Ухвала суду № 137038887, 02.06.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

______ ХАДЖИБЕЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ______

Справа № 521/20311/25

Пр. № 2-з/521/98/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

02 червня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Сегеда О.М.,

при секретарі Жулего М.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Калінюк Ганна Олександрівна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Червинська Ніла Євгенівна, Приватне підприємство «ЯНТАР» про визнання правочинів недійсними, скасування реєстраційних дій, визнання об`єкта спільною сумісною власністю подружжя,

встановив:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними та скасування реєстраційних дій.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями Хаджибейського районного суду м. Одеси головуючим визначено суддю Сегеду О.М.

Ухвалою суду від 26 листопада 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними та скасування реєстраційних дій було залишено без руху, надано 10 денний строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 26 листопада 2025 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову було залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 09 грудня 2025 року по справі було відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 19 січня 2026 року задоволено частково заяву позивача про забезпечення позову.

Постановою Одеського апеляційного суду від 07 травня 2026 року ухвала Хаджибейського районного суду м. Одеси від 19 січня 2026 року була скасована та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні зазначених вимог.

Ухвалою суду від 28 січня 2026 року заяву позивача про виклик свідків було задоволено.

Ухвалою суду від 28 січня 2026 року заяву позивача про доповнення позовних вимог у цивільній справі - визнано неподаною та повернуто заявнику.

Ухвалою суду від 17 березня 2026 року заяву позивача про збільшення позовних вимог задоволено частково.

Постановою Одеського апеляційного суду від 07 травня 2026 року ухвала Хаджибейського районного суду м. Одеси від 17 березня 2026 року скасована та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 15 квітня 2026 року заяву позивача про збільшення позовних вимог було задоволено.

Ухвалою суду від 15 квітня 2026 року до участі у справі в якості третіх осіб було залучено приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Калінюк Г.О., приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Червинська Н.Є.

Ухвалою суду від 15 квітня 2026 року до участі у справі в якості третьої особи було залучено Приватне підприємство «ЯНТАР».

27 травня 2026 року цивільна справа № 521/20311/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надійшла з Одеського апеляційного суду до Хаджибейського районного суду м. Одеси.

02 червня 2026 року справа прийнята суддею Сегедою О.М. до провадження.

12 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в обґрунтування якої вказував, що ОСОБА_3 , через ОСОБА_4 намагається продати нерухоме майно, яке фактично придбав він, ОСОБА_1 та ще й без його згоди, попри те, що фактичне управління й досі здійснює ОСОБА_1 , наприклад, останній договір оренди, завдяки якому та постійній присутності ОСОБА_1 на території останні 3 роки взагалі існує підприємство. Факт спроби та вартість продажу підтверджується скріншотом з мережі інтернет на якому видно, що даний об`єкт нерухомого майна станом на 18 липня 2025 року продається за 430 000 доларів США, що становить приблизно 17 800 000 грн., також додається скріншот про продаж цього нерухомого майна від 03 квітня 2024 року. Також є відео, як ОСОБА_4 намагається продати нерухоме майно, в яке ОСОБА_1 вкладав свої кошти на протязі багатьох років й фактично визнає факт (не заперечує) його власності, при цьому вказує лише надуману причину - зраду ОСОБА_1 .

Крім того, зазначив, що наразі є наявність підстав вважати, що не застосування заходів забезпечення позову, про які просить позивач, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, через потенційну можливість відповідача відчужити це майно на користь третіх осіб.

У зв`язку з цим він змушений звернутися до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (загальною площею 1938,4 кв.м.) та є приватною власністю приватного підприємства «ЯНТАР», код ЄДРПОУ: 30376692 власником якого є ОСОБА_3

- заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь- яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, проводити реєстраційні дії відносно Приватного підприємства «ЯНТАР», код ЄДРПОУ: 30376692, щодо зміни та зміни відомостей про директора, підписантів, власників та всього керівного складу підприємства, а також розміру статутного капіталу Приватного підприємства «ЯНТАР», а також щодо внесення змін до статуту Приватного підприємства «ЯНТАР».

- заборонити будь-яким особам чинити перешкоди йому, ОСОБА_1 у перебуванні на території ПП «Янтар», що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Цветаєва Генерала ,18 , користуванні майном підприємства, доступі до приміщень підприємства, а також у здійсненні трудової діяльності на території.

Дослідивши подану заяву, матеріали справи та надавши їм належну оцінку, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

За положенням ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права, щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірими із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.

Відповідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України суд залежно від обставин справи може забезпечити позов повністю або частково.

Судом встановлено, що на даний час між сторонами по справі існує спірщодо визнання правочинів недійсними та скасування реєстраційних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.

Вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд виходить із наявності спірних обставин, з якими пов`язується застосування відповідних заходів забезпечення позову та зв`язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позову, відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову предмету позову.

Забезпечення позову повинно застосовуватися із врахуванням принципу рівноправності сторін у спорі і не повинно призводити до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, так як справа по суті ще не вирішена та факт порушення законних прав позивача не встановлений.

Разом з тим, в заяві про забезпечення позову заявником не доведено, що його права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову та невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не надано доказів реального наміру відповідача відчужити все своє майно та бажання навмисно ухилитися від виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 149-153, 353 ЦПК України, суддя

ухвалила:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Калінюк Ганна Олександрівна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Червинська Ніла Євгенівна, Приватне підприємство «ЯНТАР» про визнання правочинів недійсними, скасування реєстраційних дій, визнання об`єкта спільною сумісною власністю подружжя залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: О.М. Сегеда