Ухвала суду № 137049846, 01.06.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/8594/24

Провадження № 1-кп/461/173/26

У Х В А Л А

Іменем України

01.06.2026 року. м. Львів

Колегія Галицького районного суду м.Львова

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора: ОСОБА_5 ,

захисника: ОСОБА_6 ,

обвинуваченої: ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м.Львові кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22023140000000290 від 20.09.2023 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 111, ч.1 ст. 161, ч.1, ч.2 ст. 436-1 КК України, -

в с т а н о в и л а:

В провадженні Галицького районного суду м.Львова перебуває кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22023140000000290 від 20.09.2023 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 111, ч.1 ст. 161, ч.1, ч.2 ст. 436-1 КК України.

01.06.2026 року у судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 діб, без визначення розміру застави.

Клопотання обгрунтовує тим, що на даний час продовжують існувати достатні підстави про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, те, що ОСОБА_7 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки злочин, який інкримінується останній є особливо тяжким, та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від дванадцяти до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої, та будучи обізнаною про покарання, що їй загрожує за інкримінований їй злочин для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Разом з цим, ОСОБА_7 в умовах воєнного стану може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, зокрема на територію російської федерації, де має знайомих, які проживають там, політичних та громадських діячів, журналістів пропагандистських каналів рф та ін. Також, обвинувачена може незаконно впливати на експертів, спеціалістів та свідків, яким відомі обставини вчинення вище вказаного кримінального правопорушення, з метою примушування їх до дачі завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід судового розгляду в цілому. Крім цього, у випадку застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, це призведе до забезпечення конспірації злочинної діяльності шляхом надання порад та вказівок стосовно показань майбутніх свідків у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, обвинувачена може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки зухвалість вищевказаного кримінального правопорушення свідчить про відсутність у підозрюваної будь-яких моральних принципів та дає підстави вважати, що ОСОБА_7 розуміючи невідворотність покарання за вчинені нею діяння, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності. Прокурор вказує, що ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину - державної зради, який спрямований на шкоду державі, у якій на цей час запроваджено воєнний стан, не виключено, що остання може продовжити злочинну діяльність, в тому числі і з метою уникнення від відповідальності. Крім того, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а саме у повторному поширенні та публічному використанні символіки комуністичного тоталітарного режиму, не виключено, що остання може продовжити злочинну діяльність, в тому числі і з метою уникнення від відповідальності. Враховуючи проросійську позицію ОСОБА_7 і сприяння у проведенні підривної діяльності на шкоду державі, остання може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема злочин проти основ національної безпеки України. Перебуваючи на волі, існує вагомий ризик того, що ОСОБА_7 може продовжити свою злочинну діяльність, оскільки, будучи медійною особою та сформувавши стосовно себе імідж адвоката у «політичних» справах в Україні систематично приймала участь у політичних передачах проросійського спрямування, з потенційно високим ступенем інформативного впливу, у яких транслювала виключно негатив щодо України, спрямований на дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в державі, деморалізацію армії, розпалювання ворожнечі, провокацію конфліктів, підрив суспільної єдності народу України, формування передумов для соціального вибуху в Україні та формування сепаратистських настроїв, слугували інформаційним підґрунтям для усвідомлення бажаності, очікування збройної агресії рф проти України, як такої, що забезпечить для українців соціальне благополуччя, «визволення від нацизму та фашизму», забезпечить кращі умови для життя та краще управління державою, єдність народів України та росії, а відтак, створення позитивного ідеологічного іміджу збройної агресії російської федерації проти України. Ураховуючи характер вчиненого підозрюваною злочину та тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованих злочинів, є всі підстави вважати, що підозрювана може полишити місце свого постійного проживання та виїхати з території України, де буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами через залякування впливати на свідків та інших осіб, які володіють інформацією щодо обставин вчинення нею зазначеного злочину, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжуватиме вчиняти злочини проти основ національної безпеки України, об`єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_8 , заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив обрати більш м`який запобіжний захід, мотивуючи позицію необґрунтованістю клопотання прокурора, у якому не доведено існування ризиків, покладених в обґрунтування необхідності застосування даного запобіжного заходу.

Обвинувачена ОСОБА_7 у судовому засіданні проти вимог клопотання заперечила, зазначила, що вона має постійне місце роботи, є адвокатом, є особою з міцними соціальними зв`язками.

Вислухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора та усні заперечення на клопотання прокурора сторони захисту, суд вважає, що доцільно задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходячи з таких підстав.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Норма ст.315 КПК України безпосередньо не вказує на право суду продовжувати дію запобіжного заходу, однак, відповідно до ч.ч.2, 3 ст.331 КПК України, вирішення питання судом щодо обрання запобіжного заходу відбувається у порядку , передбаченому главою 18 цього Кодексу. Відтак, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Пунктом 24 ст.3 КПК України визначено, що судове провадження це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за ново виявленими або виключними обставинами.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм вбачається, що суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченої під вартою, якщо судове провадження, яке включає в себе і підготовче провадження, не було завершене до спливу двомісячного строку.

