Рішення № 137035564, 02.06.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/23420/25

2/760/6678/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого-судді Букіної О.М.

при секретарі - Павліченко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача, ОСОБА_1 , заборгованість у розмірі 58 415,04 грн та судові витрати.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 20.01.2020 між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредиту та страхування № Z75/00613/006242755, відповідно до умов якого Банк надав останній кредит на поточні потреби у сумі 23 800,00 грн, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов`язалось одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами і платою з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, який є його невід`ємною частиною.

Банк свої зобов`язання з надання кредиту виконав у повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти у розмірі 23 800,00 грн, проте відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим в останньої виникла заборгованість у загальному розмірі 58 415,04 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом - 23 233,38 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 7 668,86 грн; заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту - 27 512,80 грн.

19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» було укладено Договір факторингу № 19/12-2023, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», а останнє приймає права вимоги до боржників за кредитними договорами, визначеними в реєстрі боржників.

22.12.2023 між ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» було укладено Договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» відступає останньому право вимоги за кредитним договором № Z75/00613/006242755 від 20.01.2020, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .

У зв`язку з викладеним позивач просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

25.08.2025 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 04.09.2025 у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали від 04.09.2025, також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками, які вона не отримала, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про невручення поштового відправлення.

Відзиву на позов відповідач у встановленому законом порядку строк не надала.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 20.01.2020 між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредиту та страхування № Z75/00613/006242755, відповідно до умов якого Банк надав останній кредит на поточні потреби у сумі 23 800,00 грн, зі процентною ставкою у розмірі 9,99 % річних, на строк 36 місяців.

Відповідно до п. 1.5 даного Договору під час користування кредитом Банк надає Позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені Договором та Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлена плата, відповідно до п. 5 Додатку № 1 як «Плата за обслуговування кредитної заборгованості, Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунок Банку, інші комісії за відкриття і ведення рахунку, сплачується згідно діючих тарифів Банку.

АТ «Ідея Банк» свої зобов`язання за вищевказаним договором виконав, переказавши на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 23 800,00 грн, що підтверджується копією ордеру-розпорядження № 1 про видачу кредиту від 20.01.2020 на підставі Договору № Z75/00613/006242755.

Відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором не виконала, оскільки не погасила заборгованість за кредитом, що підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_1 на довідкою-розрахунком заборгованості.

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № Z75/00613/006242755 від 20.01.2020 станом на 19.12.2023 остання має заборгованість за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 58 415,04 грн, яка складається із: заборгованості за основним боргом - 23 233,38 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 7 668,86 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями - 27 512,80 грн.

Судом встановлено, що 19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» було укладено Договір факторингу № 19/12-2023, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», а останній приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти.

Права вимоги, які АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» за цим Договором, відступаються в розмірі заборгованості боржників перед АТ «Ідея Банк» та визначені в друкованому Реєстрі Боржників, які є додатком до даного Договору.

Відповідно до Реєстру Боржників до ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» перейшло право вимоги за Кредитним договором № Z75/00613/006242755 від 20.01.2020, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , на загальну суму заборгованості 58 415,04 грн.

22.12.2023 між ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» було укладено Договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а останній приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти.

Права вимоги, які ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал» за цим Договором, відступаються в розмірі заборгованості боржників перед ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та визначені в друкованому Реєстрі Боржників, які є додатком до даного Договору.

Відповідно до Реєстру Боржників до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перейшло право вимоги за Кредитним договором № Z75/00613/006242755 від 20.01.2020, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , на загальну суму заборгованості 58 415,04 грн.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначені порядок укладення електронного договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 526, 527 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

В силу вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, право вимоги за кредитним договором № Z75/00613/006242755 від 20.01.2020 перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал», що підтверджується Договором факторингу № 22/12-2023 від 22.12.2023. Отже, саме на підставі зазначеного договору ТОВ «ФК «Профіт Капітал» набуло право вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.

Судом встановлено, що відповідач, порушуючи умови договору, свої зобов`язання в частині погашення заборгованості за кредитом належним чином не виконав.

