Ухвала суду № 137050474, 29.05.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 457/750/25

Провадження № 1-кп/442/89/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 та клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42024142190000012 від 21.02.2024 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.3 ст.28- ч.1 ст.364, ч.3 ст. 27 - ч.4 ст.190 (в редакції, чинній до 11.08.2023), ч.3 ст.27 - ч.5 ст.190 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 - ч.1 ст. 364, ч.4 ст.190 (в редакції, чинній до 11.08.2023), ч.5 ст.190 КК України, та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.28 - ч.1 ст. 364, ч.4 ст.190 (в редакції, чинній до 11.08.2023), ч.5 ст.190 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника обвинувачених адвоката ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и в:

У провадженні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні №420241421900000012 від 21.02.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 190 (в редакції Кримінального кодексу України, чинній до 11.08.2023), ч. 3 ст. 27 - ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 364, ч. 4 ст. 190 (в редакції Кримінального кодексу України, чинній до 11.08.2023), ч. 5 ст. 190 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 364, ч. 4 ст. 190 (в редакції Кримінального кодексу України, чинній до 11.08.2023), ч. 5 ст. 190 КК України.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження на два місяці застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися за межі Львівської області без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні № 42024142190000012 від 21.02.2024, зокрема: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 ; ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , що стосується обставин даного кримінального провадження; здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання щодо продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 190 (в редакції Кримінального кодексу України, чинній до 11.08.2023), ч. 3 ст. 27 - ч. 5 ст. 190 КК України, та викладено суть обвинувачення, аналогічній в обвинувальному акті відносно ОСОБА_3 .

13.03.2025 на стадії досудового розслідування в межах вказаного кримінального провадження слідчим суддею Трускавецького міського суду Львівської області щодо підозрюваного ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний час доби з 22.00 по 06.00 год до 11.05.2025.

У подальшому ухвалою Львівського апеляційного суду від 27.03.2025 частково задоволено апеляційну скаргу прокурора та щодо підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб (до 11.05.2025) із визначенням застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 гривень.

28.03.2025 підозрюваний ОСОБА_3 звільнений з-під варти у зв`язку із внесенням застави.

Крім цього, відповідно до вказаної вище ухвали Львівського апеляційного суду від 27.03.2025, у разі внесення застави, на ОСОБА_3 покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

06.05.2025 ухвалою слідчого судді Трускавецького міського суду Львівської області ОСОБА_3 продовжено на два місяці строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні №42024142190000012 від 21.02.2024, зокрема: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 ; ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , що стосується обставин даного кримінального провадження; здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Під час судового провадження судом неодноразово продовжувався строк дії покладених на ОСОБА_3 вищевказаних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Востаннє - ухвалою суду від 02.04.2026 продовжено на два місяці, тобто до 02.06.2026.

Прокурор зазначає, що ризики, які були враховані слідчими суддями та судом при застосуванні відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу та при його продовженні, не зменшилися. При цьому, підстави для зміни запобіжного заходу та відмови у продовженні запобіжного заходу на даний час відсутні.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких майнових кримінальних правопорушень та нетяжкого кримінального правопорушення, вчиненого у сфері корупції.

Санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, визначає покарання у виді пробаційного нагляду на строк до трьох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідно до вимог ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Поряд з цим, санкція кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції Кримінального кодексу України, чинній до 11.08.2023) та ч. 5 ст. 190 КК України, передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, що відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_3 процесуальних обов`язків, як обвинуваченого, щодо нього необхідно продовжити строк дії покладених на нього обов`язків строком на два місяці.

Оцінюючи особу обвинуваченого, сторона обвинувачення вбачає наявність передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, яких неможливо запобігти у разі не продовження відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу, а саме те, що він може переховуватися від суду, - вказаний ризик буде запобігатися шляхом продовженням наступних обов`язків: прибувати до суду за викликом; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися за межі Львівської області без дозволу прокурора або суду та здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, - вказаний ризик буде запобігатися шляхом продовження обов`язку утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, анкетні відомості яких наведені вище.

Вважає, що зазначені ризики не зменшилися, оскільки з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_3 може переховуватися від суду, в тому числі, враховуючи міру покарання, що загрожує останньому, у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень.

