Рішення № 137051412, 29.05.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/36261/25

2/760/11191/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року місто Київ

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Фіцай О.Л.

за участю секретаря Побединської Л.А.,

розглянув у судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.05.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", Код ЄДРПОУ: 38548598 і фізичною особою, якою є - ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 (за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1548-0474.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

В подальшому, Відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором. Станом на 21.10.2025 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить**: 80 617,60 гривень, а саме: - заборгованість за кредитом - 23 600,00 гривень; - заборгованість за нарахованими процентами - 40 497,60 гривень - заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК - 11 800,00 гривень; - заборгованість по комісії - 4 720,00 гривень.

Ухвалою суду від 06 березня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

13 квітня 2026 року судове засідання відкладено у зв`язку з неявкою відповідача.

06 травня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не погоджується із заявленими вимогами в частині розміру заборгованості. Кредитний договір укладено 01.05.2025 року на суму 23600 грн. Фактично отримана сума кредитних коштів становила 23600 грн, позивач просить стягнути 80617,60 грн, що більше ніж утричі перевищує суму основного зобов`язання. Просить зменшити розмір заборгованості, врахувати складне фінансове, сімейне та медичне становище відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач у судовому засідання підтвердила отримання кредиту, не погодилась з розміром заборгованості, повідомила, що кошти необхідні на лікування, син проходить військову службу як обмежено придатний. Просила зменшити розмір заборгованості, врахувати складне фінансове, сімейне та медичне становище відповідача, добросовісну поведінку сторін.

В судовому засіданні 18 травня 2026 завершено розгляд справи, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, проголошення якого відклав.

Суд, заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив таке.

Судом встановлено, що 05.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" і ОСОБА_1 укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1548-0474.

ОСОБА_1 підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором А2019.

Згідно з п.4.1. загальний розмір Кредиту за договором становить 23600 грн. Базовий період складає 14 календарних днів. Строк кредитування 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту 24.02.2026. Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 91 211,31 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як зазначено в ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Так, статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмір та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Таким чином, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту за кредитним договором № 1548-0474 від 01.05.2025 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» видано кошти ОСОБА_1 у розмірі 23600 грн.

Факт отримання коштів підтвердила відповідач у судовому засіданні.

Отже, судом встановлено, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало зобов`язання за кредитним договором та надало відповідачу кредит у розмірі встановленому договором та додатковими угодами.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором 1548-0474 від 26.07.2024, станом на 21.10.2025 заборгованість ОСОБА_1 складає 80617,60 грн з яких: - заборгованість за кредитом - 23 600,00 гривень; - заборгованість за нарахованими процентами - 40 497,60 гривень - заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК - 11 800,00 гривень; - заборгованість по комісії - 4 720,00 гривень.

Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 23600,00 грн - простроченої заборгованості за кредитом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Враховуючи, що відповідач отримавши кредитні кошти в сумі 23600,00 грн зобов`язання з їх повернення виконала не в повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 23600,00 грн - простроченої заборгованості за кредитом є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 40497,60 грн - простроченої заборгованості за нарахованими процентами, суд зазначає наступне.

За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Отже, за приписом зазначеної статті нарахування процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку користування кредитом та у розмірі встановленому договором.

З розрахунку заборгованості вбачається, що проценти відповідачу нараховано кредитором в межах строку дії кредитного договору.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення 4720 грн заборгованості з комісії, суд зазначає, що вона не підлягає задоволенню.

Відповідно до п.4.7 договору комісія за видачу кредиту становить 20% від суми виданого кредиту.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Також у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 666/4957/15-ц вказано, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК Україниє обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. В зв`язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід.

Суд зазначає, що послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на споживчі потреби, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 4720,00 грн комісії задоволенню не підлягають.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами на підставі ст.625 ЦК України в розмірі 11800 грн, суд зазначає, що вона не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Приймаючи до уваги те, що сума заборгованості за неустойкою нарахована Відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за процентами на підставі ст.625 ЦК України сумі 11800 грн. задоволенню не підлягає.

За таких обставин, оцінюючи в сукупності зібрані в справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, необхідно стягнути із відповідача на користь позивача 23600 грн. заборгованості за кредитом, 40497,60 грн заборгованість за процентами) на загальну суму 64097,6 грн

В задоволенні решти вимог слід відмовити.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн., та заявлено позовні вимоги в загальному розмірі про стягнення 80617,60 грн.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1926,05 грн., виходячи з розрахунку 64097,6 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2422,40 грн. (ставка судового збору): 80617,60 грн. (розмір заявлених позовних вимог) = 1926,05 грн., що буде пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13, 76-81,141, 223, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи (код за ЄДРПОУ) 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133) загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1548-0474 від 01.05.2025 р.,

-23600,00 грн - прострочену заборгованість за кредитом,

-40497,60 грн - прострочену заборгованість за нарахованими процентами,

а всього 64097,60 (шістдесят чотири тисячі дев`яносто сім гривень шістдесят копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у сумі 1926,05грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять шість гривень п`ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ: 38548598);

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Суддя О.Л. Фіцай