Ухвала суду № 137032846, 01.06.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/10935/24

УХВАЛА

01 червня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши заяву по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ,за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача фермерського господарства "Подільська марка", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" про визнання протиправними та скасування розпоряджень,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду знаходиться справа №560/10935/24 за позовом ОСОБА_1 до Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області (за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору) про визнання протиправними та скасування розпоряджень Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області.

ОСОБА_1 28.05.2026 подав заяву про відвід головуючої судді Козачок І.С.

В обґрунтування заяви позивач посилається на упередженість судді, яка, на його думку, виявилась у процесуальних порушеннях під час розгляду справи. Заявник зазначає, що судом було задоволено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, проте всупереч принципу диспозитивності та змісту поданого клопотання суд самостійно розширив перелік питань для експертизи, включивши технічне дослідження документів та хімічний аналіз, яких позивач не просив і на проведення яких прямо не погоджувався, про що зазначив безпосередньо у клопотанні. Внаслідок цього на позивача покладено фінансове навантаження з оплати додаткових видів досліджень, чого він не обирав. Крім того, заявник вказує, що суд відмовив у клопотанні про виклик ОСОБА_9 та ОСОБА_10 для відібрання експериментальних зразків підписів безпосередньо в залі суду, чим, на переконання позивача, фактично унеможливив повноцінне проведення почеркознавчої експертизи, оскільки без актуальних зразків підписів зазначених осіб встановити факт підроблення розпоряджень буде неможливо. Також заявник зазначає, що ухвала від 29 квітня 2026 року про витребування вільних зразків підписів не виконана в повній мірі, зокрема, не отримано заяви про надання відпусток, підписи в яких суттєво різняться від підписів у розпорядженнях. Проте суд призначив проведення експертизи без цих документів.

Також зазначив, що подання ним до Державного бюро розслідувань заяви щодо вчинення суддею кримінального правопорушення, що містить ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України. Зазначене, на думку позивача, виключає можливість подальшого розгляду справи цим суддею. Тобто, сам факт звернення його до правоохоронного органу з вказаною заявою породжує сумніви у безсторонності судді під час подальшого розгляду справи.

На думку заявника, сукупність зазначених процесуальних дій свідчить про упередженість судді або її некомпетентність, що є підставою для відводу відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 КАС України.

Ухвалою судді Козачок І.С. від 29.05.2026 заяву від 28.05.2026 про відвід судді Козачок І.С., подану від імені ОСОБА_1 , визнано необґрунтованою.

Передано справу №560/10935/24 відповідно до порядку, встановленого ст. 31 КАС України, для визначення судді з метою подальшого вирішення заяви про відвід від 28.05.2026.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 29.05.2026 для розгляду заяви про відвід визначено суддю Шевчука О.П.

Відповідно до частини 8 статті 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відводу головуючої судді у справі №560/10935/24, суд виходить з наступного.

Згідно ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 36 КАС України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.

Частиною 1 ст. 36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Відповідно до положень статті ч. 1, 3 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Із системного аналізу вказаних норм слідує, що процесуальним законодавством встановлений вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу. Окрім того, передбачено, що в разі заявлення відводу судді (колегії суддів) такий має бути належним чином вмотивований.

Таким чином, для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у упередженості або необ`єктивності судді.

Аналізуючи доводи заявника, суд зазначає, що жодна з підстав, визначених частиною першою статті 36 КАС України, у цій справі не встановлена. Заявник не наводить жодних конкретних обставин, які б свідчили про особисту заінтересованість судді у результаті розгляду справи, наявність родинних чи інших особистих зв`язків з учасниками процесу, або порушення порядку визначення судді для розгляду справи.

Натомість, усі доводи заявника зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями головуючої судді, зокрема: з визначеним судом переліком питань для експертизи, з відмовою у задоволенні клопотання про виклик осіб для відібрання експериментальних зразків підписів, а також із призначенням експертизи без, на думку заявника, повного комплекту витребуваних документів.

Між тим, відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу. Зазначена норма є імперативною та виключає можливість використання відводу як інструменту оскарження процесуальних рішень суду, які заявник має право оскаржувати в іншому встановленому законом порядку.

