Рішення № 137042516, 02.06.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3063/25

Провадження № 2/202/2747/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого судді Недобитюк Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Іващенко І.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача 1 Яріз О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Індустріального районного суду міста Дніпра цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄРЦ КП», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Дніпровська міська рада, про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду міста Дніпра через систему «Електронний суд» із позовною заявою до КП «Дніпроводоканал» ДМР, ТОВ «ЄРЦ КП», третя особа: Дніпровська міська рада, про захист прав споживачів.

У вказаній позовній заяві позивач просив суд зобов`язати ТОВ «ЄРЦ КП» припинити обробку його персональних даних та видалити їх з усіх інформаційних систем і баз даних; зобов`язати КП «Дніпроводоканал» ДМР виключити з абонентської плати витрати на послуги ТОВ «ЄРЦ КП» до моменту усунення недоліків у роботі програмного забезпечення; зобов`язати КП «Дніпроводоканал» ДМР надати детальний розрахунок витрат на абонентське обслуговування, із зазначенням суми, яка припадає на послуги ТОВ «ЄРЦ КП»; зобов`язати КП «Дніпроводоканал» ДМР забезпечити альтернативний спосіб передачі показників лічильників за підсумком місяця, який не залежить від ТОВ «ЄРЦ КП»; визнати дії КП «Дніпроводоканал» ДМР щодо нав`язування послуг ТОВ «ЄРЦ КП» без можливості вибору альтернативи такими, що порушують його права як споживача, та зобов`язати КП «Дніпроводоканал» ДМР припинити нав`язування цих послуг; стягнути з ТОВ «ЄРЦ КП» на його користь моральну шкоду в розмірі 10 000 грн за порушення прав щодо захисту персональних даних; стягнути з КП «Дніпроводоканал» ДМР на його користь моральну шкоду в розмірі 10 000 грн за порушення прав як споживача, зокрема через нав`язування неякісних послуг ТОВ «ЄРЦ КП». Крім того, позивач просив звільнити його від сплати судового збору як особу з інвалідністю внаслідок війни.

04 листопада 2025 року позивач подав заяву про уточнення та конкретизацію позовних вимог, згідно з якою остаточно просить суд визнати незаконними дії КП «Дніпроводоканал» ДМР та ТОВ «ЄРЦ КП» щодо створення та підтримки технічного обмеження на передачу позивачем показників лічильників після 28 числа поточного місяця, як таких, що порушують його право на точне визначення обсягів споживання послуг, визнати незаконними дії КП «Дніпроводоканал» ДМР щодо нав`язування позивачу послуг абонентського обслуговування, які виконуються відповідачем-2 неналежної якості, зобов`язати ТОВ «ЄРЦ КП» негайно усунути технічне обмеження прийому показників через свій сайт/особистий кабінет, забезпечивши можливість передачі фактичних показників будь-якого дня місяця, включно з 1-м числом наступного місяця, зобов`язати КП «Дніпроводоканал» ДМР здійснити перерахунок абонентської плати позивачу за період з 01.06.2023 р. по день ухвалення рішення суду шляхом виключення з розрахунку частки витрат, яка припадає на послуги ТОВ «ЄРЦ КП», зобов`язати КП «Дніпроводоканал» ДМР надати оновлений деталізований розрахунок абонентської плати, зобов`язати ТОВ «ЄРЦ КП» припинити обробку персональних даних позивача та видалити їх з усіх інформаційних систем, стягнути з КП «Дніпроводоканал» ДМР моральну шкоду в розмірі 10 000 грн, стягнути з ТОВ «ЄРЦ КП» моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що він є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються КП «Дніпроводоканал» ДМР за особовим рахунком № НОМЕР_1 .

