Рішення № 137038717, 02.06.2026, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 208/15727/25

Провадження № 2/947/3137/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02.06.2026 м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Цирфи К.А., за участі:

- секретаря судового засідання Дімової Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позиції позивача та відповідача, інших учасників справи

У березні 2026 року до Київського районного суду м. Одеси за підсудністю із Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (далі також позивач) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 75823134 від 02.07.2021 в розмірі 10 743,60 грн, з яких: 3 500 грн за тілом кредиту, 7 243,60 грн за процентами.

Свої позовні вимоги представниця позивача обґрунтовує тим, що на підставі кредитного договору первісним кредитором відповідачу надано кошти (встановлено кредитний ліміт). У подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором по ланцюгу факторів передано позивачу. Оскільки відповідач не виконав обов`язок з повернення тіла кредиту та процентів за користування ним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 18.03.2026 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

20.04.2026 до суду від представниці відповідача надійшов відзив на позов.

У відзиві представниця відповідача частково заперечує проти задоволення позову. Посилається на те, що відповідач є військовослужбовцем, учасником бойових дій, був у полоні, відтак стягнення процентів та штрафних санкцій за кредитом не повинно нараховуватися в силу Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Заперечила проти відшкодування завищеної вартості надання правничої допомоги представницею позивача та заявила до відшкодування понесені відповідачем витрати на правничу допомогу.

У відповіді на відзив представниця позивача зазначила, що відповідач не є мобілізованим військовослужбовцем, відтак приписи Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо ненарахування процентів та штрафних санкцій не можуть бути застосовані. Водночас заперечила проти завищеного розміру відшкодування витрат на правничу допомогу відповідачу.

Ухвалою суду від 11.05.2026 розгляд справи продовжено у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін. Судове засідання призначено на 28.05.2026.

У судове засідання представниця позивача, належним чином повідомлена, не з`явилася, про причини неявки не повідомила. Просила розглянути позов за її відсутності. Представниця відповідача проти задоволення позову частково заперечила.

Фактичні обставини справи

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Судом установлено, що 02.07.2021 між ТОВ « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 75823134 відповідно до якого позичальнику надано кредит (відкрито кредитну лінію) у розмірі 3 500 грн шляхом перерахування на його платіжну карту (картковий рахунок) на умовах строковості, зворотності та платності. Строк надання кредиту 14 днів, розмір денної процентної ставки фіксований 1,99 %.

Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) на картку в розмірі згідно з умовами договору. Натомість відповідач свої зобов`язання не виконав, суму кредиту та нарахованих на неї процентів не повернув.

19.11.2021 між ТОВ « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» (фактор) укладено договір факторингу № 1911 відповідно до якого клієнт передає (відступає) фактору за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі, зокрема до відповідача за кредитним договором № 75823134 від 02.07.2021.

03.04.2023 між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» (клієнт) та ТОВ «Фінпром Маркет» (фактор) укладено договір факторингу № 030423-ФК відповідно до якого клієнт передає (відступає) фактору за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі, зокрема до відповідача за кредитним договором № 75823134 від 02.07.2021.

Згідно наданого розрахунку, заборгованість відповідача перед позивачем становить 10 743,60 грн, з яких: 3 500 грн за тілом кредиту, 7 243,60 грн за процентами.

Застосовані норми права

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону)

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно з приписами ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору чи вимог закону.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за цим договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно з п. 15 ч. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Мотиви прийнятого рішення

Особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України»).

Відповідно до Указу в. о. Президента України Турчинова О.В. «Про часткову мобілізацію» № 303/2014 від 17.03.2014, затвердженого Законом України № 1126-VII від 17.03.2014, в Україні розпочав діяти особливий період. Дія особливого періоду не скасовувалася, не зупинялася, не переривалася, тому він уважається таким, що діє і до цього часу.

Верховний Суд у листі від 13.07.2018 № 60-1543/0/2-18 повідомив, що особливий період діє в Україні з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Президент України рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.

Окрім цього на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, розпочав діяти воєнний стан. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє наразі.

Водночас, відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2024, затвердженого Законом України № 2105-IX від 03.03.2022, оголошено про проведення в Україні загальної мобілізації.

Отже дія особливого періоду розпочала перебіг з 17.03.2014 і наразі не закінчилася.

Відповідно до наданих представницею відповідача документів: військового квитка серії НОМЕР_1 , посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 27.10.2025, довідки про безпосередню участь особи в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, виписки з Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України від 24.10.2025 № 06-08/35583 установлено, що відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який проходить службу з 2019 року, безпосередньо брав участь в бойових діях, перебував у полоні з квітня 2022 року по жовтень 2025 року.

Оскільки приписи п. 15 ч. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) поширюють свою дію як відносно мобілізованих військовослужбовців, так і військовослужбовців, які брали або беруть безпосередню участь в бойових діях, відтак нараховані проценти за кредитом та штрафні санкції відносно відвідача не підлягають стягненню.

Судові витрати

За приписами ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу.

Судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3 500 грн, що становить 32,58 % від ціни позову, відтак судові витрати, які належить стягнути з відповідача становлять 789,16 грн (2 422,40 х 32,58 % / 100 %).

Також 25.08.2025 між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Ю.О. укладено договір про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП. Обсяг наданих послуг адвоката та їх вартість відображено у витягу з акта № 4-ФП від 13.10.2025 на суму 4 500 грн. Оплату підтверджено платіжною інструкцією АТ «ОТП Банк» № 579939276.1 від 15.10.2025.

Окрім цього, 01.04.2026 між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Юлії Скляренко» укладено договір про надання правничої допомоги № 35/26. Обсяг наданих послуг адвоката та їх вартість відображено в акті № 1 від 30.04.2026 на суму 5 000 грн. Оплату підтверджено платіжною інструкцією № 1.599147031.1 від 01.04.2026.

Аналізуючи подані представниками сторін документи про сплату витрат на правничу допомогу в частині обґрунтованості розміру, заявленого до сплати, суд виходить з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи. Відтак, сторони повинні підтвердити, що витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Оцінюючи предмет позову у цій справ суд доходить висновку, що наразі існує усталена судова практика щодо стягання факторами кредиторської заборгованості по договорам споживчого кредиту. Отже предмет позову не вимагає витрачання значної кількості часу для формування позиції позивача, вивчення великої кількості нормативно-правових актів.

Ураховуючи викладене та беручи до уваги обсяг наданих послуг представниками, їх складність, наявність усталеної судової практики зі спірного питання, суд уважає, що стягнення з відповідача та відповідно позивача суми в розмірі 1 500 грн буде пропорційним обсягу та складності наданих послуг, достатнім для відшкодування понесених сторонами витрат на правничу допомогу та відповідатиме критеріям розумності та справедливості. Водночас, означена сума відшкодування не буде нести надмірний тягар для сторін у порівнянні із сумою заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню.

Судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3 500 грн, що становить 32,58 % від ціни позову, відтак судові витрати у виді правничої допомоги необхідно стягнути:

- з відповідача на користь позивача в розмірі 488,70 грн (32,58 % від визначного судом справедливого розміру);

- з позивача на користь відповідача в розмірі 1 161,30 грн (77,42 % від визначного судом справедливого розміру).

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (ч. 10 ст. 141 ЦПК України).

Отже, суд уважає за необхідне провести зустрічне зарахування витрат сторін на правничу допомогу та зобов`язати позивача сплатити різницю відповідачеві в розмірі 672,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за кредитним договором № 75823134 від 02.07.2021 в розмірі 3 500 грн, а також стягнути судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 789,16 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 488,70 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 672,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ № 43311346, адреса: Київська область, м. Ірпінь, вул. Михайла Стельмаха, буд. 9А, оф. 204);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації як ВПО: АДРЕСА_1 ).

Суддя К. А. Цирфа