Постанова № 137047160, 21.05.2026, Рівненський районний суд Рівненської області

справа № 570/2291/26

провадження № 3/570/894/2026

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 травня 2026 року

Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Кушнір Н.В., розглянувши в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.C.Петлюри, 10/ справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

у с т а н о в и в:

22 квітня 2026 року о 16 год. 57 хв. по вул.Свято-Преображенська,100 в с.Олександрія Рівненського району Рівненської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом "Нісан", д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі водій відмовився.

20 травня 2025 року до суду надійшла письмова заява дружини ОСОБА_2 , у якій зазначено, що її чоловік є військовослужбовцем та не може з`явитися у судове засідання з поважних причин, просить долучити як докази документи, що спростовують його вину у вчиненому.

Правопорушник належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи за вказаною ним адресою, проте в судове засідання він не з`явився.

З метою забезпечення реалізації принципів законності та диспозитивності, повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, а також попередження наступних правопорушень з боку особи, що притягається до відповідальності, з метою її виховання, охорони прав особи під час розгляду справи закон встановлює вимогу, відповідно до якої справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Щоб не затягувати процес розгляду справи та не створювати умов для зловживання з боку особи, що притягається до відповідальності, закон передбачив можливість розгляду справи за відсутності цієї особи у випадку, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про обізнаність правопорушника зі своїми правами, про місце і час розгляду справи в суді, а також відсутнє клопотання про перенесення судового розгляду, достатність матеріалів справи для прийняття рішення, відсутність необхідності заслуховувати його особисті пояснення з приводу події, встановлені строки розгляду вказаних справ, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч.4 ст.294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності правопорушника, що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст.268 КУпАП, вважаючи, що за наведених обставин його право на захист порушено не буде.

Дослідивши матеріали справи, вважаючи їх достатніми для прийняття рішення, суд прийшов до таких висновків.

Ст.6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" на суд покладає обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення, сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. За правилами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з положеннями ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення - передбаченої нормами права сукупності об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він включає в себе: а) об`єкт; б) об`єктивну сторону; в) суб`єкт; г) суб`єктивну сторону.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Дорожній рух - це процес руху по дорогах транспортних засобів та учасників дорожнього руху, сукупність суспільних відносин, що виникають у процесі переміщення людей і вантажів за допомогою транспортних засобів або без таких у межах дороги. Під час кваліфікації правопорушень на транспорті транспортним засобом, відповідно до примітки ст.121 КУпАП, можна вважати всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї, тролейбуси, мотоцикли тощо.

Склад об`єктивної сторони вказаного правопорушення полягає у вчинення будь-якого з порушень, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб`єкт вказаного правопорушення є спеціальним. Це водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка (Закон України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 р. № 2344-ІІІ).

Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу щодо порушення встановленого порядку керування транспортним засобом.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст.266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.

Відповідно до цих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Відповідно до п.п.6-7 вказаної Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров"я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп"яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч.1,2 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Встановлені обставини підтверджуються:

- протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №647502 від 22 квітня 2026 року,

- записом на відеодиску,

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння,

- направленням на огляд водія транспортного засобу від 22 квітня 2026 року для проведення огляду з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що правопорушнику запропоновано пройти такий огляд в закладі охорони здоров`я КП РОЦПЗН м.Рівне, однак він ним не скористався. В графі "Результати огляду" вказано "не проводився".

Протокол про адміністративне правопорушення складений у присутності правопорушника, копія протоколу йому вручена, про що свідчать відповідні застереження. Відповідно до тексту протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснені права, передбачені ст.63 Конституції України і ст.268 КУпАП.

Доказами відмови стали протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис події з нагрудних камер поліцейських. Працівники поліції запропонували пройти правопорушнику огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння, однак він відмовився від проходження такого огляду у медичному закладі.

Законодавство також не передбачає підстав для відтермінування проведення огляду на визначення стану сп`яніння. До того ж, п.2.5 ПДР України не передбачено, що вимога поліцейського про проходження огляду на визначення стану сп`яніння повинна бути неодноразова або повторна. Отже, за змістом п.2.5 ПДР України, водій повинен негайно після оголошення йому першої вимоги про проходження огляду на визначення стану сп`яніння виконати вказівки поліцейського та прослідувати з ним до медичного закладу і там пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння.

Зафіксовані відеозаписом обставини, які були здійснені поліцейським за допомогою нагрудного відеореєстратора, безумовно стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об`єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений судом відеозапис має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Такі показання, зафіксовані на відеозаписах, повністю узгоджуються як з викладеним у протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності правопорушника, так і з встановленими судом фактичними обставинами справи.

Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також результатів оскарження дій працівників поліції.

За змістом закону протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам, які пред`являються чинним законом до такого документу, визнано належним доказом та крім того, в матеріалах провадження наявні і інші беззаперечні докази, які підтверджують вину правопорушника. Доказів, які не були відомі особі при складанні відповідного протоколу, правопорушник у суді не надав. Вказані докази є такими, що повністю узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості.

