Рішення № 137044076, 02.06.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/2412/26

Номер рядка звіту 60

Провадження № 2/279/1955/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2026 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Невмержицької О.А., з секретарем Чайківським Д.Я., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ушомирської об`єднаної територіальної громади Коростенського району Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дядько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя ОСОБА_2 мав право на земельну частку (пай) при розпаюванні земель реформованого колгоспу КСП "Хлібороб", Ришавської сільської ради Коростенського району Житомирської област. Спадкоємцемпісля смерті ОСОБА_2 була його мати, ОСОБА_3 , 1923 року народження, спадщину фактично прийняла спільним проживанням, не встигла оформити своїх спадкових прав та померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Він прийняв спадщину за заповітом після смерті своєї баби, ОСОБА_3 , звернувшись до нотаріальної контори, за його заявою було заведено спадкову справу за №60/2020. Однак, у видачі свідоцтва по право на спадщину за заповітом йому було відмовлено так як відсутній оригінал сертифіката на ім`я спадкодавця, а право підтверджується лише уточнюючими списками. Просить визнати за ним право на земельну частку (пай) із земель колишнього реформованого колгоспу КСП "Хлібороб", розташованого на території Ришавської сільської ради Коростенського району Житомирської області, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , яку вона успадкувала після смерті сина, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач в заяві до суду клоппотав про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує. Відповідач до суду не з`явився, причини неявки не повідомив, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши питсьмові матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 по в с.Ришавка Коростенського району помер ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина за законом.

За інформацією Відділу №3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області повідомлено, що згідно уточненого списку членів КСП «Колос» Холосненської сільської ради Коростенського району Житомирської області, який є складовою документації по паюванню земель, переданих у колективну власність КСП «Колос» Холосненської сільської ради Коростенського району Житомирської області (книга II) громадянин ОСОБА_2 у вищевказані списки включений.

Спадщину після смерті ОСОБА_2 фактично спільним проживанням прийняла його мати, ОСОБА_3 , яка не встигла оформити своїх спадкових прав та померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач є спадкоємцем за заповітом пістя смерті баби, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Звернувшись до нотаріальної контори отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутній оригінал сертифіката на ім`я спадкодавця, а право підтверджується лише уточнюючими списками.

Відповідно до положень ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини, відповідно до ст.1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом положень ч.1,2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього кодексу).

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі і на земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку.

За вимогами ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Якщо спадкодавець за життя не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває права власності в порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Спір у справі виник внаслідок того, що нотаріус відмовив спадкоємцю оформити спадщину і видати правовстановлюючі документи на земельну ділянку, приватизацію якої не встиг провести спадкодавець.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Пунктом «а» частини третьої статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 (провадження № 61-26091св18) викладено правовий висновок про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, що полягає в наступному.

Так, положеннями ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Якщо видача державного акта на право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Особливістю звернення до суду з позовом про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок є те, що позивач вправі порушувати питання про визнання майнового права, набутого спадкодавцем за життя, тобто особистого майнового права спадкодавця.

Таким чином, до складу спадщини входить, у тому числі, право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому законом порядку та не завершив у зв`язку зі смертю. Це право не залежить від наявності у спадкоємця особистого права на приватизацію землі.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, ст.ст.548,549 ЦК України (ред.1963р.), ст. 1218 ЦК України, ст.125 ЗК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони:

Позивач ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації/проживання/знаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Ушомирська об`єднана територіальна громада Коростенського району Житомирської області, адреса місця реєстрації/проживання/знаходження: 11571, с. Ушомир, вул. Березюка, буд. 15, Коростенський район, Житомирська область, ЄДРПОУ 04348131.

Суддя: Невмержицька О.А.