Рішення № 137053863, 22.05.2026, Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа № 523/11837/25

Провадження № 2/474/156/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

22.05.26р. с-ще Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокола Ф.Г.

за участю секретаря судового засідання Лисейко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ЕЙС до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

19.06.2025р. Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ЕЙС (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка), в якому просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором № 387936104 від 19.02.2022р. у розмірі 14 064 грн. 10 коп., з яких: 8 500 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 5 564 грн. 10 коп. - заборгованість за відсотками по кредиту.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 19.02.2022р. між ТОВ Манівео швидка фінансова допомога (далі - ТОВ МШФД) та відповідачкою було укладено кредитний договір № 387936104 на суму 8 500 грн., у формі електронного документа, підписаний електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора MNV89FW6. Зокрема, відповідачка, за допомогою мережі Інтернет, перейшла на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, зареєструвалася на ньому створивши особистий кабінет позичальника, за допомогою ІТС товариства заповнила та подала заявку на отримання грошових коштів у кредит, вказавши в ній свої персональні дані, ознайомилася та підтвердила згоду з Офертою, індивідуальною частиною договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору, отримала на номер телефону вказаний у заявці персональний одноразовий ідентифікатор та надала згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) первісного кредитора щодо укладення кредитного договору (підписала кредитний договір одноразовим ідентифікатором).

ТОВ МШФД виконало свої зобов`язання за кредитним договором та через банк провайдер перерахувало 19.02.2022р. грошові кошти в сумі 8 500 грн. 00 коп. на банківську карту № НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачкою у заявці при укладенні кредитного договору.

28.11.2018р., ТОВ Манівео швидка фінансова допомога та ТОВ Таліон Плюс, уклали договір факторингу № 28/1118-01, до якого у подальшому укладалися додаткові угоди, в тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу, на виконання якого його сторони підписали 05.05.2022р. Реєстр прав вимог № 175 та Акт звірки взаємних розрахунків, протокол узгодження предмету факторингової операції.

30.10.2023р. між ТОВ Таліон плюс та ТОВ ФК Онлайн Фінанс укладено Договір факторингу № 30/1023-01 відповідно до якого та Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023р., платіжної інструкції про сплату фінансування, до ТОВ Онлайн фінанс перейшло право вимоги до відповідачки.

29.05.2025р. ТОВ ФК Онлайн Фінанс та позивач уклали Договір факторингу № 29/05/25-Е відповідно до умов якого та реєстру боржників б/н від 29.05.2025р. позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором на суму 14 064 грн. 10 коп.

Перехід від клієнта до фактора прав вимог за кредитними договорами підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників та платіжною інструкцією про проведення фінансування.

За таких обставин позивач просив стягнути із відповідачки заборгованість за кредитним договором № 387936104 у заявленому розмірі.

Представники позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судові засідання 27.11.2025р., 02.02.2026р., 22.05.2026р. не з`явилися, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлені про час, дату і місце судового розгляду. Водночас у позовній заяві представник позивача Тараненко А.І. просив розглядати позовну заяву за відсутності представника, дав згоду на ухвалення заочного рішення.

Відповідачка в судові засідання 27.11.2025р., 02.02.2026р., 22.05.2026р. не з`явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час та місце судового розгляду шляхом вручення судової повістки під розпис повнолітньому члену сім`ї (матері ОСОБА_4 ), а також шляхом направлення судових повісток рекомендованим поштовим відправленням, які були повернуті на адресу суду з відміткою про невручення через відсутність адресата за зареєстрованим місцем проживання, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача до суду. Відповідачка про причини неявки суд не повідомила, а також не подала до суду відзив на позовну заяву та заяви про розгляд справи за її відсутності чи відкладення розгляду справи.

З огляду на приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі сторін за наявними у справі доказами.

22.05.2026р. судом, в порядку визначеному ст.ст. 280, 281 ЦПК України, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

28.11.2018р. між ТОВ Таліон Плюс (фактор) та ТОВ МШФД (клієнт) було укладено договір факторингу № 28/1118-01 згідно умов якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату на умовах визначених договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу прав вимоги до боржників у повному обсязі за відповідним Реєстром прав вимоги. При цьому, у договорі факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. визначено терміни, зокрема: боржник - фізична особа з якою укладено кредитний договір, право вимоги до якого уступаються за договором факторингу; кредитний договір - кредитний договір укладений між клієнтом та боржником, права вимоги за яким відступаються; право вимоги - всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги які виникнуть у майбутньому; борг - означає суму грошових коштів які підлягають оплаті клієнту боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів, інших сум що належать до сплати клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим договором зобов`язальної сили; реєстр прав вимоги означає перелік прав вимог до боржників, що відступається за цим договором, та форма якого наведена у додатку № 1.

