Рішення № 137048819, 02.06.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/1361/26

Провадження № 2/332/2223/26

Рішення

Іменем України

02 червня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Яцуна О.С.,

при секретарі судового засідання: Дубачовій А.А.,

за участю:

представника позивача: адвоката Попової К.Р.,

представника відповідача: адвоката Ніколенка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду м. Запоріжжя, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Попова Катерина Романівна, до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», третя особа Південно-Східне міжрегіональне Управління державної служби з питань праці, про визнання бездіяльності роботодавця неправомірною, зобов`язання виконати вимоги п. п. 105, 110, 111 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 337 від 17.04.2019 та відшкодування моральної шкоди,

Встановив:

У березні 2026 року ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Попової Катерини Романівни, звернувся до суду з позовом до ПАТ «Запоріжсталь», третя особа Південно-Східне міжрегіональне Управління державної служби з питань праці, про визнання бездіяльності роботодавця неправомірною, зобов`язання виконати вимоги п. п. 105, 110, 111 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 337 від 17.04.2019 та відшкодування моральної шкоди.

В обгунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 10.07.2000 він перебував у трудових відносинах з ПАТ «Запоріжсталь», працював на посадах слюсарем-ремонтником, електромонтером мартенівського цеху у шкідливих умовах праці.

30.10.2025 позивач звільнений за угодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Медичним висновком центральної лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) № 1/5 від 23.01.2026, складеним Клінікою професійних захворювань та комплексної реабілітації Державної установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України», ОСОБА_1 встановлено наявність хронічного професійного захворювання (отруєння) у та складено повідомлення від 23.01.2026 про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3.

20.02.2026 Міжрегіональним управлінням було направлено лист до ПАТ «Запоріжсталь» № ПС/3.1/3648-26 щодо надання представників підприємства для включення до складу комісії з розслідування причин виникнення хронічного захворювання у ОСОБА_1 . Згідно Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 337 від 17.04.2019, така комісія створюється протягом трьох робочих днів з дня отримання повідомлення за формою П-3. Проте, станом на час звернення позивача до суду, комісія з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 створена не була з причин ненадання відповідачем до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці інформації про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого (яких) пропонується включити до складу комісії. Такі дії відповідача щодо ненадання письмової інформації про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників) роботодавця, якого (яких) пропонується включити до складу комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 останній вважає бездіяльністю, це порушує його право на своєчасне розслідування його професійного захворювання та подальше оформлення соціальних виплат, та спричиняє моральні страждання, що позивач оцінює в 50 000,00 грн.

Ухвалою суду від 16.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, сторонам наданий строк для надання заяв по суті.

Від представника відповідача адвоката Ніколенка М.М., надійшов відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з урахуванням того, що затримка у процедурі пошуку та розслідування саме причин та умов виникнення профзахворювання не впливають на права позивача, строк дії повідомлення за формою П-3 від 23.01.2026 на теперішній час не сплинув, а спливає 23.07.2026.

Від представника третьої особи надійшли пояснення, згідно яких вбачається, що Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці 26.01.2026 року отримало повідомлення про хронічне захворювання за формою П-3 та були направлені на адресу відповідача листи від 20.02.2026 та 20.03.2026, але дані листи відповідачем проігноровані, що унеможливлює проведення розслідування відповідно до законодавчих вимог.

В судовому засіданні, що відбулось 28.05.2026, представник позивача просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у його відзиві.

Представник третьої особи належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду справи, однак до судового засідання не з`явився, причину своєї неявки суду не повідомив.

Заслухавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За приписами статей 15,16 ЦК України, статей 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 10.07.2000 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Запоріжсталь», працював на посадах слюсарем-ремонтником, електромонтером мартенівського цеху у шкідливих умовах праці.

30.10.2025 позивач звільнений за угодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Наведене підтверджується копією трудової книжки (а.с. 21-22).

Медичним висновком центральної лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) № 1/5 від 23.01.2026, складеним Клінікою професійних захворювань та комплексної реабілітації Державної установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України», ОСОБА_1 встановлено наявність хронічного професійного захворювання (отруєння) у та складено повідомлення від 23.01.2026 про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 (а.с. 18).

