Рішення № 137039122, 02.06.2026, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/804/25

Провадження № 2/513/78/26

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої - судді Рязанової К.Ю., при секретарі судового засідання Русавській Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт Сарата Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Давиденко Костянтин Вікторович до Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права засновника селянського (фермерського) господарства, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , -

у с т а н о в и в :

24 червня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Давиденко Костянтин Вікторович, звернувсь до Саратського районного суду Одеської області з позовною заявою до Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, в якій просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 право засновника селянського (фермерського) господарства «ГЛОРІЯ», у визначеному Статутом господарства обсязі, державну реєстрацію якого проведено 06 травня 1994 року, номер запису 15471200001000709, ідентифікаційний юридичної особи 21002351, юридична адреса фермерського господарства: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовано наступним, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 віці 66 років помер у батько позивачки ОСОБА_4 в селі Кулевча, Саратського району, Одеської області.

Після смерті спадкодавця залишилась земельна ділянка площею 3,2739 га, яку позивачкою, прийнято в порядку спадкування на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Також позивачка відзначає, що за життя спадкодавець отримав в постійне користування земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства площею 13,60 га, кадастровий номер 5124581700:01:001:1462, що розташована на території Кулевчанської (Колісненської) сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

06 травня 1994 року Спадкодавець зареєстрував юридичну особу, а саме Селянське (фермерське) господарство «ГЛОРІЯ», ЄДРПОУ 21002351.

При зверненні до Сарматської державної нотаріальної контори Одеської області заявою про прийняття спадщини, а саме майнового права у вигляді права засновника Селянського (фермерського) господарства «ГЛОРІЯ», оскільки зазначена земельна ділянка входить до складу селянського фермерського господарства на її основі створено селянське фермерське господарство та вона матиме право нею користуватись, але нотаріусом позивачці відмовлено з причини того, що в статуті не зазначено статутний капітал, що надало б її можливість спадкувати корпоративні права та не надано доказів існування селянського фермерського господарства, як цілісного майнового комплексу.

Також нотаріус порадив позивачці ОСОБА_1 звернутись до суду для захисту своїх майнових прав.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що має право успадкувати Селянське фермерське господарство, як спадкоємець першої черги за законом відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України та просить суд ухвалити рішення, яким визнати за нею в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 право засновника селянського (фермерського) господарства «ГЛОРІЯ», у визначеному Статутом господарства обсязі, державну реєстрацію якого проведено 06 травня 1994 року, номер запису 15471200001000709, ідентифікаційний юридичної особи 21002351, юридична адреса фермерського господарства: АДРЕСА_1 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 червня 2025 року справу передано у провадження судді Миргород В.С.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С. від 26 червня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Давиденко Костянтин Вікторович, до Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права засновника селянського (фермерського) господарства, прийнято до розгляду та відкрите провадження у вказаній справі в порядку загального позовного провадження. Призначено у справі підготовче засідання.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С. від 06 серпня 2025 року підготовче провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права засновника селянського (фермерського) господарства закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С. від 19 січня 2026 року, залучено до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права засновника селянського (фермерського) господарства, в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, а саме інших членів селянського (фермерського) господарства «ГЛОРІЯ»: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

На підставі рішення Вищої ради правосуддя № 206/0/15-26 від 12 лютого 2026 року суддя ОСОБА_5 , звільнена з посади судді Саратського районного суду Одеської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Розпорядженням керівника апарату Саратського районного суду Одеської області №44/26 від 17 лютого 2026 року справу передано на повторний автоматизований розподіл справ.

Відповідно до автоматичної системи документообігу, справу перерозподілено судді Саратського районного суду Одеської області Рязановій К.Ю.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області Рязанової К.Ю. від 19 лютого 2026 року, прийнято до провадження цивільну справу № 513/804/25 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Давиденко Костянтин Вікторович до Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права засновника селянського (фермерського) господарства, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Давиденко Костянтин Вікторович, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явилися. Представником позивача адвокатом Давиденко К.В. до суду направлено заяву про розгляд справи у їх відсутність, на задоволенні позовних вимог наполягають.

Відповідач Кулевчанська сільська ради Білгород-Дністровського району Одеської області, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, також до суду не з`явився, від представника органу місцевого самоврядування сільського голови Михайла Попова до суду, надійшла заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав повністю.

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також будучи належним чином повідомленими у судове засідання не з`явилися, в матеріалах справи від останніх наявні заяви про розгляд справи без їх участі та про визнання позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно частин 1, 2, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до п.п. 3,4 п. 5 ст. 12 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє захисту їхніх прав у випадках встановлених нормами ЦПК України.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, що повністю узгоджується з Постановою Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі».

