Ухвала суду № 137041489, 01.06.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/2184/25

Провадження № 2/159/72/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про вирішення клопотання про виклик свідка

01 червня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Денисюк Т.В.,

з участю секретаря судового засідання - Пустової А.Ф.,

прокурора - Романюк Н.М.,

представника відповідача - Ткачука О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про виклик свідка у цивільній справі за позовом керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ковельської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів пайової участі,

у с т а н о в и в :

У квітні 2025 року керівник Ковельської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Ковельської міської ради про стягнення з ОСОБА_1 677 494,41 грн, з яких: 392152,20 грн безпідставно збережених коштів пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту, 237961,63 грн інфляційних втрат та 47380,58 грн трьох процентів річних за користування безпідставно збереженими коштами пайової участі.

Позов мотивований тим, що у період із 10.12.2019 по 10.02.2021 відповідачем ОСОБА_1 на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 10.12.2019 ВЛ 101210322888 здійснено будівництво об`єкта: «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 ».

Згідно з витягом з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, об`єкт будівництва по АДРЕСА_1 відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 відноситься до коду 1122.2 «Будинки багатоквартирні підвищеної комфортності, індивідуальні».

У подальшому, Державною інспекцією архітектури та містобудування України 22.03.2021 зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1), якою засвідчено відповідність вказаного закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації. Наведене підтверджується інформацією Державної інспекції архітектури та містобудування, наданою у листі №6562/03/18-24 від 23.12.2024. Як вбачається із витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва пайова участь відповідачем до місцевого бюджету не сплачувалася або не вимагалася.

На час отримання відповідачем дозволу на виконання будівельних робіт та початку будівництва діяли положення статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» такого змісту :

Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об`єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 30 цього Закону.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.

У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Також ч.5 ст.30 цього Закону визначалося, що якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність.

У разі якщо кошторисна вартість будівництва інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, орган місцевого самоврядування приймає рішення про відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту.

З листа Ковельської міської ради №1054/3.34/2-25 від 14.02.2025 встановлено, що за час будівництва і до до здачі об`єкта в експлуатацію відповідач ОСОБА_1 із заявою про укладення договору про пайову участь не звертався. Пайовий внесок не сплачував.

01.01.2020 набула чинності норма п. 13 розд І Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (далі Закон №132-ІХ), якою було скасовано обов`язок забудовників укладати договори пайової участі з органами місцевого самоврядування, закріплений у статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Водночас у розділі ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX передбачено порядок пайової участі замовників будівництва об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені.

В абз. 2 п. 2 розд. ІІ Закону №132-IX встановлено: - розмір пайової участі, який протягом 2020 року замовники будівництва перераховують до відповідного місцевого бюджету для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, для житлових будинків 2% вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом);

При цьому замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва. Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію.

Відповідач не виконав вимог законодавства, відтак безпідставно зберіг кошти, які мав сплатити в місцевий бюджет.

Позивачем розрахований розмір пайової участі з площі квартир об`єкта будівництва 1541,6 квадратних метрів, показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України на дату прийняття об`єкта в експлуатацію 22.03.2021 та встановленої Законом ставки 2%: 392152,20 грн (1541,6 квадратних метрів х 12719 грн = 19607610,4 грн; 19607610,4 грн х 2% = 392 152,20 гривні).

За період з 23.03.2021 - день наступний за днем реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, по 01.04.2025 - дата, яка передує зверненню прокурора до суду із позовом, позивачем нараховано 237961,64 грн - інфляційні втрати та 47380,58 грн - річних.

Ураховуючи наведене прокурор просив стягнути з ОСОБА_1 677 494,41 грн, з яких: 392 152,20 грн безпідставно збережених коштів пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту; 237 961,63 грн інфляційних втрат та 47 380,58 грн трьох процентів річних за користування безпідставно збереженими коштами пайової участі, а також 8129,94 грн судового збору.

11.04.2025 суд прийняв позов до розгляду в порядку загального позовного провадження.

У відзиві на позов (а.с.52 т.1) представник відповідача адвокат Ткачук О.В. позовні вимоги заперечив, покликаючись на те, що для обслуговування новопобудованого багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 відповідачем виконані роботи з будівництва інженерної мережі водопостачання і водовідведення вартістю 1 801 531,00 грн., що значно перевищує розмір розрахованої прокурором пайової участі.

Рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області №166 від 08.05.2025 «Про передачу на обслуговування підприємствам міста об`єктів соціальної інфраструктури» вирішено прийняти безоплатно у власність Ковельської територіальної громади мережі водовідведення, водопостачання та зливової каналізації за адресою АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 . У такий спосіб, на думку представника відповідача, орган місцевого самоврядування зобов`язаний провести взаємозарахування без стягнення з відповідача додаткових коштів пайової участі.

У відповіді на відзив (а.с.76 т.1) прокурор позовні вимоги просив задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

Ухвалою від 18.06.2025 суд закрив підготовче провадження і призначив справу до судового розгляду.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 22.10.2025 №70/02.10 проведений повторний автоматизований розподіл справи.