Строк дії цього договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. сторони визначили як такий, що закінчується 28.11.2019р. (п. 8.2 договору факторингу).

28.11.2019р. ТОВ Манівео швидка фінансова допомога та ТОВ Таліон Плюс уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою сторони дійшли згоди викласти п. 8.2 Договору факторингу у новій редакції, а саме строк дії договору продовжено до 31.12.2020р. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

31.12.2020р. між ТОВ Таліон Плюс (фактор) та ТОВ МШФД (клієнт) було укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р., згідно умов якої сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції, що наведена у даній додатковій угоді. За текстом договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. викладеного у новій редакцій у даній додатковій угоді № 26 - клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату на умовах визначених договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу прав вимоги до боржників у повному обсязі за відповідним Реєстром прав вимоги.

При цьому, у договорі факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. викладеного у новій редакцій у даній додатковій угоді № 26 визначено терміни, зокрема: боржник - фізична особа з якою укладений кредитний договір, право вимоги до якого уступаються за договором факторингу; кредитний договір - кредитний договір укладений між клієнтом та боржником, права вимоги за яким відступаються; право вимоги - права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги які виникнуть у майбутньому; борг - означає суму грошових коштів які підлягають оплаті клієнту боржником за умовами кредитних договорів строк оплати яких настав на момент переходу прав вимоги до фактора (наявна вимога), а також строк оплати яких настане у майбутньому (майбутня вимога); реєстр прав вимоги - означає перелік прав вимог до боржників, що відступається за цим договором, та форма якого наведена у додатку № 1.

У додатковій угоді № 26 від 31.12.2020р., в якій текст договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. викладено у новій редакції, визначено строк його дії - до 31.12.2021р. (п.8.2).

31.12.2021р. між ТОВ Таліон плюс та ТОВ Манівео швидка фінансова допомога укладено додаткову угоду № 27 у якій сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. - до 31.12.2022р.

19.02.2022р. відповідачка ОСОБА_1 , звернулася з заявкою на ТОВ Манівео швидка фінансова допомога на отримання коштів у кредит, в якій зазначила бажану суму кредиту - 8 500 грн. та строк кредиту - 30 днів, а також номер карти НОМЕР_1 .

Вказаної ж дати ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписала Паспорт споживчого кредиту продукту Смарт до Договору № 387936104 від 19.02.2022р.

19.02.2022р. між відповідачкою та ТОВ Манівео швидка фінансова допомога (далі - ТОВ МШФД) було укладено договір кредитної лінії № 387936104 (далі - договір № 387936104), згідно п.п. 2.1-2.5 розділу 2 якого, сторони погодили, що кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі кредитного ліміту 8 500 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом відповідно до умов зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту продукту Смарт ТОВ МШФД. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у сумі 8 500 грн. який має бути повернено до 21.03.2022р. Другий та решта траншів надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених договором. Загальна сума кредиту за договором складається із сум кредиту за всіма наданими траншами, що отримані позичальником протягом всього строку дії договору.

У п. 3.6 розд. 3 договору № 387936104 сторони погодили, що позичальнику надається дисконтний період кредитування протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення договору строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання першого траншу.

Згідно п.п. 3.7, 3.8 договору № 387936104 сторони погодили, що встановлений в п. 3.1 договору строк дисконтного періоду та відповідно строк кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умов, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах цього пункту не обмежена. Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 3 748 грн. 50 коп.

Порядок укладення договору та створення електронного підпису сторонами визначений у розділі 4 договору № 387936104, зокрема, що з метою укладення договору позичальник, ознайомившись з правилами, заповнив заявку, вказавши всі дані, визначені у заявці як обов`язкові, у т.ч. бажаний спосіб отримання кредиту. На підставі даних, зазначених у первинній заявці, ІКС кредитодавця здійснила ідентифікацію позичальника та формувала його особистий кабінет. ІКС кредитодавця шляхом підстановки всієї необхідної інформації про кредитодавця в типову форму кредитного договору, згенеровано Оферту, що містила істотні умови. Позичальник перейшов з використанням телекомунікаційного ресурсу кредитодавця до ознайомлення з Офертою в особистому кабінеті. Одночасно ІКС кредитодавця згенеровано одноразовий ідентифікатор, який направлено позичальнику в смс повідомленні/ електронним листом/ в особистий кабінет. Позичальник ознайомився з усіма істотними умовами Оферти та надав згоду (акцепт) шляхом направлення повідомлення кредитодавцю підписане у порядку визначеному абз. 2 ст. 12 Закону Про електронну комерцію. Після виконання всіх дій визначених у п. 4.10 договору кредитодавець ініціює надання кредиту способом вказаним позичальником у договорі.

