Рішення № 137047618, 21.05.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/795/26

Провадження № 2/638/2115/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Теслікової І.І.,

секретар судового засідання Зубко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 адвоката Яровенко Ольги Юріївни до Харківської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченко Олег Володимирович, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду, через свого представника адвоката Яровенко Ольгу Юріївну, з позовом до Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , інших спадкоємців крім нього немає, оскільки дружина померлого ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 померли до дати відкриття спадщини.

Вказав, що після смерті батька відкрилася спадщина, зокрема на частку квартири АДРЕСА_1 .

Посилався на те, що він звернувся до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу у Харківській області Десятниченко Олега Володимировича, із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану вище частку квартири, яка належала померлому на підставі договору купівлі-продажу посвідченого Руденко О.Є. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області 04.07.2002 за реєстровим № 1809, де покупцем зазначено ОСОБА_3 , оскільки чинне законодавство не дає нотаріусу права здійснювати самостійно виділ частки померлого у спільному майні, яка і буде об`єктом спадкування.

Позивач зазначив, що після смерті його матері ОСОБА_3 , її чоловік - ОСОБА_2 відмовився від спадщини на користь сина - ОСОБА_1 .

Позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , що складається з частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , видане приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Алієвою Маргаритою Ілгарівною 10.04.2025.

Об`єктом спадкування є частки у праві власності на квартиру, яка належала спадкодавцю на праві спільної сумісної власності подружжя, оскільки була придбана ОСОБА_3 під час перебування у шлюбі.

Вважав, що оскільки частки квартири набута спадкодавцем правомірно, він має право отримати її у власність в порядку спадкування за законом.

Просив визнати за ним право власності на частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Харкова від 21 січня 2026 року позовна заява була залишена без руху, на виконання якої представником заявника подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Харкова Теслікової І.І. від 26 січня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою в порядку загального позовного провадження. Запропоновано позивачу та відповідачу скористатися вимогами ст. 178-180, 193 ЦПК України.

Ухвалою суду від 24 лютого 2026 року клопотання представника позивача ОСОБА_5 задоволено. Витребувано у приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченко Олега Володимировичаналежним чином засвідчену копію спадкової справи 72313461, номер у спадковому реєстрі 9/2024, що була відкрита після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

05 березня 2026 року до суду надійшла засвідчена копія спадкової справи.

Ухвалою суду від 24 березня 2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач не з`явився, представник позивача адвокат Яровенко О.Ю. подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, не заперечувала проти постановлення заочного рішення.

Третя особа в судове засідання не з?явився подавши заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить довідка про доставку в Електронний кабінет. У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідач своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 29.07.1967 ОСОБА_6 та ОСОБА_2 уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_1 , виданого Палацом одруження Харківської міської ради 29.07.1967.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився перший син - ОСОБА_4 , що вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Палацом новонароджених м. Харкова 20.02.1969.

ІНФОРМАЦІЯ_5 народився другий син ОСОБА_1 , що вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Палацом новонароджених м. Харкова 16.11.1978.

04.07.2002 ОСОБА_3 , перебуваючи у шлюбі, придбала квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого за реєстровим номером 1809 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Руденко О.Є.

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Першим відділом ДРАЦС у м. Харкові СМУМЮ 05.09.2023, серія НОМЕР_4 .

Старший син ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Першим відділом ДРАЦС у м. Харкові СМУМЮ 22.02.2024, серія НОМЕР_5 .

Чоловік ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Першим відділом ДРАЦС у м. Харкові СМУМЮ 28.02.2024, серія НОМЕР_6 .

Після смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Алієвою М.І. 10.04.2025 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 її сину ОСОБА_1 , спадщина складається з частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 .

У свідоцтві зазначено, що право власності на частку у праві власності на квартиру підлягає державній реєстрації.

Позивачем зареєстровано право власності на частку квартири, що вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав № 4220736255 від 10.04.2025.

У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на частку у праві власності на квартири АДРЕСА_1 позивачу відмовлено.

Приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу у Харківській області Десятниченко О.В. 07.01.2026 видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Відмову приватний нотаріус обґрунтував тим, що чинне законодавство не дає нотаріусу права здійснювати самостійно виділ частки померлого у спільному майні, яке і буде об`єктом спадкування.

На думку нотаріуса, із наданих йому документів неможливо визначити частку в праві на квартиру, яка належала померлому ОСОБА_2 , а чинне законодавство не надає нотаріусу права здійснювати виділ частки, то видати свідоцтво про право на спадщину на вищевказане майно неможливо.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Положеннями глави 89 ЦК України визначено порядок оформлення права на спадщину, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно і зареєструвати право на таку спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, оскільки право власності на таке майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації.

Визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно із частини першої та частини другої статті 355, частини першої статті 356 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до статті 357 ЦК України, частки в праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом, якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

Відповідно до статті 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно із статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Після смерті одного із подружжя, відкривається спадщина тільки на майно, яке належало спадкодавцю особисто, відповідно частка іншого із подружжя у об`єкті, який є спільним сумісним майном, не входить до складу спадщини.

Отже, той з подружжя, хто є живим, реалізуючи свої права як спадкоємець, має право подати заяву про прийняття спадщини (чи відмови у її прийнятті), а також заяву про видачу свідоцтва про право на частку в спільному майні подружжя.

Матеріали справи свідчать про те, що частки квартири належала спадкодавцю ОСОБА_2 як його доля у праві спільної сумісної власності на майно.

Після смерті дружини він відмовився на користь сина позивача від частки у спадщині після дружини, у той же час свідоцтво про право на частку в спільному майні подружжя отримати не встиг.

Позивач отримав право успадкувати частки квартири батька, яка до смерті матері, дружини спадкодавця, виділена не була.

Проте, згідно пункту 4.24 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 при оформленні спадщини як за законом, так і за заповітом нотаріус у випадках, коли із документа, що посвідчує право власності, вбачається, що майно може бути спільною сумісною власністю подружжя (колишнього подружжя), повинен з`ясувати, чи є у спадкодавця той з подружжя (колишній з подружжя), який його пережив і який має право на 1/2 частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя). За наявності другого з подружжя (колишнього з подружжя) нотаріус видає йому свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя.

Як вбачається з матеріалів справи, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Алієва М.І. виділила частки зі спільної сумісної власності на квартиру та видала свідоцтво про право на спадщину за законом на частку квартири позивачу. частки квартири, що залишилася, належала чоловіку померлої ОСОБА_2 , проте він помер, не оформивши своє право власності.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що частки у спільній сумісній власності виділені у законодавчо передбаченому порядку.

Вимога позивача про визнання права власності є обґрунтованою, а тому підлягає захисту шляхом визнання за ним права власності в порядку спадкування після смерті його батька на спірне нерухоме майно, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.3, 5, 13, 81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодекс України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов представника ОСОБА_1 адвоката Яровенко Ольги Юріївни задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) право власності на (одну другу) частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ;

Відповідач: Харківська міська рада, місцезнаходження за адресою: м.Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243.

Повний текст рішення складено 01 червня 2026 року.

Суддя І.І. Теслікова