Ухвала суду № 137050992, 02.06.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/3699/26

Провадження №2/463/1760/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Нора Н.В.

за участю секретаря Заверуха О.Б.

представника позивача Маціпури Н.І.

представника відповідача Кирик Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, -

встановив:

Представником позивача, адвокатом Маціпурою Н.І. було подано клопотання про витребування доказів в якому просить суд витребувати в Державної податкової служби України, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, інформацію про отримані доходи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 2025 року по час виконання ухвали.

Окрім цього представником відповідача було заявлено клопотання про про витребування доказів в якому просить суд витребувати у Державної податкової служби України відомості про доходи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПІ НОМЕР_1 за період з 01 січня 2026 року по дату виконання ухвали суду. Витребувати у Пенсійного фонду України індивідуальні відомості з Реєстру застрахованих осіб щодо ОСОБА_1 за період з 01 січня 2026 року

по дату виконання ухвали суду. Витребувати у Державної податкової служби України відомості про доходи ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_2 (третьої особи у справі) за період з 01 січня 2025 року по дату виконання ухвали суду. Витребувати у Пенсійного фонду України індивідуальні відомості з Реєстру застрахованих осіб щодо ОСОБА_3 за період з 01 січня 2025 року по

дату виконання ухвали суду.

Своє клопотання представник позивача, адвокатом Маціпурою Н.І. мотивує тим, що на розгляді Личаківського районного суду м. Львова надійшли матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.

10.04.2026 року, адвокатом Маціпура H.I., отримано відповідь на адвокатський запит від Державної податкової служби України, відповідно до якої інформація запитувана в запиті, може бути надана на письмову вимогу суду, оформлену у вигляді ухвали суду.

Своє клопотання представник відповідача адвокатом Кирик Н.І. мотивує тим, що відповідачу відомо, що позивач ОСОБА_1 працює у ТОВ «Реберня на Стрийській» ЄДРПОУ 44247020 адреса: м.Львів, вул. Стрийська,202 та місце праці третьої особи ОСОБА_3 : ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» адреса: м.львів, вул. Зелена,301 (посада - начальник відділу технічного контролю). Для належного з?ясування зазначених обставин необхідним є отримання відомостей щодо доходів позивача та третьої особи, які самостійно відповідач отримати не має можливості, оскільки така інформація містить персональні дані та надається виключно на підставі відповідної ухвали суду.

В судовому засіданні представник позивача, адвокат Маціпура Н.І., подане нею клопотання підтримала просила задоволити, щодо клопотання представника відповідача поклалась на розсуд суду.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Маціпура Н.І., подане нею клопотання підтримала, просила задоволити, щодо клопотання представника позивача поклалась на розсуд суду.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 3 статті 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Суд звертає увагу представника позивача на положення ч. 2 ст. 84 ЦПК України, відповідно до яких у клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Відомості про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору накопичуються у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр, який формує та веде Державна податкова служба України відповідно до статей 63 та 70 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Такі відомості надходять до Державного реєстру відповідно до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум єдиного соціального внеску, які подаються податковими агентами до територіальних органів ДПС.

Відомості з Державного реєстру є інформацією з обмеженим доступом, крім відомостей про взяття на облік фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (підпункт 70.15.2 пункту 70.15 статті 70 Кодексу).

Платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов?язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами (підпункт 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Кодексу).

Також підпунктом 21.1.6 пункту 21.1 статті 21 Кодексу встановлено, посадові особи контролюючих органів зобов?язані не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи.

Державний реєстр є базою персональних даних, інформація з якого має надаватися з дотриманням вимог Кодексу, Закону України від 01 червня 2010 року № 2297-VI «Про захист персональних даних» (далі - Закон № 2297) та Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних - Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.02.2015 №210, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2015 за № 278/26723 (далі - Порядок № 210).

Згідно зі статтею 11 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» та статтею 14 Закону № 2297 не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди.

Крім того, відповідно до частини другої статті 10 Закону №2297 використання персональних даних володільцем здійснюється у разі створення ним умов для захисту цих даних. Володільцю забороняється розголошувати відомості стосовно суб?єктів персональних даних, доступ до персональних даних яких надається іншим суб?єктам відносин, пов?язаних з такими даними.

Статтею 13 Закону № 2297 визначено, що накопичення персональних даних

передбачає дії щодо поєднання та систематизації відомостей про фізичну особу чи групу фізичних осіб або внесення цих даних до бази персональних даних., Зберігання персональних даних передбачає дії щодо забезпечення їх цілісності та відповідного режиму доступу до них.

Відповідно до частини другої статті 14 Закону № 2297 поширення персональних даних без згоди суб?єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії», «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» та ін.).Принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування. Принцип покликаний надати можливість учасникам правовідносин передбачити результати своїх дій, набуття відповідних прав та обов`язків. Це передбачає і прогнозованість судових рішень за результатами розгляду спорів.

Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи, беручи до уваги предмет позову, зміст заявлених позовних вимог та наявні у матеріалах справи докази, а також враховуючи, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, суд вважає, що клопотання про витребування доказів є обґрунтовані та підлягать задоволенню.

Керуючись ст.ст 84, 189 ЦПК України, -

постановив:

клопотання представника позивача, адвоката Маціпури Н.І. про витребування доказів задовольнити.

Витребувати в Державної податкової служби України, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, інформацію про отримані доходи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 2025 року по час виконання ухвали.

клопотання представника відповідача, адвоката Кирик Н.І. про витребування доказів задовольнити

Витребувати у Державної податкової служби України відомості про доходи ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПІ НОМЕР_1 за період з 01 січня 2026 року по дату виконання ухвали суду.

Витребувати у Пенсійного фонду України індивідуальні відомості з Реєстру застрахованих осіб щодо ОСОБА_1 ) за період з 01 січня 2026 року

по дату виконання ухвали суду.

Витребувати у Державної податкової служби України відомості про доходи ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_2 (третьої особи у справі) за період з 01 січня 2025 року по дату виконання ухвали суду.

Витребувати у Пенсійного фонду України індивідуальні відомості з Реєстру застрахованих осіб щодо ОСОБА_3 за період з 01 січня 2025 року по

дату виконання ухвали суду.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ст.ст. 143-148 ЦПК України.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Нор Н.В.