У розділі 5 договору № 387936104 визначено, що кожний окремий транш за договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитодавцем безготівкового перерахування кредиту кредитового переказу грошових коштів на рахунок позичальника - платіжну картку № НОМЕР_1 .

Пунктом 7.1 договору № 387936104 визначено, що сума кредиту за всіма траншами має бути повернута не пізніше дати закінчення дисконтного періоду кредитування 21.03.2022р., а саме не пізніше 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником.

У договорі № 387936104 (п. 7.2.1) у разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту кожен раз переносяться на нову дату закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахувану відповідно до правил цього Договору;

У разі якщо позичальник продовжує користуватись кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування, зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду (п. 7.2.2 договору № 387936104).

Проценти сплачуються в наступному порядку: протягом дисконтного періоду позичальник сплачує проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду, а у разі його продовження позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду. Після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати проценти щоденно (п. 7.3-7.3.2 договору № 387936104).

Якщо позичальник не скористався умовами зменшення витрат та загальної вартсоті кредиту на умовах п. 8.5 договору. То зобов`язання позичальника по сплаті процентів за увесь час дисконтного періоду кредитування, визначаються за процентною ставкою 766,50% річних, що на день укладення договору становить 2,10% в день від залишку кредиту за кожний день користування ним (п. 8. 3 договору № 387936104).

Відповідно до 8.4 договору № 387936104 зобов`язання по сплаті процентів за користування кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування визначаються за процентною ставкою 1087,70% річних, що на день укладення договору становить 2,98% в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.

Згідно з п. 8.5.1 договору № 387936104, якщо позичальник здійснить повернення всієї суми отриманого кредиту до закінчення строку дисконтного період, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом будуть визначатися за процентною ставкою 536,55% річних (1,47% в день).

У разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів та здійснить повернення всієї суми отриманого кредиту до закінчення строку дисконтного періоду, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом за період від дати видачі кредиту до 21.03.2022р. будуть визначатися на умовах у п. 8.5.1 договору за дисконтною процентною ставкою, а після 21.03.2022р. за ставкою 766,50% річних, що укладення договору становить 2,10% в день від суми кредиту за кожний день користування ним (індивідуальна процентна ставка) (п. 8.5.2 договору № 387936104).

Згідно з п. 8.7 договору № 387936104 якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду умови про розрахунок витрат згідно п. 8.5. договору - не застосовуються, та загальна вартість кредиту за період всього дисконтного періоду визначається відповідно до розміру базової процентної ставки у п. 8.3 договору.

Відповідно до п. 8.8 договору № 387936104, підписуючи цей договір позичальник підтверджує, що визначення розміру зобов`язань позичальника по оплаті процентів за дисконтний період кредитування відповідно до розміру дисконтної та індивідуальної ставки чи базовою ставкою є відкладальною обставиною в розмінні ст. 212 ЦК України та залежить від виконання чи не виконання ним описаних вище умов. Визначення зобов`язань позичальника за базовою процентною ставкою (без врахування знижок вказаних в п. 8.5. Договору) не є односторонньою зміною умов Договору в сторону погіршення для позичальника, адже порядок розрахунку вартості послуг Кредитодавця прописаний в договорі на момент його укладення, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду.

Право кредитодавця без згоди позичальника відступити право грошової вимоги за договором будь якій фінансовій установі передбачено у п. 9.1.1.5 договору № 387936104).

Строк дії договору обчислюється з моменту його підписання та до закінчення строку надання кредиту у вигляді кредитної лінії, з врахуванням факту настання чи не настання обставин передбачених договором або до моменту його дострокового розірвання (п.11.1 договору № 387936104).

Факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною у розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах передбачених договором.

Згідно з п. 12.4 договору № 387936104, сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії Договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання позичальник зобов`язаний сплачувати на користь кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,70% річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Договір № 387936104 підписаний позичальницею ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором MNV89FW6 (відправлено 19.02.2022р. 21:27:08 та введено вказаної дати 21:28:03).

