Рішення № 137038453, 20.05.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/38/26

Провадження № 2/496/640/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Горяєва І.М.,

за участю секретаря Сосненко А.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Подчинок Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дністровського міжрайонного управління водного господарства про відшкодування моральної шкоди отриманої під час виконання трудових обов`язків, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 150 000 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що працює в Дністровському міжрайонному управлінні водного господарства на посаді електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткувань Маяківської ЕД з 05.04.2022 року. Прибув на роботу до Маяківської дільниці Дністровського МУВГ, яка знаходиться на території виробничої центральної бази (гараж) у відповідності до правил внутрішнього трудового розпорядку 24 липня 2025 року о 08:00 та очікував зі своїм напарником електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткувань ОСОБА_2 подальших рішень від керівництва на поточний робочий день, які вирішуються щоранку на нараді. Приблизно о 08:15 начальник відділу енергоефективності та управління інфраструктурою Блажко О.О. та начальник станції насосної Іванов В.Ю. озвучили план робіт на 24.07.2025 р. ОСОБА_2 та позивачу про те, що потрібно на підстанції НСП-27 провести демонтаж трансформатора ТМ40/6. Після цього позивач та ОСОБА_2 пішли в побутове приміщення передягнулись в спецодяг та зібрали необхідні інструменти для проведення даної роботи і разом з ОСОБА_3 вирушили на НСП-27 на власному авто ОСОБА_3 . По приїзду на НСП-27 приблизно о 08:30 їх зустрів черговий машиніст насосних установок (МНУ) НСП-27 ОСОБА_4 трохи пізніше приїхав ОСОБА_5 приблизно о 08:40 годині. ОСОБА_3 самостійно приступив до підготовки робочого місця, виніс з будівлі насосної станції діелектричні засоби захисту (боти та рукавиці), показник високої напруги (ПВН) №3063, захисну каску. Потім ОСОБА_3 було прийнято рішення демонтувати запобіжники ПСН для того, щоб забезпечити видимий розрив електричного ланцюга між трансформатором ТМ40/6 та підводом високовольтної лінії електропередач так як роз`єднувачем цього зробити не вдалося. Відправив позивача та ОСОБА_4 за дерев`яною драбиною, яка була в будівлі насосної станції. Після встановлення драбини на опору ОСОБА_3 поліз проводити демонтаж першого ПСН. Вдало демонтувавши його, він зліл для того, щоб перекласти драбину до іншого ПСН. Позивач вказує, що проявив ініціативу і запропонував полізти демонтувати наступні ПСН самостійно. ОСОБА_3 погодився та зняв з себе ЗІЗ та передав їх позивача, але перед цим не провів інструктаж з охорони праці та електробезпеки. Позивач взув діелектричні боти, а діелектричні рукавиці не одягнув і поліз на драбину. Коли опинився на потрібній сходинці, не одягнувши діелектричні рукавиці взявся лівою рукою за металеву конструкцію кріплення запобіжників, а правою рукою потягнувся до самого ПСН, де і відбувся електричний удар. Комісією з розслідування нещасних випадків проведено розслідування та було складено акт розслідування нещасного випадку форми Н-1/П від 27.08.2025 року та винесено висновок, що відповідно до пп.2, п.52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві затвердженого постановою КМУ 17.04.2019 №337 даний нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом. Через отриману травму на підприємстві, де позивач працює, не можу працювати та забезпечувати свої трьох малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а моя дружина ОСОБА_9 перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв`язку з викладеним позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області від 08.01.2026 року було відкрито загальне позовне провадження по справі з призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 19.02.2026 року було закрито підготовче провадження та призначено до розгляду вказану справу.

У судовому засіданні позивач на позові наполягав та просив його задовольнити посилаючись на викладені обставини позоної заяви.

Представник відповідача у судовому засідання заперечувала проти позову та просила відмовити у його задоволенні, при цьому посилалася на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву (а.с. 59-70).