Позивач зазначає, що з липня 2023 року він фіксує проблеми з програмним забезпеченням ТОВ «ЄРЦ КП», яке обмежує можливість передачі показників приладів обліку води з 4 по 28 число кожного місяця. На переконання позивача, це унеможливлює своєчасну передачу показників за фактичним споживанням першого числа наступного місяця, порушує пункт 36 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених постановою КМУ від 05.07.2019 № 690, та призводить до некоректних нарахувань. Зокрема, позивач наголошує, що внаслідок таких дій він позбавлений можливості сплачувати виключно за фактично спожиті послуги, натомість йому безпідставно нараховуються середньостатистичні обсяги споживання, що призводить до штучної заборгованості.

Крім того, позивач зазначає, що КП «Дніпроводоканал» ДМР включає до абонентської плати витрати на послуги ТОВ «ЄРЦ КП», які позивач вважає нав`язаними та неякісними, порушуючи тим самим норми статей 4, 8, 21 Закону України «Про захист прав споживачів». Додатково позивач звертає увагу суду на те, що він не укладав жодних прямих чи індивідуальних договорів з ТОВ «ЄРЦ КП», а тому стягнення з нього будь-яких прихованих комісій чи витрат на утримання цього підприємства вважає неправомірним.

Також позивач вказує на незаконну обробку його персональних даних відповідачем-2, оскільки на його вимогу від 02 жовтня 2024 року про припинення обробки та видалення даних, ТОВ «ЄРЦ КП» листом № 42 від 10.10.2024 повідомило про видалення даних протягом 5 робочих днів, проте продовжувало надсилати рахунки-повідомлення, зокрема за жовтень 2024 року №192996, а також за червень-серпень 2025 року, чим порушило положення Закону України «Про захист персональних даних». Позивач стверджує, що такі дії свідчать про умисне ігнорування його законних вимог як суб`єкта персональних даних та продовжують завдавати йому незручностей.

На обґрунтування факту завдання моральної шкоди, позивач вказує, що протиправна поведінка відповідачів, систематичне ігнорування його звернень та штучні технологічні обмеження призвели до погіршення його психоемоційного стану та соматичних захворювань, що підтверджується медичними виписками з Дніпропетровського обласного госпіталю ветеранів війни, в яких діагностовано органічний емоційний лабільний розлад та необхідність лікування. Як ветеран та особа з інвалідністю внаслідок війни, позивач оцінює завдану йому моральну шкоду в 10 000 грн з кожного з відповідачів, зазначаючи, що ці суми включають витрати на медикаментозне лікування та психологічну реабілітацію.

Представник відповідача КП «Дніпроводоканал» ДМР Яріз О.А. подала відзив на позовну заяву, у якому заявлені вимоги не визнала у повному обсязі. Свою позицію мотивувала тим, що ТОВ «ЄРЦ КП» було визначено єдиним виконавцем послуг зі збору та обробки інформації на підставі Рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 11/27 за результатами конкурсу. Відповідно до Договору № 04-НП/2023 від 29.12.2022, укладеного між КП «Дніпроводоканал» ДМР та ТОВ «ЄРЦ КП», витрати на обслуговування споживачів правомірно включені до структури плати за абонентське обслуговування, яка є обов`язковим платежем згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Представник зазначила, що у платі за абонентське обслуговування послуги ТОВ «ЄРЦ КП» становлять 2,151 грн на місяць (без ПДВ), що складає близько 10% від загальної вартості, а не 74,81%, як стверджує позивач. Крім того, споживачам забезпечено альтернативні способи передачі показників лічильників, зокрема через телефонні лінії контакт-центрів, офіційний сайт підприємства, чат-боти у месенджерах тощо. Щодо відшкодування моральної шкоди, відповідач-1 вказав на недоведеність позивачем причинно-наслідкового зв`язку між діями комунального підприємства та погіршенням стану його здоров`я.

Крім того, представник КП «Дніпроводоканал» ДМР звернула увагу суду на те, що надання послуг здійснюється на підставі публічного індивідуального договору приєднання, умови якого розміщені на офіційному вебсайті підприємства, і позивач, продовжуючи споживати послуги з водопостачання, фактично погодився з умовами вказаного договору та встановленим порядком розрахунків.