Також ОСОБА_3 може незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні з метою зміни ними показань, відмови від раніше наданих показань або ухилення від явок за викликами суду. В обґрунтування цього ризику вказує на принцип безпосереднього дослідження показань свідків та потерпілих судом, а такі ще судом не допитувалися.

З огляду на викладене, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просить суд задоволити клопотання.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання про продовження застосування запобіжного заходу в частині продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язків, посилаючись на те, що останній обвинувачується у вчиненні ряду особливо тяжких майнових кримінальних правопорушень, усвідомлює неминучість покарання за їх вчинення, перебуваючи на волі може переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, впливати на ще не допитаних потерпілих, свідків. Заперечує щодо задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, вважаючи таке безпідставним.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник у судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання прокурора та підтримали викладене у клопотанні про зміну запобіжного заходу, поданому попередньо адвокатом.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 просить суд змінити запобіжний захід, обраний ОСОБА_3 ухвалою Львівського апеляційного суду від 27.03.2025 та застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічну пору доби з 22:00 год по 06:00 год строком на 2 (два) місяці, із забороною у вказаний час покидати місце фактичного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 . Залишити в силі обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, покладені на обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави. У випадку, коли суд прийде до переконання про неможливість зміни запобіжного заходу із застави на домашній арешт в нічну пору доби, змінити розмір застави, зменшивши її розмір із 758 400 грн до 558 400 грн. Частину застави в сумі 200 000 грн, внесену за ОСОБА_3 , згідно ухвали Львівського апеляційного суду від 27.03.2025 у справі № 457/1172/24 (провадження № 11-сс/811/833/25), повернути заставодавцю ОСОБА_47 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (платіжна інструкція №1.110655565.1).

У своєму клопотанні захисник обвинуваченого зазначає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Також усталена практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) передбачає, що у разі належної поведінки підозрюваного чи обвинуваченого можливо пом`якшувати умови обмеження його прав та свобод, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу. Водночас практика ЄСПЛ свідчить, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива її втрати буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню. Захисник вказує, що розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинувачених, інших даних про їх особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

До даного клопотання долучено клопотання заставодавця ОСОБА_48 , який просить суд повернути йому сплачену суму застави в розмірі 200 тис. грн. Необхідність повернення суми застави обґрунтовується тим, що ОСОБА_49 розлучений, самостійно виховую сина, який є дитиною-інвалідом. Вказані кошти необхідні для лікування та реабілітації сина, який періодично проходить такі. Окрім того, стан здоров`я ОСОБА_50 значно погіршився і він сам потребує лікування, а застава на вказані кошти перешкоджає йому отримувати необхідне лікування.

Весь час перебування обвинувального акту в суді - 12 місяців сторона обвинувачення продовжує стверджувати, що ризики не зменшилися. Разом з тим, покликання сторони обвинувачення про те, що ризики переховування та незаконного впливу на свідків, які існували на первинному етапі досудового розслідування, не зменшилися і продовжують існувати, є голослівними і сторона обвинувачення не долучає жодних доказів.

Після обрання слідчим суддею застави 27.03.2025 та продовження судом 04.07.2025 дії обов`язків, ОСОБА_3 14 місяців продовжує демонструвати бездоганну процесуальну поведінку, жодного разу не порушив жодного із обов`язків. Раніше встановлені судом ризики зменшились. Розмір застави 758 400 грн є надзвичайним тягарем для ОСОБА_3 та інших заставодавців, про що свідчить її внесення чотирма іншими фізичними особами. Більш того, своєю поведінкою ОСОБА_3 довів своє сумлінне ставлення до виконання процесуальних обов`язків, покладених судовими рішеннями на нього, відсутність у підзахисного наміру переховуватися від слідства та суду, впливати на свідків та потерпілих. Слід звернути увагу, що жодного факту порушення вказаних обов`язків не надано. З моменту застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу та протягом усього часу досудового розслідування та судового розгляду він демонструє належну процесуальну поведінку. У свою чергу, ОСОБА_3 завжди перебуває на зв`язку із прокурором, завжди з`являється до суду за першою вимогою, не відмовляється від надання показань. Також ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності раніше не притягувався; до ОСОБА_3 раніше не застосовувались запобіжні заходи; раніше не оголошувались повідомлення про підозру у вчиненні будь-яких кримінальних правопорушень; до адміністративної відповідальності також не притягувався. Протягом усього часу розслідування кримінального провадження стороні обвинувачення не надходило будь-яких заяв щодо тиску на свідків, які зазначені в ухвалі слідчого судді/суду, при цьому будь-яких спроб щодо переховування від органу досудового розслідування чи суду з боку ОСОБА_3 не було. На виконання ухвали слідчого судді ним здані паспорти, про що було повідомлено прокурора. Також ОСОБА_3 має постійне місце проживання, за місцем реєстрації проживає разом зі своєю сім`єю: дружиною та двома неповнолітніми дітьми, має стійкі соціальні зв`язки, а трудовий колектив та керівництво позитивно характеризує.

