Ухвала суду № 137047928, 01.06.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/6114/26

н/п 1-кс/953/3013/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2026 р. слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 дослідивши клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №42026222010000039 від 05.05.2026 за ч.4 ст.358 КК України про арешт майна,

встановив:

28 травня 2026 року до суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №42026222010000039 від 05.05.2026 за ч.4 ст.358 КК України про арешт земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:08:021:0081, площею 1.3га, належній на праві приватної власності Харківській міській раді, ЄДРПОУ 04059243.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання прокурора дійшла висновку про необхідність повернення клопотання для усунення недоліків з наступних підстав:

У відповідності до ч.1 ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст.171 КПК України встановлено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч.6 ст.170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

З матеріалів клопотання вбачається здійснення СД ХРУП №1 ГУНП в Харківській області досудового розслідування у кримінальному провадженні №42026222010000039 від 05.05.2026 за ч.4 ст.358 КК України з обставин використання посадовими особами ОК ГБК «Атос-Харків», ОК ГБК «Доброволець-Авто» та ОК ГБК «Побратим-авто» завідомо підроблених документів при отриманні земельних ділянок у м. Харкові.

Отже, предметом злочину відповідальність за який передбачена ч.4 ст.358 КК України є офіційний документ.

Відповідно до примітки до ст.358 КК України під офіційним документом слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Метою накладення арешту прокурор зазначив п.1, п.11 ч.2 ст.170 КПК України.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, однак п.11 на який послався прокурор, ч.2 ст. 170 КПК України, - не містить.

Також, всупереч вимог п.1 ч.2 ст.171 КПК України, зважаючи на зміст витягу у кримінальному провадженні №42026222010000039 від 05.05.2026 за ч.4 ст.358 КК України, у клопотанні не визначена конкретна мета забезпечення з якою необхідно арештувати саме земельні ділянки.

Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Оскільки майно, про арешт якого просить прокурор в жодної особи не вилучалось, слідчий суддя не вважає за доцільне встановлювати прокурору строк для усунення вказаних недоліків, що не позбавляє прокурора права повторного звернення із вказаним клопотанням в порядку, передбаченому ст.170 КПК України.

Керуючись ст. 36, 37, 64-2, 132, 171, 172 КПК України, суд,

постановив:

Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №42026222010000039 від 05.05.2026 за ч.4 ст.358 КК України про арешт майна, - повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1