Рішення № 137049599, 01.06.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/3746/26

Провадження №: 2/336/3234/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючої судді Савеленко О.А., за участі секретаря судового засідання Соколової А.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "ФК "Ейс" в особі директора Полякова О.В. звернувся до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №624376766 від 17.02.2022 в розмірі 26 611,20 гривень, суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 гривень та 7 000,00 гривень витрат на оплату правової допомоги.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.02.2022 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №624376766 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV8443QB. Відповідно до кредитного договору відповідачу були перераховані грошові кошти в розмірі 22000,00 гривень на банківську картку.

28.11.2018 ТОВ ''Манівео швидка фінансова допомога'' (Клієнт) та ТОВ ''Таліон Плюс'' (Фактор) уклали договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору Факторингу укладались додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну його дії. На виконання договору факторингу сторони підписали Реєстр прав вимоги №175 від 05.05.2022, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача.

23.02.2024 між ТОВ "Таліон Плюс" та ФК "Онлайн Фінанс" було укладено договір факторингу №23/0224-01. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 23.02.2024 до договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 від ТОВ ''Таліон Плюс'' до ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' перейшло право вимоги до відповідача.

15.07.2025 ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' та позивач ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу ТОВ «ФК «Ейс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників б/н від 15.07.2025 за договором факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025 від ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' до позивача перейшло право вимоги до відповідача. Позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 26 611,20 гривень, суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 гривень та 7 000,00 гривень витрат на оплату правової допомоги.

Ухвалою судді від 27.04.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано у АТ «Ощадбанк» докази у справі.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив справу розглядати без його участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження були направлені поштою за її зареєстрованим місцем перебування як внутрішньо-переміщеної особи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. Заяви та клопотання до матеріалів справи до початку її розгляду від відповідача не надходили.

Суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано і підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено, що 17.02.2022 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №624376766 у формі електронного документу та підписано за допомогою введення одноразового ідентифікатора MNV844QB. Відповідно до умов договору Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 22 000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених у даному договорі (п.2.1. договору). Кредитодавець надає Позичальнику перший транш за договором у сумі 22 000,00 грн. одразу після укладення договору, який має бути повернуто до 19.03.2022 (п.2.3. Договору). Умови продовження строку надання кредитної лінії узгоджені сторонами у розділі 3 договору. Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.

Судом досліджені правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в редакції 04.02.2022, паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» до договору №624376766 від 17.02.2022.

Відповідно до платіжного доручення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 на її банківську карту № НОМЕР_1 згідно з договором №624376766 від 17.02.2022 грошові кошти в сумі 22 000, 00 гривень.

Факт належності ОСОБА_1 зазначеної вище банківської карти та перерахування йому грошових коштів в розмірі 22 000,00 грн. також підтверджується інформацією, наданою АТ «Ощадбанк» на виконання ухвали суду про витребування доказів, а саме: листом №46/1211/64363/2026/БТ від 06.05.2026 та випискою про рух коштів по картці за період з 17.02.2022 по 22.02.2022, яка міститься на СD-R диску (46/12/1884/2026).

Таким чином, первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.

Згідно із розрахунками заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ТОВ «Таліон Плюс» у ОСОБА_1 за період з 17.02.2022 по 16.06.2022 виникла заборгованість по кредитному договору №624376766 від 17.02.2022 на загальну суму 26611,20 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 22000,00 грн., заборгованість за відсотками 4611,20 грн.

28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено договір факторингу №28/1118-01, згідно з яким до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах. 28.11.2019 ТОВ ''Манівео швидка фінансова допомога'' та ТОВ ''Таліон Плюс'' уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін. 31.12.2020 між ТОВ ''Манівео швидка фінансова допомога'' та ТОВ ''Таліон Плюс'' укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01. 31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31.12.2023 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 ТОВ "Таліон Плюс" набуло право вимоги за кредитним договором №624376766 від 17.02.2022 до боржника ОСОБА_1 на загальну суму 22,994,40 грн.

23.02.2024 між ТОВ ''Таліон Плюс'' та ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' укладено договір факторингу № 23/0224-01 за умовами якого та відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 від ТОВ ''Таліон Плюс'' до ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 26611,20 гривень.

15.07.2025 ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' та позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу №15/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до витягу з Реєстру боржників за договором факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача ТОВ "ФК "Ейс" перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 26611,20 грн.

При вирішенні питання про задоволення позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом."

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору.

Всупереч умовам Кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання, не здійснив дій на погашення існуючої заборгованості.

За змістом ст. 208 ЦК України за загальним правилом у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною і юридичною особою, а договір між сторонами не становить виключення з цього правила.

Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Кредитний договір, яким є і договір між сторонами, укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, дійшов висновку відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

При ухваленні рішення суд враховує, що відповідач обґрунтованих заперечень проти позову не надав, жодним чином позовні вимоги не спростував.

Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором первісний кредитор виконав своєчасно і повністю, надававши кредиті кошти в повному обсязі. Позивачем доведено та документально підтверджено ланцюг переходів права вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, позивач правомірно звернувся до суду за захистом свої порушених прав, позовні вимоги є доведеними, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, враховуючи викладене, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "ФК "Ейс" слід стягнути заборгованість за договором кредитної лінії №624376766 від 17.02.2022 у загальному розмірі 26611,20 грн., яка складається з основної заборгованості у розмірі 22000,00 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі4611,20 грн.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною третьої вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги представником позивача суду надано договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, згідно з яким правова допомога ТОВ «ФК «ЕЙС» надавалась АО «Соломко та Партнери», додаткову угоду № 25771043650 від 01.09.2025 до договору про надання правничої допомоги, протокол погодження вартості послуг, акт прийому-передачі наданих послуг.

Згідно з актом прийому-передачі наданих послуг, АО «Соломко та Партнери» надано правову допомогу на суму 7000 грн.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість суми заявлених представником відповідача витрат на правову допомогу.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволені повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 141, 223, 247, 265, 273, 280-284, 353, 354 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №624376766 від 17.02.2022 в сумі 26611 (двадцять шість тисяч шістсот одинадцять) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, адреса місцезнаходження: м.Київ, вул. Юрія Поправки, буд.6, как.13.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Суддя О.А.Савеленко

01.06.26