Рішення № 1370408, 07.02.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.02.08 р. Справа № 21/309

Позивач: Державне підприємство “Маріупольський морський торговельний порт” м. Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Скіф-Шіппінг” м. Донецьк

про стягнення 5 721,36 доларів США

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Ямпілець Ю.Г. – юр.

відповідача: Тюріна О.В. - юр.

Державним підприємством “Маріупольський морський торговельний порт” подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Скіф-Шіппінг” 5 721,36 доларів США, у тому числі:

- 5 035,30 дол. США заборгованості;

- 146,35 дол. США – 3 % річних;

- 539,71 дол. США інфляційних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань по договору №25-6/103/22 від 06.04.06р. в частині повної та своєчасної оплати роботи та наданих послуг згідно виставлених рахунків, а також ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.612, 623, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач не заперечує наявності заборгованості перед позивачем згідно виставлених рахунків, але як на причину несплати послуг посилається на те, що:

- не має змоги сплатити рахунки у доларах США, оскільки це суперечить п.4.10 укладеного договору та нормам діючого валютного законодавства, яке забороняє розрахунки між резидентами України в іноземній валюті;

- неодноразове звернення до порту з проханням змінити валютні рахунки на гривневі у зв’язку з тим, що вантажовласником-замовником, яким делеговані свої повноваження ТОВ “Скіф-Шіппінг”, є резидент України.

Розгляд справи закінчено 07.02.2008р.

Для підготовки та оголошення повного тексту рішення у засіданні оголошувалася перерва до 15-00 год. 07.02.2008р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

06.04.2006р. між Державним підприємством “Маріупольський морський торговельний порт” (“Порт”) і Товариством з обмеженою відповідальністю “Скіф-Шіппінг” (Експедитор) був укладений договір №25-6/103/22 про надання послуг. Згідно п.6.1 договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.06р.

Пунктом 1.1. цього договору відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов’язання з перевалки з морських суден на залізничний, автомобільний або морський транспорт імпортних і транзитних навалочних вантажів позивача, який діє як від свого імені, так і за дорученням та за рахунок клієнта, та зобов’язується оплатити виконані “Портом” роботи та надані послуги.

Відповідно до п.4.4 договору оплата послуг “Порту” здійснюється на підставі виставленого “Портом” рахунку з наданням підтверджуючих документів. При цьому рахунок виставляється всією сумою протягом 5-ти банківських днів після закінчення надання послуг “Портом” по кількості вантажу, зазначеному в перевізному документі, що підтверджує відвантаження вантажу з “Порту”.

Пунктами 4.6 договору передбачено, що оплата рахунків “Порту” здійснюється протягом 15-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку з наданням підтверджуючих документів (за умови відсутності заперечень по розрахункам “Порту”).

Пунктом 4.7 договору також обумовлено, що за наявності у “Експедитора” мотивованих заперечень проти якої-небудь частини пред’явлених платежів, він зобов’язаний безспірну суму сплатити в порядку передбаченому в п.4.6, а по спірним питанням надати порту обґрунтовані мотиви відмови в письмовому вигляді не пізніше 5-ти днів з моменту отримання рахунку (при розрахунках за українських резидентів) і 10-ти днів з моменту отримання рахунку (при розрахунках за нерезидентів). При ненадходженні обґрунтованих заперечень “Експедитора” протягом зазначеного строку претензії “Експедитора” по виставленим рахункам “Портом” не приймаються і рахунки вважаються повністю акцептованими “Експедитором”.

Пунктом 4.9 договору передбачено, що все платежі нараховуються в доларах США.

Плата по договору здійснюється “Експедитором”, що діє за дорученням і за рахунок клієнта:

- у гривнях – за оброблення вантажів українських вантажовласників за курсом НБУ, на день надання послуг (виконання робіт);

- в дол. США - за оброблення вантажів вантажовласників іноземних держав (п.4.10 договору).

07.07.06р. між Товариства з обмеженою відповідальністю “Скіф-Шіппінг” (“Експедитор”) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-коменрційна компанія “Керам-Сервіс” (“Замовник”) укладено договір №01/06/Э, п.1.1 якого передбачене здійснення “Експедитором” від імені, за доручення та за рахунок “Замовника” транспортно-експедиторського обслуговування і перевалки з морських суден на залізничний, автомобільний або морський транспорт імпортних і транзитних навалочних вантажів номенклатури “Замовника” через ДП “Маріупольський морський торговельний порт”.

Листами від 19.07.06р. № 23 і від 12.09.06р. № 39 ТОВ „ВКК “Керам-Сервіс” просило відповідача згідно умов договору №01/06/Э здійснити розвантаження суден „ZEYNEP ERTAM” і „MASTER M5”, які прибувати в порт Маріуполь.

Згідно наданих відповідачем рознарядок на відвантаження транзитного вантажу залізничним транспортом №25 та №33 відповідно від 27.07.06р. та 25.09.06р. на виконання умов договору №25-6/103/22 від 06.04.2006р. позивачем 10.08.06р., 04.10.06р., 05.10.06р. та 09.10.06р. були надані такі послуги: перевалка транзитного вантажу, відкрите зберігання вантажу, подача та прибирання вагонів, зберігання сепараційних та скріплювальних матеріалів клієнта, робота пов’язана з обладнанням транспортних засобів. Факт надання послуг відповідачем не оспорюється і підтверджується відомостями-розрахунками вартості навантажувально-розвантажувальних робіт, збереження та інших зборів по транзитним вантажам: №№1783, 2425, 2445, 2493.

Вантаж згідно коносаментів відправлено на суднах „ZEYNEP ERTAM” (550т), „MASTER M5” (1080т) з порту Галлак (Турція) на адресу ЗАТ „Компанія „Піастрелла” (Росія), тобто вантажовідправник і вантажоодержувач є нерезидентами. У рознарядках, наданих порту, відповідач платником послуг зазначив себе і валюту розрахунку – долари США.

Взяті на себе зобов’язання щодо своєчасної та повної оплати наданих “Портом” послуг та виконаної роботи, відповідач належним чином і в обумовлені договором №25-6/103/22 від 06.04.2006р. строки не виконав, отримані рахунки

№ 6615-В від 10.08.06р. на 1 663,80 дол. США,

№ 8379-В від 04.10.06р. на 1 832,27 дол. США,

№ 8426-В від 05.10.06р. на 394,60 дол. США,

№ 8682-В від 09.10.06р. на 1 144,63 дол. США,

не оплатив, у результаті чого у нього перед позивачем виникла заборгованість у сумі 5 035,30 дол. США, яка до цього часу не погашена.

Згідно умов договору №25-6/103/22 від 06.04.2006р. і на підставі ст.625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано на відповідача:

- 539,71 дол. США інфляційних (у тому числі за період з 02.09.06.р. по 28.09.07р. – 233,94 дол. США, з 26.10.06р. по 28.09.07р. – 163,75 дол. США, з 27.10.06р. по 28.09.07р. – 37,48 дол. США, з 31.10.06р. по 28.09.07р. – 104,54 дол. США),

- 146,35 дол. США - 3% річних (в тому числі за період з 02.09.06.р. по 28.09.07р. – 53,47 дол. США, з 26.10.06р. по 28.09.07р. – 50,75 дол. США, з 27.10.06р. по 28.09.07р. – 10,90 дол. США, з 31.10.06р. по 28.09.07р. – 31,23 дол. США).

Зауважень щодо розрахунку інфляційних і 3% річних відповідачем заявлено не було.

Зважаючи на те, що:

Частиною 1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу (ст.929 Цивільного кодексу України).

Згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Укладаючи договір №25-6/103/22 від 06.04.2006р. відповідач зобов’язувався оплачувати виконані позивачем роботи та надані послуги, діючи при цьому, як від свого імені, так і за дорученням та за рахунок клієнта. При цьому розрахунок між сторонами мав відбуватись у гривнях у разі оброблення вантажів українських вантажовласників і в доларах США - за оброблення вантажів вантажовласників іноземних держав.

Порт обробив вантаж, вантажовідправником і вантажоодержувачем якого були нерезиденти (підприємства іноземних держав). Відповідач не довів, що власником вантажу був резидент (українська особа).

На час розгляду справи відповідачем заборгованість у сумі 5 035,30 дол. США не погашена.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд вважає, що розрахунки між сторонами мали проводитись у доларах США, а позов є таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі щодо стягнення основного боргу та 3% річних. В частині стягнення інфляційних позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України і керуючись ч.1 ст.33, ст.ст. 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Скіф-Шіппінг” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 60, п/р 26000099100 в ЗАТ “Донгорбанк”, МФО 334970, код ЄДРПОУ 31158623) на користь Державного підприємства “Маріупольський морський торговельний порт” (87510, м. Маріуполь, Донецька область, пр. Адмірала Луніна, 99, п/р 26009181109100 у філії ЗАТ “Донгорбанк” в м. Маріуполі, МФО 335786, код ЄДРПОУ 01125755) 5 035,30 дол. США основного боргу, 146,35 дол. США - 3% річних від простроченої суми, 51,82 дол. США на відшкодування витрат по оплаті державного мита, 106,87 грн. на відшкодування витрат по сплаті послуг iнформацiйно-технiчного забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя Матюхін В.І.

Надруковано примірників:

1 – до справи;

1 – позивачу;

1 – відповідачу.

Виконала:

Тел.381-91-18