Рішення № 137044356, 02.06.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/613/26

Провадження №2/338/774/26

02 червня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Куценка О. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (з повідомленням сторін) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

22 квітня 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» Корнійчук Д. Д. звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1580-1828 від 25 липня 2025 року у загальному розмірі 18 730 грн 00 коп., а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 25 липня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту кредитодавця було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1580-1828 продукту «MiniKasa».

За твердженням позивача, договір укладено в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Без здійснення відповідачем відповідних дій щодо реєстрації, входу в особистий кабінет, ознайомлення з умовами кредитування, акцепту оферти та введення одноразового ідентифікатора укладення договору було б неможливим.

Відповідно до умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 5 000 грн 00 коп. строком на 365 календарних днів. Базовий період сплати процентів визначено 21 календарний день. Сторони погодили, що процентна ставка становить 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору та 0,74 % за кожен день користування кредитом, починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 5 000 грн 00 коп. шляхом перерахування на банківську картку, зазначену відповідачем в особистому кабінеті. Факт видачі кредиту підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту та інформацією фінансово-розрахункової установи про успішне виконання платіжної операції.

Відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим, за розрахунком позивача, станом на 02 березня 2026 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 18 730 грн 00 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом - 5 000 грн 00 коп.; заборгованості за нарахованими процентами - 10 480 грн 00 коп.; заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України - 2 500 грн 00 коп.; заборгованості за комісією - 750 грн 00 коп.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 29 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Представником позивача подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, у якому позовні вимоги підтримано в повному обсязі та зазначено, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач відзиву на позов не подав, доказів на спростування позовних вимог суду не надав, клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін до суду не надходило.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розгляд справи проводиться без виклику (з повідомленням) учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч. 13 ст. 7 ЦПК України, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Ключовим питанням у цій справі є встановлення того, чи доведено належними та допустимими доказами факт укладення між сторонами кредитного договору, факт надання відповідачу кредитних коштів, розмір заборгованості за тілом кредиту та процентами, а також наявність правових підстав для стягнення з відповідача додатково заявлених сум процентів за ст. 625 ЦК України та комісії.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти) кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 527, 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк / термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк / термін.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною / сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Особливості укладення електронного договору визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію / оферту укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію / оферту укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції.

Отже, електронний договір може бути підписаний стороною за допомогою одноразового ідентифікатора, отримання якого є неможливим без прийняття особою пропозиції укласти електронний договір / оферти.

Судом встановлено, що 25 липня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1580-1828 продукту «MiniKasa».

У реквізитах договору зазначено відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_2 , електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також електронний підпис одноразовим ідентифікатором A1972.

Суд дійшов висновку, що кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, а тому належними та допустимими доказами підтверджено укладення між сторонами спірного правочину. Без реєстрації відповідача в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, без входу в особистий кабінет та без використання одноразового ідентифікатора кредитний договір між сторонами не був би укладений.

Таким чином, сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов правочину.

Відповідно до умов договору загальний розмір кредиту становить 5 000 грн 00 коп., дата надання / видачі кредиту - 25 липня 2025 року, строк кредитування - 365 календарних днів.

Позивачем надано довідку про перерахування суми кредиту № 1580-1828 від 25 липня 2025 року, відповідно до якої 25 липня 2025 року через платіжну систему EasyPay здійснено видачу кредиту за платіжним номером 1646247787 на картку НОМЕР_2 у сумі 5 000 грн 00 коп.

Також надано інформацію ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» про підтвердження успішної оплати, згідно з якою 25 липня 2025 року о 19 год. 04 хв. виконано платіжну операцію на суму 5 000 грн 00 коп. із призначенням платежу: «Видача кредитних коштів за договором 1580-1828, 2025-07-25, ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ».

Зазначені докази узгоджуються між собою за датою, сумою, номером договору, платіжним номером та реквізитами відповідача, а тому суд вважає доведеним факт надання позивачем відповідачу кредитних коштів у розмірі 5 000 грн 00 коп.

Доказів належного виконання зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії № 1580-1828 від 25 липня 2025 року відповідач суду не надав.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 02 березня 2026 року заборгованість відповідача за кредитним договором складає 18 730 грн 00 коп., з яких: основний борг - 5 000 грн 00 коп.; залишок процентів - 10 480 грн 00 коп.; залишок процентів за ст. 625 ЦК України - 2 500 грн 00 коп.; залишок комісій - 750 грн 00 коп.; штрафи - 0 грн 00 коп.

Суд приймає розрахунок позивача в частині основного боргу у розмірі 5 000 грн 00 коп., оскільки зазначена сума відповідає розміру фактично наданого кредиту та не спростована відповідачем.

Також суд приймає розрахунок позивача в частині нарахованих процентів за користування кредитом у розмірі 10 480 грн 00 коп.

При цьому суд враховує, що умовами договору передбачено фіксований розмір процентної ставки, а саме 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору та 0,74 % за кожен день користування кредитом, починаючи з 181 календарного дня дії договору. Наданий позивачем розрахунок у цій частині відповідає погодженим сторонами умовам договору щодо розміру процентної ставки, періоду користування кредитом та суми кредиту.

Відповідач будь-якого альтернативного розрахунку заборгованості суду не подав, доказів погашення кредиту або процентів не надав, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 5 000 грн 00 коп. та процентів за користування кредитом у розмірі 10 480 грн 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, у зв`язку з порушенням прав позивача внаслідок неповернення кредиту відповідачем, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в сумі 5 000 грн 00 коп. та заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 10 480 грн 00 коп., усього 15 480 грн 00 коп.

Щодо позовних вимог у частині стягнення процентів річних за ст. 625 ЦК України

Звертаючись до суду із позовом, позивач просив стягнути з відповідача за договором про відкриття кредитної лінії № 1580-1828 від 25 липня 2025 року заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у сумі 2 500 грн 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит / позику банком або іншим кредитодавцем / позикодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця / позикодавця неустойки / штрафу, пені за таке прострочення.

Також зазначеною нормою передбачено, що неустойка / штраф, пеня та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання / невиконання, часткове виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем / позикодавцем.

Такими є договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит; спеціальні правові наслідки прострочення виконання / невиконання, часткового виконання полягають у тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця / позикодавця неустойки / штрафу, пені за таке прострочення.

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем 2 500 грн 00 коп. процентів річних за ст. 625 ЦК України не підлягають стягненню у зв`язку із дією пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог у частині стягнення комісії

Позивач також просить стягнути з відповідача заборгованість за комісією у розмірі 750 грн 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що умовами кредитного договору передбачено комісію за видачу кредиту у розмірі 750 грн 00 коп., що становить 15 % від суми кредиту, яка нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту.

Разом з тим, відповідно до ст. 1054 ЦК України змістом основного обов`язку кредитодавця за кредитним договором є саме надання грошових коштів позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, тоді як позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти.

Тобто видача кредиту є не окремою додатковою послугою для позичальника, а безпосереднім виконанням кредитодавцем свого основного обов`язку за кредитним договором.

Суд враховує, що умови договору про покладення на позичальника додаткової плати за дії, які кредитодавець вчиняє на власну користь або на виконання власного обов`язку з надання кредиту, не можуть бути підставою для стягнення з позичальника окремої комісійної винагороди, якщо така плата фактично дублює плату за користування кредитом або встановлена за саме надання кредитних коштів.

Комісія за видачу кредиту у цьому випадку не є самостійною послугою, наданою відповідачу, а пов`язана з діями кредитодавця щодо виконання власного обов`язку з надання кредитних коштів. Відтак покладення на споживача обов`язку сплатити таку комісію фактично призводить до стягнення окремої плати за дії, які охоплюються самим змістом кредитного договору.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення комісія за видачу кредиту у сумі 750 грн 00 коп. не підлягає стягненню з відповідача, а позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено у сумі 15 480 грн 00 коп. із заявлених 18 730 грн 00 коп., тобто 82,65 %, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2 200 грн 42 коп.: 2 662 грн 40 коп. * 15 480 грн 00 коп. / 18 730 грн 00 коп. = 2 200 грн 42 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 279, 280-282 ЦПК України суд,

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1580-1828 від 25 липня 2025 року у розмірі 15 480 грн 00 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5 000 грн 00 коп.; заборгованість за процентами за користування кредитом - 10 480 грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 200 грн 42 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 02 червня 2026 року.

Суддя