Суд звертає увагу, що визначення судом переліку питань для експертизи є процесуальним повноваженням, прямо передбаченим частиною четвертою статті 102 КАС України. Реалізація судом цього повноваження, навіть якщо позиція суду не збігається з позицією заявника, сама по собі не свідчить про упередженість чи особисту заінтересованість судді.

Крім того, суд зазначає, що у заяві до ДБР заявник зазначає наступні вимоги:

"1. Внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань згідно ст. 214 КПК України на підставі даної заяви про вчинення кримінального правопорушення суддею Хмельницького окружного адміністративного суду Козачок І.С, що містить ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367, КК України.

2. Внести відомості в Єдиного реєстру досудових розслідувань згідно ст. 214 КПК України на підставі даної заяви про вчинення кримінального правопорушення керівництва примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що містить ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367, КК України.

3. Надати витяг з ЄРДР про внесення відомостей."

У заяві про відвід заявник зазначає, що сам факт звернення його до правоохоронного органу з вказаною заявою породжує сумніви у безсторонності судді під час подальшого розгляду справи.

Оцінюючи наведені доводи, суд звертає увагу на те, що сам по собі факт звернення сторони до правоохоронних органів із заявою на суддю не є безумовною підставою для відводу у розумінні статті 36 КАС України.

Встановлено, що у заяві до ДБР та доданих матеріалах міститься обсяг певної інформації, що не має жодного відношення до головуючого судді та розглядуваної справи. У пункті 2 прохальної частини заяви до ДБР заявник просить відкрити провадження щодо "керівництва примусового виконання рішень... Міністерства юстиції України".

Наведене вище, жодним чином не стосується дій судді у межах призначення експертизи.

При цьому, цитування новин про корупцію в Київському апеляційному суді ("коробки з-під віскі") та згадки про "суддів-колядників" є абстрактними оціночними судженнями, які не стосуються фактичних обставин цієї адміністративної справи.

Суд зазначає, що фотознімки стороннього корупційного скандалу долучені виключно для психологічного тиску та створення негативного емоційного фону, а не як докази у конкретній справі.

Водночас, звернення до ДБР від 27.05.2026 та негайне подання заяви про відвід 28.05.2026 свідчить про те, що кримінальне провадження ініційоване не з метою захисту порушеного права, а виключно як інструмент для усунення судді від розгляду справи.

З огляду на наведене вище, суд вважає, що дії позивача підпадають під ознаки зловживання процесуальними правами (пункти 1, 2 ч. 2 ст. 45 КАС України) у вигляді подання скарг на суддю з метою штучного створення підстав для відводу (самовідводу), а також використання недостовірної інформації з метою негативного впливу на авторитет Правосуддя.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд не може бути інструментом для зловживань та свавільного приниження авторитету судової влади.

ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що суди є гарантами правосуддя, чия роль потребує довіри громадськості, а тому вони мають бути захищені від безпідставних, деструктивних атак та необґрунтованих звинувачень в упередженості (зокрема, рішення у справах «Салка проти Польщі» (Skalka v. Poland) та «Моріс проти Франції» (Morice v. France). Згідно з положеннями Загального кодексу правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства (CCBE), представники сторін зобов`язані діяти чесно, з дотриманням професійних стандартів та виявляти належну повагу до суду. Свавільне використання в офіційному процесуальному документі образливих ярликів як "помста" за незручну для сторони ухвалу суду - це не реалізація права на захист, а примітивний процесуальний шантаж і грубе порушення стандартів етики.

Суд вважає, що заява про відвід не містить посилання на об`єктивні обставини, які б викликали сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Доводи заяви в частині фактично зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями суду. Водночас, ці питання не можуть бути підставою для відводу з огляду на вже згадану норму ч. 4 ст. 36 КАС України.

Таким чином, об`єктивних даних, які давали б підстави вважати, що суддя Козачок І.С. прямо чи опосередковано заінтересована в результаті розгляду справи або що існують інші обставини, які реально викликають обґрунтований сумнів у її безсторонності та неупередженості, заявником не наведено та судом не встановлено.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Козачок І.С. у справі № 560/10935/24 необхідно відмовити.

Керуючись статтями 39, 40, 41, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Козачок І.С. у справі № 560/10935/24 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя О.П. Шевчук