Рішення № 137054431, 29.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 рокуСправа №160/7146/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов`язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Харківській області щодо прийнятого 17.10.2025 року рішення № 046150018983 про відмову призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно із пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII та дане рішення скасувати;

- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Донецькій області щодо прийнятого 12.02.2026 року рішення № 046150018983 про відмову призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно із пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII та дане рішення скасувати;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Харківській області зарахувати їй до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи з 29.05.2001 року по 03.04.2002 року, з 16.04.2007 року по 25.09.2016 року та з 16.06.2023 року по 04.11.2024 року;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Харківській області вчинити певні дії - призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII (в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 року рішенні №1-p/2020) відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" з 26.09.2025 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що вона звернулася до територіального органу ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Однак оскаржуваними рішеннями № 046150018983 17.10.2025 року та №046150018983 від 12.02.2026 року їй відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи через неврахування усіх періодів за Списком №1 та відсутності необхідного пенсійного віку. Вона вважає вказані рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Вказане й стало підставою для звернення до суду з позовом за захистом своїх прав та майнових інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою зобов`язано відповідачів надати належним чином завірені копії пенсійної справи позивача.

На виконання вимог ухвали суду 15.04.2026 року відповідачем-1 були подані витребувані документи та відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 10.10.2025 позивач звернулася до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. Рішенням Головного управління ПФУ в Харківській області від 17.10.2025 № 046150018983 їй відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного пенсійного віку та у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу передбаченого п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з посиланням на наступне. За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на день звернення досягла віку 45 років, Головне управління ПФУ в Харківській встановило, що її страховий стаж становить 27 років 9 місяців 17 днів, при необхідному не менше 20 років, пільговий стаж відсутній, при необхідному 7 років 06 місяців. При цьому необхідний вік згідно із п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - незалежно від віку, за доданих до заяви документів до загального страхового стажу та до пільгового стажу зараховано всі періоди. При цьому до загального страхового стажу зараховано всі періоди, а до пільгового стажу позивача не зараховано пільгові довідки № 1427 від 02.10.2025, №55-1482 від 08.10.2025.

Як зазначає позивач у позові, після отримання рішення Головного управління ПФУ в Харківській області від 17.10.2025 вона звернулася на підприємство за місцем надання пільгової довідки та отримала зазначену у рішенні про відмову довіреність права підпису довідок. Після усунення виявлених Головним управлінням недоліків позивач повторно 04.02.2026 звернулася через вебпортал ПФУ із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, яка була розглянута вже Головним управлінням ПФУ в Донецькій області. Так, рішенням Головного управління ПФУ в Донецькій області від 12.02.2026 №0046150018983 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно із пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Як вбачається з цього рішення, позивачу зараховано до пільгового стажу період роботи на підставі довідки довідці № 55-1482 від 08.10.2025 (усунуті недоліки), але відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з недосягнення пенсійного віку. Таким чином, рішення Головного управління ПФУ в Харківській області від 17.10.2025 № 046150018983 є правомірним. А тому позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління ПФУ в Харківській області щодо прийнятого 17.10.2025 рішення №046150018983 про відмову призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно із пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII та скасування рішення задоволенню не підлягають, як такі що є невірно обраним способом захисту порушеного права, через те, що попередні рішення про відмову в призначенні пенсії втратили свою юридичну значимість у зв`язку зі складенням відповідачем - Головним управлінням ПФУ у Донецькій області рішення від 12.02.2026. Враховуючи викладене, відповідач-1 просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

