Рішення № 137052837, 02.06.2026, Новоушицький районний суд Хмельницької області

Справа № 680/265/26

№2/680/361/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Яцини О.І.,

розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість в сумі 53286,60 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено в електронній формі договір кредитної лінії № 975949603, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу кредит в загальному розмірі 11400,00 грн. Водночас відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».

За договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги за кредитним договором Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», яке, у свою чергу, за договором факторингу №31/0724-01 від 31 липня 2024 року відступило це право Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс».

15 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і позивач уклали договір факторингу №15/07/25-Е, згідно з яким позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 975949603.

Оскільки відповідач належним чином не виконав свого зобов`язання щодо повернення коштів виникла заборгованість у розмірі 53286,60 грн, яка складається з: 11400,00 грн - заборгованості по тілу кредиту; 41886,60 грн - заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Тому позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати по справі.

Ухвалою судді від 04 травня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без виклику сторін.

Представник позивача зазначив у позовній заяві клопотання про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач повідомлений про розгляд справи належним чином.

08 травня 2025 року відповідач надіслав до суду заяву у якій заперечив проти клопотання представника позивача щодо витребування доказів.

08 травня 2025 року відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив суд відмовити в задоволенні позову. Вважає, що у позивача відсутнє право вимоги до нього, оскільки жодної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо нього на момент укладення договору факторингу від 28 листопада 2018 року не було, та сторони не могли передбачити, що в 2023 році цим товариством буде укладено кредитний договір з ним. Позивач надав копії доказів, які оформлені не належним чином, тому відсутні підстави брати їх до уваги. Надані докази, позовні вимоги та сума містять явну недобросовісну поведінку кредитора. У доданих до позовної заяви доказах відсутня таблиця розрахунку боргу в кредитному договорі, тому позивач порушив правила прозорості умов кредитування.

08 травня 2026 року представник позивача надіслав до суду відповідь на відзив, у якому вказав, що у позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором, як в межах строку його дії (відповідно до ст.1048 ЦК України), так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст.625 ЦК України). Положення договору узгоджуються з чинним законодавством України, умови нарахування відповідають передбаченим договором, а сам договір був укладений добровільно, з дотриманням принципу добросовісності.

Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та між ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. Відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії цього Договору закінчується 28 листопада 2019 року. Відповідно до п.8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід`ємну частину. В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод: №19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року. Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024.

08 травня 2026 року відповідач надіслав до суду клопотання про витребування доказів.

08 травня 2026 року представник позивача надіслав до суду заперечення щодо клопотання відповідача щодо витребування доказів.

11 травня 2026 року відповідач надіслав заперечення.

Щодо клопотання відповідача про витребування доказів слід зазначити таке.

Вимоги щодо клопотання про витребування доказів визначені ч. 2 ст. 84 ЦПК України.

Дослідивши клопотання відповідача, суд дійшов до висновку, що у вказаному клопотанні не зазначено: обставини, які можуть підтвердити чи спростувати докази про витребування яких просить відповідач; вжиті відповідачем заходи для отримання доказів самостійно, причини неможливості самостійного отримання цього доказу; суб`єктів у яких вони знаходяться.

Згідно із ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду

Враховуючи зазначене, суд повертає без розгляду клопотання відповідача про витребування доказів, оскільки воно не відповідає вимогам визначеним ч. 2 ст. 84 ЦПК України.

Суд, безпосередньо дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні фактичні обставини та відповідні спірні правовідносини.

Так, 07 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено в електронній формі кредитний договір №975949603, підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора CNCS-9725, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі 11400,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач, у свою чергу, зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (п. 2.1 Договору) (а.с.10-19, 22-42).

Сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 4000,00 грн - 07 грудня 2023 року (що є датою надання Кредиту). Другий та решта траншів з договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим Договором. Загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту за всіма наданими траншами, що отримані позичальником протягом всього строку дії договору. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5457-08XX-XXXX-3758, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором (п. 2.2-2.5, 3.1, 5.1 Договору).

Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 06 січня 2024 року, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником. В обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 договору; дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору. Кінцева дата повернення (виплати) кредиту 06 січня 2029 року (п. 7.1-7.3 Договору).

Протягом дисконтного періоду кредитування зобов`язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином: за період від дати видачі кредиту до 06 січня 2024 року (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 306,60 (триста шість цілих шість десятих) відсотків річних, що на день укладення договору становить 0,84 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним; у разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 06 січня 2024 року проценти нараховуються за ставкою 611,84 (шістсот одинадцять цілих вісімдесят чотири сотих) відсотків річних, що на день укладення договору становить 1,68 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі Індивідуальна процента ставка). Після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним. Для суми кредиту за першим траншем, що вказана в п. 2.3. договору, за перші 30 (тридцять) днів дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість кредиту складе 5008,00 грн та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 1008,00 грн та суму кредиту у розмірі 4000,00 грн. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно із методикоюф Національного банку України, складе 1440,00 % річних, при цьому загальна вартість першого Траншу за Кредитом у процентному вираженні за строк Дисконтного періоду складає 125,20 % від суми першого Траншу (п. 8.2-8.4, 8.8 Договору).

Інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу в паспорті споживчого кредиту (а.с.20, 21).

Згідно із довідкою щодо дій позичальника в ІТС ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» для підписання договору відповідачу надано одноразовий ідентифікатор CNCS-9725 (а.с.48).

За платіжними дорученнями та довідками, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало кредитні кошти в загальному розмірі 11400,00 грн на картковий рахунок відповідача № 5457-08XX-XXXX-3758 (а.с.45-47, 49-51).

Окрім того, з матеріалів справи видно, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, перерахувавши на платіжну карту відповідача № НОМЕР_1 суму кредиту в загальному розмірі 11400,00 грн. Вказане підтверджується випискою по рахунку та листом АТ КБ «Приватбанк», який є банком емітентом даної платіжної картки (а.с. 180-182).

Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов`язання, у зв`язку із чим утворилась заборгованість у період з 07 грудня 2023 року по 06 лютого 2024 року у розмірі 23391,24 грн, яка складається з: 11400,00 грн - заборгованості по тілу кредиту; 11991,24 грн - заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а.с.52, 53).

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01 та додаткові угоди до договору від 28 листопад 2019 року №19, від 31 грудня 2020 року №26, від 31 грудня 2021 року №27, від 31 грудня 2022 року №31, від 31 грудня 2023 року №32, якими відповідно строк дії договору факторингу продовжувався до 31 грудня 2020 року, до 31 грудня 2021 року, до 31 грудня 2022 року, до 31 грудня 2023 року та до 31 грудня 2024 року (а.с.54-66, 69).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №270 від 06 лютого 2024 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором на загальну суму 23391,24 грн (а.с.67, 68).

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем кредитних зобов`язань утворилась заборгованість з 07 лютого 2024 року по 04 травня 2024 року у розмірі 53286,60 грн, яка складається з: 11400,00 грн - заборгованості по тілу кредиту; 41886,60 грн - заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а.с.70, 71).

31 липня 2024 року ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу №31/0724-01 за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» за плату відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» своє право грошової вимоги до боржників за рядом договорів, у тому числі право вимоги до відповідача за кредитним договором (а.с.72-76, 79).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 31 липня 2023 року до Договору факторингу, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором на загальну суму 53286,60 грн (а.с.77, 78).

15 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 15/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 975949603 (а.с.80-85, 88-93).

На виконання договору факторингу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач підписали реєстр прав вимоги (а.с.86, 87).

Таким чином, за вказаним договором факторингу до позивача перейшло право вимоги за зобов`язанням відповідача по вищевказаному договору.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №975949603, відповідно до розрахунку заборгованості становить 53286,60 грн, яка складається з: 11400,00 грн - заборгованості по тілу кредиту; 41886,60 грн - заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) (а.с.94).

Вказаний розрахунок відповідає умовам укладеного кредитного договору. Доказів на його спростування матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того є роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ч. 1 ст.ст. 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором (ст. 1052 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст. 525-527 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми, розмір яких встановлено договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Враховуючи вищевказані договори відступлення прав вимоги суд вважає, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» є належним позивачем щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання коштів у кредит.

З матеріалами справи підтверджено укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та користування ними. Доказів на спростування вказаних фактів, відповідачем не надано. Матеріали справи не містять доказів повного або часткового виконання відповідачем зобов`язань з повернення суми кредиту та сплати процентів.

Будь яких доказів на спростування наданих позивачем розрахунків заборгованості відповідач суду не надав, власного розрахунку також не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання умов вищезазначеного кредитного договору.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає за необхідне задовольнити позов повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 975949603 в межах заявлених вимог у розмірі 53286,60 грн.

При розподілі судових витрат, суд виходить з такого. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 2662,40 грн пропорційно до задоволеної частини вимог (позов задоволено на 100 %).

Вирішуючи питання стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов наступного висновку.

На підтвердження витрат правничої допомоги позивачем надано договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року із додатками укладеного між позивачем та адвокатським бюро «Соломко та партнери», додаткову угоду №25771213319, акт приймання-передачі наданих послуг від 01 вересня 2025 року, згідно із якого вартість виконаних робіт становить 7000,00 грн, свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю.

Згідно із положеннями ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

В свою чергу при встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Отже, згідно зі ст. 137 ЦПК України, ураховуючи категорію справи, обсяг виконаних робіт та наданих адвокатом послуг, значення справи для сторони позивача, її публічним інтересом, співмірність даних витрат, які на думку суду є завищеними, тому суд вважає такими, що підлягають до задоволенню витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн, які слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ: 42986956, заборгованість за кредитним договором № 975949603 від 07 грудня 2023 року у розмірі 53286 (п`ятдесят три тисячі двісті вісімдесят шість) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати на правову допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, м. Київ, код ЄДРПОУ - 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Суддя О. І. Яцина