Головуючим суддею Денисюк Т.В. відповідно до вимог ч.12 ст.33 ЦПК України, у зв`язку із зміною складу суду на стадії розгляду справи по суті, ухвалою від 24.10.2025 прийнято справу до розгляду, а ухвалою від 18.11.2025 повторно розпочато розгляд справи по суті без повторного проведення підготовчого провадження (а.с.124 т.1).

Під час судового розгляду справи представник відповідача адвокат Ткачук О.В. заперечив правильність розрахунку прокурором розміру пайової участі з площі квартир об`єкта будівництва та показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України на дату прийняття об`єкта в експлуатацію, подав контррозрахунок. У контррозрахунку покликався на приписи абз. 2 п. 2 розд. ІІ Закону №132-IX, де розмір пайової участі на рівні 2% вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, застосовується лише у випадку, якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом. З огляду на чинність рішення Ковельської міської ради від 27.12.2012 №32/63 «Про затвердження Положення про порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Ковеля», де розмір пайової участі встановлено на рівні 1,5% від загальної кошторисної вартості будівництва, вважав правильним розрахувати пайову участь із зазначеної у Декларації про готовність об`єкта до експлуатації (СС1 №ВЛ101210322888 від 22.03.2021) загальної кошторисної вартості будівництва - 3356500,00 грн (а.с.168-198 т.1).

11.05.2026 прокурор Романюк Н.М. заявила клопотання про виклик і допит свідка ОСОБА_2 , мотивуючи тим, що 20.03.2026 розпочате кримінальне провадження №42026032110000049 за ознаками ч.1 ст.366 КК України за фактом внесення невстановленими особами завідомо недостовірних відомостей до декларації про готовність до експлуатації багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 . В рамках кримінального провадження був допитаний засновник ТОВ «Саша-К» ЛТД, яке виступало розробником кошторисної документації для проведеного ОСОБА_1 будівництва. З показань свідка ОСОБА_2 відомо, що договір на виконання робіт із складання кошторисної документації був укладений із покійним сином свідка, який на той час обіймав посаду директора товариства. Проте в товаристві лише свідок мав ліцензію на складання кошторису для будівництва класу СС1. Такі роботи для проведеного ОСОБА_1 будівництва свідок не виконував. На думку прокурора показання свідка ОСОБА_2 є достатніми для висновків про невідповідність кошторисної документації вимогам законодавства та необхідність застосування для розрахунку пайової участі формули не пов`язаної із кошторисною вартістю об`єкта (а.с.1-13 т.2).

Представник відповідача адвокат Ткачук О.В. проти задоволення клопотання заперечив, вказав на помилковість припущень прокурора, навів перелік осіб, які виступали розробниками документації та здійснювали технічний нагляд будівництва, повідомив про проведену Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекцією у березні 2020 року перевірку, у тому числі на предмет відповідності будівництва проектній документації, просив врахувати об`єктивність відображення усіх пов`язаних із будівництвом даних у Декларації про початок будівельних робіт та у Декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Крім того, представник відповідача не погоджується з доводами прокурора про поважність причин пропуску строку звернення до суду із клопотанням про виклик свідка, оскільки розмір загальної кошторисної вартості об`єкта не входить в предмет доказування за змістом заявлених прокурором позовних вимог.

Заслухавши учасників судового розгляду суд ухвалив залишити клопотання без розгляду.

Відповідно до статі 222 ЦПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 43, статті 44 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, або заявити про існування перешкод для самостійного отримання доказів.

Згідно із ст.83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (ч. 1 ст.84 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням строків, встановлених законом або судом.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються судом з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого розгляду справи.

Суд встановив, що сторони повною мірою реалізували своє право на подання доказів на стадії підготовчого судового засідання.

Також 18.11.2025 суд, розпочинаючи повторно розгляд справи по суті, з`ясував у сторін позицію щодо предмету, підстав позову і обсягу поданих доказів. Клопотань про витребування доказів чи допиту свідків стороною позивача не заявлялися.

Обґрунтовуючи поважність пропуску строку на подання доказу, прокурор посилається на зміну позиції представника відповідача, який на стадії судового розгляду заперечує позов не лише з підстав необхідності проведення взаємозарахувань між органом місцевого самоврядування і забудовником, але й з підставі неправильного розрахунку прокурором пайової участі.

Проте суд критично оцінює такі доводи і не вважає наведені обставини пропуску строку подання доказів поважними.

Поважними є лише обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волі особи.

На час подання позову сторона позивача володіла даними щодо розміру загальної кошторисної вартості об`єкта і не ставила його під сумнів, що підтверджено копією долученої до позовної заяви Декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Тому розпочате кримінальне провадження та правова позиція відповідача не є поважною причиною для поновлення строків для подання доказів.

Чітке дотримання процесуальних строків є запорукою передбачуваності судового процесу та реалізації принципу правової визначеності.

Керуючись статтями 83,84, 222 Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора про виклик і допит свідка залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 01.06.2026.

ГоловуючийТ. В. Денисюк