На виконання вимог ухвали суду 16.04.2026 року відповідачем-2 були подані витребувані документи та відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 04.02.2026 позивач звернулася через вебпортал електронних послуг ПФУ за призначенням пенсії за віком згідно із п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058). Заяву розглянуто за принципом екстериторіальності відповідно до Порядку № 22-1 Головним управлінням ПФУ в Донецькій області. Так, страховий стаж позивача з урахуванням роботи за Списком №1 складає 27 років 09 місяців 17 днів, пільговий стаж за Списком № 1 складає 09 років 03 місяці 12 днів. До пільгового стажу за Списком №1 не зараховано періоди роботи з 16.06.2023 по 04.11.2024 згідно із довідкою від 02.10.2025 №1427, виданої ПП «Стіл Сервіс», оскільки довідка підписана директором з персоналу та фахівцем ВОП та ЗП та відсутній третій підпис, що не відповідає змісту додатку №5 постанови КМУ від 12.081993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній». В наказі про надання підпису пільгових довідок від 22.09.2025 №4807 ПП «Стіл Сервіс» відсутні прізвища уповноважених осіб, яким надано право підпису. Вік позивача на дату звернення становить 45 років 5 місяців. Головним управлінням ПФУ в Донецькій області прийнято рішення від 12.02.2026 № 046150018983 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком згідно із п.1 ч.2 ст.114 Закону № 1058-IV у зв`язку з недосягненням пенсійного віку - 50 років. За таких обставин, відповідач-1 також просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

20.04.2026 до суду від відповідача-1 надійшли докази направлення відзиву.

27.04.2026 та 30.04.2026 від позивача надійшла відповідь на відзиви, в яких вона зазначає, що прийнявши 17.10.2025 року рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 № 046150018983, Головне управління ПФУ в Харківській області порушило її законне право на соціальний захист у виді своєчасного пенсійного забезпечення, застосувавши закон, який позбавляє її цього права. Крім того, Головним управлінням ПФУ в Донецькій області не взято до уваги те, що вона почала працювати на роботах в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці, на підземних роботах із зайнятістю повний робочий день за Списком № 1 з 16.04.2007 року, тобто до 03.10.2017 року, а також ігнорує те, що згідно із ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Головне управління ПФУ в Харківській області, як видно з їх відзиву, не заперечує про наявність у неї необхідного страхового та її вік 45 років, на момент звернення, але вони не застосували більш сприятливий закон, який передбачає право на обумовлене роботою, із зайнятістю повний робочий день на підземних роботах з видобутку руди, на пільгову пенсію за Списком № 1, а проте застосували закон, який позбавляє її цього права. Позивач, просила суд позов задовольнити повністю з підстав викладених у ньому.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену в позовній заяві та у відповіді на відзив, позицію відповідачів, викладену у відзивах на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що 10.10.2025 позивач звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VI.

17.10.2025 Головним управлінням ПФУ в Харківській області розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення №046150018983 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного пенсійного віку та у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу передбаченого п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з посиланням на наступне:

«За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на день звернення досягла віку 45 років, Головне управління ПФУ в Харківській встановило, що її страховий стаж становить 27 років 9 місяців 17 днів, при необхідному не менше 20 років, пільговий стаж відсутній, при необхідному 7 років 06 місяців. До загального страхового стажу зараховано всі періоди, а до пільгового стажу не зараховано пільгові довідки № 1427 від 02.10.2025, № 55-1482 від 08.10.2025. Оскільки довідки не відповідають вимогам щодо оформлення згідно із додатком 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 № 637, а саме в довідці № 1427 від 02.10.2025 відсутній третій підпис та довіреність на право підпису директору з персоналу, а в довідці № 55-1482 від 08.10.2025 відсутня довіреність на право підпису начальника управління з трудових відносин департаменту з персоналу».

04.02.2026 позивач повторно звернулася через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.

12.02.2026 Головним управлінням ПФУ в Донецькій області розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення №0046150018983 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 згідно із пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" , з посиланням на наступне:

«…Вік позивача 45 років 05 місяців.

Необхідний страховий стаж згідно із пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV становить 20 років, пільговий стаж за Списком № 1 становить 7 років 6 місяців.

Страховий стаж особи з урахуванням кратності та додаткові за Списком № 1 становить 36 років 09 місяців 17 днів, пільговий стаж за Списком № 1 складає 09 років 03 місяці 12 днів.

