Рішення № 137051907, 01.06.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2531/26

Провадження № 2/466/2449/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Зими І.Є.

секретаря с/з Васинчик М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

26 березня 2026 року, ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №137047028 від 20.02.2022 року, у розмірі 16 026,56 грн., судовий збір та витрати на правову допомогу в розмірі 7 000 грн.

В обґрунтування позову зазначають, що 20.02.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою було укладено кредитний договір №137047028 в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV358FD.

Позивач зазначає, що відповідачка самостійно пройшла реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора, створила особистий кабінет, подала заявку на отримання кредитних коштів, вказала свої персональні дані, номер телефону, реквізити банківської картки, після чого підтвердила укладення договору шляхом введення одноразового ідентифікатора.

Відповідно до умов кредитного договору первісним кредитором відповідачці було надано кредитні кошти у розмірі 8 000 грн., а в подальшому сума кредитування була збільшена, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становила 13 600 грн.

Позивач зазначає, що первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання за договором та перерахував кредитні кошти на банківську картку відповідачки, однак остання свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів належним чином не виконала, у зв`язку із чим утворилась заборгованість.

Також позивач зазначає, що право вимоги за вказаним кредитним договором неодноразово відступалось на підставі договорів факторингу, а саме: від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», в подальшому до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а згодом до ТОВ «ФК «Ейс», у зв`язку із чим позивач набув статусу нового кредитора.

Станом на день звернення до суду загальна заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 16 026,56 грн., з яких: 13 600,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 2 426,56 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом. У зв`язку з чим, позивач змушений звернутись до суду. Ухвалою суду від 30.03.2026 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився, разом з позовною заявою ним було подано клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Не подала відзив на позовну заяву.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без її участі, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 20.02.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №137047028 в електронній формі.

Відповідно до умов договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у строки та на умовах, визначених договором.

Судом встановлено, що кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV358FD.

Відповідно до положень ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі.

Згідно зі ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості укладення електронних договорів визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Із матеріалів справи вбачається, що перед укладенням кредитного договору відповідачка самостійно перейшла на офіційний сайт первісного кредитора, зареєструвалась в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, створила особистий кабінет позичальника, заповнила заявку на отримання кредиту, вказала свої персональні дані, номер мобільного телефону, адресу електронної пошти, паспортні дані, РНОКПП та реквізити банківської картки для перерахування коштів.

Після проходження процедури верифікації відповідачка ознайомилась із умовами кредитування, правилами надання кредиту та паспортом споживчого кредиту, після чого підтвердила свою згоду шляхом введення одноразового ідентифікатора MNV358FD.

Таким чином, укладення кредитного договору було наслідком активних та послідовних дій відповідачки, спрямованих на отримання кредитних коштів.

Судом також встановлено, що первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання за договором та перерахував відповідачці кредитні кошти.

З матеріалів справи вбачається, що 20.02.2022 року відповідачці було перераховано 8 000 грн., а 22.02.2022 року додатково 5 600 грн., у зв`язку із чим загальна сума отриманих кредитних коштів становила 13 600 грн.

На виконання ухвали суду банком надано інформацію щодо банківської картки відповідачки та руху коштів по рахунку.

Із наданої банком інформації вбачається, що банківська картка, на яку були зараховані кредитні кошти, належить саме відповідачці, а також підтверджується факт зарахування 20.02.2022 року 8 000 грн. та 22.02.2022 року 5 600 грн.

Вказані обставини підтверджують факт отримання відповідачкою кредитних коштів та спростовують будь-які сумніви щодо належності кредитних правовідносин саме їй.

Суд звертає увагу, що сукупність наданих позивачем доказів, а саме кредитний договір, заявка на отримання кредиту, паспорт споживчого кредиту, інформація щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, банківська інформація та виписки по рахунку є взаємопов`язаними, узгодженими між собою та підтверджують як факт укладення договору саме відповідачкою, так і факт отримання нею кредитних коштів.

Будь-яких належних та допустимих доказів на спростування факту укладення договору, належності банківської картки чи фінансового номера телефону відповідачці, а також доказів несанкціонованого використання її персональних даних суду не надано.

Також відповідачкою не надано доказів повного або часткового погашення кредитної заборгованості.

Крім того, судом встановлено, що право вимоги за кредитним договором неодноразово відступалось на підставі договорів факторингу.

Так, 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив фактору права вимоги за кредитними договорами, перелік яких визначався відповідними реєстрами прав вимоги.

На виконання зазначеного договору сторонами було підписано Реєстр прав вимоги №175 від 05.05.2022 року, відповідно до якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідачки за кредитним договором №137047028.

У подальшому 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №05/0820-01.

На виконання вказаного договору сторонами підписано Реєстр прав вимоги №10 від 31.07.2023 року, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором відповідачки перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». Надалі 10.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу №10/07/25-Е. Відповідно до Реєстру боржників від 10.07.2025 року та Акту приймання-передачі Реєстру боржників право вимоги до відповідачки за кредитним договором №137047028 перейшло до ТОВ «ФК «Ейс».

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою шляхом відступлення права вимоги.

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ «ФК «Ейс» є належним кредитором та має право звернення до суду із даним позовом. У зв`язку із неналежним виконанням відповідачкою умов кредитного договору утворилась заборгованість.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на день звернення до суду загальна сума заборгованості за кредитним договором №137047028 становить 16 026,56 грн., з яких: 13 600,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 2 426,56 грн. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом; штрафні санкції не нараховувались. Вказаний розрахунок відповідачкою не спростований, контррозрахунку суду не подано. Суд враховує, що позивачем не заявлено вимог про стягнення штрафів, пені чи інших санкцій, а заявлена до стягнення сума складається виключно із неповернутого тіла кредиту та нарахованих процентів за користування кредитними коштами.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання.

Згідно із ч.1 ст.612 ЦК України боржник є таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Оскільки відповідачка належним чином не виконала взяті на себе договірні зобов`язання, своєчасно не повернула кредитні кошти та не сплатила проценти за користування кредитом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Ейс» є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, в силу дії ст.141 ЦПК України, з відповідачки слід стягнути на користь позивача судовий збір.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Згідно з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подані: копія Договору правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, копія додаткової угоди № 25771247328 від 01.09.2025 до Договору правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, копія Акту прийому-передачі наданих послуг, Ккопія свідоцтва адвоката про право на зайняття адвокатською діяльністю (оригінал знаходяться у адвоката), копія довіреності адвоката.

Представник позивача просить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги на загальну суму 7 000 грн.

Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19.02.2020 року. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі є завищеними, враховуючи категорію справи та час, який захисник міг би потратити на підготовку матеріалів. В цій частині заявлених вимог слід стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн, що буде співрозмірним з ринковими цінами адвокатських послуг, та складністю вказаної цивільної справи.

Керуючись: ст.ст. 512, 526, 543, 1054 ЦК України, ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України суд,

у х в а л и в:

позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №137047028 від 20.02.2022 року у розмірі 16 026,56 грн. (шістнадцять тисяч двадцять шість гривень 56 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 3 000 грн. (три тисячі гривень) понесені витрати на правову допомогу. В решті вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Сторони в справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Ейс» місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, каб. 13, ЄДРПОУ:42986956.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя І. Є. Зима