Ухвала суду № 137052216, 02.06.2026, Заліщицький районний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

судового засідання

"02" червня 2026 р. Справа № 596/238/26

Заліщицький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючий суддя Тренич А.Г.

секретар судового засідання Николайчук З.М.,

розглянувши у відкритому судовому в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Акціонерне товариство «Таскомбанк» звернулося до Гусятинського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

З підстав, зазначених в ухвалі Гусятинського районного суду Тернопільської області від 02.03.2026 року, цивільну справу №596/238/26 за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд до Заліщицького районного суду Тернопільської області.

Ухвалою судді Заліщицького районного суду Тернопільської області від 31.03.2026 року відкрито провадження у цивільній справі № 596/238/26, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач не делегував свого представника в судове засідання, подав заяву (вх. №2213) про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до частини 5 статті 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як вбачається з позовної заяви, предметами спору у даній справі є стягнення заборгованості за двома кредитними договорами:

- заява - Договір про надання кредиту № 002/14003474-CK_SB від 26.01.2022 року;

- заява - Договір про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №002/15665207-SP від 09.02.2023 року.

До позовної заяви позивач додав платіжну інструкцію № 2271235308 від 17.02.2026 року, з якої встановлено, що АТ «Таскомбанк» сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Згідно з положеннями п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17.10.2011 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (далі Постанова), подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу №909/243/18, в якій акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, ВС зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем сплачено судовий збір лише за однією вимогою, у той час як позов містить дві самостійні вимоги з різними предметами спору.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подачу до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що позовна заява містить дві самостійні позовні вимоги, позивачу необхідно було сплатити за кожну вимогу 2662,40 грн., тобто всього 5324,80 грн. судового збору, проте сплачено 2662,40 грн.

Таким чином, АТ «Таскомбанк» необхідно доплатити 2662,40 грн. судового збору.

Крім того, у позовній заяві позивач вказує, що 26.01.2022 року між АТ «Таскомбанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено заяву-Договір №002/14003474-CK_SB про надання кредиту та 09.02.2023 року укладено заяву-Договір про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №002/15665207-SP. Проте на підтвердження вищевказаних обставин до позовної заяви не додано копії вищевказаних кредитних договорів.

Відсутність вищевказаних кредитних договорів, в т.ч. документів, які є їх невід`ємною частиною, позбавляють суд можливості встановити наявність між сторонами договірних зобов`язань, та на яких саме умовах вони виникли.

Долучена до справи копія Заяви-договору на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № б/н не містить умов та правил надання кредитних коштів у позику.

Також, із змісту позовних вимог не можливо встановити кожну обставину справи, а саме відсутні посилання на документи, що підтверджують видачу позикодавцем та отримання кредитів відповідачем (банківська виписка по особовому рахунку боржника, тощо). Тобто на підтвердження надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів до позовної заяви не додано первинних документів, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зокрема долучені до матеріалів позовної заяви документи під назвою «виписки по особовим рахункам» не містить підпису уповноваженої особи АТ «Таскомбанк» та інформації про те, ким саме вони складені. До цього ж вказані документи самі по собі не є виписками по особових рахунках боржника, оскільки у них відображено облік бухгалтерських проводок, незрозумілі види нарахувань та погашень, тощо.

Крім того, в позовній заяві та матеріалах цивільної справи відсутня будь-яка інформація щодо розміру отриманих відповідачем кредитних коштів або встановлених кредитних лімітів на його платіжний засіб.

Також у позовній заяві відсутнє обґрунтування розрахунку сум, які заявлені до стягнення. Зокрема у позовній заяві вказано, що заборгованість за заявою - Договором №002/14003474-CK_SB про надання кредиту від 26.01.2022 року складає 49076,99 грн, а заборгованість за заявою Договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №002/15665207-SP від 09.02.2023 року складає 28902,50 грн. Проте в долучених до позовної заяви розрахунках заборгованості за кредитними договорами зазначено інші суми загальної заборгованості по кредитних договорах та їх складові (тіло кредиту, проценти). При цьому вказані розрахунки заборгованості складені станом на 30.09.2025 року, тоді як позивач звернувся до суду 22.02.2026 року. Тобто до позовної заяви не додано детального розрахунку в розрізі днів, місяців та років, а також всіх видів нарахувань за весь період кредитування та станом на день звернення з позовом до суду.

Відповідно до ч.11 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Таким чином, у зв`язку з тим, що АТ «Таскомбанк» подано позовну заяву без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, суд приходить до висновку, що таку необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 187, 197, 260 ЦПК України, суд,

постановив :

Позовну заяву Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном п`ять днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали в зазначений строк позовну заяву буде залишено без розгляду відповідно до ч.13 ст.187 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя А.Г. ТРЕНИЧ