Належна процесуальна поведінка ОСОБА_3 безумовно свідчить як про якісне та беззаперечне виконання покладених на нього обов`язків, тобто обставини, які стали підставою для застосування до нього такого запобіжного заходу. За викладеного, відповідна добросовісна поведінка ОСОБА_3 упродовж тривалого часу безпосередньо із умовами застосованого до нього запобіжного заходу ймовірно пов`язана та зумовлена не тільки застосованим запобіжним заходом, але і його бажанням.

При обранні розміру застави слід враховувати принцип пропорційності. Звертає увагу суду, що прокурором в обвинувальному акті визначається майнова шкода в сумі 417250,47 грн. При чому, на думку сторони обвинувачення, така шкода заподіяна спільними діями трьох осіб, а застава одному із обвинувачених в два рази перевищує загальну суму завданої шкоди.

Обираючи запобіжний захід, Львівський апеляційний суд зазначав, що враховує особу підозрюваного ОСОБА_3 , його майновий стан, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється. Однак на той час в матеріалах справи були відсутні цивільні позови і їх сума, довідки про доходи та інформація про майновий стан сім`ї, а відтак колегія суддів не могла в повній мірі врахувати такі обставини. Відтак апеляційний суд не міг об`єктивно оцінити і визначити розмір застави.

Викладені обставини, на переконання сторони захисту, свідчать про те, що на теперішній час можливо визначити заставу у меншому розмірі, яка в тій же мірі дозволить забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки саме це є основною метою застосування запобіжного заходу, а не покарання особи, вина якої не встановлена вироком суду. Розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу обвинуваченого, належну йому власність, його стосунки із заставодавцями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі (GAFA v. MALTA, no.54335/14, 22 травня 2018, п. 70). Застава у розмірі 908 400 млн грн, навіть із врахуванням її часткового зменшення (до 758 400 грн, тобто лише на 16%), застосовується до обвинуваченого ОСОБА_3 12 місяців, що є істотною обставиною при оцінці її актуальності та відповідності меті запобіжного заходу. Із плином такого періоду часу змінюється фактичний і правовий контекст кримінального провадження, у зв`язку з чим визначений раніше розмір застави потребує повторної оцінки з точки зору принципів розумності та пропорційності, передбачених кримінальним процесуальним законодавством. Крім того, тривале збереження застави у досить значному розмірі без її коригування з врахуванням часу застосування та об`єктивних обставин справи призводить до дисбалансу між метою запобіжного заходу та обсягом обмежень, що покладаються на обвинуваченого. За відсутності додаткових обґрунтувань щодо необхідності застосування саме такого розміру застави до обвинуваченого на цьому етапі кримінального провадження, існують підстави для її перегляду та визначення меншого, але достатнього розміру застави.

Вислухавши думку учасників судового процесу, оглянувши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 6 ст. 182 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Встановлено, що 28.03.2025 підозрюваний ОСОБА_3 звільнений з-під варти у зв`язку із внесенням застави. Згідно ухвали Львівського апеляційного суду від 27.03.2025, у разі внесення застави, на ОСОБА_3 покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області ОСОБА_3 строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, щоразу продовжувався на два місяці і такий закінчується 02.06.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Правилами ч. 2 ст. 177 КПК України унормовано, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа.

Таким чином, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 190 (в редакції Кримінального кодексу України, чинній до 11.08.2023), ч. 3 ст. 27 - ч. 5 ст. 190 КК України. Тобто, останній обвинувачується у вчиненні ряду особливо тяжких майнових кримінальних правопорушень та нетяжкого кримінального правопорушення, вчиненого у сфері корупції.

Прокурором зазначено ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, що ОСОБА_3 під страхом покарання може переховуватися від суду, а також незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні.

