Рішення № 137054260, 02.06.2026, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/305/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"02" червня 2026 р. селище Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Т.Г. Корсун, за участю секретаря судового засідання М.М. Сороки, розглянувши в селищі Ємільчине за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором №176-010-850-2-17-Г в розмірі 8862 грн 24 коп.

В обґрунтування позовних вимог представник ТОВ «ФК Єврокредит» у позовній заяві зазначив наступне.

23 листопада 2017 року між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №176-010-850-2-17-Г, за умовами якого банк надав відповідачу кредит строком до 20.11.2020 включно. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов договору.

Відповідач не сплатив своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом. У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань, у Позичальника утворилась заборгованість за Договором №176-010-850-2-17-Г від 23.11.2017 у розмірі 8862,24 грн, яка складається з наступного: - Прострочена заборгованості за основним боргом: 8839 грн, - Прострочена заборгованість за відсотками: 23,24 грн.

03.09.2024 між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» укладено договір №GL1N426240 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимог до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №176-010-850-2-17-Г від 23.11.2017.

27.12.2024 ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» уклало з ТОВ «ФК Єврокредит» договір №1/12 про відступлення прав вимоги, за умовами якого позивач набув прав кредитора за договором №176-010-850-2-17-Г від 23.11.2017 між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 .

Посилаючись на норми ЦК України та умови укладених договорів, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 8862,24 грн.

Ухвалою суду від 02.04.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У судові засідання представник позивача не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач у судові засідання не з`явився, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Суд, виконуючи вимоги ст. 280 ЦПК, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив та позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи.

Ухвалою суду від 02.06.2026 вирішено здійснювати заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 23 листопада 2017 року між Акціонерним товариством «Мегабанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом складання відповідачем заяви-договору про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів.

Отримання кредитних коштів підтверджено виписками по рахунку відповдіача.

Між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» 03.09.2024 було укладено договір про відступлення прав вимог, згідно якого АТ «Мегабанк» відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» прийняло право вимоги до боржників, зазначені у додатку № 1 до цього договору.

27.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та позивачем було укладено договір відступлення права вимоги до боржників, відповідно до якого останній отримав право вимоги до відповідача за кредитним договором від 23.11.2017.

З матеріалів справи слідує, що відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 8862,24 грн., з яких: 8839 грн. - заборгованість за основним боргом; 23,24 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Суд погоджується з сумою заборгованості у розмірі 8862,24 грн., заявленою позивачем за договором кредиту від 23.11.2017, визнає її коректною відносно обумовлених сторонами договору суми кредиту, терміну користування коштами.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування доводів позивача, інші розрахунки не подавались.

Отже, оскільки позичальник порушив взяті на себе зобов`язання з повернення отриманої суми кредиту, при цьому, право грошової вимоги, включаючи нараховані відсотки, правомірно набуто позивачем у справі, вимога про стягнення суми заборгованості є обґрунтованими.

На підставі ст. 141 ЦПК України підлягають до стягнення з відповідача витрати з оплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Верховний Суд у своїй постанові від 24 листопада 2021 року по справі № 420/1109/20 зазначив: «Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Вказуючи на потребу відшкодування витрат в сумі 11200 грн, позивач надає договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025, укладений між ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» та Адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС», акт прийому передачі послуг з правничої допомоги від 05.01.2026 з детальним описом робіт, зокрема: проведення юридичного та фінансового аналізу боржника 1200 грн, складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості з 1 боржника 10 000 грн.

Надаючи оцінку наведеним доказам, суд звертає увагу на непропорційне завищення вартості послуг з огляду на складність справи, обсягу її матеріалів, пов`язаної із цим об`єктивної потреби у часі. Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом діяльності позивача, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції. Вважаючи їх неспівмірними, суд, керуючись принципом розумного підходу до визначення обсягу часу, необхідного для досягнення мети надання кваліфікованої та достатньої правової допомоги, вважає необхідним зменшити розмір витрат за договором про надання правничої допомоги та визначити їх на рівні 2000 грн.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» заборгованість за Кредитним договором №176-010-850-2-17-Г в розмірі 8862 грн 24 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» судовий збір у сумі 2662 грн 40 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» витрати на правничу допомогу у сумі 2000 грн.

В задоволенні вимоги про стягнення решти витрат на правничу допомогу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Ємільчинським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (пров. Ушинського, 1, офіс 105, м. Дніпро; код ЄДРПОУ 40932411)

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повне судове рішення складено 02 червня 2026 року.

Суддя Т. Г. Корсун