано позовну заяву та письмові докази на підтвердження заявлених вимог. Надано заяву про розгляд справи без участі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзив на позовну заяву, докази сплати заборгованості, заперечення щодо розрахунку заборгованості або клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подав.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови його належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом не встановлено обставин, які відповідно до статті 223 ЦПК України зумовлювали б необхідність відкладення розгляду справи. З огляду на належне повідомлення учасників справи та наявність у матеріалах справи письмових доказів, достатніх для вирішення спору, неявка сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А. Керівником товариства є ОСОБА_2 . Основним видом діяльності товариства зазначено інші види кредитування.

Повноваження представника позивача підтверджені довіреністю № 3012/25-10 від 30 грудня 2025 року, відповідно до якої ТОВ "Споживчий центр" уповноважило представника, зокрема, звертатися до суду з позовними заявами у справах про стягнення заборгованості з позичальників товариства за укладеними кредитними договорами, підписувати процесуальні документи та представляти інтереси товариства в судах. Довіреність видана на 2026 рік, що підтверджує належність повноважень представника на момент звернення до суду.

На підтвердження трудових та посадових повноважень посадових осіб позивача до матеріалів справи долучено копію наказу щодо Холода О.В. та посадову інструкцію, які суд враховує разом із даними ЄДР та довіреністю.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 100000869 від 16 грудня 2024 року укладено дистанційно, шляхом приєднання відповідача до умов договору в електронній формі. Ідентифікація відповідача підтверджується матеріалами BankID щодо ОСОБА_1 , а також іншими електронними даними, долученими до позову.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується платіжними документами, зокрема документом про переказ коштів через iPay.ua, згідно з яким 16 грудня 2024 року о 12 год 37 хв 56 сек на платіжну картку було перераховано 3 000 грн, номер транзакції в системі iPay.ua 596771591, призначення платежу пов`язане з оплатою за договором із ТОВ "Споживчий центр".

Належність способу перерахування коштів позивачу підтверджується копією договору про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2 від 04 січня 2024 року, укладеного між ТОВ "Споживчий центр" та ТОВ "Універсальні платіжні рішення", за яким платіжна установа забезпечує приймання та переказ коштів через платіжну інфраструктуру. Також надано скриншот з BankID/НБУ, з якого вбачається, що ТОВ "Споживчий центр" є абонентом - надавачем послуг.

Довідкою-розрахунком заборгованості щодо ОСОБА_1 підтверджено розмір непогашеної заборгованості за кредитним договором. Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості, доказів іншого розміру боргу або доказів, які спростовують розрахунок позивача.

Доказ направлення документів відповідачу долучений до матеріалів справи, що підтверджує виконання позивачем процесуального обов`язку щодо направлення копій документів іншому учаснику справи.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з ч.1 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статей 1048, 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк, встановлений договором, а також сплатити проценти, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Закон України "Про електронну комерцію" передбачає можливість укладення електронного договору шляхом прийняття пропозиції укласти договір в електронній формі. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному цим Законом, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Підписання електронного правочину може здійснюватися, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором або іншим аналогом власноручного підпису за домовленістю сторін.

Суд виходить із того, що укладення кредитного договору в електронній формі саме по собі не свідчить про його недійсність чи неналежність як доказу, якщо матеріали справи містять відомості про ідентифікацію позичальника, погодження ним умов договору та фактичне отримання кредитних коштів.

У цій справі позивач надав сукупність доказів, які узгоджуються між собою: кредитний договір, документи щодо ідентифікації відповідача, платіжні документи про переказ 3 000 грн, договір позивача з платіжною установою, розрахунок заборгованості та докази направлення документів відповідачу. Відповідач не подав відзиву, не заперечив факту укладення договору, не спростував отримання коштів та не надав доказів виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до статей 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що розрахунок заборгованості є письмовим доказом, наданим позивачем, і підлягає оцінці разом з іншими доказами у справі. Оскільки відповідачем не подано альтернативного розрахунку, доказів погашення кредиту або заперечень щодо розміру нарахувань, суд не має підстав відхиляти розрахунок позивача, який узгоджується з фактом видачі кредиту та умовами договору.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач довів факт виникнення між сторонами кредитних правовідносин, факт надання відповідачу кредитних коштів, порушення відповідачем обов`язку щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів, а також розмір заборгованості.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати, понесені стороною, на користь якої ухвалено рішення, покладаються на іншу сторону пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, у документально підтвердженому розмірі.

Керуючись статтями 11, 15, 16, 202, 204, 207, 525, 526, 530, 610, 611, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, Законом України "Про електронну комерцію", суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором № 100000869 від 16 грудня 2024 року у розмірі 8 273 грн 51 коп., судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлено 03.06.2026

Суддя Л.В. Комаревцева