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення Кодексом передбачено види заходів забезпечення кримінального провадження, до яких належать запобіжні заходи, включаючи тримання під вартою (статті 131, 176, 1981, 183).

Відповідно до загальних положень про запобіжні заходи, такі обираються виключно з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, зокрема, для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч.7 ст.42 та іншими нормами КПК.

Відповідно до ст.148 КПК України, запобіжні заходи обираються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам уникнути від дізнання, досудового слідства та суду, перешкодити встановленню істини в кримінальній справі, продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, пов`язаним із позбавленням особи свободи, який полягає у примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установу тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням режиму цієї установи

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 29.02.2024 року застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 28.04.2024 з утриманням останньої у Львівській установі виконання покарань №19, без визначення розміру застави.

Ухвалою колегії слідчих суддів Львівського апеляційного суду від 26.03.2024 року залишено без змін ухвалу судді Галицького районного суду м. Львова від 29.02.2024 року

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 17.04.2024 року продовжено запобіжний захід підозрюваній ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 15.06.2024 з утриманням останньої у Львівській установі виконання покарань №19.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 06.06.2024 року продовжено запобіжний захід підозрюваній ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 05.08.2024 року з утриманням останньої у Львівській установі виконання покарань №19.

Ухвалою колегії слідчих суддів Львівського апеляційного суду від 18.07.2027 року залишено без змін ухвалу судді Галицького районного суду м. Львова від 06.06.2024 року

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 23.07.2024 року продовжено запобіжний захід підозрюваній ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 21.08.2024 року

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16.08.2024 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023140000000290 від 20.09.2023 до дванадцяти місяців, а саме до 21.02.2025 року.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16.08.2024 року продовжено підозрюваній ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.10.2024 року.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду справа залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16.08.2024 року.

Ухвалою слідчого судді від 09.10.2024 року строк тримання під вартою ОСОБА_7 продовжено до 07.12.2024 року включно.

Ухвалою слідчого судді від 09.10.2024 року строк тримання під вартою ОСОБА_7 продовжено до 07.12.2024 року включно.

Ухвалою колегії суддів Галицького районного суду м. Львова від 30.01.2025 року строк тримання під вартою ОСОБА_7 продовжено до 30.03.2025 року включно.

Ухвалою колегії суддів Галицького районного суду м. Львова від 19.03.2025 року строк тримання під вартою ОСОБА_7 продовжено до 17.05.2025 року включно.

Ухвалою колегії суддів Галицького районного суду м. Львова від 14.05.2025 року строк тримання під вартою ОСОБА_7 продовжено до 12.07.2025 року включно.

Ухвалою колегії суддів Галицького районного суду м. Львова від 08.08.2025 року строк тримання під вартою ОСОБА_7 продовжено до 06.10.2025 року включно.

Ухвалою колегії суддів Галицького районного суду м. Львова від 03.10.2025 року строк тримання під вартою ОСОБА_7 продовжено до 01.12.2025 року включно.

Ухвалою колегії суддів Галицького районного суду м. Львова від 17.11.2025 року строк тримання під вартою ОСОБА_7 продовжено до 15.01.2026 року включно.

Ухвалою колегії суддів Галицького районного суду м. Львова від 12.01.2026 року строк тримання під вартою ОСОБА_7 продовжено до 12.03.2026 року включно.

Ухвалою колегії суддів Галицького районного суду м. Львова від 23.02.2026 року строк тримання під вартою ОСОБА_7 продовжено до 23.04.2026 року включно.

Ухвалою колегії суддів Галицького районного суду м. Львова від 08.04.2026 року строк тримання під вартою ОСОБА_7 продовжено до 06.06.2026 року включно.

Згідно із обвинувальним актом, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 161 та ч. ч. 1, 2 ст. 436-1 КК України, серед яких - державна зрада, який є особливо тяжким злочином у розумінні ст. 12 КК України, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років з конфіскацією майна або без такої, а також продовжують існувати ризики, що стали підставою застосування та продовження до неї такого запобіжного заходу.

Статтею 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» гарантується право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Надаючи оцінку доводам клопотання прокурора щодо наявності існування ризиків, суд враховує наступне.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Суд вважає, що стороною обвинувачення в повному обсязі доведене існування ризиків, що у разі перебування ОСОБА_7 поза межами місця попереднього ув`язнення, можливе перешкоджання встановленню істини у справі з її боку, а саме: обвинувачена може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Ризик переховування обвинуваченої від суду, підтверджується тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 161 та ч. ч. 1, 2 ст. 436-1 КК України, серед яких - державна зрада, який є особливо тяжким злочином у розумінні ст. 12 КК України, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років з конфіскацією майна або без такої.