09.11.2023р. сформована довідка щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ МШФД, у якій зазначено тип, сума та процентна ставка кредиту, анкетні дані позичальника, його електронна адреса та номер телефону, а також інформація про подання заявки на кредит - 19.02.2022р. о 20:23год. та що акцепт оферти позичальником (підписання договору одноразовим ідентифікатором) MNV89FW6, який було направлено позичальнику на номер телефону НОМЕР_2 , введено ним 19.02.2022р. о 21:28:22. В ній же міститься інформація про перерахування коштів - 19.02.2022р. о 21:29:01.

Згідно платіжного доручення від 19.02.2022р. платника ТОВ МШФД, отримувачем коштів значиться ОСОБА_1 , кредитний рахунок № НОМЕР_1 , сума кредиту 8 500 грн. 00 коп., призначення платежу - переказ коштів згідно договору № 387936104 від 19.02.2022р. Безготівкове зарахування Мoneyveo SFD Visa Transfer.

Факт перерахування коштів позичальниці ОСОБА_1 згідно договору № 387936104 підтверджується довідкою АТ Універсал Банк від 05.05.2026р. та випискою про рух коштів по рахунку за період з 19.02.2022р. до 24.02.2022р., згідно якої ОСОБА_1 у банку емітовано картку № НОМЕР_3 , на яку 19.02.2022р. о 21:28:24 зараховано кошти у сумі 8 500 грн.

За розрахунком заборгованості за кредитним договором № 870093393 виготовленим ТОВ МШФД за період з 19.02.2022р. до 05.05.2022р. та детального розрахунку заборгованості наданого позивачем 15.12.2025р. на ухвалу суду, заборгованість позичальника за договором значиться, станом на 05.05.2022р., у розмірі 9 404 грн. 40 коп., з них тіло - 8 500 грн. 00 коп., та проценти - 941 грн. 80 коп. Проценти нараховані з 19.02.2022р. до 03.02.2022р. за дисконтною процентною ставкою 1,47% в день (124 грн 95 коп. в день) за наступною формулою: 8 500 грн. (сума виданого кредиту)* 1,47 (процентна ставка)/100. У період з 04.03.2022р. до 10.04.2022р. проценти не нараховувалися з огляду на Указ Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, яким на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан. Нарахування процентів відновлено з 11.04.2022р. Та на період з 11.04.2022р. частково звільнено клієнтів, які мають діючі договори кредитних продуктів товариства Смарт від зобов`язань по сплаті процентів за користування кредитними коштами шляхом зменшення ціни загальної вартості послуг товариства в сторону покращення для клієнта, на 874 грн. 65 коп. 04.03.2022р., та на 124 грн. 95 коп. 08.04.2022р., а з 11.04.2022р. до 30.04.2022р. відсотки нараховані у розмірі 12 грн 75 коп. в день, з 01.05.2022р. до 05.05.2022р. - 37 грн 40 коп. в день.

У реєстрі прав вимоги № 175 від 05.05.2022р. складеного на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. (п. 4.1 розд. 4 - право вимоги (у т.ч. права вимоги, які виникнуть у майбутньому) переходить до фактора у день підписання Реєстру права вимоги) зазначено, що на умовах цього договору клієнт відступає фактору право вимоги до боржника (порядковий номер 27875) ОСОБА_1 за договором № 387936104 в сумі 9 441 грн. 80 коп., з них тіло - 8 500 грн. 00 коп., та проценти - 941 грн. 80 коп.

05.05.2022р. сторонами договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. підписано Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно Реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022р.

05.05.2022р. сторонами договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. підписано Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2022р. зі сплати суми фінансування за реєстром права вимоги № 175 від 05.05.2022р., згідно якого заборгованість фактора перед клієнтом станом на 31.12.2022р. відсутня, фактором здійснено повну оплату фінансування за відступлення прав вимоги за Реєстром права вимоги № 175.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 387936104 виготовленим ТОВ Таліон плюс станом на 30.10.2023р. та детального розрахунку заборгованості наданого позивачем 15.12.2025р. на ухвалу суду, за період з 05.05.2022р. до 18.06.2022р. заборгованість позичальника за договором значиться як 14 064 грн. 10 коп., з них тіло - 8 500 грн. 00 коп., та проценти - 5 564 грн. 10 коп. (заборгованість по процентам нарахованим первісним кредитором станом на 05.05.2022р. - 941 грн. 80 коп, заборгованість по процентам за період з 06.05.2022р. до 15.05.2022р. включно (37 грн. 40 коп. в день) та заборгованість по процентам нарахованим з 16.05.2022р. до 18.06.2022р. за дисконтною процентною ставкою 1,47% в день (124 грн 95 коп. в день.