Представник відповідача ТОВ «ЄРЦ КП» також подала відзив та додаткові пояснення, у яких просила відмовити в задоволенні позову та розглядати справу за її відсутності. Відповідач-2 зазначив, що обробка персональних даних позивача здійснюється правомірно на підставі пункту 5 частини першої статті 11 Закону України «Про захист персональних даних», оскільки це необхідно для виконання обов`язків володільця, передбачених нормами законодавства у сфері ЖКГ, а саме для нарахування плати та формування рахунків. Щодо закриття бази даних після 28 числа кожного місяця, ТОВ «ЄРЦ КП» пояснило, що це не штучне обмеження, а технологічна та операційна необхідність для коректної масової пакетної обробки тисячі даних, формування точних рахунків та проведення розрахунків з партнерами, що є єдиним обліковим періодом для всіх споживачів міста. Задоволення вимоги позивача про зміну цього алгоритму призведе до системних збоїв та порушить інтереси територіальної громади. Також відповідач-2 заперечував проти стягнення моральної шкоди, стверджуючи, що медичні виписки лише констатують стан здоров`я, однак не доводять прямого зв`язку саме з діями розрахункового центру. Також у додаткових поясненнях ТОВ «ЄРЦ КП» наголосило, що їхнє програмне забезпечення функціонує у штатному режимі та не містить втручань, які б порушували права окремих споживачів.

Третя особа Дніпровська міська рада, надала суду письмові пояснення, в яких просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Представник третьої особи вказав, що міська рада не є стороною правовідносин між позивачем, КП «Дніпроводоканал» ДМР та ТОВ «ЄРЦ КП», а діяла виключно в межах повноважень, наданих Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», приймаючи рішення від 06.12.2017 № 11/27 про проведення конкурсу з метою впорядкування розрахунків у сфері житлово-комунальних послуг міста. Представник міської ради підкреслив, що оскаржуване позивачем рішення міської ради є чинним, у судовому порядку не скасовувалось, а отже, дії комунального підприємства та розрахункового центру на його виконання є правомірними.

Після надходження позовної заяви до суду 31.03.2025, протоколом автоматизованого розподілу справу було передано головуючому судді Недобитюк Н.В.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра від 22 квітня 2025 року справу було передано до Дніпровського апеляційного суду для визначення підсудності, оскільки позивач ОСОБА_1 є присяжним Індустріального районного суду міста Дніпра.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 травня 2025 року у визначенні іншої підсудності було відмовлено у зв`язку з відсутністю відомостей щодо фактичного виконання позивачем обов`язків присяжного на час вирішення питання.

Ухвалою суду від 25 червня 2025 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 15 серпня 2025 року строк підготовчого провадження було продовжено до 25 вересня 2025 року. Під час підготовчого провадження позивачем було подано клопотання про витребування та долучення доказів в порядку статті 93 ЦПК України, щодо яких учасники надавали письмові заперечення та пояснення.

Ухвалою суду від 07 листопада 2025 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві та заяві про уточнення вимог, а також в додаткових письмових поясненнях, просив суд їх задовольнити, акцентуючи увагу на технологічній застарілості програмного забезпечення відповідача-2 та порушенні його прав як споживача.

Представник відповідача КП «Дніпроводоканал» ДМР Яріз О.А. в судовому засіданні заперечувала проти позову в повному обсязі, підтримавши аргументи, викладені у відзиві, та просила відмовити у його задоволенні за безпідставністю. Вона також зазначила, що підприємство діє виключно в межах чинного законодавства та затверджених тарифів.

Представник відповідача ТОВ «ЄРЦ КП» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи Дніпровської міської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Окрім цього, згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами, за своєю правовою природою є відносинами у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, а тому вони регулюються, зокрема, Законом України «Про захист прав споживачів».

Згідно з пунктами 2, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця).

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Також, частиною третьою статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що продавець (виконавець), який реалізує продукцію, повинен обов`язково зазначати ціну кожної одиниці такої продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці цієї продукції. Ціна продукції повинна включати в себе всі податки та неподаткові обов`язкові платежі, які відповідно до законодавства сплачуються споживачем під час придбання відповідної продукції.

