Рішення № 137055943, 03.06.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/22364/25

Провадження № 2/352/522/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Кузьменка С.В.,

за участю

секретаря судового засідання Кукули О.С.,

розглянувши у відкритому судового засіданні в залі суду цивільну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

І. Рух провадження та процесуальні рішення

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 26 січня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Споживчий центр» (далі- Позивач) до ОСОБА_1 (далі- Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором та розгляд справи призначено на 26 лютого 2026 року.

26 лютого 2026 року судове засідання відкладено на 14 квітня 2026 року, у зв`язку із неявкою Відповідача, щодо якого відсутні відомості щодо повідомлення про дату, час та місце розгляду справи

03 та 26 березня 2026 року до суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення Відповідачеві поштового відправлення із позначкою «адресат відсутній».

14 квітня 2026 року судове засідання відкладено на 01 червня 2026 року, у зв`язку із першою неявкою Відповідача, повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи

01 червня 2026 року в судове засідання Позивач та Відповідач не з`явилась.

Представник Позивача одночасно із позовною заявою подав клопотання про проведення судового засідання без їх участі, не заперечують проти винесення заочного рішення.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом надсилання рекомендованого повідомлення за адресою її реєстрації та розміщенням 16 квітня 2026 року оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України.

При вирішенні питання щодо належності повідомлення Відповідача про дату, час і місце розгляду справи Суд зазначає, що у відповідності до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу ухвалу про призначення справи до судового розгляду Відповідачеві скеровано за його зареєстрованим у встановленому законодавством порядку місцем проживання. Згідно пункту 4 частини восьмої статті 128 цього Кодексу днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою проживання.

Враховуючи скерування ухвали про призначення справи до розгляду за адресою зареєстрованого в установленому законодавством порядку місця проживання Відповідача та повернення повістки із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» Суд вважає, що Відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постанові від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19.

При вирішенні питання щодо належності повідомлення Відповідача про дату, час і місце розгляду справи Суд зазначає, що у відповідності до вимог пункту 11 частини восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно статті 280 Цивільного процесуального кодексу України Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась без повідомлення причин та не подала відзив, а Позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, 01 червня 2026 року Судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

01 червня 2026 року у відповідності до вимог статті 244 Цивільного процесуального кодексу України Суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення на строк до 03 червня 2026 року.

ІІ. Стислий виклад позиції сторін

Позивач зазначає, що 15 лютого 2025 року між ним та Відповідачем укладено кредитний договір (оферти) № 14.02.2025-100002864. Відповідно до умов договору Відповідачу надано кредит у розмірі 5000 гривень, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 15 лютого 2025 року, строком на 70 днів (дата повернення кредиту 25 квітня 2025 року), денна процентна ставка 0,8 %, неустойка 75 гривень нараховується за кожен день невиконання, неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

В свою чергу Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку із чим, станом на момент пред`явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 10295,38 гривень, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4997 гривень, заборгованість по процентах в розмірі 2798,38 гривень та неустойки 2500 гривень.

Тому, у відповідності до статей 509,525,526,530,610,612,1049,1054 Цивільного кодексу України, Позивач просить стягнути з Відповідача на його користь:

-заборгованість за Кредитним договором у розмірі 10295,38 гривень;

-судові витрати, які складають зі сплаченого судового збору у розмірі 2422 гривень 40 копійок.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився та відзив не надав.

ІІІ. Докази, досліджені судом

1.Пропозиція про укладення кредитного договору (оферти) від 15 лютого 2025 року, відповідно до якої Відповідач погодився та підписав за допомогою одноразового ідентифікатора Е556 на умови і правила надання кредиту, а також зобов`язується дотримуватись даних умов та правил.

2.Заявка кредитного договору № 14.02.2025-100002864, відповідно до якої Позивач надає Відповідачу (який підписав за допомогою одноразового ідентифікатора Е556) кредит у розмірі 5000 гривень строком на 70 днів, процентна ставка 0,8 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит та неустойка: 75 гривень, що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконання/ неналежного виконання зобов`язання.

3.Відповідь Позивальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 14.02.2025-100002864 (кредитної лінії) від 15 лютого 2025 року, відповідно до якої Відповідач підтвердив, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору.

4.Інформаційне повідомлення позивальника, в якому вказано, дані Відповідача та інформація про кримінальну відповідальність, який підписаний одноразовим ідентифікатором Е556.

5.Інформація ТОВ «Універсальні платіжні системи 25 листопада 2025 року, відповідно до якої 15 лютого 2025 року видана сума 5000 гривень за договором № 14.02.2025-100002864 на платіжну карту НОМЕР_1 із призначенням платежу Видача за договором кредиту №14.02.2025-100002864.

6.Довідка-Розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором № 14.02.2025-100002864 від 15 лютого 2025 року, відповідно до якої заборгованість Відповідача по кредитному договору складає 10295,38 гривень, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4997 гривень, заборгованість по процентах в розмірі 2798,38 гривень та неустойки 2500 гривень.

7.Договір про надання послуг з переказу коштів №ФК-П-2024/01/-2 від 04 січня 2024 року, відповідно до Позивач та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» уклали договір проте, що ТОВ «Універсальні платіжні рішення» приймає на себе зобов`язання надавати Позивачу послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом

В ході судового розгляду встановлено, що 15 лютого 2025 року між Позивачем та Відповідачем укладено кредитний договір, відповідно до якого Відповідачеві надано кошти в кредит у розмірі 5000 гривень строком на 70 днів, процентна ставка 0,8 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, неустойка 75 гривень нараховується за кожен день невиконання , неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. (пункти ІІІ.1-ІІІ.3 цього Рішення).

15 лютого 2025 року Позивачем перераховано кошти у розмірі 5000 гривень , що підтверджується інформацією (пункт ІІІ.5 цього Рішення).

Згідно із розрахунком, наданим Позивачем, станом на день подання позову до суду у Відповідача утворилась заборгованість перед Позивачем у розмірі 10295,38 гривень, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4997 гривень, заборгованість по процентах в розмірі 2798,38 гривень та неустойки 2500 гривень. Також в розрахунку враховане часткове погашення 03 березня 2025 року Відповідачем заборгованості в сумі 10 гривень, 3 з яких враховано в рахунок тіла кредита (пункт ІІІ.6 цього Рішення).

На час розгляду справи Відповідачем не надано доказів погашення зазначеної простроченої заборгованості.

V. Висновки суду

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 цього Кодексу Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 цього Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит), позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено в ході розгляду справи, Відповідачем укладено із Позивачем кредитний договір та отримано за цим договором кошти в загальні сумі 5000 гривень, що підтверджується договором та квитанцією (пунктами ІІІ.1, ІІІ.2, ІІІ.3 та ІІІ.5 Рішення).

Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості в повному обсязі, в зв`язку із чим позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 4997 гривень підлягають задоволенню.

щодо розміру заборгованості за процентами

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4528/16 ( пункти 81-85) що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Суд бере до уваги вищевказані висновки Верховного Суду та вважає, що нарахування відсотків за користування кредитом може здійснюватися на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України виключно протягом строку дії договору.

Як встановлено в ході розгляду справи, кредитний договір №14.02.2025-100002864 укладено 15 лютого 2025 року із розміром стандартної процентної ставки за користування кредитом 0,8 % від суми кредиту за кожен день.

Відповідач 15 лютого 2025 року отримав кошти у розмірі 5000 гривень.

Відповідно розмір нарахованих відсотків становить:

- з 15 лютого 2025 року по 03 березня 2025 року ( дату часткового погашення заборгованості) становить 680 гривень (17 днів * (5000 гривень * 0,8 %).

- з 04 березня 2025 року по 25 квітня 2025 року становить 2118,38 гривень (53 дні* (4997 гривень * 0,8 %).

Розмір відсотків за користування кредитом в межах строку договору становить 2118,73+680=2798 гривень 38 копійок.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню

щодо стягнення неустойки

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

17.03.2022 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» N? 2120-1X від 15 березня 2022 р. Його положення стосується питань, зокрема кредитування. А саме, цим Законом було внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18, що встановлює нові правила звільнення позичальника від відповідальності в разі прострочення виконання ним своїх зобов`язань. Відтак, у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором.

Таким чином, відсутні правові підстави для стягнення неустойки у період воєнного стану, в зв`язку із чим не вбачається підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

У відповідності до статті 12 Цивільного процесуального кодексу цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчинення чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивачем надано суду докази на підтвердження обставин, на які він посилається.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позов, а також будь-які докази до суду не надав.

Відповідно, справа розглянута на підставі наявних доказів, за результатами дослідження яких Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у стягненні комісії за користування кредитом та неустойки, а також задоволення позовних вимог в іншій частині.

VI. Щодо судового збору

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 гривень.

Позов задоволено в сумі 7795,38 гривень, що становить 75,6 % від суми заявлених вимог.

75,6 % від суми сплаченого судового збору становить 1831,33 гривень.

Таким чином, з Відповідача на користь Позивача мають бути стягнуті судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 1831 гривень 33 копійки.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 133, 141, 258, 259, 265, 268, 280-282, 284 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити частково в позові товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за неустойкою в розмірі 2500 гривень.

В іншій частині позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договорам (оферти) № 14.02.2025-100002864 від 15 лютого 2025 року в сумі 7795 (сім тисяч сімсот дев`яносто п`ять) гривень 38 (тридцяти вісім) копійки, з яких:

-4997 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто сім) гривень заборгованість за тілом кредиту;

-2798 (дві тисячі сімсот дев`яносто вісім) гривень 38 (тридцять вісім) копійок заборгованість за процентами.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 1831( одна тисяча вісімсот тридцять одна) гривня 33 ( тридцять три) копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

ПОЗИВАЧ: Акціонерне товариство «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 133-А, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37356833.

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО