Ухвала суду № 137043868, 01.06.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

справа 278/2236/26

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в частині вимог та відкриття загального позовного провадження у справі

01 червня 2026 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Віктор Мокрецький, розглянувши заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , Мінський повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща) про визначення місця проживання дитини і порядку спілкування батька з дитиною,

В С Т А Н О В И В :

Громадянка України ОСОБА_1 звернулася з позовом до громадянина Республіки Польща ОСОБА_3 в якому просила суд визначити місце проживання спільної доньки сторін громадянки України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 . Окрім цього, позивачка також просила суд встановити наступний графік спілкування ОСОБА_4 з її батьком ОСОБА_5 : за місцем проживання дитини з матір`ю у присутності матері протягом 5 годин один раз на місяць у вихідний день кожну останню суботу місяця; під час літніх канікул протягом одного дня у останню суботу червня, липня та серпня з зобов`язанням батька забрати дитину з місця проживання матері та по закінченню зустрічі передати дитину матері, дотримуючись розкладу/графіку відпочинку дитини, дотримуючись вимог харчування дитини і з забороною перетину кордону з дитиною; телефонні дзвінки щовівторка у період з 19:00 год по 20:00 год та щосуботи у період з 10:00 год по 11:00 год.

У обґрунтування позову ОСОБА_1 повідомила, що сторони перебували між собою у зареєстрованому шлюбі від якого останні мають доньку ОСОБА_6 . У подальшому вироком Окружного суду у Сєльдцях Республіки Польща від 26 лютого 2026 року по справі № І С 1621/23 шлюб, укладений між сторонами розірваний, місце проживання ОСОБА_6 визначено з ОСОБА_1 , а ОСОБА_7 встановлений порядок спілкування із дівчинкою.

Водночас, взаємовідносини дівчинки з її батьком є доволі напруженими, що зумовлює позивачку ініціювати спір щодо зміни участі батька у вихованні дитини.

Оглянувши вищевказану позовну заяву суд доходить до наступних висновків.

Порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок визначений приписами Закону України «Про міжнародне приватне право» (далі Закон).

Відповідно до ст. 13 Закону документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Приписи ч. 1 та ч. 2 Закону вказують на те, що підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися.

Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у суді іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав та про наявність таких підстав суду стало відомо до відкриття провадження у справі.

Станом на день ухвалення цього рішення між Україною та Республікою Польща наявні договірні правовідносини у сфері цивільних справ, зокрема Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24 травня 1993 року (ратифікований Законом України № 3941-XII від 04 лютого 1994 року) (далі Договір).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 48 Договору винесені судами однієї договірної сторони рішення з цивільних немайнових справ, що набрали законної сили, визнаються на території іншої договірної сторони без проведення дій про визнання, якщо суди іншої договірної сторони не винесли раніше правомірного рішення в тій самій справі, або якщо не були виключно компетентні, на підставі цього Договору.

Правила ч. 1 ст. 28 Договору вказують на те, що в правових стосунках між батьками і дітьми, в тому числі аліментних обов`язках батьків застосовується законодавство тієї договірної сторони, громадянином якої є дитина.

Водночас, приписи ч. 3 ст. 28 Договору вказують на те, що в справах, зазначених в пунктах 1 і 2, компетентними є органи тієї договірної сторони, громадянином якої є дитина, а також органи тієї Договірної Сторони, на території якої дитина має місце проживання.

Відтак, виходячи із положень ст. 28 Договору слідує, що у питаннях, які стосуються правових відносин між батьками та дітьми, фактично, компетентними є як органи України, так і органи Республіки Польща. Отже, у таких правовідносинах відсутня виключна компетенція органів тієї чи іншої держави.

Як зазначалося позивачкою раніше та встановлено судом із матеріалів позовної заяви вироком Окружного суду у Сєльдцях Республіки Польща від 26 лютого 2026 року по справі № І С 1621/23, зокрема, місце проживання спільної дитини сторін ОСОБА_4 визначено з матір`ю ОСОБА_1 і відповідно до нотаріально посвідченої копії цього вироку зазначений судовий акт набув законної сили 06 березня 2026 року, а отже згідно з ч. 1 ст. 48 Договору це рішення визнається на території України без проведення дій про визнання.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 75 Закону підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися.

Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав та про наявність таких підстав суду стало відомо до відкриття провадження у справі.

За таких обставин, оскільки між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 . Окружним судом у Сєльдцях Республіки Польща від 26 лютого 2026 року по справі № І С 1621/23 вже вирішено питання місця проживання їх спільної дитини разом із матір`ю і це рішення виконується, оскільки ОСОБА_6 фактично проживає з ОСОБА_1 , то у цьому випадку суд не вбачає правових підстав для відкриття провадження в частині позовних вимог стосовно місця проживання ОСОБА_4 разом із матір`ю ОСОБА_1 й через це відмовляє у відкритті провадження в цій частині позовних вимог на підставі п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

Щодо решти позовних вимог суд вказує на те, що позовна заява ОСОБА_1 в основному відповідає вимогам ст. ст. 175 - 177 ЦПК України, підстав для її повернення та відмови у відкритті провадження судом на даний час не встановлено, інші можливі недоліки підлягають до усунення в ході розгляду справи, керуючись ст. 187 ЦПК України.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 496 ЦПК України іноземні особи мають процесуальні права та обов`язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Приписи ст. 498 ЦПК України вказують на те, що у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Право суду на звернення із відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави закріплене і в частині першій статті 80 Закону.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 3 Договору в справах, що охоплюються цим Договором, установи юстиції, зносяться між собою за посередництвом центральних органів, якщо інше не передбачено цим Договором. В розумінні цього Договору центральними органами є: з боку України - Міністерство юстиції та Генеральна Прокуратура, а з боку Республіки Польщі - Міністерство юстиції.

Згідно зі ст. 4 Договору Договірні Сторони надають взаємну правову допомогу щодо підготовки, пересилки та вручення документів, виконання обшуку, вилучення та видачі речових доказів, проведення експертизи, огляду, допиту сторін, свідків, експертів, підозрюваних, обвинувачених і підсудних, а також виконання інших процесуальних дій.

Правила ст. 5 Договору передбачають, що у справах, що охоплюються цим Договором, клопотання складаються державною мовою запитуючої сторони і до них додаються переклади на державну мову запитуваної сторони або англійську чи російську. Якщо стосовно положень цього Договору вимагається додати до документів, що пересилаються, їх переклад на мову іншої договірної сторони, ті переклади мають бути здійснені офіційним перекладачем, підпис якого має бути офіційно посвідчений, або присяжним перекладачем однієї з договірних сторін.

Відповідно до приписів ст. 9 та 10 Договору запитувана установа здійснює вручення документів відповідно до правил, які діють в її державі, якщо документи, які вручаються, складені державною мовою запитуваної сторони або якщо додано завірені переклади на мову запитуваної сторони. В інших випадках вручення документів адресатові здійснюється за його добровільною згодою.

Підтвердження вручення документів оформлюється відповідно до правил запитуваної договірної сторони. У підтвердженні зазначається час, місце і спосіб вручення. Якщо лист оформлено у двох примірниках, підтвердження отримання може також міститися в одному з цих примірників

Отже, на підставі наведених положень Договору, запитувана установа отримавши доручення від суду України має вчинити певні процесуальні дії, і надати відповідне підтвердження.

Порядок звернення суду України з дорученням за кордон встановлено у розділі ІІ Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України і Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 липня 2009 року за № 573/15264 (далі - Інструкція).

Так, в п. 2.1. вказаної Інструкції визначено, що у разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.

Згідно з п.п. 2.1.1. п. 2.1. Інструкції доручення складається судом України, який розглядає цивільну справу, і повинно містити інформацію та документи, передбачені міжнародним договором України. Доручення адресується компетентному суду запитуваної держави.

Відповідно до п.2.2 вищевказаної Інструкції, у разі надіслання судом України доручення для виконання за кордоном, цивільна справа, у зв`язку з якою складається доручення, призначається до розгляду з урахуванням розумних строків пересилання документів та виконання направленого доручення за кордоном. У разі можливості судом України призначається дата наступного судового засідання, на яке може прибути особа, що викликається.