Під час розгляду справи було враховано такі документи: паспорт, ідентифікаційний код; документ про стаж роботи; копії наказів про атестацію робочих місць; документи про пільговий стаж роботи - довідка від 18.10.2025 № 55-1482, видана Публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг», довідка від 02.10.2025 № 1427, видана Приватним підприємством «Стіл Сервіс»; документ про навчання; свідоцтво про шлюб; свідоцтва про народження дитини.

Результати розгляду документів доданих до заяви:

До страхового стажу зараховано всі періоди.

До пільгового стажу за Списком №1 не зараховано періоди роботи з 16.06.2023 по 04.11.2024 згідно із довідкою від 02.10.2025 № 1427, виданої ПП «Стіл Сервіс», оскільки довідка підписана директором з персоналу та фахівцем ВОП та ЗП та відсутній третій підпис - начальника відділу кадрів, що не відповідає вимогам додатку № 5 до постанови КМУ від 12.081993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній». В наказі про надання підпису пільгових довідок від 22.09.2025 № 4807 ПП «Стіл Сервіс» відсутні прізвища уповноважених осіб, яким надано право підпису.

Особа буде мати право на пенсійну виплату у віці 50 років - 26.09.2030.

На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із частиною першою ст.8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

При цьому, згідно із частиною четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Так, в силу частини першої статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

Відповідно до пунктів 1-2 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637.

Так, згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 04.06.1999 р., позивач у спірний період працювала:

- з 29.05.2001 року по 03.04.2002 року - машиніст конвеєра ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг (расп.№3 від 30.05.2001);

- з 16.04.2007 року по 25.09.2016 року - лаборантом-радіометристом ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг (расп.№3 від 16.04.2007);

- з 16.06.2023 року по 04.11.2024 року - лаборант-радіометрист (підземний) 3 розряду ПІП «СТІЛ СЕРВІС» (наказ №262/к від 15.06.2023).

Також, відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданою ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг № 55-1482 від 08.10.2025 року, позивач працювала повний робочий день в ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг:

з 29.05.2001 року по 03.04.2002 року, за Списком № 1, машиністом конвеєра ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг з зайнятістю повний робочий день з переробки руди чорних металів, (розпорядження № 3 від 30.05.2001 року та розпорядження про переведення № 36 віл 05.10.2002 року); постанова КМУ № 162 від 11.03.1994 року (розділ II, підрозділ а, позиція 1020100а - 17536);

- з 16.04.2007 року по 25.09.2016 року, за Списком № 1, лаборантом-радіометристом ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг з зайнятістю повний робочий день на підземних роботах з видобутку руди, (згідно відповідних наказів та розпоряджень); постанова КМУ № 36 від 16.01.2003 року (розділ 1, підрозділ 1, позиція 1.2а).

Зазначена професія передбачена позицією розділ 1, підрозділ 1, позиція 1.1а Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою КМУ від 16 січня 2003 р. № 36.

Зазначена професія передбачена позицією розділ ІІ, підрозділ а, позиція 1020100а-1753б Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою КМУ від 11.03.1194 р. №162.

Також, відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданою ПП СТІЛ СЕРВІС № 1427 від 02.10.2025 року, позивач працювала повний робочий день в ПП «СТІЛ СЕРВІС»:

- з 16.06.2023 року по 04.11.2024 року, за Списком № 1, лаборант-радіометрист (підземний) 3 розряду ПП «СТІЛ СЕРВІС» з зайнятістю повний робочий день на підземних роботах з видобутку руди, (згідно наказів про атестацію робочих місць наказ 784 (первинний) від 12.12.2016, наказ № 6687 від 08.12.2021); затверджено постановою КМУ № 461 від 24.06.2016 року (розділ 1, підрозділ 1).

Зазначена професія також передбачена розділ 1, підрозділ 1 Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право па пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою КМУ від 24.06.2016 № 461.

Відтак, професія позивача належить до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Крім того, пенсійним органом даний факт не заперечується.

