Рішення № 137042954, 19.05.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/6996/25

Провадження № 2/185/7007/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Садової К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію,

В С Т А Н О В И В :

КП «Павлоградтеплоенерго» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, у якому просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості за спожиту теплову енергію з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в розмірі 107 673, 80 грн. та судові витрати по справі у розмірі 3 028,00 грн.

У обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення, що надаються до квартири АДРЕСА_1 . Однак, відповідачі оплату за спожиту теплову енергію фактично КП «Павлоградтеплоенерго» не проводили, у результаті чого за період з 01 січня 2010 р. по 01 червня 2025 р. утворилася заборгованість за спожиту теплову енергію перед КП «Павлоградтеплоенерго» у сумі: 102 408, 27 грн., що є порушенням відповідачами ст.ст. 67, 68 ЖК України. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сума інфляційних збитків складає 3 956, 05 грн., 3 % річних складають 1 173, 40 грн., пеня -136, 08 грн.

Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 23.02.2026 позов задоволено.

10.03.2026 відповідач ОСОБА_2 звернувся з заявою про перегляд заочного рішення.

Ухвалою суду від 10.04.2026 заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду від 23.02.2026 скасовано, справу призначено до судового розгляду.

Відповідач ОСОБА_2 надав відзив на позов, зазначив що позов не визнає оскільки фактично проживає за іншою адресою та вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності

Представник позивача ОСОБА_3 надав до суду додаткові пояснення, зазначив що Акт про фактичне проживання не свідчить про те, що відповідач ОСОБА_2 не користувався послугами за адресою: АДРЕСА_2 , та не спростовує того факту, що він місце реєстрації свого проживання не змінював, що вказує на те, що він не бажав і не бажає втрачати правовий зв`язок з жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 , і вважає себе таким, що має право на проживання у ньому. Щодо строку позовної давності вказав на те, що з урахуванням продовження законом строків позовної давності на строк дії карантину та воєнного стану в Україні, звернення до суду з вимогами про стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії відбулось в межах строку позовної давності. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному розмірі.

Відповідачі у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позов не визнає.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності сторін фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалася.

Дослідивши письмові матеріали справи та аналізуючи все у своїй сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних обставин.

Згідно ст. ст. 67, 68 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки та розміри оплати встановлюються згідно Правил надання населенню послуг теплопостачання і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року.

Відповідачі є споживачами послуг централізованого опалення, що надаються за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач здійснює послуги по теплопостачанню. Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», плата за спожиту теплову енергію повинна провадитися споживачем теплової енергії щомісячно за фактично отриману теплову енергію та згідно з Правилами надання населенню послуг теплопостачання і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, відповідач зобов`язаний здійснювати оплату за спожиту теплову енергію.

Відповідно до положень статей 64, 67, 68 Житлового кодексу України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно наведених положень закону, споживач, який фактично отримував послуги з теплопостачання, зобов`язаний сплатити за них теплопостачальній організації незалежно від дати укладення відповідного договору. Місце проживання відповідачів зареєстроване за адресою надання послуг з теплопостачання, отже вони фактично споживали ці послуги. Відомостей про погашення існуючої заборгованості суду не надано.

Відповідно до виписки за особистим рахунком НОМЕР_1 заборгованість за спожиту теплову енергію за адресою: квартира АДРЕСА_1 за період з 01.01.2010 року по 01.06.2025 року, становить 102 408, 27 грн (а.с. 6,7).

Згідно з розрахунками відповідачам нараховані інфляційні втрати та 3 % річних за період з 01.04.2019 по 24.02.2022, та з 01.03.2024 по 01.06.2025 року. Інфляційні витрати складають 3 956, 05 грн.; 3 % річних - 1 173, 40 грн. Пеня нарахована за період з 03.06.2024 року по 01.06.2025 року в розмірі 136,08 грн. (а.с. 14).

За відомостями відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради, місце проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстроване за адресою надання послуг з теплопостачання з 09.10.2000 року по теперішній час. (а.с. 27)

Місце проживання відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстроване за адресою надання послуг з теплопостачання з 21.08.2015 року по теперішній час. (а.с. 28)

Відповідач ОСОБА_2 у відзиві посилався на те, що з 2010 року не проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до статті 156 ЖК України члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Члени сім`ї власника будинку (квартири) зобов`язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім`ї власника зобов`язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім`ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.

До членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім`ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.

Оскільки відповідачі зареєстровані в квартирі за адресою, щодо якої нараховано заборгованість за послугами з теплопостачання, яке триває протягом опалювальних сезонів і не припиняється з технічних причин, доказів звернення ОСОБА_2 до позивача щодо зміни зареєстрованого місця проживання суду не надано, отже підстав для зміни складу відповідачів не вбачається.

Крім того, відповідач ОСОБА_2 просив застосувати строк позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Згідно із приписами ст.ст. 260, 261 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. При цьому норма частини першої статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, відтак обов`язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2020 року по справі №127/23910/14-ц дійшов висновку, що правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. Часткова сплата боржником або, з його згоди іншою особою, основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Позовні вимоги КП «Павлоградтеплоенерго» ПМР стосуються заборгованості, що утворилася у період з 01.01.2010 по 01.06.2025. Водночас, із вказаними вимогами КП «Павлоградтеплоенерго» ПМР звернулося до суду 19.06.2025.

Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким було доповнено Цивільний кодекс України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, строки, визначені у тому числі статтями 257 та 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 року № 211 карантин було встановлено з 12.03.2020 року до 22.05.2020 року на всій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 року №1236 «з метою запобігання поширенню на України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-, з 19.12.2020 року до 28.02.2021 року на території країни діяв карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом» та наступними постановами КМУ з цього ж питання. В подальшому Кабінет Міністрів України постановою № 1336 від 15.12.2021 року продовжив дію адаптивного карантину на території України до 31.03.2022 року продовжено внесення змін до постанови №1236 від 09.12.2020 року, постановою від 09.12.2020 року №1236 продовжено дію до 30.04. 2023 року. Постановою від 27.04.2023 року №383 продовжено дію до 30.06.2023 року. Отже Карантин в Україні безперервно встановлено з 12.03.2020 року до 30.06.2023 року.

Окрім того, згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022 року, в зв`язку з військовою агресією проти України, в Україні було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, з подальшими його продовженнями, який триває і наразі.

Законом України від 15.03.2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності. Так, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено зокрема п.19, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції Закону №3450-IX від 08.11.2023 року) встановлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Тобто, виходячи з вищенаведених положень закону, пропущеною слід вважати позовну давність лише за вимогами щодо стягнення щомісячних платежів, що виникли до березня 2017 року.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України). В випадку перебіг позовної давності обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Отже, до вимог КП «Павлоградтеплоенерго» ПМР, строк позовної давності до яких не сплив на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, тобто станом на березень 2020 року, не можуть бути застосовані наслідки пропуску строку позовної давності.

При цьому, оскільки заборгованість за житлово-комунальні послуги нараховувались позивачем щомісяця, то перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісяця платежу.

30.03.2020 року Верховна Рада прийняла закон № 540-IX (набрав чинності 02.04.2020 року), який продовжив низку процесуальних та інших строків (зокрема, позовну давність) на строк дії карантину.

Зокрема, пунктом 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України було визначено, що під час дії карантину, строки, встановлені низкою статей цього Кодексу (зокрема, позовна давність), продовжуються на строк дії карантину.

За загальним правилом, визначеним у ст. 58 Конституції України та ст. 5 Цивільного кодексу, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, і не мають зворотної дії у часі.

З огляду на це, сплив строків до набрання чинності Законом № 540-IX разом із відсутністю норми про зворотну дію цього закону в часі дають підстави стверджувати, що строки, які спливли до 02.04.2020 року, не є продовженими.

При застосуванні приписів пункту 12 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України суд враховує також, що такий строк слід застосовувати відносно кожного щомісячного платежу.

Суд враховує ті обставини, що оплата комунальних послуг має здійснюватись споживачами цих послуг до 20 числа місяця, наступного за тим, в якому цю послугу спожито.

З цього вбачається, що позовна давність щодо заборгованості за період з 01.01.2010 року по березень 2017 року спливла до введення карантину, на неї дія пункту 12 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України щодо продовження строку позовної давності не поширюється. Тому, у стягненні заборгованості, яка виникла з 01.01.2010 року до березня 2017 року, слід відмовити у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Борг за послуги теплопостачання з 01.04.2017 по 01.06.2025 року в розмірі 76 349, 32 грн. підлягає стягненню з відповідачів солідарно на користь позивача.

Що стосується позовних вимог про стягнення інфляційних збитків, 3% річних, то слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

В постанові Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 922/175/18 зазначено, що нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних та інфляційні втрати не є неустойкою у розумінні ст. 549 цього Кодексу.

Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Проценти, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 року у справі № 6-42цс11).

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває по цей час.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до 29.12.2023 року було визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування 06.03.2022 року і застосовується з 24.02.2022 року.

Однак відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України №1405 від 29.12. 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово- комунальних послуг», яка набрала чинності 30.12.2023 року, пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено у такій редакції: «Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15.05.2015 року № 285); припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15.05.2015 року № 285); стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24.02.2022 року з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312; 2016 р., № 46, ст. 1669; 2022 р., № 26, ст. 1418), або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в`їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року №285); нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території».

Таким чином, основні зміни полягають в тому, що з 30.12.2023 року заборона на нарахування штрафних санкцій, інфляційних нарахувань, процентів річних, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, у зв`язку з неоплатою їх в не повному обсязі, стосується виключно територій, де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій.

Місто Павлоград Дніпропетровської області не входило та не входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309.

Таким чином, нарахування, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню солідарно з відповідачів.

Як вбачається з розрахунку заборгованості інфляційні втрати та 3 % річних позивачем були розраховані за період з 01.04.2019 по 24.02.2022, та з 01.03.2024 по 01.06.2025 року.

Отже пропорційно до задоволених вимог в частині стягнення боргу за послуги теплопостачання, з відповідачів підлягає стягненню солідарно на користь позивача: інфляційні втрати 2 805,15 грн., 3% річних 832,03 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення пені.

Згідно з положеннями статті 611 ЦК у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Отже, положення ст. 549 ЦК України (штраф, пеня) та ст. 625 ЦК України (3% річних, інфляційні втрати) є різними за своєю правовою природною.

У даній справі, позивачем пред`явлені також позовні вимоги про стягнення пені, у зв`язку з несплатою заборгованості за надані комунальні послуги, нараховані у період з 01.06.2024 по 01.06.2025.

Отже з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню пеня пропорційно до задоволених вимог щодо стягнення основної суми боргу, в розмірі 96, 50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради заборгованість: за спожиту теплову енергію за період з 01 квітня 2017 року по 01 червня 2025 року в розмірі 76 349(сімдесят шість тисяч триста сорок дев`ять) гривень 32 копійки, з яких : 72 615 грн. 64 коп. основного боргу; 2 805 грн. 15 коп. інфляційних втрат; 832 грн. 03 коп. 3% річних; 96 грн. 50 коп. пені.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради судові витрати в розмірі 1 514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради судові витрати в розмірі 1 514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня її проголошення (складення).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Комунальне підприємство «Павлоградтеплоенерго», код ЄДРПОУ 03342250, місцезнаходження: 51413, м. Павлоград, вул. Промислова,13.

Відповідачі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомий, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя С. Г. Юдіна