Рішення № 137052833, 02.06.2026, Новоушицький районний суд Хмельницької області

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/269/26

2/680/365/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,

з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,

учасники справи:

позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»(далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 01 серпня 2025 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» (далі ТОВ «Макс Кредит») в електронній формі був укладений кредитний договір № 00-10522626, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала грошові кошті та зобов`язалася повернути їх, сплатити відсотки за користування ними, а також виконати інші умови договору.

23 січня 2026 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 23012026-МК/ЄАПБ, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит» передав (відступив) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв належні ТОВ «Макс Кредит» права вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 11 650,80 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 7 200 грн, заборгованість за відсотками 2 650,80 грн, штрафні санкції 1 800 грн.

Відповідач не виконала свого зобов`язання щодо повернення коштів та сплати відсотків ні на рахунки ТОВ «Макс Кредит», ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ».

З урахуванням викладеного, ТОВ «ФК «ЄАПБ» просило стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за договором, а також судові витрати.

Представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» у судове засідання не з`явився, серед іншого, у позовній заяві вказав про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов, заяви про розгляд справи у її відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подала. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлена шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Однак до суду повернулися конверти із відміткою «адресат відсутній». Відповідно до вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою відповідачу.

Вказані обставини та норми статті 223 ЦПК України вказують на наявність підстав для розгляду справи без участі сторін та ухвалення заочного рішення, про що суд 02 червня 2026 року постановив ухвалу.

Процесуальні дії у справі

22 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

21 травня 2026 розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою відповідача.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

01 серпня 2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-10522626 (далі Договір), який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «56277» (01.08.2025 о 11.14), відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді Кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, а також виконати інші обов`язки, передбачені Договором (пункт 1.1 Договору) (арк. спр. 6-10, 14).

Сума кредиту 6 000 грн. Строк Кредиту 360 днів. Дата остаточного повернення кредиту 26 липня 2026 року (п. п. 1.2, 1.3 Договору).

Сторони погодили фіксовану процентну ставку за користування коштами (п.1.5 Договору), а саме:

- стандартну процентну ставку, яка становить 0,94 % , яка застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.3 Договору, за виключення коли позичальник має право на використання зниженої процентної ставки (п. 1.5.1 Договору);

- знижену процентну ставку, яка становить 0,49% в день від суми кредиту, яка застосовується якщо позичальник сплатить платіж протягом перших 15 днів користування кредитом (п. 1.5.2 Договору).

У разі невиконання позичальником умови програми лояльності щодо отримання знижки, тобто несплати позичальником платежу у встановленому графіком платежів розмірі, що був розрахований за зниженою процентною ставкою, не пізніше наступного дня за першою періодичною датою платежу, визначеною п. 1.4 Договору, позичальник з дати видачі кредиту сплачує проценти за стандартною процентною ставкою, встановленою п. 1.5.1 Договору (п.2.5.4).

Денна процентна ставка за стандартною процентною ставкою становить 1,00% в день (п. 1.7.1 Договору).

Комісія за надання кредиту складає 1 200 грн (п. 1.6 Договору).

Кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: 01 серпня 2025 року. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 6 000,00 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 (п.2.10 Договору).

У разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за договором кредитор має права, а позичальник зобов`язаний сплатити кредитору неустойку у вигляді штрафу у розмірі визначених пунктом 6.4 Договору (п. 6.4 Договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту (арк. спр.12-14).

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №00-10522626 доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом, визначено графік платежів за договором (арк. спр. 11).

Відповідно до інформаційної довідки від 30 січня 2026 року, ТОВ «ПрофітГід» 01 серпня 2025 року о 11 год 14 хв перераховано кошти в розмірі 6 000 грн на платіжну карту НОМЕР_1 , емітент карти Universal Bank (арк. спр.15).

Зазначені реквізити банківської карти № НОМЕР_1 у повідомленні ТОВ «Макс Кредит» співпадають з реквізитами платіжної карти зазначеної відповідачем у кредитному договорі.