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що надійшло повідомлення, що стався випадок на виробництві. Звернулись до Біляївської лікарні були опіки, далі чоловіка ОСОБА_1 направили у лікарню м.Одеси, вже там зазначили, що в чоловіка ОСОБА_1 перелом, провели операцію. Важка праця по госполарству припала на неї, скрутно також і у фінансовому платні, ОСОБА_1 після травми не працює, у нього важкий моральний стан, має бессоню, що погіршує стан здоров`я, свідок на підробітках, але грошей не вистачає, мають троє дітей. ОСОБА_1 до отримання травми проблем зі здоров`ям не мав, після випадку на виробництві відмовляють у роботі, зараз не працює та його стан здоров`я погіршується, що потрібує коштів з метою звернення до лікарів, необхідна ще операція та допомога психолога.

Заслухавши пояснення сторін по справі, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 , працював в Дністровському міжрайонному управлінні водного господарства на посаді електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткувань Маяківської ЕД з 05.04.2022 року відповідно до наказу про призначення №30-ОС від 04.04.2022 року.

Комісією з розслідування нещасних випадків проведено розслідування та було складено акт розслідування нещасного випадку форми Н-1/П від 27.08.2025 року та винесено висновок, що відповідно до пп.2, п.52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві затвердженого постановою КМУ 17.04.2019 №337 даний нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, також визначено осіб, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці, а саме:

1. Керівником підприємства - ОСОБА_11 , який порушив вимоги ст.17 Закону України Про охорону праці та вимог підпунктів 1.4, 1.5 п.1 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 21.05.2007 №246, на підприємстві не організовано та не проведено періодичний медичний огляд для працівника зайнятого на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці; та порушено вимоги ст.8 Закону України "Про охорону праці та вимог пп.1 п.2 Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров`я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці затверджених наказом Міністерства соціальної політики України 29 листопада 2018 року №1804 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2018 року №1494/32946 - роботодавець зобов`язаний був забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання 313 з урахуванням вимог пункту 4 розділу І цих мінімальних вимог.

2. Начальник відділу енергоефективності та управління інфраструктурою Дністровського міжрайонного управління водного господарства - Блажко О.О. - порушив п.1 Наказу Дністровського МУВГ від 07.01.2025 р. №11, де він призначений відповідальним за справний технічний стан і організацію безпечної експлуатації енергогосподарства Дністровського МУВГ.

3. Начальник станції насосних Маяківської дільниці - Іванов В.Ю. порушив п.2 Наказу Дністровського МУВГ від 07.01.2025 р. №11, де він призначений відповідальним за справний технічний стан і організацію безпечної експлуатації енергогосподарства (який заміщує відповідального за енергогосподарство) на ввірених їм об`єктах Дністровського МУВГ (роз`яснювані); порушив пункт 2.1 розділу II Посадової інструкції начальника станції дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, строго дотримуватись правил техніки безпеки і охорони праці, правила пожежної безпеки і виробничої санітарії; порушив нормативно - правові акти з охорони праці - (НППОП 0.00-1.15-07, затверджені Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 р. №62), які містять загальні положення та специфічні вимоги для різних галузей (не провівши наряд - допуск); порушив Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 р. №15 (НПАОП 0.00-4.12-05), (не провівши цільовий інструктаж).

4. Начальник Маяківської дільниці Дністровського МУВГ - Карабейников В.О. порушив вимоги ст.18 Закону України Про охорону праці про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, допустивши до роботи із шкідливими і небезпечними умовами праці працівника (не провів первинний інструктаж). 5. Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткувань - ОСОБА_1 , порушив правила охоронн праці, електробезпеки та інструкцію з охорони праці для електромонтерів № 32; інструкцію з охорони праці при виконані робіт на сходах і драбинах № 48; інструкцію з охорони праці при роботі на висоті № 49; посадову інструкцію електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткувань; приступив до роботи не вдягнувши діелектричні рукавиці; викону вав роботу без запобіжного поясу (не вимагав пояс).