Так, ОСОБА_1 , як водій, повинен був знати і розуміти, що відмова від огляду на стан сп`яніння є порушенням п. 2.5 ПДР України.

З наявного у матеріалах справи відеозапису суд встановив, що працівники поліції зупинили автомобіль "Нісан", д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , в якого у ході спілкування працівники поліції виявили ознаки наркотичного сп`яніння та запропонували йому пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі - КП «РОЦПЗН», куди він і був доставлений працівниками поліції.

В медичному закладі ОСОБА_1 протягом більше однієї години неодноразово надавалася можливість здати зразки біологічного середовища (сечу), однак він біоматеріал не здав, стверджував, що не може здати біологічний матеріал, незважаючи на тривалий час його перебування у медичній установі та забезпечення ОСОБА_1 питної води в достатній кількості. Відтак, за відсутності будь-яких доказів незадовільного стану здоров`я, які б могли розцінюватися судом, як об`єктивна причина неможливості надання ОСОБА_1 біологічного середовища (сечі) у медичному закладі, така поведінка останнього правильно розцінена працівниками поліції, як відмова від огляду, що підтверджується відеоматеріалами.

Наявність в Інструкції норми, яка містить перелік видів біологічного середовища, які, окрім сечі, можуть бути відібрані, жодним чином не означає, що це є альтернатива для особи, яка проходить огляд на стан сп`яніння, обирати вид біологічного середовища, яке йому зручно здавати. Вказана альтернатива встановлена для тих випадків, коли відсутня реальна об`єктивна можливість здати якийсь із зазначених видів біологічного середовища.

Розділом 3 Інструкції регламентований порядок проведення огляду водія на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів.

Так, за змістом пунктів 7, 8, 12, 13 вищевказаного розділу Інструкції, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

Крім того, відповідно до п.п. 9.4, 9.5, 9.6, 16 методичних рекомендацій "Організаційні засади проведення оглядів для встановлення стану сп`яніння та факту вживання психоактивних речовин", які є додатком №2 до наказу Департаменту цивільного захисту та охорони здоров`я населення №36 від 31 січня 2022 року, предметом дослідження біологічного середовища є видихуване повітря та сеча. За наявності відповідного обладнання для дослідження певних речовин при виявленні офіційних еталонних речовин можуть бути використані змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. При відмові від проходження освідчення за допомогою алкотесту, здачі біологічного середовища (сечі), при наявності письмової заяви (пояснення) водія (громадянина) при підозрі на стан алкогольного сп`яніння - наказано відбирати біологічне середовище (кров). Таким чином, лікар, проводячи огляд, повинен обов`язково провести зовнішній огляд особи, а також провести лабораторні дослідження, передбачені інструкцією, з застосуванням вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, отримати висновок дослідження біологічного середовища і на підставі отриманих даних скласти акт та висновок.

При цьому, якщо особа, в силу своїх фізіологічних особливостей, не має змоги пройти огляд із застосуванням тих чи інших методів дослідження, обов`язком лікаря є проведення необхідних для висновку лабораторних досліджень, на які особа дає згоду.

Відповідно до ч.4 ст.266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним /ч.5 ст.266 КУпАП/.

Долучений дружиною ОСОБА_2 до письмової заяви від 20.05.2026 висновок про самостійне проходження ОСОБА_1 у КП "РОЦПЗН" медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння від 22.04.2026 не може братись до уваги, оскільки є недійсним в силу вимог ч.4 ст.266 КУпАП, оскільки останній пройшов огляд на стан сп`яніння 22.04.2026 о 21 год. 03. хв., тобто через 4 години після зупинки ОСОБА_1 та без участі поліцейського.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

При обранні виду та визначенні розміру адміністративного стягнення враховую негнучкість санкції вказаної статті КУпАП, відсутність встановленої законом нижньої та верхньої меж адміністративного стягнення в залежності від ступеня вини, характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, його майнового стану, обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

У рішенні по справі "О"Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року Велика палата Європейського суду з прав людини постановила, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та користування автомобілем є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов"язки у правовому полі.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, суд призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, що відповідає характеру вчиненого правопорушення і меті адміністративного стягнення.

Вважаю, що штраф та позбавлення спеціального права, протипоказань для чого не встановлено, у відповідності до ст.23 КУпАП буде мірою відповідальності, достатньою для досягнення мети виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, послужить його вихованню в дусі поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Застосований до правопорушника захід переслідує легітимну мету захисту громадського порядку та прав інших громадян і є необхідним у демократичному суспільстві» для досягнення цієї мети. Визнання порушника винним та застосування до нього стягнення, передбаченого відповідним положенням, відповідає вимозі щодо законності. Суд не є каральним органом. Суд потрібен для відновлення справедливості та встановлення вини особи, яка вчинила правопорушення.

Вирішене питання про стягнення судового збору відповідно до ст.40-1 КУпАП.

Відповідно до положень ст.317-1 КУпАП виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.

Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому ст.265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.

Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП, керуючись ст.40-1, 283, 284 КУпАП суддя

в и р і ш и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави (отримувач: ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача (ІВАN): UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Кушнір Н.В.