Окрім цього, згідно з пунктами 5, 7 частини першої статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо будь-яким чином обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію, або якщо ціну продукції визначено неналежним чином.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, є Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Також, відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Оцінюючи уточнену позовну вимогу позивача про визнання незаконними дій КП «Дніпроводоканал» ДМР та ТОВ «ЄРЦ КП» щодо створення та підтримки технічного обмеження на передачу показників лічильників після 28 числа поточного місяця, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 12 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних вузлів обліку в порядку та строки, визначені договором.

Згідно з пунктом 31 Публічного індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженого КП «Дніпроводоканал» ДМР, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Пунктом 22 вказаного Договору передбачено, що у разі коли зняття показань здійснює споживач, він щомісяця до останнього числа розрахункового періоду передає показання вузлів розподільного обліку водопостачання виконавцю в один з таких способів: за номером телефону, на адресу електронної пошти, через електронну систему обліку розрахунків споживачів або іншими засобами повідомлення.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що неможливість передачі показників через електронні ресурси ТОВ «ЄРЦ КП» після 28 числа порушує його право на точне визначення обсягів споживання та суперечить вимогам законодавства про захист прав споживачів щодо належної якості обслуговування, а також порушує пункт 36 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою КМУ від 05.07.2019 № 690.

Надаючи оцінку доводам позивача про порушення відповідачами пункту 36 Правил № 690, суд зазначає, що позивач помилково тлумачить вказану норму. Згідно з пунктом 36 Правил № 690, рахунки на оплату спожитих послуг формуються виконавцем на основі показань вузлів комерційного обліку та надаються споживачу не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги. Відтак, ця норма встановлює виключно обов`язок виконавця своєчасно сформувати та надати споживачеві рахунок. Вона не містить жодних приписів щодо обов`язку приймати показники саме 1-го числа наступного місяця або забезпечувати цілодобову безперебійну роботу конкретних електронних ресурсів для цієї мети.

Натомість, порядок передачі інформації регламентується пунктом 22 цих же Правил, яким передбачено, що споживач надає щомісяця виконавцеві інформацію про обсяги споживання послуг у спосіб, передбачений договором. Таким чином, Правила № 690 не встановлюють безальтернативних строків чи єдиного обов`язкового алгоритму передачі показників, а безпосередньо відсилають до умов договору, допускаючи встановлення альтернативних строків та способів комунікації.

Разом з тим, як встановлено судом під час розгляду справи, закриття електронної бази даних для прийому показників після 28 числа кожного місяця не є штучним обмеженням чи умисним порушенням прав окремого споживача. Вказаний алгоритм є об`єктивною технологічною та операційною необхідністю, яка дозволяє розрахунковому центру своєчасно здійснювати коректну масову пакетну обробку даних, формувати єдині рахунки на оплату та проводити розрахунки з постачальниками послуг за єдиним обліковим періодом.

Суд зауважує, що Публічний індивідуальний договір не містить обов`язку виконавця забезпечувати роботу виключно вебсайту чи особистого кабінету в останні дні місяця. Натомість пункт 22 Договору надає споживачу альтернативні способи передачі показників, які залишаються доступними. Тимчасове технологічне обмеження одного з каналів прийому даних не може розцінюватися як протиправне діяння відповідачів.

Більше того, суд критично оцінює твердження позивача про те, що такі дії унеможливлюють точне визначення обсягів його споживання. Так, пунктом 24 Публічного договору прямо врегульовано порядок розрахунків у випадках відсутності фактичних показників на кінець місяця: виконавцем протягом трьох місяців приймається середньодобове споживання з наступним обов`язковим перерозподілом та перерахунком після отримання фактичних показань від споживача. Наявність такого компенсаторного механізму в договорі захищає майнове право споживача сплачувати виключно за фактично спожиті обсяги води.

Згідно зі статтями 4, 21 Закону України «Про захист прав споживачів» права споживача вважаються порушеними, якщо обмежується його право на одержання інформації, свободу вибору або йому реалізується продукція неналежної якості. Однак, технологічні особливості та графіки функціонування електронних баз даних розпорядника інформації самі по собі не свідчать про надання неякісної комунальної послуги з водопостачання.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів того, що застосування відповідачами оскаржуваного алгоритму обробки даних призвело до безпідставного стягнення з нього коштів, порушення принципу безперервності надання послуг чи завдання майнової шкоди.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії КП «Дніпроводоканал» ДМР та ТОВ «ЄРЦ КП» щодо алгоритму прийому показників лічильників відповідають умовам Публічного індивідуального договору, зумовлені виробничою необхідністю та не порушують чинного законодавства про захист прав споживачів. Заявлена позовна вимога є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про визнання незаконними дій КП «Дніпроводоканал» ДМР щодо нав`язування позивачу послуг абонентського обслуговування та тверджень про їх неналежну якість, суд приходить до наступних висновків.

Правовідносини між сторонами у цій справі регламентовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про захист прав споживачів» та нормами Публічного індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за абонентське обслуговування це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Згідно з частиною п`ятою статті 13 вказаного Закону, плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором, що є публічним договором приєднання обов`язково складається з плати за саму послугу та плати за абонентське обслуговування.

Ця вимога відображена у пункті 29 Договору КП «Дніпроводоканал», де закріплено структуру плати виконавцю. Крім того, пункти 31 та 33 Договору встановлюють обов`язок споживача щомісяця здійснювати оплату, яка включає плату за абонентське обслуговування.

Таким чином, нарахування плати за абонентське обслуговування є вимогою закону та істотною умовою Публічного індивідуального договору, до якого позивач приєднався. Відтак, дії КП «Дніпроводоканал» ДМР не містять ознак нечесної підприємницької практики, зокрема, агресивної діяльності або введення в оману щодо обсягу послуг, яка заборонена статтею 19 Закону України «Про захист прав споживачів». Надання цієї послуги не є «нав`язуванням» у розумінні законодавства про захист прав споживачів, оскільки вона є невід`ємною, законодавчо визначеною складовою індивідуальної моделі договірних відносин.

Стосовно доводів позивача про «неналежну якість» абонентського обслуговування, яке здійснюється відповідачем-2 через умисне технічне обмеження на прийом показників наприкінці місяця, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 22 Договору, показання вузлів обліку передаються виконавцю до останнього числа розрахункового періоду одним з таких способів: за номером телефону, на адресу електронної пошти, через електронну систему обліку розрахунків споживачів або іншими засобами. Тобто, умови договору передбачають альтернативні канали передачі інформації. Тимчасове технологічне закриття певного електронного каналу прийому даних для проведення масових нарахувань не позбавляє споживача загального права скористатися іншими способами фіксації показників.

Більше того, майнові права споживача захищені пунктом 24 Договору, згідно з яким у разі ненадання у визначений строк показань вузлів обліку, виконавець протягом трьох місяців застосовує середньодобове споживання, а після відновлення надання показань зобов`язаний здійснити відповідний перерозподіл та перерахунок.

За змістом статей 4 та 21 Закону України «Про захист прав споживачів», порушенням прав споживача є надання послуг неналежної якості, що обмежує його права, завдає шкоди або призводить до безпідставних витрат. Оскільки договірний алгоритм роботи розрахункових систем містить компенсаторний механізм (перерахунок), жодних збитків чи безпідставних нарахувань для споживача не виникає. Відповідно, графік технологічних перерв у роботі бази даних не може кваліфікуватися як надання послуг «неналежної якості».

З огляду на викладене, позовна вимога про визнання незаконними дій КП «Дніпроводоканал» ДМР щодо нав`язування послуг абонентського обслуговування та визнання їх такими, що виконуються неналежної якості, є безпідставною, спростовується нормами матеріального права та умовами Договору, а тому задоволенню не підлягає.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам щодо зобов`язання ТОВ «ЄРЦ КП» негайно усунути технічне обмеження прийому показників через сайт та зобов`язання КП «Дніпроводоканал» ДМР здійснити перерахунок абонентської плати шляхом виключення з неї частки витрат на послуги вказаного товариства, суд виходить із таких норм матеріального права та обставин справи.

Відповідно до пункту 12 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних вузлів обліку в порядку та строки, визначені договором.

Згідно з пунктом 22 Публічного індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, показання вузлів обліку передаються виконавцю до останнього числа розрахункового періоду одним з таких способів: за номером телефону, на адресу електронної пошти, через електронну систему обліку розрахунків споживачів або іншими засобами.

Отже, договір не закріплює обов`язку виконавця забезпечувати прийом показників виключно через один електронний ресурс, а тимчасове технологічне обмеження роботи сайту ТОВ «ЄРЦ КП» в останні дні місяця не позбавляє споживача права та фізичної можливості скористатися іншими передбаченими каналами зв`язку.

Крім того, чинне законодавство, зокрема Закон України «Про захист прав споживачів», не регламентує технічні параметри чи алгоритми роботи програмного забезпечення виконавців послуг. Вимога позивача про забезпечення цілодобового доступу як «ринкового стандарту» є його власним суб`єктивним тлумаченням, а втручання суду у внутрішню операційно-технологічну діяльність самостійного суб`єкта господарювання за відсутності прямого порушення закону є безпідставним. Майнові права споживача у цьому випадку захищені пунктом 24 вказаного Договору, який передбачає застосування середньодобового споживання з подальшим обов`язковим перерозподілом та перерахунком після відновлення передачі показників, що повністю усуває будь-які ризики безпідставних витрат.

Оскільки факт надання послуг неналежної якості не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи, суд критично оцінює похідну вимогу позивача про здійснення перерахунку абонентської плати за період з 01.06.2023 року. Згідно з пунктом 11 частини першої статті 1 та частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також Правилами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, плата за абонентське обслуговування є цілісним та обов`язковим платежем для відшкодування витрат виконавця. Її граничний розмір регламентований Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808.

Порядок проведення перерахунків регламентується статтею 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і стосується випадків ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості самої комунальної послуги, тоді як плата за абонентське обслуговування нараховується у фіксованому розмірі.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 902 ЦК України, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним перед замовником. Залучивши спеціалізовану організацію ТОВ «ЄРЦ КП» для ведення баз даних та формування квитанцій, КП «Дніпроводоканал» ДМР законно включає витрати на ці послуги до загальних витрат на абонентське обслуговування. Споживач не є стороною цих господарських правовідносин і не наділений правом вимагати виключення вартості послуг третіх осіб зі структури законодавчо визначеного платежу. З огляду на викладене, позовні вимоги в цій частині ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права, спростовуються умовами публічного договору та не підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку позовній вимозі щодо зобов`язання КП «Дніпроводоканал» ДМР надати оновлений деталізований розрахунок абонентської плати із зазначенням суми, яка підлягає виключенню або поверненню шляхом застосування питомої ваги частки ТОВ «ЄРЦ КП», суд зазначає наступне.

Відповідно до підпунктів 11 та 12 пункту 45, а також підпункту 6 пункту 50 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, споживач має право безоплатно отримувати від виконавця інформацію про структуру цін/тарифів, загальний розмір місячного платежу та проведені нарахування. Згідно з абзацом першим пункту 35 Правил, виконавець забезпечує деталізацію інформації щодо структури плати у рахунках споживачів. Проте реалізація права споживача на отримання інформації щодо складових тарифу не тотожна праву вимагати від підприємства здійснення індивідуального перерахунку з метою виключення з нього окремих статей витрат виконавця.

Як встановлено абзацом третім пункту 34 Правил, плата за абонентське обслуговування визначається самим виконавцем, а її фіксований розмір не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України. При цьому пункт 35 Правил закріплює, що плата за послуги та абонентське обслуговування вноситься споживачем виконавцю щомісяця однією сумою в порядку та розмірах, визначених договором. Чинним законодавством, не передбачено правового механізму формування «оновлених розрахунків» на вимогу споживача шляхом виокремлення та віднімання «питомої ваги» витрат виконавця на оплату послуг залучених розрахункових центрів. Абонентська плата є цілісним платежем, який затверджується наказом підприємства-виконавця для відшкодування його загальних витрат на обслуговування споживачів, і вона не підлягає індивідуальній калькуляції або дробленню залежно від суб`єктивної згоди абонента з тими чи іншими господарськими витратами підприємства.

