Ухвала суду № 137051945, 01.06.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/3141/26

Провадження №1-кс/944/419/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

(вступна та резолютивна частини)

01.06.2026 рокум.Яворів

Слідчий суддя Яворівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Яворівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 , погоджене з начальником Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026141350000276 від 11.05.2026, щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Новосілки-Гостинні Самбірського району Львівської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , військове звання "солдат", раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст.408 КК України,

в с т а н о в и в :

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділенням Яворівського районного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 11 травня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026141350000276 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст.408 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026141350000276 від 11.05.2026, за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 408 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, в період з грудня 2025 по лютий 2026 року, з метою незаконного збагачення, нехтуючи тим, що відповідно до ст.65 Конституції України передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності й територіальної цілісності України, в умовах воєнного стану, налагодив механізм та схему дезертирства військовослужбовцями з військових частин та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, які дислокуються на території Львівської області, зокрема Міжнародного центру миротворчості та безпеки (військова частина НОМЕР_1 ), після чого шляхом надання порад, вказівок, інструктажів та заздалегідь підготовлених засобів автомобілів, тощо) реалізовував такий механізм, за що мав намір одержати від особи, яка незаконно ухилялася від проходження військової служби, неправомірну вигоду у розмірі від 11 000 доларів США, що у сукупності порушує функції з Збройних формувань України, не сприяє зміцненню дисципліни, фактично утворює деструктивні прояви в інших осіб, стимулює останніх вчиняти аналогічні дії, не виконувати накази командирів та не проходити військову службу без поважних на те причин, що у подальшому і слугує причинно- наслідковим зв`язком настанню негативних наслідків для держави України під час відсічі збройної агресії рф, а отже такі дії є найбільш небезпечними посяганнями на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність держави, її конституційний лад.

Зокрема, у лютому 2026 року у ОСОБА_4 , який діяв за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_8 , з корисливих мотивів, спрямованих на отримання грошової винагороди, та будучи обізнаними про намір військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , курсанта ОСОБА_9 , самовільно залишити вказану військову частину з метою ухилення від проходження військової служби, виник злочинний умисел, спрямований на сприяння останньому у самовільному залишенні військової частини.

На пропозицію ОСОБА_4 та ОСОБА_8 щодо сприяння у самовільному залишенні ОСОБА_9 території військової частини НОМЕР_1 з метою ухилення від військової служби останнім, діючи з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , погодився на такі дії та надалі діяв під контролем правоохоронних органів.

У подальшому, 21.02.2026, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_8 , сприяв ОСОБА_9 у самовільному залишенні військової частини НОМЕР_1 шляхом надання останньому засобу зв`язку, а саме мобільного телефону марки «Samsung» з ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ: НОМЕР_3 із сім-картою № НОМЕР_4 , за допомогою якого повідомляли ОСОБА_9 про можливість сприяння у самовільному залишенні ним території військової частини НОМЕР_1 шляхом надання порад, вказівок та забезпечення вільного і безпечного пересування лісовим масивом до визначеного місця, з урахуванням наявних блокпостів.

Надалі ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_8 та іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, достовірно знаючи про перебування ОСОБА_9 в розташуванні військової частини НОМЕР_1 , використовуючи месенджер «WhatsApp» та невстановлений на даний час абонентський номер, зателефонували ОСОБА_9 на абонентський номер НОМЕР_4 та проінструктували останнього щодо порядку самовільного залишення території військової частини НОМЕР_1 , зокрема повідомили спосіб втечі з території вказаної військової частини, надали відповідні поради та вказівки, а також надіслали геолокацію місця розташування транспортного засобу марки «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_5 , який на праві власності належить ОСОБА_8 та використовувався останніми у злочинній діяльності, пов`язаній із безперешкодним вивезенням військовослужбовців за межі військової частини до визначеного місця, а також для подальшого переміщення ОСОБА_9 .

Так, 21.02.2026 близько 01:00 год. ОСОБА_9 , виконуючи поради та вказівки ОСОБА_4 та ОСОБА_8 щодо самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 та діючи під контролем правоохоронних органів, без дозволу посадових осіб військової частини НОМЕР_1 залишив територію вказаної військової частини та прибув до заздалегідь визначеного ОСОБА_4 та ОСОБА_8 місця, а саме до транспортного засобу марки «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_5 , у н.п. Немирів Яворівського району Львівської області, після чого спільно з ОСОБА_8 на вказаному транспортному засобі вибув до п.Верещиця Яворівського району Львівської області, де на них очікував ОСОБА_4 , при цьому оминаючи наявні блокпости.

Під час руху за вказаним маршрутом ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , перебуваючи у транспортному засобі марки «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_5 , повідомили ОСОБА_9 , що після прибуття його батька та передачі грошових коштів за надані послуги щодо сприяння у самовільному залишенні військової частини з метою ухилення від військової служби, а також убезпечення безперешкодного та вільного пересування за попередньо узгодженим маршрутом у сумі 11 000 доларів США, ОСОБА_9 матиме можливість діяти відповідно до попередньо узгодженого плану щодо незаконного перетину державного кордону України.

У свою чергу, ОСОБА_9 , діючи під контролем правоохоронних органів, 21.02.2026 близько 15:30 год., перебуваючи у н.п. Верещиця Яворівського району Львівської області, дотримувався вказівок ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , які полягали в очікуванні прибуття так званого батька, який також діяв під контролем правоохоронних органів та мав передати грошові кошти за сприяння ОСОБА_4 та ОСОБА_8 у самовільному залишенні ОСОБА_9 території військової частини.

