Рішення № 137043843, 13.05.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/6034/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючої судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Гомонюк Д.С., розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права на земельну частку пай в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила визнати право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Щорса розташованого у селі Дениші, Денишівської сільської ради (наразі територія Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області), цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, розміром 2,41 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та прийняла спадщину, але не оформила спадкових прав після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_3 ; після смерті батька спадкоємцем вступила його дружина і її матір ОСОБА_2 , але не оформила своїх спадкових прав, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_2 .

Зазначила, що після смерті ОСОБА_2 позивачка прийняла спадщину у шестимісячний строк, звернувшись з відповідною заявою до органу нотаріату та є єдиним спадкоємцем померлої ОСОБА_2 , яка склала заповіт 14.03.1997, який посвідчений головою виконкому Денишівської сільської Ради народних депутатів Житомирського району Житомирської області за реєстровим №9. Згідно заповіту ОСОБА_2 заповідала все своє майно заявниці ОСОБА_1 .

Із заявою про прийняття спадщини за законом також звертався син померлої ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Свідоцтво про право на спадщину йому не видавалося, зазначений вище заповіт не оскаржував.

Згідно розпорядження Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області №422 від 13.07.2025 протокол зборів №1 ОСОБА_3 був включений у списки пайовиків по розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток, які приймали участь у розпаюванні земель КСП ім. Щорса, сертифікат на земельну частку (пай) не було видано. Тетерівською сільською радою сертифікат на земельну частку (пай) позивачу не видано, натомість видано довідку №1012 від 05.11.2023 про неможливість його видачі.

21.08.2025 приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Андрусом А.В. видана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою було відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку (пай).

В інший спосіб, як звернутись із зазначеним позовом до суду, ОСОБА_1 оформити спадкових прав не може, просила позов задовольнити.

Ухвалою суду від 01.12.2025 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального провадження (а.с.29).

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилась, її представник, - адвокат Михніцький Г.Ю. надіслав заяву, в якій позов підтримали, просили розглядати справу у їх відсутність.

Представник відповідача - Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області надіслав клопотання про розгляд справи у відсутність відповідача.

У процесі розгляду справи 13.03.2023 представник позивача надіслав заяву про зменшення позовних вимог, зазначив, що при збиранні додаткових доказів стало відомо, що розмір земельної частки (пай) реформованого КСП ім. Щорса Денішівською сільською радою змінився від відображаної у сертифікатах на земельну частку (пай) 4,81 умовних кадастрових гектарів до 2,41 умовних кадастрових гектарах (а.с. 184-187).

Ухвалою суду від 07.04.2026 року було закрито підготовчий розгляд справи та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 194).

Представник позивача надіслав клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача та позивача, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 198).

Представник відповідача - Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області надіслав клопотання про розгляд справи у відсутність відповідача (а.с. 196-197).

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, фіксація судового процесу технічними засобами згідно положень частини 2 статті 247 ЦПК України не здійснюється.

Вивчивши заяву, матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно статей 4, 12, 13 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно статті 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що у разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до статті 524 ЦК України в редакції 1963 року, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5 , зазначено батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.14).

Зі свідоцтва про одруження вбачається, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 укладено шлюб 09.10.1979, позивач змінила прізвище на « ОСОБА_7 » (а.с.15).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 6).

Із довідки виданої державним архівом Житомирської області, вбачається, що у книзі реєстрації актових записів про шлюб Денишівської сільської ради за 1937 рік зазначено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб 17.11.1937 (а.с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.12).

ОСОБА_2 за життя розпорядилась своїм майном та склала заповіт, що посвідчений 14.03.1997 Головою виконавчого комітету Денишівської сільської Ради народних депутатів Житомирського району Житомирської області Швець Н.Ф., за реєстровим № 9, за яким все належне їй майно заповіла своїй дочці ОСОБА_1 (а.с.16).

Приватним нотаріусом Андрусом А.В. було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21.08.2025 з підстав відсутності оригіналу документу, який підтверджує право власності померлого на земельну частку (пай) (а.с. 19).

Із довідки наданої приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Андрусом А.В. вбачається, що згідно спадкової справи №135/2008 заведеної Третьою житомирською державною нотаріальною конторою до майна померлої ОСОБА_2 спадкоємцем за заповітом є її донька ОСОБА_1 та заяву про прийняття спадщини подав син ОСОБА_4 , спадкоємець за законом, свідоцтво про право на спадщину йому не видавалось, заповіт не оскаржував, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 18).

Відповідно до довідки виданої виконкомом Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області ОСОБА_3 згідно розпорядження Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області №422 протокол зборів №1 був включений до списків пайовиків по розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток, які приймали участь у розпаюванні КСП ім. Щорса; сертифікат на право на земельну частку (пай) не отримував (а.с. 20).

Згідно з довідок, виданих виконкомом Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_3 дійсно працював у КСП ім. Щорса з 07.03.1938 по 01.07.1996 та був включений до списків розпаювання громадян за рішенням загальних зборів КСП ім. Щорса, сертифікат на право на земельну частку пай розміром 4.81 умовних кадастрових гектарів не отримував (а.с. 20, 24, 25, 26).

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах по реформованому КСП ім. Щорса - 2,41 га (а.с. 185).

Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст. 16 ЦК України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі, остання відповідно до п.7 Указу Президента України № 720 /95 від 08.08.1995 р. «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» /далі - Указ №720/95/, має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою. Позови громадян, пов`язані з паюванням земель зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифікату, виділення паю в натурі, можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Відповідно до пункту 2 Указу № 720/95, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювати в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Крім того, право на земельний пай мають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа про це право, а саме - земельного сертифіката (Указ Президента України від 10 листопада 1994 р. №666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»).

За змістом статей 22, 23ЗК України (в редакції 1990 року) та Указу №720/95 особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов:

- перебування в членах КСП на час паювання;

- включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю;

- одержання КСП цього акта.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); а також рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно положень частин 1, 2 ст. 1220, частини 1 ст. 1222, частини 3 ст. 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частинами 1, 3 ст. 1268, частиною 1 ст. 1269, частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документами, що підтверджують право особи-спадкоємця на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, виданий районною (міською) державною адміністрацією, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні і розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13, зазначеної Конвенції, на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

За правилами статей 12, 13, 77-81, 89 ЦПК України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, а оцінивши на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку надані докази, суд приходить до висновку про те, що матеріали справи містять належні та допустимі докази того, що ОСОБА_3 належало право на земельну частку (пай) площею 2,41 га в умовних кадастрових гектарах, із земель, які перебували у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Щорса Денишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області. Відтак позивач у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , також набула право на земельну частку (пай) орієнтовним розміром 2,41 умовних кадастрових гектари.

З огляду на наведене, враховуючи те, що позивач є спадкоємцем ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила спадкових прав після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне задовольнити позовну заяву.

Позивач не заявляє вимог про стягнення судових витрат, відтак суд це питання не вирішує.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 12, 13,77-83, 321, 392, 1220 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права на земельну частку пай в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Щорса розташованого у селі Дениші Денишівської сільської ради (наразі територія Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області), цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, розміром 2,41 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та прийняла спадщину, але не оформила спадкових прав після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 02.06.2026 року.

Відомості про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1

Відповідач: Тетерівська сільська рада Житомирського району Житомирської області, місце перебування: Житомирський район, Житомирська область, с. Тетерівка, вул. Шевченка 25

Суддя О. М. Дубовік