Всього, проценти нараховані первісним кредитором ТОВ МШФД та наступним кредитором ТОВ Таліон плюс - 120 днів (30 днів дисконтного періоду та 90 днів від дати закінчення дисконтного періоду, згідно п.п. 7.1, 7.2.2, 8.5.1, 8.7 договору № 387936104).

30.10.2023р. між ТОВ ФК Онлайн фінанс та ТОВ Таліон плюс було укладено договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату на умовах визначених договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги. При цьому, у договорі факторингу визначено терміни, зокрема: боржник - фізична особа з якою укладено кредитний договір, право вимоги до якого уступаються за договором факторингу; кредитний договір кредитний договір укладений між клієнтом та боржником, права вимоги за яким відступаються; право вимоги - всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги які виникнуть у майбутньому; борг - означає суму грошових коштів які підлягають оплаті клієнту боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів, інших сум.

Строк дії договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023р. - до 31.12.2024р. (п. 8.2).

У реєстрі прав вимоги № 1 від 30.10.2023р. складеного на виконання договору факторингу № 30/1023-01 (п. 4.1 розд. 4 - право вимоги (у т.ч. права вимоги, які виникнуть у майбутньому) переходить до фактора у день підписання Реєстру права вимоги) зазначено, що на умовах цього договору клієнт відступає фактору право вимоги до боржника (порядковий номер 18222) ОСОБА_1 в сумі 14 064 грн. 10 коп., з них тіло - 8 500 грн. 00 коп., та проценти - 5 564 грн. 10 коп.

Фінансування за договором факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023р. проведено 31.10.2023р., про що надано платіжну інструкцію № 4939.

29.05.2025р. між ТОВ ФК ЕЙС (фактор) та ТОВ ФК Онлайн фінанс (клієнт) було укладено договір факторингу 29/05/25-Е, відповідно до умов якого фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - боржників. Перелік боржників та підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованостей відбувається в момент підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2 після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває права вимоги. Строк договору - до 31.12.2026р.

29.05.2025р. ТОВ ФК ЕЙС (фактор) та ТОВ ФК Онлайн фінанс (клієнт) підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу 29/05/25-Е, згідно якого клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників в кількості 7 277, після чого з урахуванням п.1.2 Договору факторингу, до клієнта переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до них.

У реєстрі боржників (додаток № 1 до факторингу 29/05/25-Е між ТОВ ФК ЕЙС (фактор) та ТОВ ФК Онлайн фінанс) від 29.05.2025р. під порядковим номером 2480 зазначено боржницю ОСОБА_1 в сумі 14 064 грн. 10 коп., з них тіло - 8 500 грн. 00 коп., та проценти - 5 564 грн. 10 коп.

Оплата за відступлення права вимоги згідно договору факторингу 29/05/25-Е від 29.05.2025р. проведена у період з 04.06.2025р. до 06.06.2025р., про що надано платіжні інструкції №№ 243, 245, 246, 247, 248.

Директором ТОВ ФК ЕЙС складено документ з назвою Виписка з особового рахунку за кредитним договором № 387936104 за період з 29.05.2025р. до 05.06.2025р., у графі якої сальдо на кінець періоду, дебет зазначено заборгованість за тілом кредиту - 8 500 грн. 00 коп., та процентами - 5 564 грн. 10 коп.

Встановивши вказані обставини, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

За правилам ч. 1 ст. 1049 та ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

У п.п. 5, 6, 12 ст. 3 Закону України Про електронну комерцію №675-VІІІ від 03.09.2015р. зазначено, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір;

Відповідно до ст. 11 Закону України Про електронну комерцію електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно зі ст. 12 Закону України Про електронну комерцію якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Отже, тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог - на відповідача.

Верховний Суд у постанові від 30.11.2022р. у справі №334/3056/15 зазначив, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Із вказаного слідує, що доведення факту повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором, є обов`язком позичальника, а не позивача. При цьому факт виконання своїх обов`язків позичальника щодо повернення кредитних коштів зобов`язаний доводити саме відповідач, надавши суду відповідні належні та допустимі докази, що свідчать про повернення кредитних коштів та процентів за їх користування.