Так, 21.02.2026 близько 15:30 год. ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , перебуваючи у салоні транспортного засобу марки «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_6 , отримали від ОСОБА_10 , несправжні (імітаційні) засоби, що імітують справжні грошові кошти номіналом 100 доларів США кожна купюра, у загальній сумі 11 000 доларів США, за сприяння у вивезенні ОСОБА_9 за межі розташування військової частини НОМЕР_1 з метою його подальшого незаконного переправлення через державний кордон України. Після отримання зазначених коштів ОСОБА_4 та ОСОБА_8 було затримано правоохоронними органами.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в пособництві дезертирства, тобто самовільного залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 408 КК України.

27.05.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 408 КК України. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Зазначає, що враховуючи, те що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років, вагомість та обґрунтованість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, а також суспільну небезпеку злочину та обставини його вчинення, запобігти наведеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного не в силі.

Просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 календарних днів, без визначення розміру застави.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні подане клопотання підтримали, просили таке задовольнити. Прокурор, окрім наведеного в клопотанні, наголосив на тому, що органом досудового розслідування здобуто достатньо доказів вважати підозру, висунуту ОСОБА_4 обґрунтованою. Наведені в клопотанні ризики є реальними, а відтак з врахуванням обставин, передбачених ст.178 КПК України, достатні всі підстави для обрання підозрюваному виняткового запобіжного заходу яким є тримання під вартою.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні клопотання заперечили. Захисник зазначив, що по даному факту вже є зареєстроване кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України і в цьому кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 499 200 грн., яка була сплачена заставодавцем, його матірю. Внаслідок чого на ОСОБА_4 покладено обов`язки, визначені cт.194 КПК України, які ухвалою слідчого судді продовжені та які підозрюваний виконує не порушуючи. В даному кримінальному провадженні, його підзахисному інкримінують пособництво у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем ОСОБА_9 , однак така кваліфікація є не вірною, ОСОБА_4 не оголошувалась підозра у самовільному залишенні військової частини. Оголошена ОСОБА_4 підозра є необгрунтованою та, окрім поясненнь свідків, нічим не доводиться, а рапорт працівника поліції не є доказом в справі згідно усталеної позиції Верховного Суду. Враховуючи наведене, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що 11.05.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026141350000276 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст.408 КК України.

27.05.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст.408 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами: витягом з ЄДРСР від 11.05.2026; протоколом допиту свідка від 21.05.2026, наказом командира військової частини НОМЕР_1 №541-ОД від 05.03.2026 «Про результати службового розслідування за фактом внесення відомостей до ЄРДР кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України щодо солдата ОСОБА_4 та сержанта ОСОБА_8 » та актом службового розслідування, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 29.05.2026, протоколами допиту свідків ОСОБА_12 від 28 травня 2026 року, ОСОБА_10 від 27.05.2026.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому кримінальному провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Враховуючи зазначене, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років.

Оцінюючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновків, що наявні докази вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є вагомими; у разі визнання винним ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, яке є безальтернативним; вік та стан здоров`я підозрюваного дозволяє застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Оцінюючи особу підозрюваного та інкриміноване йому кримінальне правопорушення, враховуючи те, що у разі визнання винним ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, без альтернативи призначення іншого покарання, слідчий суддя приходить до переконання в наявності передбачених ст.177 КПК України підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків, які дають підстави вважати, що ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності та призначення вищевказаного покарання матиме реальну можливість:

- переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення та, будучи обізнаним про покарання, яке йому загрожує у випадку визнання винним, може залишити місце свого постійного проживання та переховуватись від суду.

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки триває досудове розслідування та ще не всі речі, документи зібрані органом досудового розслідування,

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,

- продовжувати вчиняти нові кримінальні правопорушення.

Оцінюючи тяжкість інкримінованого злочину, суд враховує ступінь суспільної небезпечності злочину в конкретних умовах місця і часу та враховує, що до особи, яка обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, взяття під варту як запобіжний захід може бути застосовано за мотивом однієї лише небезпечності злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі терміном до 12 років.

Таким чином, застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрювана особа обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Покликання захисника та підозрюваного на необхідність обрання більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не підтверджені належними та допустимими доказами, а наведені ними обставини не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики.

За таких обставин доводи сторони захисту не можуть бути прийняті до уваги слідчим суддею.

Щодо визначення застави, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити підозрюваному розмір застави.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан обвинуваченого; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Так, зважаючи на вимоги ст. 182 КПК України, суд вважає за можливе визначити підозрюваному заставу у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 грн. 00 коп., яка буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

У разі внесення вказаної застави на обвинуваченого ОСОБА_4 слід покласти обов`язки, передбачені ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 370, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в :

клопотання задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Державній установі "Львівська установа виконання покарань №19", терміном на 60 календарних днів.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави достатньої для забезпечення виконання обов`язків у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн. 00 коп, які слід внести на наступний депозитний рахунок: UA598201720355219002000000757 Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742.

У випадку внесення за підозрюваним, визначеної судом застави, покласти на нього наступні обов`язки:

- прибувати за першою вимогою слідчого, групи слідчих СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області, яким доручено проведення досудового розслідування у даному провадженні;

- не відлучатися за межі військової частини НОМЕР_1 , без дозволу командира в/ч НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , та без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити строк дії ухвали 60 (шістдесят) днів з 01 червня 2026 року по 30 липня 2026 року.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору - для відома, Державній установі "Львівська установа виконання покарань (№19)" - для відома та виконання.

Ухвала слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1