YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Одеська область

/

Київський районний суд м. Одеси

Ухвала суду № 137038625, 27.05.2026, Київський районний суд м. Одеси

Дата ухвалення

27.05.2026

Номер справи

947/15423/26

Номер документу

137038625

Форма судочинства

Кримінальне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 947/15423/26

Провадження № 1-кс/947/6688/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2026 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Одесі клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №72025171000000030 від 11.09.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, детективи відділу детективів із розслідування кримінальних правопорушень, вчинених організованою групою осіб, Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №72025171000000030 від 11.09.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, за фактом ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюють прокурори Офісу Генерального прокурора.

Відповідно до відомостей, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань, службові особи групи компаній «МАРКЕТОПТ», серед яких ПП «АВГУСТ-ПЛЮС» (код 38742694), ПП «ФУДЗМАРТ» (код 42580831), ПП «ПАВІС» (код 414627620) та ПП «ОНВАРД ТРЕЙД» (код 42286162) в період 2022-2024 років, шляхом заниження оподаткованого доходу, ухилилися від сплати податку на прибуток в особливо великих розмірах.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, у діяльності підприємств групи компаній «МАРКЕТОПТ», серед яких, але не виключно ПП «АВГУСТ-ПЛЮС», ПП «ФУДЗМАРТ», ПП «ПАВІС» та ПП «ОНВАРД ТРЕЙД», вбачається ризик використання схем ухилення від оподаткування через штучне «дроблення бізнесу» з використанням ФОП, що може призвести до заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, що підлягають сплаті до державного бюджету.

Зокрема, відповідно до аналітичного продукту БЕБ України та висновків аналітичних досліджень окремих питань фінансово-господарської діяльності ПП «АВГУСТ-ПЛЮС», ПП «ПАВІС» та ПП «ОНВАРД ТРЕЙД», складених ГУ ДПС у Полтавській області, вказаними підприємствами подано «Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» з відомостями про об`єкти оподаткування, які також використовуються фізичними особами-підприємцями, зокрема магазини з найменуванням об`єкта оподаткування (логотипом (назвою)) «Оптовичок», «Маркетопт» та «Маркетопт Express».

Основним видом діяльності ПП «АВГУСТ-ПЛЮС», ПП «ФУДЗМАРТ», ПП «ПАВІС», ПП «ОНВАРД ТРЕЙД» та вказаних ФОП є «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами».

З огляду на вищевикладене, фізичні особи-підприємці ймовірно є пов`язаними СГД через спільні: адреси, об`єкти оподаткування, найманих працівників та здійснюють діяльність під однією торговою маркою (брендом/торговою мережею) «Оптовичок», «Маркетопт» та «Маркетопт Express», «Власна Випічка ОСОБА_5 » та «Грузинська випічка», власниками яких є засновники ПП «АВГУСТ-ПЛЮС» ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Зазначене може свідчити про застосування механізмів «дроблення бізнесу», використання яких свідчить про штучний розподіл і ведення бізнесу юридичної особи через інших суб`єктів господарювання, зокрема через залучення фізичних осіб-підприємців, які мають право застосовувати спрощену систему оподаткування. Такі механізми не містять ніякої ділової мети та використовуються з метою ухилення від сплати податків.

Так, місцезнаходження об`єктів оподаткування ПП «АВГУСТ-ПЛЮС» з найменуванням об`єкта оподаткування (логотипом (назвою)) «Оптовичок», «Маркетопт» та «Маркетопт Express» задекларовано також 447 суб`єктами господарювання ФОП.

При цьому, акційні та спеціальні акційні пропозиції в супермаркетах «Маркетопт» (https://marketopt.info/) однакові для усієї мережі, яка має спільну гарячу лінію, що у сукупності вказує на здійснення самостійної господарської діяльності, вірогідно, декількома суб`єктом господарювання ПП «АВГУСТ-ПЛЮС», ПП «ФУДЗМАРТ», ПП «ПАВІС» та ПП «ОНВАРД ТРЕЙД» з використанням схем ухилення від оподаткування через штучне «дроблення бізнесу» з використанням ФОП.

В той же час загальна кількість СГД, які використовують об`єкти оподаткування (з логотипом (назвою)) «Оптовичок», «Маркетопт» та «Маркетопт Express») складає близько 3 245 штук).

Враховуючи вищевикладене, основою діловою метою ведення бізнесу вказаних фізичних осіб-підприємців є отримання податкової вигоди, зокрема уникнення загальної системи оподаткування, що дає можливість ухилятися від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток.

Таким чином, відповідно до висновків аналітичного продукту БЕБ України у діяльності ПП «АВГУСТ-ПЛЮС» вбачається ризик використання схем ухилення від оподаткування через штучне «дроблення бізнесу» з використанням ФОП, що може призвести до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на суму 386 281 910 грн.

Разом з тим, відповідно до висновків аналітичного дослідження окремих питань фінансово-господарської діяльності ПП «АВГУСТ-ПЛЮС» за період з 01.01.2023 по 31.12.2024, проведеного ГУ ДПС у Полтавській області, вказаним ТОВ з використанням 110 ФОПів, з яких 16 осіб являлися працівниками ПП «АВГУСТ-ПЛЮС», ймовірно занижено ПДВ на суму 174 931 233,35 грн.

Відповідно до висновків аналітичного дослідження окремих питань фінансово-господарської діяльності ПП «ОНВАРД ТРЕЙД», за період з 01.01.2023 по 31.12.2024, проведеного ГУ ДПС у Полтавській області, вказаним ТОВ з використанням 145 ФОПів, з яких 21 особа являлася працівниками ПП «ОНВАРД ТРЕЙД», ймовірно занижено ПДВ на суму 245 630 672,08 грн.

Відповідно до висновків аналітичного дослідження окремих питань фінансово-господарської діяльності ПП «ПАВІС» за період з 01.01.2023 по 31.12.2024, проведеного ГУ ДПС у Полтавській області, вказаним ТОВ з використанням 176 ФОПів, з яких 33 особи являлися працівниками ПП «ПАВІС», ймовірно занижено ПДВ на суму 239 103 130,6 грн.

Під час досудового розслідування установлено, що особами, які забезпечують функціонування протиправної діяльної групи компаній «Маркетопт», у господарській діяльності використовуються нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

У період з 10 год. 45 хв. 05.05.2026 до 14 год. 19 хв. 05.05.2026 на підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси від 15.04.2026 проведено обшук нежитлових приміщень за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Халаменюка буд. 1 А.

Під час обшуку за вказаною адресою виявлено та вилучено речі, які мають значення для кримінального провадження:

- стартовий пакет Водафон з номером: +380951597510 на якому наявний напис виконаний кульковою ручкою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- стартовий пакет Водафон з номером: НОМЕР_1 на якому наявний напис виконаний кульковою ручкою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- стартовий пакет Водафон з номером: НОМЕР_2 на якому наявний напис виконаний кульковою ручкою: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- стартовий пакет Водафон з номером: НОМЕР_3 на якому наявний напис виконаний кульковою ручкою: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- стартовий пакет Водафон з номером: НОМЕР_4 на якому наявний напис виконаний кульковою ручкою: ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- стартовий пакет Водафон з номером: НОМЕР_5 на якому наявний напис виконаний кульковою ручкою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- стартовий пакет Водафон з номером: НОМЕР_6 на якому наявний напис виконаний кульковою ручкою: ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- стартовий пакет Водафон з номером: НОМЕР_7 на якому наявний напис виконаний кульковою ручкою: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- стартовий пакет Водафон з номером: НОМЕР_8 на якому наявний напис виконаний кульковою ручкою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- стартовий пакет Водафон з номером: НОМЕР_9 на якому наявний напис виконаний кульковою ручкою: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- стартовий пакет Водафон з номером: НОМЕР_10 на якому наявний напис виконаний кульковою ручкою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- стартовий пакет Водафон з номером: НОМЕР_11 на якому наявний напис виконаний кульковою ручкою: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- стартовий пакет Водафон з номером: НОМЕР_12 на якому наявний напис виконаний кульковою ручкою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- стартовий пакет Водафон з номером: НОМЕР_13 на якому наявний напис виконаний кульковою ручкою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- стартовий пакет Водафон з номером: НОМЕР_14 на якому наявний напис виконаний кульковою ручкою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- стартовий пакет Водафон з номером: НОМЕР_15 на якому наявний напис виконаний кульковою ручкою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- стартовий пакет Водафон з номером: НОМЕР_16 на якому наявний напис виконаний кульковою ручкою: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- блокнот червоного кольору з написом на обкладинці robota.ua, HR HELPER в якому наявні чорнові записи виконані ОСОБА_8 щодо HR діяльності мережі магазину Маркетопт;

- коробка білого кольору в якій наявні роздруківки формату А4 на 516 арк. з наступними відомостями: прізвищами, ім`я, по-батькові, датою та місцем народження фізичних осіб;

- блокнот в клітинку з принтом на облкадинці та написом: MY FRIEND MOMO, в якому наявні чоронові записи з ОСОБА_9 працівників, суму виданих грошових коштів, дати та підписи осіб, за змістом виявлених відомостей схоже на блокнот з обліком видачі необлікованих грошових коштів;

- блокнот в клітинку червоного кольору з написом на обкладинці robota.ua, HR HELPER в якому наявні чорнові записи виконані ОСОБА_10 щодо HR діяльності мережі магазину Маркетопт.

- відеорегістратор марки: Hikvision модель: iDS-7216HQHI-M2/S, s/n: НОМЕР_17 ;

- відеорегістратор марки: Hikvision модель: iDS-7216HQHI-M2/S, s/n: НОМЕР_18 ;

- відеорегістратор марки: Hikvision модель: iDS-7216HQHI-M2/S, s/n: НОМЕР_19 .