Згідно пояснень Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та відповіді на адвокатський запит вбачається , що Міжрегіональне управління отримало повідомлення за формою П-3 про хронічне професійне захворювання (отруєння) 26.01.2026.

Також за матеріалів, долучених до пояснень третьої особи вбачається, що відповідачу двічі 20.02.2026 та 20.03.2026 направлялися листи про надання списків членів комісії для розслідування причини виникнення професійного захворювання ОСОБА_1 , відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 337 від 17.04.2019 (далі Порядок № 337). Натомість повідомлення з даними представників підприємства, які направляються для участі в роботі комісії з розслідування хронічного професійного захворювання ПАТ «Запоріжсталь» не надало.

Порядок № 337 визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах.

Відповідно до п. 94 Порядку № 337, спеціалізовані профпатологічні заклади охорони здоров`я проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння).

Згідно п. 101 Порядку № 337, спеціалізованими профпатологічними закладами охорони здоров`я стосовно кожного хворого складається повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 (далі Повідомлення за формою П-3) згідно з додатком 19. Повідомлення за формою П-3 протягом трьох робочих днів після встановлення діагнозу надсилається керівникові підприємства (установи, організації), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), територіальному органу Держпраці, який здійснює державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією), територіальному органові Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також профпатологу, який направив хворого до спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я.

Строк дії повідомлення за формою П-3 становить шість місяців з моменту встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) у працівника.

Пунктом 105 Порядку № 337 встановлено, що після отримання повідомлення за формою П-3 керівник територіального органу Держпраці утворює протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі комісія з розслідування), до складу якої входять представники територіального органу Держпраці (голова комісії), закладу охорони здоров`я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства (установи, організації), де працює хворий, або за місцем його проживання (якщо він не працює), роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), вищого органу профспілки, територіального органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також у разі потреби представники інших органів. Зазначені заклади, органи та організації протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надати територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування.

Згідно з п. 107 Порядку № 337, розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) проводиться протягом 10 робочих днів після утворення комісії з розслідування. Якщо з об`єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником територіального органу Держпраці, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування.

Пунктом 110 Порядку № 337 визначено, що роботодавець зобов`язаний в установлений для проведення розслідування строк подати Комісії з розслідування: відомості про професійні обов`язки працівника, документи та матеріали, що характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху); необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці; матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці, копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту; приписи або інші документи, що раніше видані територіальним органом Держпраці та стосуються даного хронічного професійного захворювання (отруєння); результати медичних оглядів працівника (працівників), інші матеріали.

Також, відповідно до п. 111 Порядку № 337, роботодавець повинен забезпечити Комісію з розслідування приміщенням, транспортними засобами та засобами зв`язку, організувати друкування, тиражування та оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування, у тому числі акта розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).

При цьому, у відповідності до п. 112 Порядку № 337, комісія з розслідування зобов`язана: розробити програму розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння); розподілити функції між членами комісії, розглянути питання щодо необхідності залучення до її роботи експертів; провести розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння); скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).

Таким чином, відповідно до п. 113 та 114 Порядку № 337, комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, архівних даних підприємства (установи, організації), територіального органу Держпраці, наукових установ, характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах, результатів обстежень і досліджень, проведених атестованими лабораторіями в установленому законодавством порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб територіальних органів Пенсійного фонду України та представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази (рішення, розпорядження) адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці із джерелами іонізуючого випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних із розслідуванням причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію хворого.

Розслідування причин виникнення професійних захворювань у працівників, направлених на роботу за межі підприємства (установи, організації), проводиться комісією з розслідування, головою якої є представник територіального органу Держпраці, що здійснює нагляд за підприємством (установою, організацією), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння).

Підприємство (установа, організація), де виявлено хронічне професійне захворювання (отруєння), повинно повідомити про це підприємству (установі, організації), працівником якого є хворий, та територіальному органові Пенсійного фонду України.

