Рішення № 137035323, 02.06.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6013/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва в складі головуючого судді - Якимець О.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування,

в с т а н о в и в:

ПрАТ «СК «Уніка» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути суму сплаченого страхового відшкодування.

В обґрунтування позову, зокрема, вказано, що 06.03.2024 між ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу Suzuki (д.р.н. НОМЕР_1 ).

Зазначається, що 07 жовтня 2024 року о 15 год. 49 хв. в м. Київ, вул. Івана Виговського сталося ДТП за участю: - Т3 Skoda (д.р.н. НОМЕР_6), під керуванням водія ОСОБА_1 , та - T3 Suzuki (д.р.н. НОМЕР_2 ), внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Suzuki (д.р.н. НОМЕР_3 ), що був застрахований ПрАТ «СК «Уніка» за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 131357/4605/0001951.

Зауважується, що згідно постанови Подільського районного суду м. Києва від 04.12.2024 (справа № 758/13289/24), ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України.

Як стверджується у позові, на підставі заяви потерпілої особи, Договору добровільного страхування транспортного засобу та на підставі вимог Закону України «Про страхування», ПрАТ «СК «Уніка» складено страховий акт та визначено розмір страхового відшкодування в сумі - 152 915,99 грн. Розмір страхового відшкодування дорівнює вартості відновлювального ремонту автомобіля Suzuki (д.р.н. НОМЕР_4 ), перерахованого на СТО ДП «Авто Інтернешнл» згідно рахунку-фактури № 1363562_255675.

У позові наголошується, що до ПрАТ «СК «Уніка» перейшло право вимоги на отримання від винної особи компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Suzuki (д.р.н. НОМЕР_1 ), внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 07 жовтня 2024 року о 15 год. 49 хв. в м. Київ, вул. Івана Виговського.

Також вказується, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Skoda (д.р.н. НОМЕР_5 ) була застрахована відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ПАТ «НАСК «Оранта», та згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ЕР/222168963, ліміт відповідальності ПАТ «НАСК «ОРАНТА» становить - 160 000,00 грн, франшиза - 2 500,00 грн;

27.11.2024 ПАТ «НАСК «ОРАНТА» здійснено виплату на користь ПрАТ «СК «Уніка» - 122 859,35 грн.

У позові звертається увага на те, що відповідно до звіту № 42716 про оцінку вартості (розміру) збитків вартість відновлювального ремонту автомобіля Suzuki (д.р.н. НОМЕР_4 ) з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (0,4357) складає 155 500,87 грн.

За твердженням позивача, сума виплати страхового відшкодування, яку повинен сплатити відповідач складає: 152 915,99 грн - 122 859,35 грн = 30 056,64 грн.

Відповідачем не подано відзив на позов, який містив би заперечення на позов.

14 квітня 2026 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін у справі.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

За змістом відповіді з Національної поліції України вбачається, що 07.10.2024 о 15:49 хв у м. Києві на вул. Івана Виговського сталася ДТП (ідентифікатор картки: 3024285433850565) за участі транспортного засобу Skoda (д.р.н. НОМЕР_6 ), під керуванням власника ОСОБА_1 , та транспортного засобу Suzuki, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням власника ОСОБА_2 .

При цьому, з вказаної відповіді вбачається, що цивільна відповідальність водія транспортного засобу «Skoda (д.р.н. НОМЕР_6 на день скоєння ДТП була забезпечена полісом № 222168963 у ПАТ «НАСК «ОРАНТА».

Обставини ДТП також підтверджується долученою до матеріалів справи копією постанови Подільського районного суду м. Києва від 04.12.2024 по справі 758/13289/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/123540297).

Вказаною постановою суду від 04.12.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

06.03.2024 між ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_2 було укладено договір доброовільного страхування транспортного засобу Suzuki (д.р.н. НОМЕР_1 ), що підтверджується наявним в матеріалах справи Сертифікатом добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» № 131357/4605/0001951 від 06.03.2024.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2024 ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «СК «Уніка» із заявою № 23127261514 про подію, з ознаками страхового випадку згідно договору КАСКО № 131357/4605/0001951/1.

В матеріалах справи міститься копія звіту № 42716 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу; об`єкт оцінки: транспортний засіб - «Suzuki NEW SX4»; реєстраційний номер - НОМЕР_1 ; дата оцінки станом на - 07.10.2024; замовник - ПрАТ «СК «Уніка»; за з висновками якого: вартість відновлювального ремонту становить 155 500,87 грн.

ПрАТ «СК «Уніка» складено страховий акт та визначено розмір страхового відшкодування в сумі - 152 915,99 грн. Розмір страхового відшкодування дорівнює вартості відновлювального ремонту автомобіля Suzuki (д.р.н. НОМЕР_4 ), перерахованого на СТО ДП «Авто Інтернешнл» згідно рахунку-фактури № 1363562_255675.

В матеріалах справи міститься платіжне доручення № 196314 від 20.10.2024, з якого вбачається, що ПрАТ «СК «Уніка» здійснило переказ 152 915,99 грн отримувачу «Авто Інтернешнл», призначення платежу: «страхове відшкод зг. дог. № 131357/4605/0001951/1 від 06.03.2024 р. без ПДВ. ОСОБА_3 , іпн НОМЕР_7 , рах. НОМЕР_8 , д.н. НОМЕР_1 ».

З матеріалів справи вбачається, що станом на 07.10.2024 цивільно-правова відповідальність транспортного засобу Skoda (д.р.н. НОМЕР_6 )застрахована за полісом № 203930816 у ПрАТ «НАСК «ОРАНТА».

