Ухвала суду № 137032876, 01.06.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/10935/24

УХВАЛА

01 червня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача - Фермерське господарство "Подільська марка" , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" про визнання протиправними та скасування розпоряджень,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду знаходиться справа №560/10935/24 за позовом ОСОБА_1 до Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області (за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору) про визнання протиправними та скасування розпоряджень Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області.

Під час підготовчого провадження судом за клопотанням позивача було призначено судову почеркознавчу та технічну експертизу документів. Станом на 01.06.2026 відомості про оскарження цієї ухвали у встановленому порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду відсутні.

В ході підготовчого провадження позивач ОСОБА_1 , не погоджуючись із процесуальним рішенням суду щодо обсягу призначеної судової експертизи, вдався до дій, які мають ознаки зловживання процесуальними правами та позапроцесуального тиску на суд. Зокрема, позивач ініціював кримінальне провадження щодо головуючого судді шляхом подання заяви до Державного бюро розслідувань, у якій фактично звинуватив суд у можливій причетності до корупційних подій, після чого використав цей факт як підставу для подання заяви про відвід.

Реагуючи на вказані дії, суд ухвалою від 29.05.2026 визнав заявлений відвід необґрунтованим, оскільки саме по собі штучне ініціювання кримінального переслідування через незгоду з процесуальним рішенням не може визнаватись легітимною підставою для відводу.

Водночас, виконуючи імперативний обов`язок щодо захисту незалежності правосуддя, 01.06.2026 після відмови у задоволенні заяви про відвід іншим складом суду, суддею було постановлено Окрему ухвалу та направлені відповідні Повідомлення до Вищої ради правосуддя, Офісу Генерального прокурора про втручання в діяльність судді з боку позивача адвоката Вітровчака В.А. із вимогою надати кримінально-правову та дисциплінарну оцінку його діям. Крім того, Окрема ухвала також підлягатиме скеруванню до відповідного кваліфікаційно - дисциплінарного органу адвокатури.

Отже, суд вичерпно та відповідно до вимог закону відреагував на спробу незаконного впливу/тиску.

Разом з тим, після вжиття судом вказаних заходів реагування суддя дійшов висновку про наявність підстав для подачі заяви про самовідвід на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України.

У заяві про самовідвід зазначається, що "заходи, вжиті щодо позивача, є наслідком виконання прямих вказівок закону (ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), а не проявом особистої упередженості чи неприязні. Однак, з об`єктивної точки зору, наслідком направлення Повідомлень про втручання в діяльність суду та Окремої ухвали стало виникнення паралельного юридичного конфлікту поза межами цієї адміністративної справи. Офіційно констатувавши в Окремій ухвалі факт недобросовісності позивача та порушення ним етичних норм, суд позбавлений можливості сприймати його подальші процесуальні дії у цій справі без ризику когнітивного упередження"

Вирішуючи вказану заяву, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів (схваленими резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23) об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього розсудливого спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Усталена практика Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Делькур проти Бельгії", "П`єрсак проти Бельгії", "Микаллеф проти Мальти") розрізняє два критерії безсторонності суду: суб`єктивний (особисте переконання та поведінка судді) та об`єктивний (наявність достатніх гарантій, які виключають будь-який законний сумнів у цьому). ЄСПЛ неодноразово наголошував: правосуддя має не лише здійснюватися, повинно бути видно, що воно здійснюється.

Встановлено, що за суб`єктивним критерієм головуючий суддя зберігає абсолютну безсторонність.

Заходи, вжиті щодо позивача, є наслідком виконання прямої вимоги закону (ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), а не проявом особистої упередженості чи неприязні.

Водночас, з об`єктивної точки зору наслідком направлення Повідомлень про втручання в діяльність суду та Окремої ухвали стало виникнення паралельного юридичного конфлікту поза межами даної адміністративної справи. Головуючий суддя фактично набуває статусу ініціатора дисциплінарного та кримінального переслідування особи, яка одночасно є стороною (позивачем) у цьому адміністративному спорі.

У рішенні Piersack v. Belgium та Hauschildt v. Denmark ЄСПЛ наголосив: навіть якщо суддя суб`єктивно вважає себе абсолютно холодним і неупередженим, але "розсудливий спостерігач" збоку бачить конфлікт між суддею та стороною, об`єктивна безсторонність є скомпрометованою. Поєднання у одній особі ролі судді, який оцінює докази та доводи сторони, та ролі суб`єкта, який вимагає притягнення цієї ж сторони до кримінальної та дисциплінарної відповідальності за втручання в правосуддя, неминуче породжує обґрунтовані сумніви "розсудливого стороннього спостерігача" щодо об`єктивності суду.

Офіційно констатувавши в Окремій ухвалі факт недобросовісності позивача та порушення ним етичних норм, суд позбавлений можливості сприймати його подальші процесуальні дії у цій справі без ризику когнітивного упередження.

Суд звертає увагу на те, що цей самовідвід не є наслідком тиску чи відступом суду перед незаконними діями позивача, адже він заявляється виключно після повної нейтралізації такого тиску у спосіб, встановлений законом.

Натомість, цей самовідвід є інструментом захисту адміністративного процесу. Його мета - унеможливити використання позивачем аргументу про "упередженість суду" та "особисту помсту судді" під час апеляційного чи касаційного оскарження майбутнього рішення по суті спору, а також забезпечити безумовне дотримання статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд).

З огляду на викладене, з метою забезпечення умов для прийняття рішення, яке не викликатиме жодних сумнівів у безсторонності та неупередженості судді, заяву про самовідвід необхідно задоволити та відвести суддю.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 36, статтями 39, 40, 41, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про самовідвід головуючого судді Козачок Ірини Сергіївни - задовольнити.

Відвести суддю Козачок Ірину Сергіївну від участі у розгляді адміністративної справи №560/10935/24.

Передати матеріали адміністративної справи №560/10935/24 до відділу документального забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду для визначення іншого судді в порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя І.С. Козачок