Рішення № 13703275, 24.01.2011, Харцизький міський суд Донецької області

№2-71/2011р.

(№2-13032/2010р.)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2011 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Лутай А.М.

при секретарі Сауніної С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харцизьк цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Шахта «Комсомолець Донбасу»про стягнення моральної шкоди, третя особа: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Харцизьк, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 в жовтні 2010 року звернувся до суду з позовом до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Шахта «Комсомолець Донбасу», в якому просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 200000грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він з 27 вересня 1990 року працював у відповідача горнорабочим очисного забою підземним пятого розряду з повним робочим днем. Загальний стаж роботи складає 28 років 1 місяць, із них в умовах впливу шкідливих факторів 22 роки 5 місяців. Внаслідок впливу шкідливих факторів він захворів на професійне захворювання і 28 листопада 2008 року йому було встановлено остаточний діагноз: хронічна вертеброгенна пояснично-крістцова радікулопатія в стадії загострення. Захворення професійне, первічне. ІХС: атеросклеротичний кардіосклероз Н один, гіпертонічна хвороба 1 стадії. Поперековий остеохондроз ЛЗ-S1, деформуючий спондилез Л2-Л5, деформуючий остеартроз локтевих суглобів другої стадії. 29 грудня 2008 року було проведено розслідування хронічного професійного захворювання та складений акт по формі П4, згідно якого професійне захворювання виникло через невідповідність технологічних процесів видобутку вугілля та довгу працю в умовах дії шкідливих факторів виробництва.

Позивач також зазначає, що у звьязку з професійним захворюванням йому встановлена третя група інвалідності з 19 лютого 2009 року безстроково, визначена ступінь втрати професійної працездатності 40% та заборонені важкі фізичні навантаження, праця в несприятливим метеоумовах, без вимушеної робочої пози, не в підземних умовах.

Вважає, що у звьязку з професійним захворюванням йому заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в 200000грн., оскільки він втратив працездатність, довгий час знаходився на лікуванні і постійно вимушений звертатися до лікарів, не може довго пересуватися на ногах, фізична біль постійно присутня, часто болять руки, ноги, спина, він не може виконувати тяжку працю, піднімати важкі речі, виконувати роботу по дому, порушений нормальний спосіб його життя, у звьязку з чим він вимушений докладати додаткові зусилля.

Оскільки він отримав професійне захворювання під час виконання трудових обовязків, то вважає, що заподіяна йому шкода випливає з трудових відносин і має відшкодовуватися роботодавцем, який не створив безпечних умов праці.

20 вересня 2010 року він звернувся із заявою до керівника шахти із проханням виплатити йому моральну шкоду у звьязку з професійним захворюванням, однак в задоволенні його заяви було відмовлено. 11 жовтня 2010 року він звернувся із заявою в профспілкову організацію відповідача про вирішення спору з роботодавцем, однак йому також було відмовлено в задоволенні заяви у звьязку з тим, що на час звернення він не перебував у трудових відносинах з відповідачем та рекомендовано звернутися до суду. Просить поновити йому строк звернення до суду і вважає, що він не пропустив строк позовної давності, бо моральні страждання носять тривалий характер, він постійно хворіє, перебував як на стаціонарному так і на амбулаторному лікуванні.

Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні зазначивши, що при працевлаштуванні позивач був повідомлений про те, що робота, яку він буде виконувати відноситься до категорії особливо небезпечних та шкідливих. За цю роботу працівнику передбачені відповідні пільги: підвищенні тарифні ставки, підвищенні відпустки, пільгова пенсія. В 2001 році створений регресний фонд, в який Шахта щомісяця вносить платежі, і кожний робітник застрахований в цьому фонді. Вважає, що Шахта моральну шкоду позивачу не заподіяла. Крім того, розмір моральної шкоди позивачем не обґрунтований.

Представник третьої особи в судовому засіданні також просив відмовити позивачу в задоволенні позову посилаючись на те, що позивач знав на яку роботу він влаштовується. Позивач на цій роботі отримав пільгову пенсію. Фонд щомісяця виплачує йому страхову виплату у розмірі 2131грн. Крім того, Фонд періодично надає позивачу грошову допомогу на придбання ліків.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем з 1990 року по 2008 рік, працював у відповідача горнорабочим очисного забою підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею. Звільнений 21.12.2008 року у звьязку з виходом на пенсію по стажу.