Дослідивши письмові докази по справі та всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд доходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 81, 13, ч.5 ст.263 ЦПК України розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Положення ст.4 ЦПК України, ст. 15 ЦК Україні, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантують кожній особі право на захист її порушених, оспорюваних чи невизнаних прав а також охоронюваних законом інтересів судом.

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов`язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині надання доказів на підтвердження позовних вимог.

З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає їх достатніми для розгляду цієї справи по суті.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 в селі Кулевча, Саратського району, Одеської області у віці 66 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданим 02 грудня 2020 року, Саратським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис зроблено за №569 від 02 грудня 2020 року.

В матеріалах справи наявні копії документів, а саме: Свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 , виданого 14 березня 1987 року Колісненською сільською радою Саратського району Одеської області на підставі актового запису №13. В графі батько, зазначено ОСОБА_4 ; свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 17 листопада 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Білгород-Дністровському міськрайонного управління юстиції Одеської області на підставі актового запису №469 про те, що 17 листопада 2007 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , зареєстровано шлюб. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_8 ».

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, на спадкове майно та ОСОБА_1 , успадкована земельна ділянка площею 3,2739 га за кадастровим №5124581700:01:001:1555, яку прийнято на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 листопада 2022 року, що підтверджено наявним в матеріалах справи Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 315910232, який сформовано 23 листопада 2022 року.

В матеріалах цивільної справи, наявна копія спадкової справи № 11/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , яку було досліджено під час судового розгляду справи.

Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є його дружина ОСОБА_2 , його донька ОСОБА_3 та позивачка у справі ОСОБА_1 , яка звернулася до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Сулакова І.І. з заявою про прийняття спадщини та 10 лютого 2021 року заведено спадкову справу № 11/2021. Також, в матеріалах спадкової справи № 11/2021, наявні заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відмову від спадщини.

За життя ОСОБА_4 був засновником селянського (фермерського) господарства «ГЛОРІЯ» (далі СФГ «ГЛОРІЯ»), код ЄДРПОУ 21002351, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до Єдиного Державного реєстру: 1005471070005000709, дата проведення державної реєстрації 12 лютого 2021 року, місцезнаходження юридичної особи: вул. Молодіжна (колишня Горького), 14, с. Кулевча, Білгород-Дністровського (колишнього Саратського) району Одеської області, про що свідчить копія Виписки з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію юридичної особи, яку сформовано 16 лютого 2021 року за №202905378036.

Також, в матеріалах справи, наявна копія статуту СФГ «ГЛОРІЯ», який затверджено в новій редакції 17 лютого 2014 року; номер запису:1547105003060709.

Згідно копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5110615602019, сформованого 26 липня 2019 року земельна ділянка за кадастровим номером 5124581700:01:001:1462, площею 13,60 га, за цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, категорії земель сільськогосподарського призначення, передана у постійне користування ОСОБА_4 , Кулевчанською сільською радою, рішенням органу місцевого самоврядування рішення 18 сесії XXI скликання Саратської районної ради Одеської області 18 березня 1994 року № б/н та видано Державний акт від 05 травня 1994 року серії ОД №202012.

Судом досліджено і копію Державного акту на право постійного користування землею від 05 травня 1994 року серії ОД №202012, яким ОСОБА_4 , передано у постійне користування земельну ділянку, загальною площею 13,60 га (схематичне зображення у вигляді меж землекористування додається). Акт зареєстровано у Книзі записів Держаних актів на право постійного користування землею за № 12.

Відповідно до наявної інформаційної довідки, сформованої за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» 01 червня 2026 року, земельна ділянка за кадастровим номером 5124581700:01:001:1462, площею 13,60 га, що розташована на території Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, належить на праві власності Кулевчанській сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, як органу місцевого самоврядування та 08 квітня 2021 року, передана у постійне користування громадянинові ОСОБА_4 .

Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом - ст. 1217 ЦК України.

Статтею 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Місцем відкриття спадщини, за нормою ст. 1221 ЦК України, є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини - ст. 1222 ЦК України.

Згідно з ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

По положенню ст. 1258, 1261 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.

Статтею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

В силу ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

11 червня 2025 року державний нотаріус Саратської державної нотаріальної контори Одеської області Колісник Д.Ю. виніс постанову №356/02-31, в якій позивачці відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину на майно селянського (фермерського) господарства «Глорія», ідентифікаційний код 21002351, місцезнаходження: Україна, 68261, Одеська область, Білгород-Дністровський (Саратський) район, село Кулевча, вулиця Молодіжна (Горького), будинок №14.