ПрАТ «НАСК «ОРАНТА» здійснили виплату страхового відшкодування в розмірі 122 859,35, що підтверджується платіжною інструкцією № 64861 від 27.11.2024.

На підтвердження позовних вимог позивачем також до матеріалів позовної заяви долучено копії: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки Suzuki, державний номерний знак НОМЕР_1 та посвідчення водія ОСОБА_2 ; пояснення ОСОБА_2 від 07.10.2024; пояснення ОСОБА_1 від 07.10.2024; ремонтної калькуляції № 2312726151 від 05.11.2024; протоколу технічного огляду від 17.10.2024;

Згідно ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Спеціальним законом, який регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є Закон України від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

01.01.2025 року набрав чинності Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 3720-IX від 21.05.2024 року. На підставі цього, втратив чинність попередній Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV.

Відповідно до ч. 6 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 3720-IX від 20.06.2024 року, договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами. На договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що укладені після набрання чинності цим Законом та набирають чинності після введення в дію цього Закону, поширюються вимоги цього Закону. Дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону. Жодне положення цього Закону не може збільшувати будь-які зобов`язання за будь-якими випадками, що мають ознаки страхових випадків за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, укладеними відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Враховуючи зазначене та те, що страховий випадок настав за договором, який набрав чинності до введення в дію цього Закону, до спірних правовідносин слід застосовувати норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV.

Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону (ст. 2 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Статтею 6 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як вбачається з постанови Подільського районного суду м. Києва від 04.12.2024 по справі 758/13289/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ДТП 14.11.2021.

Згідно з ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Частиною першою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини (ст. 1188 ЦК України).

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про страхування» страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов`язковим.

За змістом ст. 28 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана у тому числі з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 29 наведеного Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Статтею 25 Закону України «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою особою, у формі, що визначається страховиком.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За змістом статті 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 147/66/17, провадження № 14-95цс20).

З огляду на такі обставини, враховуючи, що вина відповідача у спричинені ДТП встановлена постановою Подільського районного суду м. Києва від 04.12.2024 по справі 758/13289/24, а позивач виконав покладені на нього обов`язки, передбачені договором страхування, та оплатив спричинені ДТП збитки в порядку виплати страхового відшкодування, вартість ремонту була частково повернута страховою компанією відповідача, іншу частину грошових коштів відповідач не повернув, то на користь позивача з відповідача належить стягнути 30 056,64 грн.

У рішеннях Європейського суду з справ людини неодноразово робились висновки про те, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов`язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, і питання дотримання цього зобов`язання має вирішуватись виключно з огляду на обставини справи (див. рішення від 09.12.1994 у справах «Руіз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), п. 29, та «Гарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26). Ці принципи застосовувалися в низці справ проти України (див., наприклад, рішення від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» (Benderskiy v. Ukraine), заява № 22750/02, п.п. 42-47; від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25; від 07.10.2010 у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява № 5231/04, п.п. 18, 19).

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 328,00 грн судового збору сплаченого за подання позовної заяви.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаннях з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, витрати на правову допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 цього Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В інтересах позивача діє адвокат Білий В.С. на підставі довіреності № 63 від 16.01.2026 та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

За матеріалами справи, між ПрАТ «СК «Уніка» (довіритель) та ФОП ОСОБА_4 (повірений) укладено договір доручення № 1 ВНМ на правові (юридичні-консультативні) послуги від 01 листопада 2023 року. Відповідно до п.п.9.1 договору доручення, договір набирає чинність з моменту підписання та діє до 31 жовтня 2024 року.

До договору доручення № 1 ВНМ від 01 листопада 2023 року укладено додаткову угоду № 1 від ПрАТ «СК «Уніка», яка відповідно до п. 5 є невід`ємною частиною договору доручення № 1 ВНМ від 01 листопада 2023 року. Згідно п.2, п.п.2.2.1 повірений (ФОП ОСОБА_4 ) має право залучати до виконання покладених на нього обов`язків про надання правової допомоги адвокатів, адвокатські бюро чи адвокатські об`єднання на договірних засадах.

02 листопада 2023 року між адвокатським об`єднанням «Білий», в особі керуючого Білого В.С., та ФОП ОСОБА_4 було укладено договір № 2/23ю про надання правової допомоги.

Додатком № 1 до договору про надання правової допомоги № 2/23ю від 02 листопада 2023 року узгоджено перелік послуг, спрямованих на повернення з боржника ОСОБА_1 заборгованості.

Стороною позивача надано Акт (звіт) від 01.04.2026 прийому-передачі наданих послуг № 1/36540 до договору про надання правової допомоги № 2/23ю від 01 листопада 2023 року, відповідно до якого вартість послуг адвоката оцінено у 8 000,00 грн. До наданих послуг включено збір, наліз усіх документів; дослідження документів та оцінено матеріали справи на предмет належності, допустимості, достовірності як докази у судовому провадженні; досліджено та оцінено самостійно отримані Бюро документи на предмет належності, допустимості, достовірності; складено та подано відповідний позов до суду.

Проаналізувавши вартість і обсяг наданих адвокатом позивачу юридичних послуг та виконаних робіт у даній цивільній справі, суд вважає, що заявлена стороною позивача сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт в інтересах позивача, не відповідає критерію справедливості розміру стягнутих із сторони позивача коштів, а тому суд дійшов до висновку, що сума витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню до 3 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 30056 (тридцять тисяч п`ятдесят шість) гривень 64 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» судовий збір у сумі 3 328,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду

Учасники справи:

позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», місцезнаходження - місто Київ, вулиця Олени Теліги, будинок 6-В, корпус 4, код ЄДРПОУ 20033533;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 .

Суддя О. І. Якимець