Під час роботи на шахті позивач захворів на професійне захворювання: хронічну вертеброгенну пояснично-крестцову радикулопатію в стадії загострення.

З акту розслідування хронічного професійного захворювання форми П4 від 29.12.2008 року вбачається, що професійне захворювання у позивача виникло через недосконалість технологічних процесів видобутку вугілля, тривала робота в умовах дії шкідливих факторів виробництва.

Згідно висновків МСЕК позивачу ОСОБА_1 з 19.02.2009р. безстроково встановлена третя група інвалідності у звьязку з профзахворюванням та визначена ступінь втрати професійної працездатності у відсотках 40% з 19.02.2009р. Рекомендовано труд без тяжких фізичних навантажень в сприятливих метеоумовах, без вимушеної робочої пози, не в підземних умовах.

Постановами Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кіровське від 19.03.2009р. позивачу у звьязку з професійним захворюванням призначені страхові виплати.

20.09.2010 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату йому моральної шкоди у розмірі 200000грн. у звьязку з професійним захворюванням та встановленням інвалідності.

Згідно відповіді ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу»№02-1548 від 29.09.2010р. позивачу відмовлено у виплаті моральної шкоди з посиланням на те, що відшкодування шкоди, заподіяної здоровю покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків та профзахворювань.

11.10.2010 року позивач звернувся із заявою в профспілкову організацію відповідача за наданням допомоги у вирішенні спору з роботодавцем.

Згідно відповіді профспілкової організації №5-12 від 18.10.2010р. позивачу відмовлено в задоволенні заяви у звьязку з тим, що на час звернення він не перебував у трудових відносинах з відповідачем та рекомендовано звернутися до суду.

З наданих суду позивачем медичних документів вбачається, що позивач після звільнення, у звьязку з отриманим професійним захворюванням, перебував як на стаціонарному так і на амбулаторному лікуванні.

Згідно ст.2 КЗпП України працівники мають право на здорові та безпечні умови праці.

Згідно ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Згідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно з п.4.1 Рішення Конституційного суду України від 27.01.2004р. №1-рп/2004 про офіційне тлумачення положення частини 3 ст.34 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», ушкодження здоровя, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обовязків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди.

Аналізуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що внаслідок отриманого професійного захворювання позивачу завдана моральна шкода, оскільки він випробував і продовжує випробувати душевні та фізичні страждання, пов'язані з заподіянням шкоди здоров'ю, через те, що він довгий час лікувався і продовжує лікуватися в лікувальних установах. Він не може виконувати роботу, яку виконував до захворювання. В теперішній час для організації свого життя йому потрібно додавати додаткових зусиль.

Відповідно до ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи глибину фізичних та душевних страждань позивача ОСОБА_1, погіршення його здібностей, ступень вини відповідача в заподіянні шкоди, вимоги розумності, виваженості і справедливості, а також ту обставину, що за висновком МСЕК позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 40%, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача ОСОБА_1 щодо стягнення моральної шкоди частково, стягнувши на його користь з відповідача 12000грн.

Крім того, суд вважає необхідним поновити позивачу строк звернення до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю.

На підставі ст.88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 8,50грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 15грн.

Керуючись Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», ст.237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Шахта «Комсомолець Донбасу»(86300, Донецька область, м.Кіровське, р/р 26005002245000 у відділенні №1 м.Харцизька ЗАТ «Донгорбанк», МФО 334970, код ЄДРПОУ 05508186, ІНН 055081805131) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м.Іловайськ Донецької області, на відшкодування моральної шкоди 12000грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Шахта «Комсомолець Донбасу»(86300, Донецька область, м.Кіровське, р/р 26005002245000 у відділенні №1 м.Харцизька ЗАТ «Донгорбанк», МФО 334970, код ЄДРПОУ 05508186, ІНН 055081805131) на користь держави судовий збір у розмірі 8,50грн. (р/р 31415537700088, код платежу 22090100 в УДК Донецької області, МФО 834016, код ОКПО 34686480, отримувач місцевий бюджет м.Харцизька), а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 15,00грн. (р/р 31210259700088 в ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ (ідентифікаційний код) 34686480, код бюджетної класифікації доходів 22050001, отримувач Державний бюджет м. Харцизька, призначення платежу ІТЗ до Харцизького міського суду, код суду 0550).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: