Ухвала суду № 137038470, 01.06.2026, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/1951/26

Провадження № 2/946/2979/26

УХВАЛА

про відмову у зупиненні провадження у справі

01 червня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: Бортейчука Ю.Ю.

за участю секретаря: Іванової Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

28.05.2026 року на адресу суду надійшла заява представника відповідачки - Дрангой Д.О. про зупинення провадження у справі у зв`язку з проходженням військової служби у складі Збройних Сил України за мобілізацією.

Дослідивши матеріали справи та подану заяву, суд дійшов такого висновку.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (§ 57 рішення у справі «Ashingdane v. the United Kingdom» від 28 травня 1985 року, § 96 рішення у справі «Krombach v. France» від 13 лютого 2001 року).

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» від 01.03.2002).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях також неодноразово наголошував, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998).

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно з п.2 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі №6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та вирішення питань, пов`язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі, врегульовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваної ухвали) (далі - Положення).

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні продовжувався Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133, від 18 квітня 2022 року № 259, від 18 травня 2022 року № 341, від 12 серпня 2022 року № 573, від 7 листопада 2022 року № 757, а також від 06 лютого 2023 року № 58 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб та ін.

На підтвердження доводів, викладених у заяві про зупинення провадження у справі, представник відповідачки надав видану начальником відділу кадрів військової частини НОМЕР_1 довідку №08/491 від 23 березня 2026 року про перебування відповідачки на військовій службі за мобілізацією, а також витяг щодо її сімейного стану.

Проте доказів того, що військова частина НОМЕР_1 переведена на воєнний стан (зокрема, витяг із наказу командира військової частини про перебування відповідача у військовій частині, яка переведена на воєнний стан) відповідач не надав.

За таких обставин, підстави для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, відсутні.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 9 листопада 2022 року у справі №753/19628/17, від 29 березня 2023 року у справі № 756/3462/20 (провадження № 61-7918св22), а також від 16 листопада 2023 року у справі №756/13371/20 (провадження № 61-13152св23).

Відтак, дотримуючись балансу інтересів сторін, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку, що клопотання про зупинення провадження у справі є передчасним та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 251, 253 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі, - залишити без задоволення.

Копії ухвали надіслати для відома сторонам.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день проголошення чи складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Ю.Ю.Бортейчук