23 січня 2026 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 23012026-МК/ЄАПБ, відповідно умов якого від ТОВ «Макс Кредит» до ТОВ ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №00-10522626 на загальну суму 11 650,80 грн, що підтверджується договором, актом прийому-передачі реєстру боржників, платіжною інструкцією, витягом з реєстру боржників (арк.спр.17-19,20,21,22).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за борговими зобов`язаннями.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Досліджені судом докази, зокрема витяги з ЄДРЮОФОГФ, статути, свідоцтва про реєстрацію фінансових установ, підтверджують, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Макс Кредит» за своїми правовими статусами відносяться до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договір відступлення права вимоги на підставі статті 204 ЦК України є обов`язковими для виконання.

Також наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та відповідачем не оспорюється факт переходу права грошової вимоги відпервісного кредитора до ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором кредитної лінії №00-10522626, укладеним між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 .

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею), за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Суд установив, що між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-10522626 від 01 серпня 2025 року.

Вказаний договір укладений в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) «56277», який є вбудованим в електронний договір, тобто факт його використання є очевидним, а зміст договору є зафіксованим (ч. 1 ст.207 ЦК України).

Кредитні кошти у розмірі 6 000 грн були перераховані відповідачу ОСОБА_1 на рахунок платіжної карти № НОМЕР_1 , про що свідчить інформаційна довідка (арк. спр. 15).

Відповідач не надала суду доказів неналежності їй платіжної карти № НОМЕР_1 , не спростувала обставину перерахування кредитних коштів.

Отже, факт укладення кредитного договору в електронній формі та отримання відповідачем ОСОБА_1 коштів від первісного кредитора ТОВ «Макс Кредит» суд вважає доведеним.

У подальшому позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до боржника за вказаним договором.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості (арк. спр.16), остання складається із заборгованості за основним зобов`язанням 6 000 грн, заборгованості за процентами 2 650,80 грн.

Відповідач, у порушення умов укладеного договору, своєчасно не повертала кредитні кошти, а також проценти за користування ними, у зв`язку з чим у позивача на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України виникло право на дострокове стягнення частини позики, що залишилася, а також стягнення простроченої заборгованості.

Розмір заборгованості за кредитним договором у частині нарахування відсотків відповідає умовам вказаного договору та не суперечить ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснено кредитором у межах строку договору, за період з 01 серпня 2025 року до 16 вересня 2025 року (всього 47 днів, межі позовних вимог) та їх загальний розмір становить 2 650,80 грн. Проценти нараховані за погодженою відсотковою ставкою 0,94 % денних, оскільки відповідач не вчинила дій необхідних для застосування зниженої процентної ставки (47 днів х 56,40 грн=2650,80 грн).

Отже судом встановлено, що заборгованість за тілом кредиту становить 6 000 грн, заборгованість за процентами 2 650,80 грн.

Водночас позивач просить стягнути із відповідача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7 200 грн, що не відповідає умовам договору, оскільки в ході розгляду справи було встановлено, що перерахована відповідачу сума кредиту становить 6 000 грн.

Вимоги щодо стягнення заборгованості за комісією позивач не пред`являв.

Окрім того позовні вимоги про стягнення заборгованості за неустойкою в розмірі 1 800 грн, суд також вважає безпідставними та їх не задовольняє з наступних підстав.

Положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заборгованість за неустойкою в розмірі 1 800 грн підлягає списанню позикодавцем в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідача.

Згідно статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

З огляду на викладене суд вважає, що позов є частково обґрунтованим, позовні вимоги частково доведеними, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 8 650,80 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 6 000 грн, заборгованість за процентами 2 650,80 грн.

Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростувала, власного контррозрахунку, доказів про належне виконання умов кредитного договору не надала, а відтак вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Розподіл судових витрат

Оскільки позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову (11 650,80 грн) та часткового задоволення позову (8 650,80 х 100 : 11 650,80= 74,25%), відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1 976,83 грн (3 328 х 0,8=2 662,40 х 74,25%=1 976,83).

Підстав для стягнення з відповідача витрат пов`язаних із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів, у розмірі 1 664 грн, про які вказує позивач у позовній заяві суд не знаходить, оскільки такі заходити в межах даної цивільної справи не вчинялись.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором кредитної лінії №00-10522626 від 01 серпня 2025 року в розмірі 8 650 (вісім тисяч шістсот п`ятдесят) гривень 80 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 6 000 грн, заборгованість за процентами 2 650,80 грн.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1 976 (одну тисячу дев`ятсот сімдесят шість) гривень 83 коп. сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ - 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Суддя А. О. Олійник