Ухвала суду № 137034490, 02.06.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 185/6923/26

Провадження № 2/756/7962/26

Оболонський районний суд міста києва

УХВАЛА

02 червня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Пукало А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бекмекерська компанія «Фавбет» про стягнення коштів заборгованості за договором про надання послуг,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області із зазначеною позовною заявою.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2026 року справу було передано за підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 травня 2026 року головуючим суддею було визначено суддю Оболонського районного суду м. Києва Пукало А.В.

Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.185 ЦПК України, суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 175, 177 вказаного Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 184 ЦПК України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем заявлено вимоги майнового характеру та вказано ціну позову 600 000 грн. Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 6 000 грн.

Також позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв`язку із скрутним матеріальним становищем, відсутністю постійного доходу та перебуванням за межами території України.

Зваживши доводи клопотання, суддя приходить до наступного висновку.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 14.11.1950 року гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права. Практика, у тому числі у справах проти інших держав, має застосовуватись органами державної влади, зокрема судами. Згідно з рекомендацією Комітету міністрів Ради Європи від 14.05.1981 року № R (81) 7 щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, та сталої практики ЄСПЛ вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя, а попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів.

Також, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя (справа «Креуз проти Польщі» рішення від 19.06.2001 року), оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя у країні.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини виходить з того, що судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Адже невиправдано великий їх розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя. Зокрема, така позиція була викладена у справі «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії» (рішення від 26.07.2011 року).

Отже, на переконання ЄСПЛ, при визначенні розміру судового збору слід обов`язково враховувати питання фінансових можливостей заявника, а також обставини конкретної справи та стадію провадження.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 04.07.2018 року № 686/114/16-ц, визначено, що суд повинен дати можливість особі, яка звернулась із заявою, відреагувати на позицію суду щодо вирішення заявленого клопотання, відповідно до положень ЦПК України 2004 року, закон України «Про судовий збір» та ст. 6 Конвенції.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, як убачається з практики ЄСПЛ, підставою для відповідного рішення суду може бути «фінансовий стан», а за національним законом «майновий стан особи».

Таким чином, основою визначення фінансового стану сторони, на думку ЄСПЛ, є наявність чи відсутність у сторони «вільних» коштів, які необхідно сплатити. Поняття ж «майновий стан» набагато ширше. Майном уважається окрема річ, сукупність речей, у тому числі гроші, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Таким чином, звертаючись до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору особа повинна надати належні докази в підтвердження своєї неплатоспроможності.

Вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов`язок щодо звільнення від сплати судового збору.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Отже, суд має самостійно вирішити питання й про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору за умови існування належних та допустимих доказів на підтвердження скрутного матеріального становища позивача.

Суд наголошує, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан позивача для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на позивача.

Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, з урахуванням обставин справи та наданих заявником доказів, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання позову слід відмовити, оскільки наданих доказів недостатньо для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору з урахуванням майнового стану сторони.

Так, зазначені у клопотанні обставини не є безумовними підставами для відстрочення сплати судового збору, оскільки заявником не надано суду доказів на підтвердження реального майнового стану (наявність рухомого і нерухомого майна, довідки фіскальних органів про доходи, довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо), який перешкоджає сплатити судовий збір.

Також, наведені позивачем у клопотанні доводи та обставини не дають достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору за подання позову, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу. Відповідного висновку дійшов Верховний суд в своїй ухвалі від 25.10.2019 року № 569/18206/17, де зазначив, що обставини, зазначені у клопотанні не є безумовною підставою для звільнення заявника від сплати судового збору або відстрочення його сплати, оскільки не підтверджують з достовірністю його скрутний матеріальний стан

Судовий збір за подання заяв до Оболонського районного суду м. Києва сплачується за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Оболон.р-н/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача UA718999980313111206000026006

Код класифікації доходів бюджету 22030101;

Призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, РНОКПП фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Оболонський районний суд міста Києва.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Абзацем 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України передбачено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету у паперовій формі листом з описом вкладення.

Позовна заява, а також долучені до неї документи подані позивачем до суду за допомогою системи «Електронний суд», втім, доказів надсилання вказаних документів у порядку, встановленому ст. 43 ЦПК України позивачем не надано.

У відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху

Враховуючи вищевикладене, подана заява не відповідає вимогам встановленим ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст.185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Викладене вище дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків. Недоліки слід усунути шляхом сплати судового збору в розмірі 6 000 грн, надання суду оригіналу відповідного платіжного документа, а також доказів надсилання відповідачу позовної заяви з додатками.

На підставі викладеного, керуючись ст. 260 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бекмекерська компанія «Фавбет» про стягнення коштів заборгованості за договором про надання послуг залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Пукало