Таким чином, суд, проаналізувавши умови кредитного договору, паспорт споживчого кредиту, виписку по рахунку та довідку-розрахунок заборгованості, дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № Z75/00613/006242755 від 20.01.2020 відповідно до розрахунку заборгованості у розмірі 30 902,24 грн, яка складається із: заборгованості за основним боргом - 23 233,38 грн та заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 7 668,86 грн.

Щодо стягнення заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту суд повідомляє таке.

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору № Z75/00613/006242755 від 20.01.2020 під час користування кредитом Банк надає Позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, які визначені у Додатку № 1 до Договору як плата за обслуговування кредитної заборгованості, комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунок Банку, інші комісії за відкриття і ведення рахунку, сплачується згідно діючих тарифів Банку.

Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з п.11 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Пунктами 9, 11 ч.1 ст. 1 Закону визначено, що споживач - фізична особа, яка уклала або має намір укласти договір про споживчий кредит.

Споживчий кредит - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з п. 22 ч.1 ст. 1 Закону «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

З цього випливає, що споживчий кредит - грошові кошти, що надаються споживачу, тобто фізичній особі, на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю.

За положеннями ч.5 ст.11, чч.1, 2, 5, 7 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Отже, несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо сплати комісійної винагороди за обслуговування кредиту.

Крім того, відповідно до ст.55 Закону «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством, нормативно-правовими актами Національного банку та угодами (договорами) між клієнтом і банком.

Відповідно до п.3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженими постановою правління НБУ від 10.05.2007 №168 банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Згідно із ч.ч.1, 2, 4 та 5 ст.18 Закону продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах зі споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Зазначений висновок міститься в постанові Верховного Суду від 7 лютого 2018 року в справі №175/1543/16-ц, яка, відповідно до ч. 4 ст. 264 ЦПК України, має враховуватися судом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту у розмірі 27 512,80 грн, що за своєю природою є комісією за користування кредитом, є необгрунтованою та не підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ФК «Профіт Капітал» підлягають частковому задоволенню, а саме, в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 30 902,24 грн, що включає в себе заборгованість за тілом кредиту та заборгованість за відсотками.

Щодо розподілу судових витрат суд повідомляє про таке.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання як розподіл між сторонами судових витрат.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

(1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

(2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

(6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У пунктах 29, 30 постанови Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 727/4597/19 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Позивачем додані такі докази понесення витрат на правничу допомогу, копії яких додані позовної заяви, а саме:

- Договір про надання правничої допомоги № 02-2024 від 01.07.2024;

- Додаткова угода № 1/1 до Договору про надання правничої допомоги № 02-2024 іфд 01.07.2024;

- Акт прийому-передачі надання правничої допомоги від 24.07.2025;

- платіжна інструкція від 24.07.2025 № 1496.

Відповідно до Акта прийому-передачі наданих послуг від 24.07.2025 адвокат надав, а клієнт (позивач) прийняв такі правничі послуги:

- проведення консультації з клієнтом, здійснення вивчення документів та підготовка проекту позовної заяви для направлення до суду - вартістю 7 000,00 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Суд звертає увагу, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, положення ст.141 ЦПК України, та зважаючи на обсяг фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, ціни позову, співмірності складності справи із наданими адвокатом послугами, витраченого представником часу, суд вважає такий розмір витрат на правничу допомогу є пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи, а тому приходить до висновку про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 7 000 грн, що, на думку суду, є співмірним зі складністю даної справи.

Отже з відповідача на користь позивача підягають стягненню витрати за надання правничої допомоги в сумі 7 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по справі по сплаті судового збору в розмірі 1 601,81 грн, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 6, 15, 16, 525-526, 549, 610, 611, 626- 629, ч. 1 ст. 634, 1048, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (код ЄДРПОУ: 39992082, юридична адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, рахунок: IBAN № НОМЕР_2 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» Код Банку 322001) суму заборгованості у розмірі 30 902,24 грн.

В іншій частині позову, відмовити.

Стягнути ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (код ЄДРПОУ: 39992082, юридична адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, рахунок: IBAN № НОМЕР_2 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» Код Банку 322001) судовий збір у розмірі 1 601,81 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Суддя: Букіна О.М.