Крім того, суд враховує, що вимога про зобов`язання надати розрахунок із зазначенням суми до виключення чи повернення носить виключно похідний характер від попередньої позовної вимоги про здійснення перерахунку через неналежну якість послуг ТОВ «ЄРЦ КП». Оскільки судом вже було встановлено правомірність залучення виконавцем спеціалізованої організації, відсутність доведених фактів надання послуг неналежної якості, а також неможливість розщеплення єдиної абонентської плати на окремі складові, то й зобов`язання КП «Дніпроводоканал» ДМР складати непередбачені нормативно-правовими актами індивідуальні розрахунки на повернення коштів є юридично безпідставним. З огляду на те, що позивач вимагає зобов`язати підприємство вчинити дії, які не передбачені чинним законодавством у сфері житлово-комунальних послуг, зазначена позовна вимога задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання ТОВ «ЄРЦ КП» припинити обробку його персональних даних та видалити їх з усіх інформаційних систем і баз даних, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про захист персональних даних», персональні дані це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована; обробка персональних даних будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем.

Судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до ТОВ «ЄРЦ КП» із заявами-вимогами, зокрема від 02.10.2024 року та 02.12.2024 року, про заборону обробки його персональних даних. З матеріалів справи вбачається, що відповідач-2 листом від 10.10.2024 року № 42 повідомив позивача про видалення його персональних даних з особистого кабінету на сайті протягом 5 робочих днів.

Водночас, надаючи оцінку вимогам щодо повного припинення обробки та видалення даних з баз відповідача-2, суд виходить з такого.

Частина перша статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» визначає вичерпний перелік підстав для обробки персональних даних. Суд наголошує, що згода суб`єкта персональних даних (пункт 1 частини 1 цієї статті) є лише однією з таких підстав.

Зокрема, відповідно до пункту 5 частини першої статті 11 вказаного Закону, підставою для обробки персональних даних є необхідність виконання обов`язку володільця персональних даних, який передбачений законом. У таких випадках згода від суб`єкта персональних даних на обробку відомостей про нього не вимагається.

Правовідносини сторін у цій справі випливають із надання житлово-комунальних послуг. Відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, та здійснювати оплату щомісяця.

Судом встановлено, що на підставі рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 року № 11/27 ТОВ «ЄРЦ КП» визначено єдиним виконавцем послуг зі збору та обробки інформації для нарахування плати за надані мешканцям м. Дніпра житлово-комунальні послуги. Відповідно до укладених договорів між КП «Дніпроводоканал» ДМР (володілець даних) та ТОВ «ЄРЦ КП» (розпорядник даних), останнє здійснює нарахування за послуги, ведення електронних реєстрів, формування та друк єдиного рахунка за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону України «Про захист персональних даних», розпорядник персональних даних може обробляти персональні дані лише з метою і в обсязі, визначених у договорі.

Отже, ТОВ «ЄРЦ КП» здійснює обробку персональних даних позивача виключно в межах повноважень розпорядника бази даних з метою виконання законного обов`язку щодо нарахування та обліку плати за спожиті житлово-комунальні послуги, що прямо передбачено законодавством та виключає необхідність отримання окремої згоди позивача.

Посилання позивача на те, що надсилання йому рахунків-повідомлень порушує його права, суд відхиляє як безпідставне.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», рахунок на оплату комунальної послуги повинен містити адресну інформацію, прізвище, ім`я та по батькові споживача або його абонентський номер. Тобто дії ТОВ «ЄРЦ КП» щодо формування рахунків, які містять ідентифікуючі дані позивача, є прямим виконанням вимог Закону.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про захист персональних даних», персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі закінчення строку зберігання даних, припинення правовідносин між суб`єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником, видання припису Уповноваженого або набрання законної сили рішенням суду.