Зокрема, ризик ухилятися чи переховуватись від суду, з огляду на особливу тяжкість обвинувачення та санкцію ч.1 ст.111 КК України державна зрада; відтак, продовжує існувати ризик того, що ОСОБА_7 може виїхати на окуповану територію чи в рф, змінивши в умовах воєнного стану, місце свого проживання.

Крім того, зважаючи на те, що остаточне рішення по справі не прийнято, свідки сторони обвинувачення підлягає безпосередньому допиту судом та суд має дослідити докази у справі, суд вважає, що в даному випадку існує ризик можливого незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному проваджені, з метою зміни останніми показань.

Також, суд вважає доведеним ризик продовження вчинення злочинної діяльності, оскільки ОСОБА_7 інкриміновано вчинення декількох епізодів протиправних дій, крім того, інкриміновані злочини вчинялися з використанням відеохостингу для публікацій відеоматеріалів, доступу до яких у разі обрання запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, запобігти не можливо.

Суд погоджується із позицією сторони обвинувачення, що ризики, які були встановлені на момент обрання запобіжного заходу, продовжують існувати і на момент розгляду даного клопотання.

В силу змагальності сторін кримінального провадження захистом не спростовано тверджень прокурора, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти існуючим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.

Суд, у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону, розглянув й інші заходи забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченої, не пов`язані з триманням під вартою, які передбачені ст. 176 КПК України, зокрема домашній арешт, на якому наполягає сторона захисту, однак, вважає, що прокурором в судовому засіданні обґрунтовано доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого не може запобігти встановленому судом ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, в ході розгляду клопотання встановлено, що застосування до обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Наведені обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання обвинуваченої під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, з дотриманням справедливого балансу між цими стандартами і правами та інтересами обвинуваченої.

Вік та стан здоров`я ОСОБА_7 дозволяють їй перебувати у слідчому ізоляторі під час судового розгляду, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки.

Ризики вчинення обвинуваченою дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

Доводи обвинуваченої про недоцільність продовження щодо неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою з огляду на те, що вона є адвокатом, суд оцінює критично та не вважає такими, що виключають необхідність подальшого застосування вказаного запобіжного заходу.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою оцінці підлягають обставини, передбачені статтями 177, 178, 199 та 331 КПК України, зокрема наявність ризиків переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих, свідків чи інших учасників кримінального провадження, знищення або спотворення доказів, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином або вчинення іншого кримінального правопорушення.

При цьому, сам по собі статус адвоката не нівелює існування зазначених ризиків та не гарантує належної процесуальної поведінки особи. Навпаки, враховуючи професійну обізнаність обвинуваченої у сфері права та кримінального процесу, суд бере до уваги її обізнаність щодо механізмів здійснення кримінального провадження та процесуальних наслідків окремих дій.

Таким чином, посилання обвинуваченої на наявність у неї статусу адвоката не спростовують встановлених судом ризиків та не є достатньою підставою для відмови у продовженні строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Крім того, колегія суддів зазначає, що правові підстави продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 неодноразово були предметом розгляду колегії суддів Львівського апеляційного суду, та знайшли своє підтвердження у судовому засіданні під час розгляду апеляційного скарги.

Підсумовуючи все наведене, суд констатує, що інших обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченій, або які більше не виправдовують таке тримання обвинуваченої під вартою не наведено і судом, в процесі судового засідання, не встановлено.

З огляду на наведене, оцінивши в сукупності всі обставини, а саме - суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, тяжкість покарання, а саме злочину проти основ Національної безпеки України, вчинений під час дії воєнного стану, яке їй загрожує у разі визнання її винною, її вік та репутацію, міцність соціальних зв`язків, суд вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування запобіжного заходу, продовжують існувати, а отже запобіжний захід у виді тримання під вартою на даній стадії процесу в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України. Застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченої на цій стадії судового розгляду є недостатнім, щоб забезпечити виконання нею процесуальних обов`язків.

Згідно із ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

З урахуванням обставин справи та враховуючи те, що ОСОБА_7 обвинувачується обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 161 та ч. ч. 1, 2 ст. 436-1 КК України, суд вважає за можливе не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст.199, 331, 369, 371-372 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Клопотання прокурора задоволити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.

Строк дії ухвали становить 60 діб, тобто до 30 липня 2026 включно.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення. Обвинувачений, який перебуває під вартою, має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку у строк сім днів з моменту отримання її копії.

Повний текст ухвали виготовлений 02.06.2026 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3