Як свідчать матеріали справи, відповідач-2 не зараховує до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи позивача з 16.06.2023 по 04.11.2024 згідно із довідкою від 02.10.2025 № 1427, виданої ПП «Стіл Сервіс». Так як довідка підписана директором з персоналу та фахівцем ВОП та ЗП та відсутній третій підпис - начальника відділу кадрів, що не відповідає вимогам додатку № 5 до постанови КМУ від 12.081993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній». В наказі про надання підпису пільгових довідок від 22.09.2025 № 4807 ПП «Стіл Сервіс» відсутні прізвища уповноважених осіб, яким надано право підпису.

Натомість суд зазначає, що відповідачем-2 під час розгляду заяви позивача не було встановлено будь-яких недоліків оформлення записів про її роботу.

Суд зауважує, що особа не може відповідати за правильність та повноту оформлення її трудової книжки та бухгалтерських документів уповноваженою особою і, тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини уповноваженого органу не може бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах або обрахунку страхового стажу.

Висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 р. по справі №687/975/17.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Також приписами пункту 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із правовою позицією, висловленої Верховним Судом у постанові від 25.04.2019 у справі № 336/6112/16-а надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічне вказано Верховним Судом у постановах від 31.10.2019 у справі №688/4170/16-а та від 20.05.2021 у справі № 593/1278/16-а.

Суд зазначає, що довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено статтями 13, 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд також зауважує, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Так, на підтвердження пільгового характеру роботи в ПП «Стіл Сервіс» позивачем була надана довідка від 02.10.2025 №1427, в якій є посилання на накази про прийняття та звільнення; зазначено про виконання в гірничому виробництві з повним робочим днем в підземних умовах, що передбачено Списком № 1 розділ І підрозділ 1 та є інформація щодо атестації робочих місць; містить печатку підприємства та всі необхідні реквізити.

Стосовно невідповідності довідки встановленим вимогам, слід зазначити, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії. Наведені висновки відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.01.2023 у справі № 392/1357/17(2-а/392/109/17).

Окрім того, суд звертає увагу, що орган, який призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а та від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а.

У випадку, якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з`ясування спірних обставин, запропонувати позивачеві надати інформації щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з нею роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Натомість, пенсійний орган не здійснював ніяких запитів на підтвердження спірного періоду роботи позивача та не надав доказів які б ставили під сумнів дійсність періодів її трудової діяльності.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що за наявності у позивача трудової книжки, яка містить відповідні записи, що підтверджують її роботу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, не зарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу позивача є безпідставними.

Таким чином, періоди роботи з 16.06.2023 року по 04.11.2024, в яких позивач працювала в ПП «Стіл Сервіс» є підтвердженими та підлягають зарахуванню до її пільгового стажу за Списком №1 (постанова № 202).

Водночас суд не вбачає правових підстав для зарахування до пільгового стажу періодів з 29.05.2001 року по 03.04.2002 року, та з 16.04.2007 року по 25.09.2016 року, оскільки, як вбачається в з матеріалів справи та наданого відповідачем-2 розрахунку стажу (форма РС-право) ці періоди роботи позивачу вже були зараховані.

Щодо підстави для відмови в призначенні пенсії, як недостатній пенсійний вік позивача, суд зазначає на таке.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливим і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

02 березня 2015 року був прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII, яким пункт "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" викладено в такій редакції: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

У свою чергу, статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).

Відповідно до положень статті 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

Згідно із пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 р., стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Порядок застосування статті 13 визначає пункт 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020.

Так, застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.

Отже, у статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. №1788-XII до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 р. № 213-VIII для призначення пенсії за віком за списком №1 було встановлено пенсійний вік досягнення жінкою 45 років, а також, страховий стаж роботи для жінок не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до пункту 4.4 Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 р., перевіряючи статтю 13, частину 2 статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 р. № 213-VIII, на відповідність Конституції України, Конституційний Суд України виходив з такого.

