Ухвала суду № 137047246, 02.06.2026, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/370/26

У Х В А Л А

про роз`єднання позовів

"02" червня 2026 р. селище Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Т.Г. Корсун, при секретарі судового засідання М.М. Сороки, за участю позивача 1 ОСОБА_1 , позивача 2 ОСОБА_2 , позивача 3 ОСОБА_3 , представника позивача ОСОБА_4 , представника відповідача - не з`явився, розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні в залі суду у селищі Ємільчине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Жито Плюс» про встановлення факту трудових відносин, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, зобов`язання внести записи до трудової книжки,

ВСТАНОВИВ:

До Ємільчинського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Жито Плюс» про встановлення факту трудових відносин, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, зобов`язання внести записи до трудової книжки.

Ухвалою суду від 04.05.2026 провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.

У судовому засіданні до початку розгляду справи суд поставив на обговорення питання щодо роз`єднання позовних вимог в самостійні провадження.

Представник позивачів та позивачі не заперечили проти роз`єднання позовних вимог в самостійні провадження.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про розгляд справи, в судове засідання не з`явився, будь-яких клопотань чи заяв не подав.

Суд, вислухавши думку позивачів та їх представника, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов до такого висновку.

Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ч. 1 ст. 50 ЦПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.

Вимогами ч. 2 ст. 50 ЦПК України передбачено, що участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Положеннями ч. 1 ст.188 ЦПК України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Вимогами ч. 6 ст. 188 ЦПК України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.

Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.15 постанови від 12червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об`єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад,позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі). Роз`єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи. У разі роз`єднання позовів підставою для провадження щодо вимог, виділених у самостійне провадження, є ухвала суду про роз`єднання позовів і копія пред`явленого позову.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24 грудня 1999 року передбачено, що згідно з ч.2 ст.124 Конституції України суди вирішують будь-які індивідуальні трудові спори щодо оплати праці в порядку, передбаченому гл. XV КЗпП, за вибором працівника безпосередньо або після попереднього розгляду в комісії по трудових спорах. Вимоги про оплату праці декількох або групи працівників, у тому числі заявлені в їхніх інтересах уповноваженими на це законом органами, не можуть бути об`єднані в одному провадженні через відсутність необхідної для цього спільності предмета позову.

Слід зазначити, що зі змісту позовної заяви та викладених у ній доводів слідує, що предметом позову є стягнення заборгованості по заробітній платі, яка у кожного позивача є окремою та індивідуальною, отже предмет позову не є спільним, тому розгляд цих позовних вимог не є доцільним, тому що ускладнить процес судового розгляду, зважаючи на те, що представник позивача заявив ряд клопотань щодо витребування доказів по кожному позивачу, крім того, у випадку задоволення позовних вимог сума стягнення буде різною щодо кожного позивача.

Суд враховує, що спірні трудові відносини відповідача з кожним позивачем окремо носять індивідуальний (різні для кожного позивача підстави виникнення трудових відносин, різні умови оплати праці, різні обов`язки) характер. При цьому права та обов`язки позивачів виникають, змінюються та припиняються незалежно одне від одного, та не мають нерозривного взаємопов`язаного характеру, тобто такого, за яким захист прав одного позивача залежить від захисту прав інших.

Враховуючи предмет та підстави пред`явленого позову, з метою сприяння виконанню завдання цивільного судочинства, суд вважає за необхідне роз`єднати позовні вимоги у самостійні провадження по кожному позивачу окремо.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 188, 259 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Жито Плюс» про встановлення факту трудових відносин, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, зобов`язання внести записи до трудової книжки - роз`єднати.

Виділити в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Жито Плюс» про встановлення факту трудових відносин, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, зобов`язання внести записи до трудової книжки, залишивши цій справі єдиний унікальний номер судової справи № 277/370/26 (номер провадження №2/277/447/26).

Виділити в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Жито Плюс» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Жито Плюс» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку - передати до канцелярії суду для виконання вимог ч. 6 ст. 188 ЦПК України для реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду присвоївши новий єдиний унікальний номер судової справи та номер провадження.

Виділити в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Жито Плюс» про встановлення факту трудових відносин, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, зобов`язання внести записи до трудової книжки.

Позовну заяву ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Жито Плюс» про встановлення факту трудових відносин, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, зобов`язання внести записи до трудової книжки - передати до канцелярії суду для виконання вимог ч. 6 ст. 188 ЦПК України для реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду присвоївши новий єдиний унікальний номер судової справи та номер провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає.

Суддя: Т.Г.Корсун