Ухвала суду № 137047835, 01.06.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №635/6798/25

Провадження №2/639/461/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Рубіжного С.О.,

за участю секретаря Чубенко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа Друга Харківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання його спадкоємцем четвертої черги за законом, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Новобаварського районного суду міста Харкова перебуває вищевказана цивільна справа.

В судове засідання 01.06.2026 року позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Петренко О.М., не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи, повідомлені належним чином, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомили, від представника позивача Петренко О.М. надійшла заява про відкладання розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому процесі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не сповістив.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.

До Харківського районного суду Харківської області звернувся позивач ОСОБА_2 , в особі свого представника адвоката Петенко О.М. із позовною заявою до відповідача Харківської міської ради, третя особа Друга Харківська міська державна нотаріальна контора в якій просить суду вистанити факт, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з вересня 2014 по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , та визнати позивача спадкоємцем четвертої черги за законом.

Вказана позовна заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд».

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12 вересня 2025 року позовну заяву передано за підсудністю на розгляд до Новобаварського районного суду міста Харкова.

Згідно супровідного листа Харківського районного суду Харківської області від 23.10.2025 справа надійшла до Новобаварського районного суду міста Харкова 06.11.2025 року.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2025 року для розгляду вказаної справи було визначено головуючого суддю Рубіжного С.О.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 11 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 04 лютого 2026 року витребувано з Другої Харківської міської державної нотаріальної конториналежним чином засвідчену копію спадкової справи №487П/2021, яка була заведена після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

20 лютого 2026 року до суду надійшла копія спадкової справи №487П/2021.

Ухвалою суду від 12 березня 2026 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Петренко Олени Миколаївни про виклик свідків - задоволено.

Викликано для допиту в судовому засіданні свідків:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа Друга Харківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання його спадкоємцем четвертої черги за законом.

Призначено справу до судового розгляду.

В судові засідання які були призначені на 23 квітня 2026 року та на 01 червня 2026 позивач, його представник адвокат Петренко О.М. не з`явились, про день, час та місце слухання справи повідомлялись шляхом направлення на їх адреси судових повісток, участі свідків в судове засідання не забезпечили.

Відповідно до розписки про вручення повістки на ім`я ОСОБА_7 судова повістка на 23.04.2026 отримана представником позивача 12.03.2026, про що свідчить підпис.

23 квітня 2026 року в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано клопотання про відкладання розгляду справи у зв`язку із хворобою.

Відповідно до довідок про доставку електронного документу, судова повістка про виклик до суду на 01.06.2026 року доставлена до електронного кабінету ОСОБА_7 02.05.2026 5:20:30.

01 червня 2026 року в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано клопотання про відкладання розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в судовому засіданні у справі №489/3147/26.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, справа № 489/3147/26 призначена до розгляду на 11:00 годину.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (частина шоста статті 272 ЦПК України).

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 272 ЦПК України).

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (абзац перший частини сьомої статті 14 ЦПК України).

Отже, процесуальний закон передбачив надсилання судового рішення як рекомендованим листом з повідомленням про вручення, так і в електронній формі через електронний кабінет, у тому числі на офіційну електронну адресу засобами підсистем Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи є обов`язковою для осіб, визначених у частині шостій статті 14 ЦПК України, пункті 10 вказаного Положення, зокрема для адвокатів, та тих, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23, пункти 64-65)).

Відповідно до частини 1 статті 43 ЦПК України учасники справи мають право користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. (ч.1 ст.131 ЦПК України)

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».

Проте, в жодне із призначених судових засідань, які відбулися, позивач та його представник так і не з`явились, явку свідків не забезпечили, заяв про розгляд справи за відсутності позивача суду не надали.

Згідно з ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість з`явлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частиною 5 ст. 223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Вказані положення також зазначені у ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Тобто, законом не вказано про врахування поважності причин повторної неявки позивача, зазначені зміни до законодавства внесені з метою недопущення зловживання особами, які беруть участь у справі, своїми процесуальними правами.

Таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 210 ЦПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 5 ст. 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).

Отже, згідно із вимогами ЦПК України суд не повинен з`ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача та її представника в судове засідання і це не може бути підставою для скасування постановленої ним ухвали про залишення заяви без розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Крім того, слід зазначити, що Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Петренко О.М. у судові засідання не з`явились, неодноразово належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи по суті, процесуальний обов`язок щодо повідомлення суду про зміну місця проживання або місця перебування не виконали, поважність їх неявки не доведена, та судом не встановлена.

Отже, обставини неявки у судові засідання позивача та його представнка, яким було відомо наявність цивільної справи за позовом ОСОБА_1 в суді, неодноразові виклики в судові засідання, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ними своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що призводить до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті.

Судом враховується інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.01.2012 р., згідно якого суд відкладає розгляд справи лише у разі першої неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача без поважних причин. При повторній неявці належним чином повідомленого позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду, тобто законодавець не передбачив врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду.

Згідно ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа Друга Харківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання його спадкоємцем четвертої черги за законом підлягає залишенню без розгляду.

Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача повторно звернутися до суду в силу ч.2 ст. 257 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 43, 44, 136, 141, 210, 223, 257 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа Друга Харківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання його спадкоємцем четвертої черги за законом - залишити без розгляду.

Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача повторно звернутися до суду в силу ч.2 ст. 257 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом пятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 01.06.2026.

Суддя С.О. Рубіжний