Порушено вимоги ст. 15 Закону України «Про охорону праці», роботодавцем в ос начальника управління станом на 15.08.2025 року, в установі не створено службу охорс праці, не в повній мірі забезпечено виконання функцій служби охорони праці, відсутній наказ про створення служби охорони праці в установі. 3.8 Підприємство не отримало дозвільних документів на виконання робіт підвищеної небезпеки (відсутня декларація на роботи на висоті та в діючих електроустановк Порушено: ст. 21 Закону України «Про охорону Праці» п.п.6;21. Постанови КМУ №1107.

Крім того, позивачем надано консультатиіний висновок лікаря-нейрохіруга від 08.08.2025 року, виписку №6183 і медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Біляївська багатопрофільна лікарня Біляївської мфської ради», виписка вз медичної карти станціонарного хворого №14758, витяг з рішення експертної команди щ оцінювання повсякденного функціонування особи, рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю Номер втягу 235/25/3139/І, витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякненного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України номер витягу: 235/25/3139/ВП, витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України, відповідних підрожділів розвідувальних органів номер витягу: 235/25/3139/ВТ.

Позивач у позовній заяві та у судовому засіданні посилається, що через отриману травму на підприємстві, де він працює, не може працювати та забезпечувати своїх трьох малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , дружина ОСОБА_9 перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у нього пригнічуючий моральний та психичний стан, здоров`я погіршілось, турбують болі та бесоння.

На підставі ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Аналіз положень статті 23 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Порядок та правові підстави відшкодування моральної шкоди визначаються статтею 23 Цивільного кодексу України.

На підставі частин 2, 3 статті 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 49-51 постанови Великої Палати Верховного Суду у постанові від 01 вересня 2020 року у справі N 216/3521/16-ц (провадження N 14-714цс19) зазначено, що: "виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства."

Факт наявності моральної шкоди потребує доведення у встановленому законом порядку, оскільки така шкода є самостійним видом шкоди, і умовою цивільно-правової відповідальності.

У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, закріплено, що порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справи «Войтенко проти України», «Науменко проти України»), заявнику не може бути пред`явлено вимогу про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс. При наявності встановленого факту порушення прав заявника моральна шкода наявна та констатується судом.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.1168 ЦК моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Матеріали справи містять достатньо доказів, що свідчать про доведення факту спричинення позивачеві моральної шкоди унаслідок ушкодження його здоров`я при виконанні трудових обов`язків, що потягло за собою трудове каліцтво, внаслідок чого його життєві зв`язки змінились, та існує потреба в докладенні додаткових зусиль для організації життя позивача, необхідність вживання додаткових заходів для підтримання його здоров`я, яке зазнало непоправного погіршення внаслідок роботи у небезпечних умовах праці.

Доводи відповідача про недоведеність позивачем факту моральної шкоди не заслуговують на увагу, оскільки, сам факт стійкої втрати працездатності, з точки зору погіршення здоров`я, втрати важливих особистих здібностей, зміни життєвого укладу, необхідності лікування, веде до висновків про наявність моральної шкоди, що повністю кореспондується з нормам ст.3 Конституції України за якою людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Між тим, розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 150 000 грн., на думку суду, достатніми доказами не обґрунтований та виходячи із засад виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що позовну вимогу про стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково.

Оскільки відповідач не вчинив жодних заходів щодо її відшкодування, та, виходячи із засад виваженості та справедливості, аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин даної справи, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, а також з урахуванням показів безпосередньо самого позивача у судових засіданнях, а також доводи представника відповідача, суд дійшов висновку, що позовну вимогу про стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково в розмірі 60000 грн.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підставі ч.ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Також, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 1211,20 гривні.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов законний, обґрунтований, знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, права позивача були порушені, тому підлягають судовому захисту з урахуванням висновків суду наведених вище.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 13, 259, 263-265, 287, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Дністровського міжрайонного управління водного господарства, код ЄДРПОУ 05387185, місце знаходження: Одеська область, Одеський район, село Маяки, вул. Богачова, буд. 83 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 моральну шкоду у розмірі 60000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.М. Горяєв

Повний текст рішення складено 01.06.2026 року.