Тяжкість кримінальних правопорушень свідчить про ступінь суспільної небезпечності вчиненого діяння особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності поведінку цієї особи.

Відтак суд бере до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, та особу обвинуваченого.

При оцінці ризиків переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Також суд погоджується з доводами прокурора про існування ризику, пов`язаного з можливістю обвинуваченого незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, позаяк на даний час не усі вони у судовому провадженні допитані.

Показання потерпілих та свідків, які можуть бути допитані надалі, відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України, є процесуальними джерелами доказів і можуть відігравати ключову роль у встановленні предмета доказування у кримінальному провадженні.

Кримінальне процесуальне законодавство (ст. 23, 224 КПК України) передбачає, що показання потерпілих та свідків мають сприйматися судом безпосередньо в судовому засіданні. Відтак ризик впливу на них залишається актуальним на етапі судового розгляду до моменту, коли суд отримає та дослідить їхні показання.

Крім цього, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 знає потерпілих та свідків, з метою змусити останніх змінити або відмовитись від надання показів, може впливати на них, що обґрунтовує наявність ризику незаконного впливу на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

На підставі вищевикладеного та у зв`язку з наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які об`єктивно продовжують існувати, суд дійшов висновку про продовження строку застосування до ОСОБА_3 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на 2 місяці.

Щодо клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу в частині розміру застави (його зменшення), то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан обвинуваченого; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу обвинуваченого; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; «професійне середовище» обвинуваченого; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

У контексті справи «Mangouras v. Spain» (рішення від 28.09.2010 р., заява № 12050/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена, враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості),при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, судом враховується, що в обвинуваченого ОСОБА_3 є постійне місце проживання, він працює лікарем, має стійкі соціальні зв`язки, проживає з дружиною та двома неповнолітніми дітьми, має непрацездатну матір (що підтверджується наданими захисником документами), позитивно характеризується за місцем праці. Суд бере до уваги й відсутність судимостей; обставини кримінального правопорушення та в певній мірі розмір майнової шкоди, яка згідно з обвинувальним актом завдана трьома обвинуваченими і становить 417250,47 грн; накладення арешту на все його майно; наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України; а також процесуальну поведінку обвинуваченого протягом судового провадження, яка є належною, з відповідальним дотриманням покладених на нього обов`язків. Обвинувачений ОСОБА_3 продовжує демонструвати бездоганну процесуальну поведінку, чим довів своє сумлінне ставлення до виконання процесуальних обов`язків, покладених на нього судовими рішеннями.

Разом з тим, суд зважає на клопотання заставодавця ОСОБА_50 про повернення внесеної ним застави у розмірі 200000 грн, у зв`язку з захворюванням його сина ОСОБА_51 , який потребує лікування та догляду, що підтверджується медичною документацією.

За наведених обставин суд дійшов до переконання, що розмір застави в сумі 558400 грн буде помірним, а також достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання обвинуваченим встановленню істини у кримінальному провадженні, а тому клопотання адвоката ОСОБА_7 підлягає до задоволення в частині зменшення розміру застави. Відтак, суд вважає за можливе повернути заставодавцю ОСОБА_52 частину застави - в сумі 200000 грн, внесену за ОСОБА_3 згідно з ухвалою Львівського апеляційного суду від 27.03.2025 (справа №457/1172/24).

Керуючись ст.ст. 176-177, 181-183, 193-194, 205, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора задоволити.

Продовжити строк застосування обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 2 (два) місяці, тобто до 29 липня 2026 року, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі Львівської області без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_53 ; ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_54 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , що стосується обставин даного кримінального провадження;

- здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу задоволити частково.

Зменшити обвинуваченому ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42024142190000012 від 21.02.2024 розмір застави із 758400 (сімсот п`ятдесят вісім тисяч чотириста) до 558400 (п`ятсот п`ятдесят вісім тисяч чотириста) грн.

Частину застави в сумі 200000 (двісті тисяч) грн, внесену за ОСОБА_3 згідно з ухвалою Львівського апеляційного суду від 27.03.2025 (справа №457/1172/24), повернути заставодавцю ОСОБА_47 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №1.110655565.1 від 27.03.2025, Приватбанк).

Повний текст ухвали виготовлено 02.06.2026.

Суддя ОСОБА_1