Рішення № 137036498, 25.05.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/15249/25

н/п 2/766/4390/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

25.05.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Шестакової Я.В.

за участю секретаря Сивкович О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у жовтні 2025 року звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 2035247455 від 29.12.2020 року в розмірі 30540,57 грн. та сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.12.2020 року ОСОБА_1 уклала із Акціонерним товариством «ОТП Банк» кредитний договір № 2035247455, який за правовою природою є змішаним договором, а саме кредитний договір та договір про надання банківських послуг, в якому містяться елементи різних договорів і надаються декілька різних видів послуг кредитування та видача і обслуговування міжнародних пластикових карток в межах якого було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно з умовами Кредитного договору АТ «ОТП Банк» надає ОСОБА_1 кредит, а остання зобов`язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору.

14.03.2025 між АТ «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №14/03/25, відповідно до умов якого, АТ «ОТП Банк» відступає Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні їй права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 1 до Договору факторингу, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2035247455 від 29.12.2020 року в сумі 8392,53 грн., з яких: 4492,29 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1,44 грн. - сума заборгованості за відсотками; 3898,80 грн. сума заборгованості по комісії.

Згідно з Реєстром боржників № 2 до Договору факторингу, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим в межах кредитного договору № 2035247455 від 29.12.2020 року, в сумі 22148,04 грн., з яких: 10000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 12148,04 грн. сума заборгованості за відсотками.

Оскільки, станом на день пред`явлення позову до суду відповідачем не виконано взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором № 2035247455 від 29.12.2020 року, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 30540,57 грн.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.01.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Від учасників провадження не надійшло заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача, в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явилася повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом неодноразового направлення судових повісток про виклик до суду за адресою реєстрації місця проживання відповідача.

Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору відповідач не скористалася. Документів, що підтверджують поважність причин її відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у судовому засіданні за відсутності учасників справи та ухвалення судового рішення немає.

У зв`язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280,281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Виходячи з викладеного, а також враховуючи положення ст.130 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає, що відповідач належним чином повідомлена про дату та час судового розгляду справи, отже суд, з урахуванням положень ч. 4 ст.280 ЦПК України, за згодою позивача розглядає справу в заочному порядку.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд здійснює судовий розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Статтями 13,81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

Судом встановлено, що між АТ «ОТП Банк» та відповідачем укладений Кредитний договір № 2035247455 від 29.12.2020 року, згідно з умовами якого відповідачу надано кредит в сумі 32000,00 грн. на придбання товару у продавця 1, 490,00 грн. на сплату додаткових послуг банку, а саме: послуга «СМС+Довідка», загальний розмір кредиту: 32490,00 грн., строком на 23 місяці, процентна ставка 0,01%, а остання прийняла на себе зобов`язання повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов Договору (п. 1 Договору).

Згідно п. 2 Договору, ОСОБА_1 надала згоду на оформлення кредитної лінії в розмірі 10000,00 грн. з можливістю збільшення кредитного ліміту. За користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 5,0%, протягом пільгового періоду процентна ставка становить 0,01%.

Факт виконання АТ «ОТП Банк» прийнятих на себе зобов`язань щодо кредитування відповідача підтверджується товарним чеком № С008-00088126 від 29.12.2020 року; видатковою накладною № 8-88126 від 29.12.2020 року; специфікацією до кредитного договору № 2035247455 від 29.12.2020 року; меморіальним ордером № 47282682 від 29.12.2020 року на суму 32000,00 грн.; меморіальним ордером № 47282684 від 29.12.2020 року на суму 490,00 грн.; розрахунком заборгованості за кредитним договором № 2035247455 від 29.12.2020 року; випискою по особовим рахункам № НОМЕР_2 по клієнту ОСОБА_1 з 29.12.2020 по 14.03.2025 року.

Згідно п. 1.3 Договору, повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтентних платежів. Якщо дата повернення кредиту та нарахованих процентів припадає на не банківський день, платежі здійснюються позичальником в банківський день, наступний за таким не банківським днем.

14.03.2025 між АТ «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №14/03/25, відповідно до умов якого, АТ «ОТП Банк» відступає Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні їй права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 1 до Договору факторингу, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2035247455 від 29.12.2020 року в сумі 8392,53 грн., з яких: 4492,29 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1,44 грн. - сума заборгованості за відсотками; 3898,80 грн. сума заборгованості по комісії.

Згідно з Реєстром боржників № 2 до Договору факторингу, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим в межах кредитного договору № 2035247455 від 29.12.2020 року, в сумі 22148,04 грн., з яких: 10000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 12148,04 грн. сума заборгованості за відсотками.