Водночас відповідачка не виконала свого процесуального обов`язку щодо надання доказів на спростування розміру заборгованості заявленої до стягнення, контррозрахунку та доказів повернення кредитних коштів, процентів.

Матеріалами справи підтверджено, що 19.02.2022р. між ТОВ Манівео швидка фінансова допомога та відповідачкою було укладено кредитний договір № 387936104 у формі електронного документа із використанням одноразового ідентифікатора. Факт перерахування коштів у розмірі 8 500 грн на банківську картку відповідачки підтверджено довідкою АТ Універсал Банк та випискою по рахунку, наданими на ухвалу суду про витребування доказів за клопотанням представника позивача, що свідчить про повне виконання первісним кредитором своїх зобов`язань.

Укладання договору факторингу між ТОВ МШФД та ТОВ ТАЛІОН ПЛЮС, до моменту виникнення кредитних правовідносин із боржником, не свідчить про недійсність переходу прав вимоги новому кредитору оскільки перехід прав вимоги як за цим договором факторингу, так і наступними договорами факторингу укладеними з факторами ТОВ Таліон плюс, ТОВ Онлайн фінанси та ТОВ ФК ЕЙС відбувалося саме у момент підписання реєстрів прав вимоги. Станом на момент укладення кредитного договору зазначені договори факторингу були чинними, а тому могли бути підставою для подальшої передачі прав вимоги.

Враховуючи наведені положення закону та зміст долучених позивачем договорів факторингу з доданими до них реєстрами боржників, актом звірки взаємних розрахунків до договору факторингу від 28.11.2018р., акту приймання-передачі реєстру боржників та платіжних інструкцій до договорів факторингу від 30.10.2023р. та від 29.05.2025р., суд приходить до переконання, що позивач належними та допустимими доказами довів, що набув право вимоги до відповідачки за договором № 387936104.

За такого, позов підлягає задоволенню.

За приписами ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 137 цього кодексу визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Саме такою є правова позиція Верховного Суду, висловлена Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19.

За приписами ст. 138 ЦПК України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов`язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Розмір витрат, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, визначається вартістю квитків на залізничний, автомобільний, водний, повітряний транспорт або ж підтвердженою вартістю пального, необхідного для переїзду до суду власним автотранспортом.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною 1 ст. 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, про що зазначено в ч. 4 ст. 62 ЦПК України.

За положеннями п. 4 ст. 1, ч.ч. 3 та 5 ст. 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закон № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Позивач також просив стягнути з відповідачки на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. 00 коп., на підтвердження чого надав договір про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025р. між Адвокатським бюро Тараненко та партнери і ТОВ ФК ЕЙС, протокол погодження послуг до договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025р., додаткову угоду № 25770578935 до Договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025р., у якій конкретизовану справу про стягнення заборгованості у якій адвокат зобов`язується надати послуги клієнту ( ОСОБА_1 , договір № 387936104 від 19.02.2022р.), акт прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2025р. на загальну вартість послуг 7 000 грн. (складання позовної заяви - 5 000 грн. у часі 2 год., вивчення матеріалів справи - 1 000 грн. у часі 2 год., підготовка адвокатського запиту - 500 грн. у часі 1 год. та підготовка і подача клопотання про отримання інформації - 500 грн. у часі 1 год.).

Таким чином враховуючи вищевикладене, предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, зазначених в акті на підтвердження факту надання правової допомоги, проведення розгляду справи у відсутність представника позивача, а також засад розумності, справедливості та співмірності, та відсутність заперечень зі сторони відповідачки, суд приходить до висновку про стягнення на користь позивача з відповідачки судових витрат на професійну правничу допомогу надану в суді в сумі 7 000 грн. 00 коп.

На підставі вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 грн. 40 коп., понесені позивачем при подачі позову до суду, підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258-268, 273, 279-283 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ЕЙС до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ЕЙС заборгованість за кредитним договором № 387936104 від 19.02.2022р., станом на 19.06.2025р., в сумі 14 064 (чотирнадцять тисяч шістдесят чотири) грн. 10 коп., з яких: 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 5 564 (п`ять тисяч п`ятсот шістдесят чотири) грн. 10 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ЕЙС судові витрати: витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп.

Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ЕЙС (код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: 02157, м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005).

Відповідачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складений та підписаний 02 червня 2026 року.

Суддя Ф.Г. Сокол