Ухвала суду № 137048443, 02.06.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7751/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 червня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до депутата Закарпатської обласної ради Синетар Івана Івановича про стягнення моральної та матеріальної шкоди завданої злочинними діями,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення моральної та матеріальної шкоди завданої злочинними діями.

У контексті права на справедливий суд, визначеного ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя перевіряє чи подана вона з додержанням норм чинного законодавства, а саме статей 175-177 ЦПК України.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі вимоги передбачені ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві не зазначено ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Слід також зазначити, що у прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути 5 000 000,00 грн. моральної та матеріальної шкоди. Водночас позивачем не визначено, яка саме частина вказаної суми припадає на матеріальну шкоду, а яка - на моральну. В позовній заяві не зазначено обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.

Стаття 177 ЦПК України встановлює, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI визначено об`єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, -у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як убачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 просить стягнути з депутата Закарпатської обласної ради ОСОБА_2 матеріальну та моральну шкоду у загальному розмірі 5 000 000,00 грн.

Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 917/1369/17, від 16.03.2020 у справі № 910/16651/19, від 12.09.2018 у справі № 922/3655/16: «майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц дійшов до висновку, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди, яка визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою.

Загальна сума заявлених позивачем майнових вимог становить 5 000 000,00 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який позивачу необхідно сплатити за подання позову до суду.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328,00 гривень.

Тобто, при зверненні до суду позивач має сплатити судовий збір за всі позовні вимоги майнового характеру в розмірі 16640,00 грн. Таким чином, сплата судового збору згідно з вимогами Закону є обов`язковою.

При зверненні до суду з позовом, позивачем, не долучено документ про сплату судового збору за розгляд позовної заяви .

Як підставу для звільнення від сплати судового збору позивач посилається на п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та зазначає, що позивачі у справах про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, звільняються від сплати судового збору.

На обґрунтування своєї позиції позивач посилається на положення ст. 128 КПК України та правові висновки Верховного Суду, зокрема у справах № 713/1275/16-к, № 644/7193/17, № 619/1425/15-к, № 462/5779/15-к, № 750/1259/18, відповідно до яких цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору за подання позовів про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Однак, така позиція позивача є помилковою з огляду на те, що у постанові Верховного Суду у справі № 644/7193/17 від 16 серпня 2021 року зроблено висновок: «З огляду на положення пунктів 2, 6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі: у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи; у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Вказані правові норми підлягають застосуванню щодо позовів про відшкодування будь-якої шкоди (майнової та моральної), завданої в результаті її заподіяння, за які відповідач несе цивільну відповідальність згідно із законом. Отже, цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору за подання позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення, незалежно від об`єкта посягань, що також узгоджується з практикою Верховного Суду».

Тобто, у випадку, на який посилається позивач ОСОБА_1 , мова йде саме про цивільних позивачів у кримінальних провадженнях, а в даній справі позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в порядку цивільного судочинства, а тому повинен виконувати вимоги Закону України «Про судовий збір».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих саме внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Наведена норма є спеціальною та підлягає застосуванню лише за умови наявності достатніх даних про те, що заявлені до відшкодування збитки перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із кримінальним правопорушенням.

Суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права заявити цивільний позов у межах кримінального провадження № 42025072030000125 у порядку ст. 128 КПК України, і в такому випадку питання звільнення від сплати судового збору вирішуватиметься з урахуванням положень п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Крім того, позивачем не зазначено в позовній заяві про наявність та не додано до позовної заяви вирок суду, який набрав законної сили, на підтвердження факту завданої матеріальної та моральної шкоди кримінальним правопорушенням.

Водночас у даному випадку позов подано в порядку цивільного судочинства, а матеріали позовної заяви не містять належних та достатніх даних, які б підтверджували, що шкода, про відшкодування якої просить позивач, завдана саме внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слід зазначити, що внесення слідчим, дізнавачем, прокурором відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, на що посилається позивач у позовній заяві, та проведення досудового розслідування, не дає підстав для висновку про факт вчинення кримінального правопорушення, оскільки до ЄРДР, за змістом частини 1 статті 214 КПК України, вносяться відомості про обставини, які лише можуть свідчити (а не свідчать беззаперечно) про вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, позивач має право звернутися із заявленими позовними вимогами, у відповідності до положень ст.ст. 61, 128 КПК України, подавши органу досудового розслідування або, до початку судового розгляду кримінального провадження суду, який розглядає обвинувальний акт у кримінальному провадженні, цивільний позов у кримінальному провадженні.

Верховний Суд у своїй постанові від 22 квітня 2023 року зі справи №912/1194/22 вказав, що відповідно до положень частини першої статті 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Тобто цивільний позов подається на стадії досудового розслідування, до початку судового розгляду та прийняття судом вироку у справі.

Слід зазначити, що позивач у позовній заяві не наводить доказів вчинення кримінального правопорушення у вигляді відповідного судового рішення (вироку).

Разом з тим, пунктом 6 частини першої статті 5 зазначеного Закону регламентовано, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. При цьому Законом не передбачене звільнення від сплати судового збору у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Верховний Суд у своїй постанові від 03 квітня 2024 року зі справи №907/285/22 зазначив, що згідно з п. 6 ч. 1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Наведене свідчить про те, що до позову ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у сумі 5 000 000,00 грн. не застосовуються приписи п.6 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору.

У ст.129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.

Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Слід зазначити, що дотримання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду на предмет перевірки позову та долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження, призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на чому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, « .... де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без усунення наведених вище недоліків, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу (заявнику) строк для усунення недоліків позовної заяви з врахуванням вимог ст. ст. 175,177ЦПК України шляхом подання до суду позовної заяви в новій редакції з усунутими недоліками вказаними в ухвалі про залишення позовної заяви без руху разом з копіями для інших учасників справи та подання документів на підтвердження сплати судового збору.

Суд зазначає, що позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме: у сумі 16640,00 грн. за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області:

Отримувач коштів: ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101 ;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895;

Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.) ;

Рахунок отримувача - UA308999980313141206000007493;

Код класифікації доходів бюджету - 22030101 ;

Призначення платежу - 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175, 177 цього Кодексу, не сплачено судовий збір, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Спосіб усунення недоліків заяви полягає в поданні до суду позовної заяви в новій редакції з усунутими недоліками вказаними в ухвалі про залишення позовної заяви без руху разом з копіями для інших учасників справи та подання документів на підтвердження сплати судового збору.

Роз`яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючись ст. 175, ст. 177, 185, ЦПК України, суддя,-

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до депутата Закарпатської обласної ради Синетар Івана Івановича про стягнення моральної та матеріальної шкоди завданої злочинними діями - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в строк, що не перевищує п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца