Ухвала суду № 137051361, 28.05.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 4-с/759/64/26

ун. № 759/6041/14-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Пятничук І.В.,

при секретарі судового засідання Кульбовської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця та зобов`язання скасувати арешт, заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кошарський Олександр Володимирович, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердик Капітал», боржник: ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

09.04.2026 до суду зі скаргою звернувся ОСОБА_1 , на дії приватного виконавця та зобов`язання скасувати арешт, заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кошарський Олександр Володимирович, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердик Капітал», боржник: ОСОБА_2 , якою просить зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського Олександра Володимировича негайно скасувати арешт всіх коштів Волошина Ю.О. через термінове видання постанови про скасування арешту всіх коштів ОСОБА_2 у Приватбанку та Монобанку; на підставі приписів ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» негайно надати ОСОБА_1 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 копію «заяви стягувача», яка зазначена у постанові про відкриття виконавчого провадження від 25.03.2026 р.,

У скарзі скаржник вказує, що Святошинським районним судом м. Києва 31.10.2014 року по цивільній справі № 2/759/3081/14 було видано виконавчі листи про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 77.1/АК-11739.08.2 від 26.09.2008 року в розмірі 12554,96 Євро та 1611403,50 грн. а також судового збору у розмірі 3654,00 грн.

30.03.2026 року у відділенні «Укрпошти» Волошиним Ю.О. було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження № 80606606 від 23.03.2026 року, постанову про арешт майна боржника від 25.03.2026 року, постанову про арешт коштів боржника від 25.03.2026 року, постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 25.03.2026 року, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 25.03.206 року.

Зазначив, що в рамках виконавчого провадження № 80606606 накладено арешт на картковий рахунок скаржника. Проте, на думку скаржника, оскільки картковий рахунок є для виплати пенсії, тобто є рахунком зі спеціальним режимом використання, приватний виконавець був не вправі накладати на нього арешт.

Сторони в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляд справи повідомлялись належним чином.

Суд дослідивши надані докази, встановив наступне.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва по цивільній справі № 2/759/3081/14 по цивільній справі за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором № 77.1/АК-11739.08.2 від 26.09.2008 року в розмірі 12554,96 Євро та 1611403,50 грн. а також судового збору у розмірі 3654,00 грн.

На виконання рішення суду, Святошинським районним судом м. Києва 31.10.2014 року було видано виконавчі листи по цивільній справі № 2/759/3081/14.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27.01.2020 року у цивільній справі пр. № 2/759/3081/14 ун. № 759/6041/14 було замінено стягувача з ПАТ «Родовіт Банк» на правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал».

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського О.В. 25.03.2026 року було відкрито виконавче провадження № 80606606 з примусового виконання виконавчого листа № 2/759/3081/14.

Крім того, 25.03.2026 року постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського О.В. було накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання у межах суми звернення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів яка становить 2479788,14 грн.

Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк» від 30.03.2026 року, ОСОБА_1 має в АТ КБ «Приватбанк» картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) на яку отримує пенсійні виплати.

За змістом статей 1, 5 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Права та обов`язки виконавців визначено в статті 18 Закону № 1404-VIII, згідно з якою державний, приватний виконавець зобов`язаний вживати заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону № 1404-VIII виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

За змістом абзацу 2 частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Державний/приватний виконавець, виконуючи рішення суду, може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім коштів, що перебувають на рахунках зі спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частин другої - четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII, зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання в разі знаходження коштів на рахунку, накладення арешту на який заборонено.

Виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (пункт 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»). Водночас у разі ненадходження виконавцю документів щодо такого підтвердження у останнього відсутні підстави для зняття арешту з грошових коштів, які знаходяться на рахунку, призначеному для виплати заробітної плати.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №905/361/19-ц.

Відповідно до пункту 8 розділу VIII Інструкції на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з`ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкрити після накладення арешту. Накладання арешту на суми, що перевищують суми, визначені виконавчим документом, та перевищують суми витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню, є незаконним.

У разі коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника - фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів як коштів, на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.

Відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону № 1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається: 1) у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, 2) відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, 3)у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів, зокрема аліментів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Порядок звернення стягнення на заробітну плату також визначається Законом № 1404-VIII та розділом Х «Звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника» Інструкції у відповідності до яких про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина третя статті 68 Закону № 1404-VIII).

Виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа та 50 відсотків заробітної плати за наявності декількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження). Таке стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Встановлення відрахувань у певному відсотковому визначенні від заробітної плати боржника покликане гарантувати людині право на своєчасне, у передбачені законом строки, одержання винагороди за працю, що становить одне з основних трудових прав людини, тому й законодавець обмежив розмір будь - яких утримань із заробітної плати, і таке обмеження є законодавчо встановленою забороною на накладення арешту на заробітну плату, що виплачена боржнику після таких утримань, або частину заробітної плати, що перевищує граничну межу таких відрахувань.

Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання винагороди за працю та достойні умови життя.

Таким чином, не може бути накладений арешт на кошти що складають заробітну плату боржника після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають заробітну плату, таке обмеження не розповсюджується.

Суд вважає, що у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.

26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ "Про внесення зміни до розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"", яким розділ ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" доповнено пунктом 10-2, за змістом якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, зокрема, припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації); визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Як передбачалося розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про забезпечення здійснення розрахунків населення в умовах воєнного стану» від 02.03.2022 № 198-р та 10-2 Розділ XIII Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15.03.2022 № 2129-IX з метою забезпечення життєдіяльності населення, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України дозволялося фізичним особам здійснювати видаткові операції з рахунків, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби або приватним виконавцем без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом щодо такої особи не перевищувала 100000,00 грн.

Таким чином, у фізичних осіб-боржників в умовах воєнного стану була можливість користуватись коштами на рахунках в банках, якщо сума стягнення за виконавчим документом щодо такої фізичної особи не перевищувала вказаного розміру.

06 травня 2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» від 11.04.2023 №3048-IX: з 06 травня 2023 фактично поновлено звернення стягнення на заробітну плату.

Отже, з травня 2023 року зазначене тимчасове послаблення перестало діяти на підставі пункту 10-2 Розділ XIII Закону України «Про виконавче провадження».

Так, у період дії воєнного стану в Україні фізична особа - боржник, на кошти якої накладено арешт, може звернутись до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти цієї особи, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, без урахування такого арешту.

Таким чином, вказана норма закону дозволяє боржнику користуватися коштами на арештованому рахунку у розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати.

Однак це не є підставою для відмови у знятті арешту з коштів на зарплатному рахунку, оскільки законом не передбачено здійснення утримань із заробітної плати за виконавчими документами понад встановлений законом розмір для відрахувань.

ВП ВС констатувала, що не може бути накладений арешт на кошти, що становлять заробітну плату боржника, після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на всі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених Законом України «Про виконавче провадження» розмірів відрахувань із такої заробітної плати. Якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий.

Водночас на кошти, які перебувають на рахунках і не є коштами, що становлять заробітну плату, таке обмеження не розповсюджується.

Відповідно частини першої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Частинами другою та третьою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника

не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.

Тлумачення вказаних норм права визначає, що виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа та 50 відсотків заробітної плати за наявності кількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження). Таке стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на цьому рахунку, заборонено законом.

Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21) у своїй постанові від 20 квітня 2022 року дійшла висновку, що у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.

З урахуванням наведеного суд вважає, що накладення арешту на картковий рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) відкритий в АТ КБ «Приватабнк» для отримання пенсії, позбавляє можливості боржника ОСОБА_2 отримувати пенсію, яка надходить його на картковий рахунок, що є порушенням його конституційних прав.

З огляду на вищевказане суд приходить до висновку про задоволення скарги в частині скасування арешту коштів скаржника ОСОБА_2 , які містяться на картковому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в АТ КБ «Приватбанк», накладений постановою про арешт коштів боржника від 25.03.2026 року у виконавчому провадженні № АСВП: 80606606.

Щодо вимог скаржника про зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського О.В. негайно скасувати арешт всіх коштів ОСОБА_1 через термінове видання постанови про скасування арешту всіх коштів у Приватбанку та Монобанку, суд вважає за необхідне відмовити в цій частині, оскільки скаржником не зазначено саме з яких рахунків в АТ КБ «Приватбанк» та «Монобанк» необхідно скасувати арешт а також не доведено, що відкриті в АТ КБ «Приватбанк» та «Монобанк» рахунки є рахунками зі спеціальним режимом використання.

Враховуючи викладене, скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. 4, 18, 63, 447, 451 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця та зобов`язання скасувати арешт, заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кошарський Олександр Володимирович, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердик Капітал», боржник: ОСОБА_2 задовольнити частково.

Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського Олександра Володимировича скасувати арешт коштів скаржника, які містяться на картковому рахунку ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_3 ) № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в АТ КБ «Приватбанк», накладений постановою про арешт коштів боржника від 26.08.2025 року у виконавчому провадженні №АСВП: 80606606.

В іншій частині скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: І.В. П`ятничук