Постанова № 137048804, 02.06.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/3360/26

Провадження № 3/332/900/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.06.2026 м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Погрібна О.М., розглянувши матеріали, що надійшли з відділу адміністративної практики УПП в Запорізькій області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, дані щодо працевлаштування відсутні, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч.ч.1,2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

15.05.2026 о 22:10 годин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , умисно висловлював погрози, образи, нецензурну лайку в бік своєї дружини ОСОБА_2 що проживає разом із ним за адресою: АДРЕСА_2 , чим завдав шкоду психічному здоров`ю, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Крім того, 15.05.2026 о 22:10 годин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , умисно висловлював погрози, образи, нецензурну лайку в бік свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає разом із ним за адресою: АДРЕСА_2 , чим завдав шкоду психічному здоров`ю, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Постановою від 02.06.2026 справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 об`єднані в одне провадження.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання від останнього до суду не надходило.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 в справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

За вказаних обставин, враховуючи, реальні поточні обставини, що склалися у місті Запоріжжі, а також те, що робота Заводського районного суду м. Запоріжжя не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з`явився в призначене судове засідання, за період перебування на розгляді суду матеріалів справи не скористався правами, наданими йому чинним законодавством, передбаченими статтею 268 КУпАП, не надав пояснень щодо протоколів про адміністративне правопорушення, обставин справи й доказів на їх підтвердження, беручи до уваги той факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.173-2 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов`язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність, на підставі наявних документів, доданих до протоколів про адміністративні правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії АА № 099634 від 15.05.2026 та серії АА № 091698 від 15.05.2026 з додатками - дисками для лазерних систем зчитування з відеозаписами; рапортом; поясненнями ОСОБА_2 ; терміновими заборонними приписами серії ЕТ № 109240 від 15.05.2026 та серії ЕТ № 109242 від 15.05.2026;іншими матеріалами.

Відповідно до вимог ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом(посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Проаналізувавши зібрані докази, враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1.2 ст.173-2 КУпАП.

Крім того, відповідно до положення ст.39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Згідно з ч.6 ст.28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд, враховуючи обставини справи, те, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, не вбачає підстав для направлення ОСОБА_1 у порядку ст.39-1 КУпАП на проходження програми «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Згідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40-1, 173-2, 283, 284 КУпАП, суддя,-

постановив:

ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП та ч.2 ст.173-2 КУпАП, застосувавши до нього адміністративне стягнення на підставі ч.2 ст.36 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680,00 гривень (шістсот вісімдесят гривень 00 коп). (номер рахунку (IBAN): UA558999980313060106000008479, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), ЄРДПОУ отримувача: 37941997, отримувач: ГУК у Зап.обл./ТГ м. Запоріжжя/21081100).

Згідно з ч.2 ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 665,60 гривень на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови, апеляційної скарги.

Суддя: О.М.Погрібна