Оскільки правовідносини між позивачем, як споживачем послуг водопостачання та КП «Дніпроводоканал» ДМР не припинені, а обов`язок щодо обліку та оплати спожитих послуг триває, видалення персональних даних позивача з інформаційних систем унеможливить виконання підприємствами житлово-комунальної сфери своїх законних обов`язків щодо надання послуг та здійснення нарахувань.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії ТОВ «ЄРЦ КП» щодо обробки персональних даних позивача є правомірними, відповідають принципу законності та здійснюються на підставі пункту 5 частини першої статті 11 Закону України «Про захист персональних даних». Порушень вимог Закону України «Про захист прав споживачів» або Закону України «Про захист персональних даних» з боку відповідачів не встановлено.

Відтак, позовні вимоги у частині зобов`язання ТОВ «ЄРЦ КП» припинити обробку персональних даних позивача та видалити їх з інформаційних систем є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з ТОВ «ЄРЦ КП» моральної шкоди в розмірі 10 000 грн за порушення прав щодо захисту персональних даних та стягнення з КП «Дніпроводоканал» моральної шкоди в розмірі 10 000 грн за порушення прав споживача, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої виключно внаслідок порушення її прав.

Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Положеннями частини першої статті 280 ЦК України також передбачено, що якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Аналіз наведених норм матеріального права свідчить про те, що обов`язковою підставою для покладення на особу обов`язку з відшкодування моральної шкоди є сукупність таких умов: наявність факту порушення прав позивача, неправомірність поведінки (дій чи бездіяльності) заподіювача шкоди, наявність самої моральної шкоди та причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає можливість притягнення відповідачів до цивільно-правової відповідальності.

Як встановлено судом раніше та детально мотивовано у попередніх частинах рішення, дії ТОВ «ЄРЦ КП» щодо обробки персональних даних позивача є правомірними та відповідають вимогам Закону України «Про захист персональних даних». Водночас, дії КП «Дніпроводоканал» ДМР щодо визначення структури плати за абонентське обслуговування відповідають приписам Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та умовам Публічного індивідуального договору, а отже, не є «нав`язуванням» послуг.

Під час судового розгляду справи належними та допустимими доказами було встановлено, що особистих немайнових, споживчих чи будь-яких інших законних прав позивача з боку відповідачів порушено не було. Отже, відсутній факт неправомірної поведінки ТОВ «ЄРЦ КП» та КП «Дніпроводоканал» ДМР.

Оскільки судом не встановлено факту порушення прав позивача відповідачами, суд приходить до висновку про відсутність передбачених статтями 23, 280, 1167 ЦК України правових підстав для стягнення моральної шкоди.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги у частині стягнення з ТОВ «ЄРЦ КП» та КП «Дніпроводоканал» ДМР на користь позивача моральної шкоди є безпідставними, необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. Тобто, при зверненні до суду із даним позовом сплата судового збору позивачем не підлягала.

Згідно з частинами першою та шостою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а в разі звільнення від сплати обох сторін судові витрати компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач при поданні позову був звільнений від сплати судового збору в силу прямої вказівки закону, а за результатами судового розгляду у задоволенні його позовних вимог відмовлено у повному обсязі, судові витрати по справі слід віднести на рахунок держави.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄРЦ КП», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Дніпровська міська рада, про захист прав споживачів відмовити в повному обсязі.

Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02 червня 2026 року.

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

ВІДПОВІДАЧ 1: Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ 03341305, адреса: 49001, Україна, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 21-А.

ВІДПОВІДАЧ 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄРЦ КП», ЄДРПОУ 41044332, адреса: 49000, Україна, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. 128-ї Бригади Тероборони, буд. 4.

ТРЕТЯ ОСОБА: Дніпровська міська рада, ЄДРПОУ 26510514, адреса: 49000, Україна, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75.

Суддя Н. В. Недобитюк