В роботі комісії з розслідування такого випадку обов`язково беруть участь представники підприємства (установи, організації), працівником якого є хворий, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), представник вищого профспілкового органу, територіального органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) (п. 114 Порядку № 337).

Надалі, у відповідності до п. 117 та 118 Порядку № 337, за результатами розслідування комісія складає акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 згідно з додатком 21. Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини та причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), заходи щодо запобігання розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства.

Акт підписується головою та всіма членами комісії з розслідування. У разі незгоди із змістом акта член комісії з розслідування підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово, підписує та додає до акта як його невід`ємну частину.

З огляду на вищезазначене, відповідач не виконав вимоги Порядку № 337 щодо надання Південно-Східному міжрегіональному управлінню Держпраці у визначені строки письмової інформації про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого (яких) пропонується включити до складу комісії з розслідування, що порушило цивільне право позивача на своєчасне розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), та відшкодування відповідної шкоди.

За таких обставин позовні вимоги щодо визнання дій ПАТ «Запоріжсталь» в частині ненадання територіальному органу Держпраці письмової інформації про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого (яких) пропонується включити до складу комісії з розслідування, неправомірними, є обґрунтованими і вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно позовних вимог щодо моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

За приписами ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до норм ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав,у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У постанові Верховного Суду від 21.04.2022 по справі № 748/359/20 (провадження № 61-8641св21) зроблено висновок про те, що будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним…. Отже, рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а моральними стражданнями потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди одразу визначається потерпілим у позовній заяві, хоча остаточне рішення про розмір компенсації моральної шкоди приймається судом.

Як зауважує Верховний Суд у постанові від 07.04.2020 по справі № 572/3209/17, розмір грошового відшкодування моральної шкоди становить предмет оціночної діяльності суду та визначається залежно від визначених Цивільним кодексом України критеріїв з урахуванням вимог розумності та справедливості, а не на підставі висновку експертизи.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди, є сам по собі факт порушення права (справи «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).

Внаслідок вказаної бездіяльності ПАТ «Запоріжсталь» позивач був змушений змінювати свій звичний спосіб життя, звертатися за правовою допомогою, у відповідні державні органи, перебувати у юридично невизначеній ситуації, побоюючись, що бездіяльність підприємства призведе до спливу строків дії відповідного повідомлення форми П-3, неотримання «регресних виплат» за втрату професійного здоров`я. Також суд бере до уваги, що позивач вже є особою з інвалідністю за загальним захворюванням. Так, відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 23.10.2025 зазначений висновок про умови та характер праці: обмеження фізичного, статико-динамічного та психо-емоційного навантаження.

У зв`язку з цим суд оцінює суму моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн, вважаючи таку суму достатньою для відшкодування позивачеві моральної шкоди та таку, що відповідає вимогам розумності та справедливості

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірною бездіяльності ПАТ «Запоріжсталь» задоволені у повному обсязі, судовий збір в розмірі 1 331,20 грн підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 23, 1167 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 171, 173 КЗпП, суд

Ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), від імені якого діє адвокат Попова Катерина Романівна, до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72, ЄДРПОУ 00191230), третя особа Південно-Східне міжрегіональне Управління державної служби з питань праці (м. Дніпро, пров. Універсальний, буд. 12, ЄДРПОУ 44729283), про визнання бездіяльності роботодавця неправомірною, зобов`язання виконати вимоги п. п. 105, 110, 111 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 337 від 17.04.2019 та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» щодо ненадання територіальному органу Держпраці письмової інформації про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого (яких) пропонується включити до складу комісії з розслідування.

Зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» надати Південно-Східному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці письмову інформацію про прізвище, ім`я, по-батькові та посаду представника (представників), якого (яких) пропонується включити до складу комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 та після створення комісії виконати пункти 110, 111 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ № 337 від 17.04.2019.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000,00 грн та судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене (ч. 5 ст. 268 ЦПК України).

Повний текст рішення складений 02.06.2026

Суддя О.С. Яцун