Згідно ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.638ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини, в тому числі і ті, що витікають з кредитного договору.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до змісту п. 2.2 Кредитного договору № 2035247455 від 29.12.2020 року, відповідач була ознайомлена і погодилася з його умовами, а також з відповідальністю, яка наступає в разі невиконання узгоджених умов кредитного договору.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).

Ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань.

Щодо наявного права вимоги у позивача за наведеним кредитним договором на підставі договору факторингу суд зазначає про наступне.

Відповідно до положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Вивчивши надані суду докази, враховуючи, що договір факторингу, у встановленому законом порядку, не визнаний недійсними, суд вважає, що позивач довів наявність у відповідача кредитної заборгованості за договором, укладеним з первісними кредитором, та наявність права вимоги за ним у позивача.

Відповідно до частини 2 статті 1054 ЦК України та частини 2 статті 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, суд зазначає, що в статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» перелічена інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит. Зокрема, до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Споживач зобов`язаний надати кредитодавцю підтвердження про ознайомлення з інформацією, надання якої передбачено частинами другою та третьою цієї статті, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Судом встановлено, що зміст зобов`язання в наведених договорах викладено досить зрозуміло, що дає підстави для висновку про те, що справжня воля сторін договорів зводилась до отримання коштів, які позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю.

При цьому, суд звертає увагу, що доказів того, що відповідач повністю сплатила грошові кошти за укладеним договором суду не надано, як і відповідачем доказів про повернення наданих грошових коштів за даним кредитним договором теж не надано.

Враховуючи встановлені обставини, вимоги чинного законодавства, умови кредитного договору та договору факторингу, які дають право ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», як кредитодавцю, звернутися до суду із позовом про повернення грошових коштів та нарахованих відсотків, суд вважає, що із відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за Кредитним договором № 2035247455 від 29.12.2020 року у загальному розмірі 4493,73 грн., з яких: 4492,29 грн. заборгованість по тілу кредиту; 1,44 грн. заборгованість по відсоткам; за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим в межах кредитного договору № 2035247455 від 29.12.2020 року в сумі 22148,04 грн., з яких: 10000,00 грн. сума заборгованості по тілу кредиту; 12148,04 грн. сума заборгованості по відсоткам.

Разом з тим в частині стягнення суми заборгованості за простроченою комісією за надання кредиту у розмірі 3898,80 грн., суд вважає за необхідне відмовити, виходячи з наступного.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) висловлено правову позицію про те, що відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Згідно з пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультра активну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

В цій же постанові Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 583/3343/19 (провадження № 61-22778св19) й постанові Верховного Суду від 15 березня 2021 року в справі № 361/392/20 (провадження № 61-16470св20), та зазначає, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Щодо наслідків включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації, що за законом повинна надаватися безоплатно, має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності на момент виникнення спірних правовідносин та в цій частині відміняє дію попереднього нормативно-правового акта, тобто застосуванню підлягає Закон України «Про споживче кредитування».

Разом з тим, при розгляді справи судом встановлено відсутність доказів про те, що комісійна винагорода за надання кредиту включала в себе додаткові послуги, які надавалися поза межами інформування про стан кредитної заборгованості, яку споживач має право вимагати безоплатно один раз на місяць.

У відповідності до ч. 2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 216 ЦК України суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Таким чином, суд вважає, що у стягненні заборгованості за комісією за кредитним договором № 2035247455 від 29.12.2020 року слід відмовити.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи, що сторонами не заявлено клопотань про звільнення від сплати судового збору та відсутні підстави для застосування положень ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд здійснює розподіл судових витрат відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно з якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції № 134816 від 16.09.2025 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які в даному випадку складають (26641,77/30540,57*100)= 87,23 %, отже 2641,32 грн.

На підставі ст. ст. 207, 526, 530, 626, 628, 633, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265, 274-284, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 2035247455 від 29.12.2020 року в сумі 4493 (чотири тисячі чотириста дев`яносто три) гривні 73 копійки, з яких: 4492 (чотири тисячі чотириста дев`яносто дві) гривні 29 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 (одна) гривня 44 копійки - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим в межах кредитного договору № 2035247455 від 29.12.2020 року, в сумі 22148 (двадцять дві тисячі сто сорок вісім) гривень 04 копійки, з яких: 10000 (десять тисяч) гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 12148 (дванадцять тисяч сто сорок вісім) гривень 04 копійки сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2641 (дві тисячі шістсот сорок одну) гривню 32 копійки в рахунок сплаченого при зверненні в суд судового збору.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Найменування сторін :

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: 01032, м. Київ вул. Симона Петлюри, 30. Код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 25.05.2026 року

СуддяЯ. В. Шестакова