Зазначені вилучені речі постановою детектива від 06.05.2026 визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні та долучені до матеріалів досудового розслідування у ньому.

Процесуальний керівник звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про арешт майна та просив його задовольнити посилаючись на доводи викладені письмово.

Представник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_11 у судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату та час розгляду клопотання за допомогою інтернет месенджеру, що підтверджується довідкою про доставку СМС повідомлення.

Представник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засідані заперечувала щодо накладення арешту, зазначивши що вилучені документи не індивідуалізовані, не зазначено прокурором відповідності такого майна критеріям визначеним ст.98 КПК України. Звернула увагу на те, що клопотання прокурора не містить посилання та відомості про причетність « ОСОБА_12 » та особисто ОСОБА_8 до обставин кримінального провадження, що розслідується, а також відсутній зв`язок між зазначеними обставинами та документами, електронними носіями інформації, що вилучені під час обшуку, арешт вилученого майна може привести до зупинення або надмірного обмеження правомірної діяльності підприємства, у зв`язку в чим просила відмовити у задоволенні клопотання.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими прокурор обґрунтовує його задоволення, вислухавши думку учасників судового засідання, оцінивши всі обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

В судовому засіданні встановлено, що вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки може містити докази, які входять до предмету досудового розслідування у кримінальному провадженні №72025171000000030 від 11.09.2025.

Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою детектива про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

В свою чергу не накладення арешту на зазначене тимчасово вилучене майно може призвести до його знищення, приховання, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ч.2 ст.94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою згідно положень ч.1 ст.94 КПК.

Відповідно до ст.ст.89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до положень ст.170 КПК України майно, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину може бути арештоване на підставі рішення слідчого судді. Арешт майна може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться чи зберігаються в банках або інших фінансових установах. Арешт майна може бути застосований з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України встановлено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження, досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

В даному випадку слідчий суддя вважає, що вилучені речі та документи є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, можуть бути предметами експертних досліджень, за допомогою яких є можливість встановити усі обставини вчиненого злочину, оскільки за версією органу досудового розслідування вбачається наявність достатніх підстав вважати, що службові особи групи компаній «МАРКЕТОПТ», серед яких ПП «АВГУСТ-ПЛЮС» (код 38742694), ПП «ФУДЗМАРТ» (код 42580831), ПП «ПАВІС» (код 414627620) та ПП «ОНВАРД ТРЕЙД» (код 42286162) в період 2022-2024 років, шляхом заниження оподаткованого доходу, ухилилися від сплати податку на прибуток в особливо великих розмірах, тому необхідно їх збереження, до з`ясування обставин що підтвердить або спростовують вчинення службовими особами причетних підприємств та іншими особами умисних дій направлених на ухилення від сплати податків.

Так, у судовому засіданні встановлено, що наразі вбачається ризик можливого використання схем ухилення від оподаткування через штучне «дроблення бізнесу» з використанням ФОП, що може призвести до заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, що підлягають сплаті до державного бюджету.

Накладення арешту на вилучені електронні носії інформації та чорнові записи необхідно для проведення їх детального огляду, проведення судових експертиз, які неможливо провести без наявності у органу досудового розслідування вилученого майна, з метою встановлення наявності доказів, що можуть мати суттєве значення для кримінального провадження.

Що стосується тверджень представника про те, що клопотання не містить належних та допустимих доказів для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна зазначаю наступне.

Щодо доводів представника на втручання органу досудового у фінансово-господарську діяльність суб`єкта господарювання та посилання на те, що арешт вилученого майна може привести до зупинення або надмірного обмеження правомірної діяльності підприємства, слідчий суддя зазначає наступне.

Так, аналізуючи викладені обставини, слідчий суддя вважає, що при здійсненні досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих дій з метою усестороннього, об`єктивного, неупередженого встановлення всіх обставин кримінального провадження, а тому вважає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна, з метою запобігання можливості приховування або знищення майна чи інших негативних наслідків, які можуть перешкоджати всебічному та повному проведенню досудового розслідування.

Стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого передбачає ч.3 ст.170 КПК України, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.

Також, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для вирішення питання про арешт майна, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Інші обставини, на які посилаються представник, не спростовують обставини, що встановлені під час судового розгляду клопотання прокурора, а відносяться до питань, які є предметом судового розгляду, а не судового контролю з боку слідчого судді.

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.

Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.

Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, даних про необхідність призначення відповідних судових експертиз, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою детектива, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вилучене майно .

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.

Одночасно слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер. Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Керуючись ст. ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №72025171000000030 від 11.09.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучене за результатами проведеного 05.05.2026 обшуку нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- стартовий пакет Водафон з номером: НОМЕР_20 на якому наявний напис виконаний кульковою ручкою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;