Приписами ч. 8 ст. 130 ЦПК України особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких - у порядку, встановленому статтею 502 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 499 ЦПК України, судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Окрім цього, при розгляді судом спорів щодо визначення місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. 4, 5 ст.19 СК України).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи (ч. 1 ст.53 ЦПК України).

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (ч. 3 ст.53 ЦПК України).

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (ч. 5 ст.53 ЦПК України).

Проаналізувавши фактичні обставини справи у сукупності із нормами законодавства, якими врегульовано дані правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для звернення до компетентного суду (органу) Республіки Польща із судовим дорученням щодо вручення відповідачу копії ухвали суду про відкриття провадження у справі, повістки про виклик до суду, а також примірника позовної заяви з усіма доданими до неї документами оскільки відповідач є громадянином Республіки Польща і за відомостями, що є у розпорядженні суду, проживає у м. Гродзиськ Гміни Морзи Мінського повіту Мазовецького воєводства.

Окрім цього, суд уважає за необхідне залучити до участі в цій цивільній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору орган опіки та піклування Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, оскільки участь цього органу відповідно до законодавства України у такій категорії справ є обов`язковою.

Водночас, зважаючи на приписи ч. 3 ст. 187 ЦПК України суд зобов`язує ОСОБА_1 направити органу опіки та піклування Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання в цій справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 53, 186, 187, 130, 498, 499 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у відкритті провадження в цій справі в частині позовних вимог щодо визначення місця проживання ОСОБА_1 з матір`ю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

У решті вимог відкрити загальне позовне провадження.

Призначити підготовче судове засідання на 12 годину 00 хвилин 01 жовтня 2026 року.

Надати відповідачеві можливість протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позов.

Залучити до участі в цій справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог орган опіки та піклування Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області (вул. Шевченка, 25, с. Тетерівка, Житомирський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 04348450).

Зобов`язати ОСОБА_1 не пізніше двох днів з дня вручення копії цієї ухвали направити органу опіки та піклування Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області примірник позовної заяви з усіма доданими до неї документами та надати суду докази на підтвердження вчинення цієї дії до початку вищевказаного підготовчого судового засідання.

Надати третій особі строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження для подачі пояснень по суті спору.

Доручити компетентному суду (органу) Республіки Польща відповідно Договору між Україною та Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, який ратифіковано Законом України № 3941-XII від 04 лютого 1994 року:

-- вручити відповідачу ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , особистий номер НОМЕР_1 , номер паспорту НОМЕР_2 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , копію позовної заяви з усіма доданими до неї документами, копію цієї ухвали та судову повістку про виклик до суду;

-- у разі відсутності відповідача ОСОБА_2 за вказаною адресою проживання зазначені документи вручити повнолітньому члену його сім`ї, а також встановити місце його проживання або тимчасового перебування, місце роботи у визначений законодавством Республіки Польща спосіб, або іншу адресу, за якою може бути вручено вище згадані документи;

-- після виконання цього доручення направити всі документи на адресу Житомирського районного суду Житомирської області відповідно до вимог Договору між Україною та Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, який ратифіковано Законом України № 3941-XII від 04 лютого 1994 року:.

Зобов`язати ОСОБА_1 протягом 15 днів з моменту отримання копії цієї ухвали надати Житомирському районному суду Житомирської області нотаріально посвідчені переклади на польську мову: копії цієї ухвали суду, копії позовної заяви з усіма доданими до неї документами, судової повістки про виклик до суду, а також копії інших судових документів, які стосуватимуться виконання судового доручення в двох примірниках.

Учасники справи, крім іншого, мають право:

--брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення Житомирського районного суду Житомирської області як за допомогою власних технічних засобів так і з приміщення іншого суду України;

--отримати інформацію щодо справи, що розглядається за наступним посиланням - http://court.gov.ua/fair/sud0870/.

Ухвала мже бути оскаржена лише в частині відмови у відкритті провадження у справі протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішння безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

У решті ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 01 червня 2026 року.

Суддя Віктор Мокрецький