Ухвала суду № 137047591, 02.06.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/2495/26

провадження № 2/619/1665/26

Ухвала

02 червня 2026 року,

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Коваленко Н.В., за участю секретаря судового засідання Носачової І.В., розглянув у відкритому судому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №619/2495/26,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»;

відповідач: ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості,

Питання, що вирішується ухвалою.

14 квітня 2026 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №77419417 від 10.10.2021 в розмірі 16754,79 грн.

Відповідно до ухвали суду від 27.04.2026 цивільну справу № 619/2495/26 прийнято до провадження, постановлено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

18.05.2026 представниця відповідача адвокат Головко В.В. надала відзив на позовну заяву, в якому просить поновити строк встановлений судом для надання відзиву. Просить слухати справу в загальному порядку.

18.05.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.

У судове засідання сторони по справі не прибули.

Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цивільним процесуальним Кодексом України, у порядку, зокрема: позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до п.п.1,4 ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, а також справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У ч. 2 ст.274 ЦПК України вказано, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

У ч.3 ст.274 ЦПК України вказано, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У ч.4 ст.274 ЦПК України вказано, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Аналізуючи ч.4 ст.274 ЦПК України, будь яка справа, окрім тих, що визначені у ч.4 ст.274 ЦПК України, ціна позову яких не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.

У постанові Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 278/3367/19-ц (провадження № 61-13586св20) зазначено, що: «враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акта розташовані серед Загальних положень процесуального закону, суд має право віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому за змістом пункту 1 частини шостої цієї статті справи, зазначені в ньому, є малозначними в силу притаманних їм властивостей, виходячи з ціни пред`явленого позову та його предмета».

КЦС ВС вказав, що суд першої інстанції дотримався наведених норм процесуального права, оскільки в ухвалі про відкриття провадження зробив висновок про те, що при вирішенні питання про визначення порядку розгляду справи суддею враховано предмет позову, який не належить до переліку справ, що підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 274 ЦПК України), враховано характер справи та належність справи до категорії незначної складності, тому дану справу відніс до категорії малозначних справ, яку за правилами статей 19, 274, 279 ЦПК України доцільно розглянути у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику сторін, роз`яснивши учасникам судового розгляду їх процесуальні права, відповідно до статті 274 ЦПК України. Отже, суд першої інстанції правильно врахував, що зазначений спір не входить до переліку спорів, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження. Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10 лютого 2020 року у справі № 705/1279/18, від 24 червня 2021 року у справі № 552/1030/20, від 15 лютого 2023 року у справі № 466/10577/20.

Чинне законодавство не передбачає обов`язку здійснювати розгляд зазначеної категорії справ в порядку загального позовного провадження, а тому, питання про порядок розгляду справи вирішується на розсуд суду під час відкриття провадження у справі.

У постанові Одеського апеляційного суду від 37.06.2024 року у справі № 522/17563/23, суд зазначив про те, що чинне законодавство не містить чіткого поняття «малозначна справа» та вичерпного переліку підстав, за яких суд може визначити справу малозначною, норми ЦПК України, визначають лише рекомендований список ознак малозначності справ за наявності яких суд має право визначити справу малозначною, проте це не є обов`язком суду. Питання щодо віднесення справи до категорії малозначних справ вирішується судом першої інстанції на стадії відкриття провадження у справі.

На думку суду, ціна позову в даній справі не перевищує 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, справа характеризується низьким рівнем складності, незначним обсягом доказів, що потребує дослідження, відсутністю необхідності виклику свідків або проведення експертизи на момент постановлення ухвали, відсутністю значного суспільного інтересу, оскільки рішення по справі зачіпає права та інтереси двох осіб позивача та відповідача, підстави для розгляду справи в порядку загального позовного провадження відсутні.

У ч.1 ст.43 ЦПК України вказано, що учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Суд зазначає, що проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ніяк не впливає на можливість реалізації зазначених прав, а скоріше залежить від волевиявлення учасників справи, а тому, будь-які пояснення щодо обставин справи, зокрема, заперечення щодо факту укладання договору, контррозрахунок або заперечення щодо переходу права вимоги відповідач має право висловити шляхом подання заяв по суті справи, заяв та/або клопотань з інших процесуальних питань.

Відповідно до ч. 6 ст. 279 ЦПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Тому, приймаючи до уваги ціну позову та незначну складність справи, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, враховуючи факт того, що судом не вбачається наявність підстав для здійснення допиту свідків або ж призначати експертизу на момент постановлення ухвали, а кількість доказів у справі незначна, справа не становить значного суспільного інтересу, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Щодо клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву та прийняття відзиву.

Відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 127 ЦПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущений строк.

Як передбачено ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги доводи викладені представником відповідача в заяві про поновлення строку для надання відзиву, з метою не допущення порушення процесуальних прав сторін справи, суд вважає можливим поновити строк на подання відповідачем відзиву на позовну заяву та прийняти відзив на позовну заяву.

Дослідивши заявлене представником відповідача клопотання про витребування доказів, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

З огляду на наведене, враховуючи неможливість представника відповідача самостійно отримати вказані докази, а також те, що зазначені в клопотанні документи містять інформацію щодо предмета доказування та необхідні для повного і об`єктивного вирішення справи, ухвалення обґрунтованого та законного рішення, суд доходить висновку про задоволення клопотання та необхідність витребування вище зазначених доказів.

Керуючись ст. 258-260, 274, 277 ЦПК України, суд

постановив:

Клопотання представниці відповідача ОСОБА_1 - адвоката Головко Вікторії В`ячеславівни про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження залишити без задоволення.

Поновити представниці відповідача ОСОБА_1 - адвоката Головко Вікторії В`ячеславівни, процесуальний строк на подання відзиву та прийняти відзив.

Клопотання представниці відповідача ОСОБА_1 - адвоката Головко Вікторії В`ячеславівни про витребування доказів - задовольнити.

Витребувати у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (Код ЄДРПОУ 14360570), наступні докази:

- інформацію, чи видавалась ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) кредитна картка НОМЕР_2 (віртуальна чи фізична) та надати повний номер банківської картки № НОМЕР_2 . докази зарахування на картку № НОМЕР_2 кредитних коштів у сумі 5000,00 грн., які були на неї перераховані, а саме витребувати виписки по рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за номером картки № НОМЕР_2 за період із 10.10.2021 по 15.10.2021 року.

- ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки № НОМЕР_2 в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки. інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 з 10.10.2021 по 15.10.2021 року.

- інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних дани ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Копію ухвали направити АТ КБ «ПРИВАТБАНК» для виконання, встановивши термін виконання ухвали 5 діб з моменту отримання копії ухвали.

Особи, які не мають можливості подати витребувані докази взагалі або у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали.

Попередити осіб, на яких цією ухвалою покладено обов`язок подати докази, що за неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. При цьому притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати суду витребувані докази.

Відкласти засідання на 10 год 40 хв 01 липня 2026 року в залі судових засідань приміщення Дергачівського районного суду Харківської області.

Ухвала оскарженню окремо від рішення судуне підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н. В. Коваленко