Рішення № 137036100, 02.06.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/5830/26

Провадження №2/592/2088/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

02 червня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді Титаренко В.В.,

за участю секретаря судового засідання Каплін А.А.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

10.04.2026 до суду надійшли матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 09.10.2025-100002359 від 09.10.2025 у розмірі 14120 грн 00 коп. та понесені судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що 09.10.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір (оферти) № 09.10.2025-100002359. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі - 4000 грн строком на 168 днів. Дата повернення (виплати) кредиту 25.03.2026. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Комісія, пов`язана з наданням кредиту - 200 грн 00 коп. Комісія (за обслуговування кредитної заборгованості 200 грн. 00 коп. у кожному з 3 чергових періодів. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі. У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на момент пред`явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 14120 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4000 грн, по процентам в розмірі 5320 грн, комісія (пов`язана з наданням кредиту) 200 грн, додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості) в розмірі 600 грн та відсотків, нараховані по 625 ст. ЦК України - 4000 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

У позовній заяві представник позивача клопотав про розгляд справи без його участі та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час та дату розгляду справи в судові засідання 07.05.2026 та 02.06.2026 не прибула, про причини неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.

Ухвалою від 21.04.2026 суд прийняв справу до розгляду та відкрив провадження у цивільній справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні, з повідомленням (викликом) сторін.

07.05.2026 відповідач не з`явилася, розгляд справи було відкладено на 02.06.2026.

02.06.2026 суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи за відсутності відповідача.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив такі обставини.

09.10.2025 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір (оферти) №09.10.2025-100002359 шляхом підписання заявки кредитного договору, за умовами якого дата надання/видачі кредиту 09.10.2025, сума кредиту 4000 грн, строк, на який надається кредит 168 днів, дата повернення кредиту 25.03.2026, процентна ставка - фіксована незмінна в розмірі 1 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 270 грн 00 коп. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 200 грн. 00 коп. у кожному з 3 чергових періодів.

09.10.2025 на картковий рахунок ОСОБА_1 , вказаний у заявці кредитного договору, перераховано грошові кошти в сумі 4000 грн, що підтверджується листом ТОВ «УПР» №1-0304 від 03.04.2026.

На підтвердження позовних вимог позивач надав розрахунок заборгованості за договором 09.10.2025-100002359 від 09.10.2025, станом на 03.04.2026, згідно з яким заборгованість ОСОБА_1 складає 14120 грн, з яких 4000 грн основний борг; 5320 грн проценти; 800 грн комісія; 4000 грн залишок відсотків за ст. 425 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з ч. 12 та 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Так, 09.10.2025, укладаючи кредитний договір № 09.10.2025-100002359, ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 погодили порядок і строки виконання зобов`язання за кредитним договором, зокрема, щодо відсоткової ставки за користування кредитом та комісії.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно з цією статтею договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 525-526, 530, 1050 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.

Положеннями ст. 12, 1 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Щодо стягнення заборгованості за комісією слід зазначити таке.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

У постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив висновок про те, що «якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Укладаючи кредитний договір сторони погодили сплату комісії, пов`язаної з наданням кредиту у розмірі 200 грн. Комісія за надання кредиту нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно з графіком платежів (п. 8 Заявки кредитного договору).

Згідно з п. 9 кредитного договору комісія за обслуговування кредитної заборгованості складає 200 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінету та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Отже, погоджені сторонами умови кредитного договору, в яких зазначено перелік послуг, за які передбачено сплату комісії за надання кредиту та обслуговування кредитної заборгованості, не є нікчемними, оскільки відповідають вимогам чинного Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача комісії, передбаченої п. 8 кредитного договору, відповідають вимогам Закону України «Про споживче кредитування», та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню така в розмірі 200 грн 00 коп.

Проте відповідач не надав жодного розрахунку нарахування додаткової комісії, а тому суддя приходить висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення додаткової комісії в розмірі 600 грн 00 коп.

Що стосується стягнення відсотків, нарахованих по 625 ст. ЦК України, то п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про відмову в частині стягнення відсотків, нарахованих по 625 ст. ЦК України в розмірі 4000 грн.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач довів факт порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені кредитним договором № 09.10.2025-100002359 від 09.10.2025, зокрема заборгованості по тілу кредиту у розмірі 4000 грн, по процентам у розмірі 5320 грн, комісія пов`язана з наданням кредиту 200 грн.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 09.10.2025-100002359 від 09.10.2025 у розмірі 9520 грн.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 передбаченого ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2662,40 грн.

Отже, враховуючи, що позов задоволено частково, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1795,05 грн (9520 грн * 2662,40 грн / 14120 грн).

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» за кредитним договором № 09.10.2025-100002359 від 09.10.2025 у розмірі 9520 грн, з яких тіло кредиту 4000 грн, проценти 5320 грн, комісія (пов`язана з наданням кредиту) 200 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1795 грн 05 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Ковпаківським районним судом м. Суми, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37356833.

Відповідач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Вікторія ТИТАРЕНКО