За пунктом 3.1 листа Вищого Спеціалізованого Суду України від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Згідно з ч.1 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство», фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Так, частинами 1, 4 ст. 4 Закону України «Про фермерське господарство» визначено, що головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. Голова може письмово доручати виконання своїх обов`язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом.

Відповідно до п. 4 Статуту головою СФГ «Глорія» В.М.» у власності фермерського господарства можуть бути: житлові будинки, квартири, цінні папери, матеріальні цінності, господарські будівлі і споруди, предмети особистого користування, продуктивна і робоча худоба, птиця, бджолосім`ї, посіви та посадки сільськогосподарських культур і насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція та доходи від її реалізації, транспортні засоби, а також інше майно споживчого і виробничого призначення для ведення господарства. Майно фермерського господарства належить його членам на праві спільної сумісної власності. Джерелами формування коштів і майна фермерського господарства є: а) гроші, майнові внески засновників та членів фермерського господарства; б) прибуток отриманий від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності господарства; в) прибуток від цінних паперів; г) кредити банків та інших кредитів; д) доброчинні внески і пожертвування українських та іноземних юридичних осіб; є) придбане майно в інших юридичних та фізичних осіб. Володіння, користування і розпорядження майном здійснюється членами фермерського господарства за взаємною домовленістю. На час існування фермерського господарства забороняється будь-яка поступка часткою власності в майні або будь-яке обтяження такої частки будь-яким із членів фермерського господарства без одноголосної згоди всіх членів господарства. Фермерське господарство має право продавати і передавати підприємствам, установам, організаціям і громадянам, обмінювати здавати в оренду належне йому на праві власності майно, відповідно до цивільно-правових угод. Фермерське господарство має право придбати, брати у оренду майно підприємств, установам. організаціям і громадянам, обмінювати здавати в оренду належне йому на праві власності майно, відповідно до цивільно-правових угод. Фермерське господарство має право придбати, брати у оренду майно підприємств, установ і організацій, інших фермерських господарств, громадян на підставі цивільно-правових угод. Фермерське господарство може створювати резервний (не менш 5% від суми чистого прибутку), страховий та інші фонди. Страхування майна фермерського господарства здійснюється на добровільних засадах відповідно до чинного законодавства України Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Майнові відносини фермерського господарства регулюються цивільним законодавством.

Згідно з ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство», до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про фермерське господарство» майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про фермерське господарство», фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, нерозподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство», успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до положень ст. 35 Закону України «Про фермерське господарство» діяльність фермерського господарства припиняється: у разі реорганізації фермерського господарства; ліквідації фермерського господарства; визнання фермерського господарства неплатоспроможним (банкрутом); якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

Тобто, із змісту зазначеної норми випливає, що таке немайнове право засновника фермерського господарства, як вирішення питання щодо господарської діяльності фермерського господарства, може переходити до спадкоємців засновника.

Пунктом 1.2 Статуту передбачено, що головою СФГ «Глорія» є ОСОБА_4 п. 3.13 зазначеного Статус встановлено, що спадкоємці членів фермерського господарства мають переважне право в ступу до фермерського господарства.

Положеннями розділу 9 «Управління фермерського господарства» Статуту, встановлено, що управління фермерським господарством здійснюється членами фермерського господарства за взаємною згодою між ними. Вищим органом управління в фермерському господарстві є збори засновників (членів фермерського господарства) до компетенції яких відноситься: обрання та відкликання з посади голови фермерського господарства; прийняття рішення про прийом у члени фермерського господарства; встановлення порядку розподілу доходів фермерського господарства; прийняття рішення про отримання кредиту; прийняття рішення про заставу майна фермерського господарства; прийняття рішення про відчуження майна фермерського господарства; прийняття рішення про припинення діяльності фермерського господарства. Рішення із зазначених у даному пункті питань приймаються одноголосно.

Голова фермерського господарства представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремих громадянами чи їх об`єднаннями та вчиняє дії від імені господарства без довіреності, відповідно до закону, як на території України, так і за її межами. Голова організовує роботу фермерського господарства, відкриває поточні та інші рахунки в банках, розпоряджається коштами фермерського господарства, приймає і звільняє роботи, має право підпису усіх документів, які породжують для господарства права та обов`язки, встановлює правила трудової, виробничої дисципліни накладає стягнення. Голова фермерського господарства укладає від імені господарства угоди вчиняє інші юридичні значимі дії відповідно до законодавства України. Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов`язків одному із членів господарства, або особі, яка працює за контрактом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена). За наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його засновником, членами спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі. (п. 63 постанови ВП ВС від 23 червня 2020 року у справі №179/1043/16-ц).

У наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що визнання за спадкоємцем в порядку спадкування прав засновника є ефективним способом захисту його прав як спадкоємця засновника.

Тобто, у разі наявності статутного фонду свідоцтво про право на спадщину може бути видано на майно, внесене до статутного фонду приватного підприємства.

Як вбачається зі змісту Статуту, на момент реєстрації та на період його діяльності за життя засновника ОСОБА_4 статутний капітал господарства не сформований. Часток засновника та його членів у статутному капіталі фермерського господарства не має.

Отже і об`єктом спадкування господарства є майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства. Складений капітал фермерського господарства за нормами Закону України «Про фермерське господарство» розглядається, як цілісний майновий комплекс.

Перелік прав та обов`язків, які не входять до складу спадщини закріплений у ст.1219 ЦК України, до цього переліку не відносяться ні майнові права засновника/члена фермерського господарства, ні його частка у складеному капіталі фермерського господарства, тому загальна норма щодо обсягу спадкової маси не містить заборон щодо спадкування вказаних майнових прав (частки).

Чинним спадковим законодавством не передбачено відмови від частини спадщини, тобто спадкоємець приймає або відмовляється від усієї спадщини (положення ст. 1273 ЦК України).

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову (постанови Верховного Суду від 6 березня 2019 року у справі № 571/1306/16-ц, від 29 травня 2019 року у справі № 2-3632/11, від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17, від 17 липня 2019 року у справі № 523/3612/16-ц, від 24 липня 2019 року у справі № 760/23795/14-ц, від 25 вересня 2019 року у справі № 642/6518/16-ц, від 30 жовтня 2019 року у справі № 390/131/18, від 6 листопада 2019 року у справах № 464/4574/15-ц, № 756/17180/14-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 697/2368/15-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 635/8395/15-ц, від 1 квітня 2020 року у справі № 686/24003/18, від 1 липня 2020 року у справі № 287/575/16-ц, від 19 серпня 2020 року у справі № 287/587/16-ц).

Наведене означає, що принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до суду.

Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом не повинен виходити за межі цих вимог, тобто суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог.

До початку розгляду судом справи по суті позивач має право у спосіб подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову (постанова Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 264/4263/16-ц).

Відповідно, право особи звернутися до суду з самостійно визначеними позовними вимогами узгоджується з обов`язком суду здійснити розгляд справи в межах таких вимог.

Вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема, коли повний та ефективний захист прав, свобод та інтересів неможливий у заявлений позивачем спосіб й такий вихід за межі позовних вимог має бути пов`язаний із захистом саме тих прав, свобод та інтересів, щодо яких подана позовна заява (постанова Верховного Суду від 24 вересня 2019 року у справі № 819/1420/15).

Отже, дотримуючись правових норм процесуального законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, окільки на момент смерті спадкодавець ОСОБА_4 був засновником СФГ «ГЛОРІЯ», а позивачка ОСОБА_1 є його єдиним спадкоємцем за законом, яка прийняла спадщину, остання довела наявність спадкового майна, підстави до його успадкування, неможливість реалізації спадкових прав у інший спосіб, відповідач заявлені позовні вимоги визнав повністю, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги позивачки є обґрунтованими, а її спадкові права підлягають захисту шляхом визнання за нею в порядку спадкування за законом після померлого батька права засновника селянського (фермерського) господарства «ГЛОРІЯ», у визначеному Статутом господарства обсязі.

Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 200, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Давиденко Костянтин Вікторович до Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права засновника селянського (фермерського) господарства, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 право засновника селянського (фермерського) господарства «ГЛОРІЯ», у визначеному Статутом господарства обсязі, державну реєстрацію якого проведено 06 травня 1994 року, номер запису 15471200001000709, ідентифікаційний код юридичної особи 21002351, юридична адреса фермерського господарства: вул. Молодіжна (колишня Горького), 14, с. Кулевча, Білгород-Дністровського (колишнього Саратського) району Одеської області.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого 21 грудня 2007 року Саратським РВ УМВС України в Одеській області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса для листування: АДРЕСА_3 , який здійснює діяльність на підставі свідоцтва на зайняття адвокатською діяльністю №002979 від 19 квітня 2017 року.

Відповідач: Кулевчанська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, ЄДРПОУ 04380643, адреса листування: 68261, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Кулевча, вул. Центральна, будинок 52.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_8 , виданий 25 лютого 1997 року Саратським РВ УМВС в Одеській області, адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_9 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_10 , виданий 25 квітня 2000 року Білгород-Дністровським РВ УМВС України в Одеській області, адреса проживання: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення виготовлений 02 червня 2026 року.

Суддя К. Ю. Рязанова