Згідно із статтею 13, частиною 2 статті 14, пунктами "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 р. № 213-VIII у осіб, які належать до категорій працівників, вказаних у цих нормах, виникли легітимні очікування щодо реалізації права виходу на пенсію. Однак оспорюваними положеннями Закону № 213-VIII змінено нормативне регулювання призначення пенсій таким особам.

Конституційний Суд України, дослідивши правовідносини, пов`язані зі змінами підстав реалізації права на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та права на пенсію за вислугу років, зазначає, що ці зміни вплинули на очікування осіб стосовно настання юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію.

Отже, особи, які належать до певної категорії працівників, були учасниками правовідносин, у яких вони об`єктивно передбачали настання відповідних наслідків, а саме призначення пенсій, тобто їх легітимні очікування були пов`язані саме з положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 р. № 213-VIII. Зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію.

Таким чином, стаття 13, частина 2 статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 р. № 213-VIII, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині 1 статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.11.2021 р. у зразковій справі № 360/3611/20 дійшла висновку, що застосуванню підлягають норми Закону №1788-XI з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, а не Закону № 1058-IV.

За вказаних обставин, така обов`язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах: необхідний вік та стаж роботи, має застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, та виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України.

Таке застосування судом вищевказаних норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

Так, станом на дату звернення за призначенням пенсії на пільгових умовах, позивач досягла віку передбаченого пунктом "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до прийняття Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII - 45 років.

За вказаних обставин суд вважає, що рішення відповідача-2 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах від 12.02.2026 року рішення №046150018983 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ПФУ в Харківській області щодо прийнятого 17.10.2025 року рішення №046150018983 про відмову призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно із пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII, задоволенню не підлягають, як такі що є невірно обраним способом захисту порушеного права, через те, що попередні рішення про відмову в призначенні пенсії втратили свою юридичну значимість у зв`язку зі складенням відповідачем - Головним управлінням ПФІУ в Донецькій області рішення від 12.02.2026 року № 046150018983.

Щодо підстав розгляду заяви позивача Головним управлінням ПФУ в Харківській області та визначення належного органу Пенсійного фонду, яким має здійснюватися розгляд заяви позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі, суд зазначає наступне.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок).

Відповідно до абз.13 п.4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно із п.4.3 Порядку створення та обробки документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до п.4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

В даному випадку органом призначення визначено за принципом екстериторіальності Головне управління ПФУ в Донецькій області.

З матеріалів справи видно, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача про призначення пенсії здійснювало Головне управління ПФУ в Донецькій області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п.4.2 Порядку.

Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 р. кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 21.03.2019 р. у справі № 817/498/17 наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

При вирішенні зазначеного спору судом враховано правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 р. у зразковій справі №360/3611/20, які відповідно до ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Що стосується дати, з якої позивачу має бути призначена пенсія, то суд зауважує, що за приписами пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Донецькій області від 12.02.2026 року №046150018983 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язати відповідача-2 призначити позивачу з 26.09.2025 року (з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХII, в редакції, що підлягає застосуванню згідно із п.3 Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року зарахувавши періоди роботи з 16.06.2023 року по 04.11.2024, в яких працювала в ПП «Стіл Сервіс».

У задоволенні решти позовної заяви позивачу слід відмовити.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно із ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, тому судовий збір у розмірі 665,60 грн (1 331,20 грн : 2) підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних відшкодувань відповідача-2.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 12.02.2026 року № 046150018983 про відмову ОСОБА_1 у призначанні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно із пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу період роботи з 16.06.2023 року по 04.11.2024 року, в яких ОСОБА_1 працювала Приватному підприємстві "Стіл Сервіс" до пільгового стажу за Списком №1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 з 26.09.2025 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п."а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХII, в редакції, що підлягає застосуванню згідно із п.3 Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року.

У задоволенні решти позовної заяви відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл.Соборна, буд.3, м.Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати по справі у розмірі 665,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма