Рішення № 137045773, 20.05.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/5925/24

Номер провадження 2/404/2750/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького

в складі: головуючого судді Мохонько В.В.,

за участі секретаря Суркової А.Д.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Подільська районна у місті Кропивницькому рада, як орган опіки та піклування, Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей, встановлення способу участі батька у вихованні дітей,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з вказаним позовом.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.09.2024 року вказані матеріали позовної заяви передано на розгляд до Кіровського районного суду м. Кіровограда в порядку статті 31 ЦПК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Мохонько В.В. для розгляду справи.

В позові просить суд усунути перешкоди у спілкуванні з дітьми та визначити наступні способи участі у вихованні дітей, а саме: заборонити ОСОБА_2 чинити будь-які перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зокрема, проте не виключно, щодо спілкування ОСОБА_1 з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зокрема, проте не виключно: шляхом телефонного зв?язку, шляхом відео-зв?язку, будь-якими засобами електронного зв?язку, тощо; надання ОСОБА_1 на його запит усієї та будь-якої інформації щодо життєдіяльності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; організації особистих зустрічей ОСОБА_1 з ОСОБА_3 та/або ОСОБА_4 за наявності спільного бажання та згоди ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та/чи ОСОБА_4 щодо проведення таких зустрічей.

Встановити наступний спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні його малолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 : ОСОБА_1 має право на безперешкодне щоденне, з урахуванням графіку навчання дитини, спілкування з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 засобами телефонного, електронного чи іншого засобу зв?язку, зокрема, шляхом відео-дзвінків, в будь-який день та час, за умови, що такі сеанси зв?язку не порушують режиму дитини, процесу здобування освіти чи інших важливих процесів життєдіяльності дитини; ОСОБА_1 має право на особисті зустрічі з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у дні, коли діти проживають з ОСОБА_2 за основним місцем проживання, тривалістю не більше 2 годин за одну зустріч та за умови, що наявна спільна згода ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та/чи ОСОБА_4 на таке особисте спілкування та за умови, що такі зустрічі не порушують режиму дитини, процесу здобування освіти чи інших важливих процесів життєдіяльності дитини.

Зобов?язати ОСОБА_2 надавати на запит ОСОБА_1 всю та будь-яку інформацію щодо життєдіяльності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; організовувати технічну можливість для відео-дзвінків чи іншого способу не особистого спілкування ОСОБА_1 з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у дні, коли дитина проживає з ОСОБА_2 , на запит ОСОБА_1 .

Позов обґрунтовує тим, що з 13 листопада 2013 року по 14 червня 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Кіровського районного суду від 14.06.2024 року.

У шлюбі у них народилися син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та донька, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

При вирішенні питання щодо місця проживання дітей, позивач не заперечував проти того, щоб вони проживали з мамою, однак бажав брати активну участь у їх вихованні та підтримувати стосунки таким чином, щоб їхнє з ОСОБА_2 розлучення якомога менше на них вплинуло.

Однак, після припинення шлюбних відносин відповідач чинила постійні перешкоди для особистих зустрічей та спілкування позивача та дітей, заперечувала їх необхідність та ігнорувала бажання і потреби як дітей, так і відповідача у спілкуванні між ними, що стало причиною звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Зазначає, що відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08 листопада 2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23 січня 2025 року.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 березня 2025 року залучено до участі в справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради.

У зв`язку з набранням чинності 25.04.2025 року Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» найменування Кіровського районного суду міста Кіровограда змінено на Фортечний районний суд міста Кропивницького.

Ухвалами Фортечного районного суду м. Кропивницького від 08 травня 2025 року витребувано від Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради - висновок щодо визначення участі батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Фортечного районного суду м. Кропивницького від 24 листопада 2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 24 лютого 2026 року.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, повідомлені належним чином.

Відповідач до суду не з`явилась, повідомлена належним чином, про причини неявки суд не сповістила; заяв та клопотань до суду не подала; правом подачі відзиву не скористалась.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору служба у справах дітей Подільська районна у місті Кропивницькому рада, як орган опіки та піклування, Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 13 листопада 2013 року по 14 червня 2024 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Кіровського районного суду від 14.06.2024 року/а.с.25-27/.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 13.11.2013 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_3 , про що 13.11.2013 року складено відповідний актовий запис за № 2084. В графі батьки зазначено: батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 (а.с. 20).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 12.01.2016 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_7 народилася ОСОБА_4 , про що 12.01.2016 року складено відповідний актовий запис за № 45. В графі батьки зазначено: батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 (а.с. 21).

У травні 2025 року відповідач надала суду копії скріншотів, щодо спілкування дітей з батьком/а.с.104-126/.

16 вересня 2025 року на адресу суду надійшов Висновок Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради від 01.09.2025 № 6213/19, згідно з яким вирішено вважати за доцільне визначити наступні способи участі ОСОБА_1 у вихованні малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , та спілкуванні з ними, а саме з 18.00 щоп?ятиці до 14.00 неділі.

Висновком встановлено, що відповідно до актів оцінки потреб сім?ї, складених Кропивницьким міським центром соціальних служб, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні складні життєві обставини, батьки здатні забезпечити потреби дітей.

З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що мати дітей перешкоджає йому спілкуватись з сином та дочкою, налаштовує дітей проти батька.

Натомість, ОСОБА_2 повідомила, що не заперечує проти спілкування ОСОБА_1 з дітьми, спір щодо участі батька у вихованні дітей відсутній. Мати погодилась із запропонованим ОСОБА_1 на засіданні Комісії порядком спілкування здітьми, а саме з 18.00 щоп?ятиці до 14.00 неділі.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 зазначеної Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У відповідності до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на виховання дитини. Навпаки, міжнародні договори та національне законодавство гарантують батькам реалізацію принципу рівності щодо виховання дитини.

У відповідності до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини (стаття 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Вищевказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року по справі 357/17852/15-ц та постанові Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду від 14 травня 2020 року по справі 524/8761/16-ц.

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно з положеннями частини першої та другої статті 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Приймаючи рішення в інтересах дитини суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства.

Відповідно до частини четвертої, п`ятої та шостої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Передбачена частинами четвертою та п`ятою статті 19 СК обов`язковість висновку органу опіки та піклування у відповідних категоріях цивільних справ не може абсолютизуватися. У разі, якщо з тих чи інших причин такий висновок отримати не можна, суд має вирішити спір за наявними у справі доказами. Якщо з тих чи інших причин орган опіки та піклування відмовиться надати свій висновок у справі, де за приписами частин четвертої та п`ятої статті 19 СК надання ним такого висновку є обов`язковим, ця обставина не означає неможливості розгляду та вирішення спору. Протилежний підхід є рівнозначним відмові у доступу до правосуддя і означав би порушення положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, а також застосувати спосіб захисту порушеного права, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

З метою визначення способів участі у вихованні, спілкуванні позивача з дітьми, суд витребовував від Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради - висновок щодо визначення участі батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На виконання ухвали суду Управлінням з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради надало Висновок, згідно з яким вирішено вважати за доцільне визначити наступні способи участі ОСОБА_1 у вихованні малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , та спілкуванні з ними, а саме з 18.00 щоп?ятиці до 14.00 неділі.

Таким чином, жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали реалізацію права батька на спілкування із малолітніми дітьми, чи обставин, які б свідчили про те, що спілкування батька з дітьми може перешкоджати нормальному їх розвитку, судом не встановлено та матеріали справи таких доказів не містять.

За таких обставин, враховуючи вимоги закону щодо обов`язку батьків брати участь у вихованні дітей, свідоме бажання позивача виховувати своїх дітей та спілкуватися з ними, відсутність на даний час будь-яких визначених законом обмежень права позивача на спілкування з ними, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визначення способу участі позивача ОСОБА_1 у вихованні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З урахування конкретних обставин справи, суд вважає за доцільне задовольни ти вимоги позивача та зобов`язати відповідача не чинити позивачу перешкоди у спілкуванні з дітьми, визначивши наступні способи участі ОСОБА_1 у вихованні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та спілкуванні з ними, а саме: особисті побачення з дітьми, з 18:00 години щоп`ятниці до 14:00 години неділі; особисте спілкування за допомогою мобільних застосунків (Viber, WhatsApp) та/або з використанням програм (Skype, Zoom,) у будь-який день тижня з дотриманням режиму дня дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Визначені способи участі батька у спілкуванні та вихованні дітей забезпечать справедливу рівновагу між інтересами дитини та батьків, а також рівність прав батьків щодо дітей.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати в розмірі 1 211,20 грн. покладаються на відповідача ОСОБА_2 .

Керуючись ст. 12, 13, 77, 79, 80-82, 259, 263-265, 268 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_7 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Подільська районна у місті Кропивницькому рада, як орган опіки та піклування, Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей, встановлення способу участі батька у вихованні дітей задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та, у визначений у рішенні порядок та спосіб.

Визначити наступні способи участі ОСОБА_1 у вихованні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та спілкуванні з ними, а саме:

- особисті побачення з дітьми, з 18:00 години щоп`ятниці до 14:00 години неділі;

- особисте спілкування за допомогою мобільних застосунків (Viber, WhatsApp) та/або з використанням програм (Skype, Zoom,) у будь-який день тижня з дотриманням режиму дня дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Подільська районна у місті Кропивницькому рада, місцезнаходження: вул. Дворцова, 53, м. Кропивницький;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, місцезнаходження: вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький.

Повне судове рішення складено 01.06.2026 року

Суддя

Фортечного районного суду

міста Кропивницького Віталіна МОХОНЬКО